2) Призначення, склад та можливості вз(п) бригади.

Вузол зв’язку (польовий) омбр (отбр) призначений для розгортання і експлуатаційного обслуговування вузлів зв’язку КП, ЗКП, ПУЛ бригади і забезпечення зв’язку радіо, радіорелейними і проводовими засобами.

До складу вузла зв’язку (польового) входять:

управління вузлом,

чотири центра зв’язку (радіо, КП, ЗКП, ПУЛ),

відділення автоматизованих систем управління,

відділення технічного обслуговування,

стаціонарний вузол зв’язку (у мирний час).

До управління ВЗ (п) входять:

начальник вузла зв’язку,

заступник начальника вузла з озброєння,

заступник начальника вузла з виховної роботи,

технік (з обліку ключових документів),

старшина,

санітарний інструктор.

Радіоцентр (РЦ)- призначений для забезпечення радіозв’язку командиру,

штабу бригади зі старшим штабом, з підлеглими, приданими, взаємодіючими командирами і штабами як на місці, так і під час руху.

До складу РЦ входять відділення:

- радіо,

- командно-штабних машин,

- радіостанцій середньої потужності.

Радіовідділення призначене для забезпечення радіозв’язку командиру, штабу бригади зі старшим штабом, з підлеглими, приданими, взаємодіючими командирами і штабами, за допомогою носимих радіостанцій Р-158, Р-159, коли бригада виконує бойові завдання в пішому порядку. Зарядні пристрої ПЗУ-6 та ПЗУ-3М використовуються для зарядження акумуляторних батарей, які входять до комплекту радіостанцій.

Відділення КШМ призначене для забезпечення радіозв’язку командиру, НШ, начальникам служб як на місці, так і під час руху. КШМ Р-145БМ розподіляються : 1-КБр, 2-ЗКБр, 3-НШ, 4-НР, 5-НРЕБ і НРХБЗ, а Р-142Н-ЗНШ.

Відділення радіостанцій середньої потужності призначене для забезпечення радіозв’язку командиру та начальнику штабу бригади зі старшим командиром і штабом. До складу відділення входить дві радіостанції, з яких 1-ша працює в інтересах командира, 2-га – НШ.

Центр зв’язку КП (ЗКП)- прзначений для розгортання і есплуатаційного обслуговування вузла зв’язку КП ( ЗКП) і ліній прямого зв’язку проводовими і радіорелейними засобами.

До складу ЦЗ КП (ЗКП) входить:

відділення засекреченого зв’язку,

радіорелейно-кабельне відділення.

Відділення ЗАЗ має в своєму складі дві комплексних апаратних зв’язку П-240ТМ та

П-241ТМ. Телефонна КАЗ П-240ТМ призначена для забезпечення ЗАЗ та відкритого телефонного зв’язку по каналам утвореним радіо, проводовими, радіорелейними і тропосферними засобами зв’язку, а також для організації внутрішнього зв’язку на КП (ЗКП). Телеграфна КАЗ П-241ТМ призначена для забезпечення телеграфного ЗАЗ літеродрукуючого зв’язку зі старшим штабом по аналогічним каналам зв’язку.

Радіорелейно - кабельне відділення призначене для розгортання

радіорелейних ліній прямого зв’язку між ПУ бригади та проводових ліній прямого зв’язку між ПУ бригади і ПУ підлеглих. В своєму складі відділення має дві радіорелейні станції Р-419 та 50км польового легкого кабелю П-274М

Центр зв’язку ПУЛ (ТПУ) - призначений для розгортання і експлуатаційного обслуговування вузла зв’язку ПУЛ, забезпечення радіозв’язку заступнику командира бригади з тилу та заступнику командира бригади з озброєння як на місці, так і під час руху, розгортання ліній проводового і радіорелейного зв’язку від ПУЛ.

До складу ЦЗ ПУЛ входить:

відділення засекреченого зв’язку,

радіорелейно-кабельне відділення,

відділення КШМ.

Призначення і склад відділення ЗАЗ аналогічне ЦЗ КП.

