- •Структура програМи навчальної дисципліни «фінанси» опис навчальної дисципліни
- •Модуль і змістовний модуль 1 основи фінансів
- •Тема 1. Предмет фінансової науки, як пізнання сутності фінансів
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •Тема 3. Становлення і розвиток фінансової науки
- •Змістовний модуль 2 фінансове право і фінансова політика
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •Змістовний модуль 3 система формування і розподілу доходів держави
- •Тема 5. Податки. Податкова система
- •Тема 6. Бюджет і бюджетна система
- •Модуль ііі змістовний модуль 4 управління державним боргом
- •Тема 7. Бюджетний дефіцит
- •Тема 8. Державний кредит
- •Змістовний модуль 5 місцеві фінанси і позабюджетні фонди
- •Тема 9. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди
- •Змістовний модуль 6 фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 11. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств
- •Модуль V змістовний модуль 7 страховий і фінансовий ринки
- •Тема 13. Страхування. Страховий ринок
- •Тема 14. Фінансовий ринок
- •Змістовний модуль 8 фінансовий менеджмент
- •Тема 15. Фінансовий менеджмент
- •Змістовний модуль 9 фінансова безпека держави і міжнародні фінанси
- •Тема 16. Міжнародні фінанси
- •Тема 17. Фінансова безпека держави
- •Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •Тема 19. Фінанси Європейського Союзу.
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Тема 1. Предмет фінансової науки, як пізнання сутності фінансів
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Становлення і розвиток фінансової науки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Податки. Податкова система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Бюджет. Бюджетна система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •4. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •Завдання домашньої контрольної роботи №1
- •7. Бюджетний устрiй держави - це:
- •8. Державнi видатки - це грошовi вiдносини, якi...
- •9. Чим прямi податки вiдрiзняються вiд непрямих?
- •7. Державнi доходи - це:
- •8. Структура бюджетної системи України визначається:
- •9. До непрямих податкiв належить:
- •10. Вкажіть відмінності між бюджетною і фінансовою нормами:
- •1. Вказати правильну послідовність циклів, що характеризують процес відтворення:
- •2. Особливiсть фiнансiв заключається в тому, що вони:
- •4. Головна мета фінансової політики:
- •3. Фiнансова стратегiя - це:
- •2. Ведучою ланкою державних фiнансiв є:
- •3. Безпосереднiм предметом фiнансового контролю I фiнансових перевiрок виступають:
- •4. Основні завдання аудиторського контролю:
- •6. Чим визначається бюджетний устрiй України?
- •7. Який з перелiчених методiв мобiлiзацiї державних доходiв стає основним I унiверсальним в умовах ринкових вiдносин:
- •5. Якому з термiнiв вiдповiдає значення: "...Це дiяльнiсть держави по цiлеспрямованому використанню фiнансiв"?
- •6. В мiстах з районним дiленням до бюджету базового рiвня належать:
- •8. Вiд яких факторiв залежить фiнансова модель держави?
- •9. В який перiод iсторiї розвитку економiчних вiдносин податки досягли найбiльшого розквiту:
- •1. Фiнанси виконують двi функцiї:
- •4. Ревізії можуть бути:
- •5. Оперативний фінансовий контроль:
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Зміст індивідуального завдання № 1
- •6. Конторольні заходи Перелік питань до поточного модульного контролю по змістовим модулям 1, 2, 3
- •7. Критерії оцінки знань та вмінь студентів
- •7.1. Загальні положення
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам у ііі семестрі
- •7.2. Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів при поточному контролі у ііі семестрі
- •7.3. Критерії оцінки знань та вмінь студентів до виконання домашньої контрольної роботи
- •7.4. Критерії оцінки знань та вмінь студентів до виконання індивідуальної роботи
- •8. Термінологічний словник
- •9. Бібліографічний список
Тема 1. Предмет фінансової науки, як пізнання сутності фінансів
Мета роботи: |
засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про предмет фінансової науки, фінансові явища та процеси, що здійснюються на різних рівнях економіки, а також про методи пізнання фінансового життя
|
План вивчення теми
1. Предмет фінансової науки
2. Фінансові явища та процеси на різних рівнях національної економіки
3. Методи пізнання фінансового життя
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінансова наука вивчає явища та процеси, які здійснюються у державі при створенні й використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного та соціального розвитку. Фінанси існують об'єктивно, тому пізнання їх функціонування пов'язано з аналізом, вивченням і точним описанням фактів, що належать до процесів здобування державою і підприємницькими структурами необхідних коштів для втілення своїх цілей.
