Стан водного середовища

Річки України продовжують зазнавати значного антропогенного впливу. Більшість озер надзвичайно забруднені. Світові водойми страждають від різного роду скидів та інших антропогенних факторів. Відмічається досить високе забруднення поверхневих вод важкими металами. Спостерігається збільшення забруднення сполуками важких металів річок Зх. Бугу, Дунаю, Сіверського Дінця; сполуками азоту та важких металів річок басейну Дністра; зниження вмісту нафтопродуктів у річках басейну Дністра та Приазов’я.

Для оцінки природних вод існують показники, головним серед яких є гігієнічні ГДК. Їх дотримання забезпечує добрий стан здоров’я населення і є критеріями оцінки ефективності заходів з охорони водойм від забруднення. Ці засоби зазначались з урахуванням, запаху, кількості навислих речовин, прозорості, кольору, окислювальними, вмісту розчиненого кисню, кількості солей, хлоридів, нафтопродуктів тощо. Малі річки України забруднені на порядок більше, ніж великі. Це пов’язано з тим, що існуючі очисні споруди вилучають лише 10-40% неорганічних речовин і практично не вилучають солі важких металів.

У басейні Дніпра діють Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька, Рівненська, Курська і Смоленська АЕС, тому греблі, косяки осетрових риб не можуть піднятися на свої природні нерестилища. У Дніпро щорічно скидається 370 млн. кубометрів забруднених стоків, 14% їх обсягу по країні, а, отже, 36 млн. жителів, що споживають його води, можуть зостатися без питної води.

Основними джерелами забруднення є:

1. атмосферні опади, які містять промислові хімічні забруднення;

2. опади і талі води із с/г угідь із залишками міндобрив і засобів захисту рослин, органічних речовин;

3. стоки з міських вулиць, що нафтопродукти, феноли, окиси важких металів;

4. побутові стічні води, в яких переважають фекалії, поверхнево-активні миючі речовини, жири, мікроорганізми, в т.ч. патогенні.

5. промислові стічні води, які утворює промисловість містять речовини в залежності від типу промислових відходів.

За даними досліджень на території Києва та Київської області не виявлено жодного водостоку чи водойми, яка б відповідала вимогам фонового стану чи характеризувалися як «чисті водойми». Найбільшими споживачами води в Україні є промисловість, енергетика, чорна металургія та господарство.

Засмічення та хімічне забруднення

У межах України діє понад три тисячі промислових підприємств, в результаті виробничої діяльності яких створюються відходи, які негативно впливають на людину, тваринний та рослинний світ. Промислові відходи існують у трьох фазах: твердій, рідких, газовій. Вони є токсичними, радіоактивними та канцерогенними.

Промисловими відходами українських підприємств є металургійні шлаки, золо-шлаки ТЕС, кам’яний та вапняковий відсів щебеневих кар’єрів і заводів, дефект цукрових і фосфорно-гіпсових хімічних заводів, розкривні та вміщувальні кристалічні, піщані, глинисті породи, відходи збагачування руд, нерудних корисних копалин, вугілля, шахтні породи.

Щорічно у державі утворюється 1,7млрд.м³ твердих, близько 20млрд.м³ рідких та газових відходів, серед яких 150млн. тонн є токсичними. Значна кількість промислових відходів надходить до накопичувачів шлаків, відстійників, відвалів, териконів подається в стічні води і лише 10-12% твердих відходів йдуть на промислові та господарські потреби. Токсичні відходи використовують 14-15%, як правило, на паливні потреби, і в основному на виробництві.

В розвинутих зарубіжних країнах використання промислових відходів сягає 65-80% (Німеччина, США, Японія, Франція, Бельгія, Італія). Спеціальні дослідження промислових відходів, які проводяться багатьма науковими, учбовими, виробничими закладами України, показують, що токсичні відходи та промислові стоки, містять деякі цінні метали, в тому числі кольорові та чорні рідкісні, рідкоземельні (цирконій, ітрій, вісмут, лантан, церій) та благородні. Зараз більша частина цих відходів або знешкоджується, або складається у відвалах чи направляється в поверхневі сховища.

Усе це спричиняє забруднення поверхневих водойм, підземних вод, міських та с/г земель, атмосферного повітря. З іншого боку, промислові відходи можуть розглядатися як джерело цінних компонентів, що не є тільки потрібні нашій промисловості, але є також продукцією, придатною для експорту за кордон.

Використання промислових відходів, крім певного економічного ефекту, має неабияке екологічне значення, оскільки вивільнюються з-під відходів с/г землі й поліпшується стан атмосфери.

Спалювання носить собою не меншу небезпеку, адже при цьому речовини окислюються і потрапляють в повітря, а сама ділянка, де проходило спалювання ще деякий час пустує. Особливо, якщо йдеться про стійкі органічні забруднювачі, які допомогли підвищити рівень харчового виробництва та медичного обслуговування, зробили можливими багато переваг сучасного життя і поволокло за собою серйозні наслідки.

З 50-х років науковці пов’язують стійкі органічні забруднювачі зі спектром проблем здоров'я у представників дикої природи: низький рівень виживання яєць і скручені дзьоби птахів, деформовані кінцівки ссавців, порушення репродуктивної системи та розвитку тварин, зниження імунітету. Одні видають себе за природні хімічні РНК-посередники і вносять безлад у ендокринну та імунну систему, а інші вражають в основному плід та немовлят. Прояви впливу пестицидів є різними: від легкого головного болю та шкірного сипу до тяжких захворювань внутрішніх органів, раку та навіть смерті.