РРК відділення призначене для розгортання радіорелейних ліній

прямого зв’язку між ПУЛ і КП, ЗКП бригади та проводових ліній прямого зв’язку між ПУЛ бригади і ПУ підлеглих підрозділів тилового та технічного забезпечення. До його складу входить одна РРСт Р-419 та 20км польового легкого кабелю П-274М.

Відділення КШМ призначене для забезпечення радіозв’язку заступнику командира бригади з тилу та заступнику командира бригади з озброєння як на місці, так і під час руху.

Відділення автоматизованих систем управління призначено призначено для збору, обробки, зберігання, систематизації та уніфікації даних, ефективний їх пошук і надання посадовим особам, забезпечення рішення інформаційних, розрахункових та інших задач. Складається з двох груп експлуатації. До складу першої групи входять дві КШМ МП- 31. В другу групу входять ПЕОМ, оргтехніка.

Відділення технічного обслуговування призначена для проведення технічного обслуговування і ремонта засобів зв’язку, в тому числі апаратури ЗАЗ, заряджання акумуляторних батарей і технічного обслуговування автотранспорта ВЗ (п) омбр.

До складу відділення входять: АТО- 4, АТО- 18, АТО- 6, МТО- АТ.

В пункті постійної дислокації зв’язок забезпечується силами і засобами стаціонарного вузла зв’язку.

Вузол зв’язку (польовий) здатен: розгорнути три вузла зв’язку пунктів управління бригади (КП, ЗКП, ПУЛ), забезпечити радіозв’язок по 40- 42 радіомережах (радіонапрямках) забезпечити засекречування 14 телефонних ( з них два гарантованої стійкості) і 3-6 телеграфних каналів, які утворені радіо, радіорелейними, тропосферними і проводовими засобами зв’язку, розгортати до 10 радіорелейних напрямків, прокласти до 120 км польових кабельних ліній, забезпечити внутрішній телефонний зв’язок на пунктах управління бригади.

КОМАНДНО-ШТАБНА МАШИНА Р-142Н

Призначення і ТТД КШМ

Командно-штабна машина Р-142Н призначена для забезпечення зв’язку по КХ і УКХ радіоканалах, утворених власними засобами та окремою радіостанцією середньої потужності (РСП) у всіх ланках управління. КШМ забезпечує засекречування каналів зв’язку за допомогою власної спецапаратури (режим Б).

КШМ забезпечує зв’язок із однотипними КШМ на стоянці та в русі; автономно і в складі вузла зв’язку, на середньо пересіченій.  В КШМ забезпечено управління всіма радіостанціями з робочих місць – ПК, ПР, ПО; з винесеного телефонного апарату (ВТА) двопроводовою лінією довжиною до 500 м. Всього в КШМ передбачено 5 робочих місць: два робочих місця для командира (ПК-1, ПК-2) і по одному робочому місцю для офіцера, начальника КШМ і радіотелеграфіста (ПО, ПР1 і ПР2). 

Засоби зв’язку КШМ забезпечують:  симплексний телефонний радіозв’язок у режимі А з усіх робочих місць та із ВТА двох проводовою лінією довжиною до 500 м по лінії Л2;  симплексний телефонний радіозв’язок у режимі Б за допомогою СА Т-219 із робочих місць ПК1, ПК2, ПР1 та із ВТА по лінії Л1;  слуховий телеграфний зв’язок по КХ радіостанції Р-130М із робочого місця ПР2;  слуховий телеграфний зв’язок по УКХ радіостанціях Р-111 і Р-123МТ з допомогою телекодової приставки;  симплексний телефонний радіозв’язок у режимах А і Б каналами зовнішньої радіостанції середньої потужності;  слуховий телеграфний радіозв’язок каналами зовнішньої радіостанції середньої потужності (РСП) з робочого місця ПР2;  роботу у режимі швидкодія (ШД);  кодування телеграфної інформації;  автоматичну ретрансляцію сигналів по НЧ;  прийом та передачу циркулярного та вибіркового виклику кореспондентів;  запис та відтворення інформації;  внутрішній зв’язок та службовий зв’язок з зовнішніми абонентами; 