Предметом фінансової науки є діяльність держави, підприємницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов'язана зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів. Проте фінансові ресурси в економіці держави величина завжди обмежена, тому актуально постає питання їхнього ефективного використання для найкращого задоволення потреб суспільного добробуту. Для цього повинні залучатися досконалі методи мобілізації фінансових ресурсів, уважно обиратися напрями їх використання.
Вивчаючи друге питання, слід звернути увагу на те, що фінансові явища та процеси можна досліджувати на різних рівнях. На рівні національної економіки, тобто на макрорівні, досліджуються інтегральні показники загальної величини фінансових ресурсів, їхня динаміка, взаємозв'язок із валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, їхня структура, розміщення за місцем володіння та розпорядження тощо.
Дослідження фінансових явищ і процесів на рівні підприємницької структури або окремого громадянина, тобто на мікрорівні, включає вивчення процесів створення й використання фондів фінансових ресурсів на рівні господарюючого суб'єкта або окремого громадянина. Тут об'єктом дослідження є загальна сума валових доходів і валових витрат, амортизаційних відрахувань, прибутку, грошова вартість основних та обігових коштів.
Фінансова наука завжди повинна давати відповідь на дуже важливі запитання — як і в яких формах повинні створюватися та використовуватися фонди фінансових ресурсів для загальнолюдських потреб. Проте шляхи вирішення цього питання залежать від умов, у яких перебуває держава, від того, який рівень економічного розвитку у суспільстві, яка форма власності, структура економіки, соціальний склад населення, рівень інтеграції у світову економіку тощо.
Необхідно звернути увагу на те, що фінансова наука вивчає факти і явища не відособлено від сьогодення, а в конкретних умовах організації держави та інтересів різних верств населення. Але врахування цього повинно здійснюватися виходячи з поняття закономірностей фінансових явищ, їхньої об'єктивної необхідності.
Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об'єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання.
Слід зазначити, що в фінансовій науці є багато не розв'язаних проблем. Це передусім пов'язано з тим, що економічне життя з часом змінюється, відповідно змінюються взаємозв'язки і сфери активного впливу фінансів на економіку. Фінансова наука повинна бути впорядкованим процесом одержання знань, їхньою повною систематизацією відповідно до існуючої економічної ситуації в державі.
Розглядаючи третє питання, треба усвідомити, що фінансова наука зможе успішно виконати свою роль тільки при використанні певних методів пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи індукції і дедукції.
Метод індукції передбачає проведення досліджень шляхом вивчення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на основі яких вчений-фінансист доходить певних висновків щодо наявності закономірностей та залежностей між фінансовими явищами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.
При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування — це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.
Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складне, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими.
На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів. У цьому проявляється зв'язок фінансової науки з правовими. Фінансова наука — основа для відпрацювання принципів фінансової політики.
Студенти повинні знати, що фінансова наука, фінансове право та фінансова політика — це напрями дослідження фінансових проблем. Усі вони однаково необхідні для всебічного вивчення фінансів. Фінансова наука включає такі розділи: науку про державний бюджет; науку про державні доходи і податки; науку про фінанси підприємницьких структур; науку про державний кредит; науку про місцеві фінанси, страхування тощо.