5. Пошук документальних джерел з теми роботи та їх аналіз.

Пошук необхідної літератури (евристика) є найбільш трудомістким і творчим.

Метою евристики є повне виявлення літератури з певної проблеми, саме це є основою глибокого і ґрунтовного розкриття теми.

Під час підбору літератури особливу увагу звернути на першоджерела, що стосуються теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті, законодавчо-нормативні акти, матеріали з Інтернету.

Виділяють такі етапи вивчення наукових джерел:

• загальне знайомство з автором в цілому (потрібне для визначення концепції автора, встановлення джерел дослідження, загальних висновків тощо);

• вибіркове вивчення частин, присвячених досліджуваній проблемі;

• визначення потрібних для написання роботи матеріалів;

• оцінка та критика підібраних фактів.

Під час вибору фактів потрібна їх повна фіксація. Вся сукупність виявлених фактів не обов’язково використовується в самій роботі. Відбір необхідних для використання фактів здійснюється при підготовці до написання роботи.

В ході опрацювання джерел літератури для виявлення необхідного матеріалу їх конспектують. Правильно складений конспект повинен коротко, стисло, але точно і повно, відображати концепцію автора, його систему аргументування, джерельну та історіографічну базу, структуру та висновки.

У самому тексті роботи відібраний матеріал може бути представлений у вигляді згадки, переказу змісту (непряме цитування), цитатою (пряме цитування). При використанні будь-якої з цих форм, вони не повинні ускладнювати авторський текст, кількість цитат визначається потребами розкриття теми.

Вивчивши теоретичні основи теми курсової роботи, доцільно перейти до вивчення та аналізу практичного досвіду конкретних підприємств та організацій. Це можна зробити за допомогою спеціальних видань та веб-сайтів Інтернет .

6. Зміст та оформлення курсової роботи.

Титульний лист курсової роботи оформляють згідно з формою, наведеною в додатку 2. За титульним листом слідує зміст, в якому наводяться структурні компоненти роботи та номера сторінок (додаток 3).

Розділи основної частини нумерують арабськими цифрами. «Вступ» і «Висновки» не нумерують. Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу і номера підрозділу в розділі, відокремленому точкою (наприклад, 1.2, де «1» - номер розділу; «2» - номер підрозділу).

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Першою сторінкою вважається титульний лист, другою – завдання, третьою зміст роботи. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами посередині верхнього або нижнього поля сторінки. Титульний лист не нумерується. Ілюстративний матеріал, який розташовується на окремих сторінках, а також список літератури і додатки необхідно включати в загальну нумерацію.

Додатки розміщують на окремій сторінці. В правому верхньому куті пишуть слово «Додаток» і номер арабськими цифрами. Кожен додаток повинен мати свій заголовок.

Графічний матеріал (схеми, діаграми тощо) називається малюнками. Малюнки нумерують арабськими цифрами і розміщують після першого посилання на них в тексті роботи. Наприклад, див. мал.. 2.

Цифровий матеріал подають у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який розміщується під словом «Таблиця». Таблиці послідовно нумерують арабськими цифрами і розміщують після першого посилання на них в тексті роботи. Наприклад, див. табл.. 1.

Обсяг теоретичної частини курсової роботи становить 30-35 сторінок рукописного або друкованого тексту через 1,5 інтервалу, без списку використаної літератури і додатків; обсяг вступу 2-3 сторінки, а висновків 1,5-2 сторінки.

Кожен аркуш повинен мати поля: ліворуч 2,5 мм, праворуч – 1,5 мм, зверху – 20 та знизу – 25мм.