Склад основного обладнання та його розміщення.  У склад основного обладнання КШМ входять:  Радіоапаратура:  радіостанція Р111 – 2 к-та;  радіостанція Р130М – 1 к-т;  радіостанція Р123МТ– 1 к-т;  Спеціальна апаратура:  Т-219 – 1 к-т;  Комутаційна апаратура:  пульт командира (ПК1, ПК2) – 2 к-та;  пульт офіцера (ПО) – 1 к-т;  пульт радиста (ПР) – 1 к-т;  блок проводового зв’язку (БПЗ) – 1 к-т;  блок телеграфного зв’язку (БТЗ) – 1 к-т;  блок реле (БР1, БР2) – 2 к-та;  коробка розподільна (КР1, КР4М) – 2 к-та;  Вступно-з’єднувальне обладнання:  щит лінійний 1 (ЩЛ1) – 1 к-т;  щит лінійний 2 (ЩЛ2) – 1 к-т;  Антенно-щоглові пристрої:  антена штирьова АШ-3,4м – 1 к-т;  антена штирьова АШ-4м – 1 к-т;  антена симетричний вібратор – 1 к-т;  антена зенітного випромінювання – 1 к-т;  комбінована штирьова антена (КША) – 2 к-та;  щогла телескопічна – 2 к-та;  Допоміжне обладнання:  диктофон П-180М з приставкою – 1 к-т;  гучномовець – 1 к-т;  телефонний апарат ТА-57 – 2 к-та;  пристрій вибіркового виклику Р-012М – 1 к-т;  нагрудний перемикач ПмН – 5 к-тів;  мікротелефонна трубка – 5 к-тів;  мікротелефонна гарнітура – 5 к-тів;  система життєзабезпечення:  - ОВ-65 – 1 к-т;  - ФВУ А-100-12 – 1 к-т;  блок комутації антен (БКА) – 1 к-т;  табло світове (ТС) – 1 к-т;  Обладнання електроживлення:  бензоелектроагрегат АБ-1-П-30-М1 – 1 к-т;  генератор відбору потужності Г-290 – 1 к-т;  щит управління (ЩУ) – 1 к-т;  акумуляторна батарея (АКБ) 4*5НКТБ-80 – 1

блок зарядно-розподільний (БЗР) – 1 к-т; 

щит розподільний (ЩР) – 1 к-т; 

Блоки живлення (БЖ-20, БЖ-75) – 2 к-та; 

блоки живлення радіостанцій Р-111, Р-130М, Р-123МТ – 3 к-та; Радіостанція Р-130М (РС-3) призначена для забезпечення симплексного телефонного та телеграфного радіозв’язку Радіостанція Р-130М працює на антену АШ-4м, антену зенітного випромінювання і антену симетричний вібратор.  Радіостанція Р123МТ призначена для симплексного телефонного радіозв’язку на одній з 4-х ЗПЧ Радіостанція Р-123МТ працює на антену АШ-4м (загальну з радіостанцією Р-130М), або на комбіновану штирьову антену, встановлену на телескопічну щоглу з висотою 11 м.  Вибір антен для радіостанцій Р-130М і Р-123МТ здійснюється на блоку комутації антен (БКА) і виносному узгоджуючому антенному пристрої радіостанції Р-130М.  Спеціальна апаратура (СА) Т-219 забезпечує засекречування каналів радіостанцій КШМ з рівнем передачі та прийому - 0,4 Нп. Правила експлуатації на СА викладені у відповідних керівництвах на апаратуру. 

Білет № 16

Способи організації радіорелейного і тропосферного зв`язку.

Радіорелейний зв’язок може бути організований за напрям­ком, віссю та мережею. Основними способами організації радіо­релейного зв’язку в Сухопутних військах є напрямок і вісь. Радіорелейна мережа застосовується обмежено.

Напрямок радіорелейного зв’язку – це спосіб організації радіорелейного зв’язку між двома пунктами управління, при яко­му зв’язок відбувається по радіорелейній лінії, побудованій безпосередньо між ними.

Цей спосіб забезпечує найбільшу надійність зв’язку, вели­ку пропускну спроможність, але по зрівнянню з іншими способами, потребує підвищеного витрачання радіорелейних станцій і частот.

Мережа радіорелейного зв'язку – це спосіб організації радіорелейного зв'язку, при якому зв'язок старшого пункту управління з декількома пунктами управління підлеглих частин відбувається за допомогою однієї радіорелейної станції старшого пункту управління, яка працює почергово з підлеглими.

Радіорелейна станція старшого штабу повинна працювати постійно в режимі безперервного випромінювання на не спрямовану антену, а станції підлеглих – в черговому режимі і повинні вмикатися на передачу за вимогою станції старшого начальника.

Кількість радіорелейних станцій в мережі не повинна перевищувати 3-4 одиниць.

Цей спосіб організації радіорелейного зв’язку практично не знайшов застосування у військах тому, що ненаправлені (штирьові) антени забезпечують практично в два рази меншу дальність зв’язку, а також значно зменшується якість радіорелейного багатоканального дуплексного телефонного або телеграфного зв’язку.

Радіорелейна вісь – це спосіб організації радіорелейного зв’язку, при якому зв’язок старшого пункту управління з декількома пунк­тами управління підлеглих з'єднань (частин) відбувається по радіо­релейній лінії, побудованій в напрямку переміщення старшого пункту управління або одного з пунктів управління підлеглих з'єднань (частин).

По зрівнянню з напрямком, радіорелейна вісь дає економію сил і засобів зв'язку, зменшує час розрахунку трас, дозволяє найбільш ефективно управляти радіорелейним зв’язком.

Недоліком цього способу є залежність усього радіорелейного зв'язку від ємності та функціонування вісьової лінії.

Пропускна спроможність вісі визначається ємністю вісьової лінії. Тому доцільно для побудови вісі використовувати багатоканальні радіорелейні станції (Р-404, Р-414).

На кожній вісьовій лінії, напрямку або мережі, радіорелейна станція старшого штабу є головною.

Всі радіорелейні станції типу Р-405 (Р-415), Р-409 (Р-419), Р-404 (Р-414), які використовуються для забезпечення зв’язку в ЗС України мають два полукомплекта апаратури, тому в якості ретрансляційного пункту достатньо використовувати одну станцію.

Тропосферний зв’язок організується за напрямком, безпосередньо між пунктами управління. 3 метою збільшення дальності зв’язку можуть застосовуватися тропосферні ретрансляційні пункти – вісь тропосферного зв’язку.

Загальні положення по організації радіозв’язку в бригаді.

Радіозв’зок в омбр організовується з урахуванням задоволення потреб командира, штабу, заступника командира з логистики, начальників родів військ і служб, командирів підрозділів омбр в найскладніший період бою, тобто коли всі пункти управління знаходяться у русі, а кількість підрозділів і об’єктів управління- максимальна. При цьому необхідно пам’ятати, що перепускна здатність радіоканалів невелика, тому передача інформації буде здійснюватись короткими сигналами, повідомленнями, як правило в телефонному режимі, з засекречуванням інформації апаратурою засекречування тимчасової стійкості (Т-219). Лише на радіолініях зі старшим штабом буде використовуватись апаратура гарантованої стійкості (Т-230-1 А), а також здійснюватись обмін документованою інформацією (Т- 206- 3М). Основний спосіб організації зв’язку- радіомережа, основний вид зв’язку- телефонний засекречений з тимчасовою стійкістю, або відкритий з застосуванням документів скритого управління військами (СУВ). Структуру схеми організації радіозв’язку можна поділити на блоки відповідно до їх призначення:

радіозв’язок командира і штабу бригади;

радіозв’язок розвідки;

радіозв’язок спеціальних військ;

радіозв’язок командира БрАГ;

радіозв’язок начальника ППО;

радіозв’язок взаємодії;

радіозв’язок тилу.

Радіозв’язок забезпечується на підставі розпорядження зі зв’язку штабу, який організовує зв’язок, силами і засобами кожного командира, штабу, ПУ і вимагає суворого дотримання дисципліни зв’язку.

Призначення, характеристики, склад та розміщення основного обладнання Р-145БМ

Командно-штабная машина Р-145БМ предназначена для обеспечения управления и организации радиосвязи на подвижных пунктах управления по одному КВ и трем УКВ каналам как в движении, так и на стоянке, при этом по одной из р/станций может вестись связь с применением СА. КШМ может работать как в системе УС ПУ, так и автономно.

    КШМ представляет собой подвижный комплекс, смонтированный в бронетронспортере ГАЗ 49-07 (без башни) и включающий в себя сдвоенный симплексный вариант УКВ радиостанции Р-111, УКВ радиостанцию Р-123МТ, КВ радиостанцию Р-130М, устройство вызова Р-012М, аппаратуру СА, комплект коммутационной аппаратуры, комплект антенно-мачтовых устройств и систему электропитания.

 

     Состав основного оборудования:

          - р/станция Р-111 - 2 комп.

          - р/станция Р-130М - 1 комп.

          - р/станция Р-123М - 1 комп.

          - аппаратура Р-012 - 1 комп.

          - СА  Т-219  - 1 комп.

          - генератор Г-290 - 1 комп.

          - бензоэлектрический агрегат АБ-О/230  - 1 комп.

          - антенно-фидерные устройства

          - вспомогательное оборудование.

 

     Оборудование КШМ смонтировано на БТР-60ПБ (без башни) в отапливаемых отсеках бронеобъекта.

      Р-145БМ имеет 3 отсека: передний (командный), средний (аппаратный) и задний (силовой).

          - в переднем отсеке оборудованы два рабочих места командира, рабочее место офицера и рабочее место водителя, размещены р/ст Р-123МТ, аппаратура коммутации и служебной связи

          - в среднем отсеке имеются два рабочих места радистов и размещены: р/станции Р-130М, Р-111, СА, аппаратура коммутации и служебной связи.

         - в заднем отсеке установлены два двигателя типа ГАЗ-23Ф, система отбора мощности от левого двигателя БТР с генератором Г-290 бортовой сети КШМ, система отбора мощности от правого двигателя БТР с генератором Г-2906 бортовой сети БТР и другое оборудование.

  

    Боевые возможности КШМ Р-145 БМ

          • одновременное и независимое ведение связи в движении и на стоянке р/станциями основного комплекта,

          • взятие управления подготовленной к работе в режиме А р/станцией самостоятельно любым членом экипажа непосредственно со своего рабочего  места.

          • дистанционное управление в режиме А двумя р/станциями КШМ по двум линиям ДУ с вынесенных телефонных аппаратов ТА-57 на расстояние до 500 м,

          • дистанционное управление в режиме Б одной из р/станций КШМ с вынесенного ТФ аппарата на расстояние до 500 м,

          • взятие командиром и офицером управления подготовленной к работе р/ст (в режиме Б - только командиром), по заказу через радиста рабочего места Р1,                 

          • громкоговорящий прием работы р/станций КШМ на первом рабочем месте командира и в аппаратном отсеке,     

         • сигнализацию в командном отсеке о готовности к работе радиоканала в режиме Б,

         • сигнализацию о режиме работы и занятости радиоканала в режиме Б,

         • внутреннюю избирательную связь между всеми членами экипажа,

         • циркулярную внутреннюю связь командирами офицера с членами экипажа,

         • работу р/станций КШМ с однотипными р/станциями в любое время года и суток, на среднепересеченной местности, в зависимости от условий работы, выбранных частот и типа применяемых антенн на расстояния:

          Р-130М - до 350 км;

          Р-111 - до 75 км.

       Время раэвертывания и подготовки КШМ для вхождения в связь 1-35 мин.  (в зависимости от типа применяемых антенн и источников электропитания).

Билет№17