Наслідки антропогенних чинників

Людина і довкілля не можуть вжитися з давніх-давен. Спочатку передувала думка про безмежність природи, про її невичерпну користь, та в процесі стало зрозумілим, що це зовсім не так. Вичерпуються корисні копалини; щодня зникають майже 120 видів рослин; забруднюються природні водойми, ґрунти, повітря різними неорганічними сполуками, які не переробляються природою. Наслідок цих явищ: нестача питної води, вимирання представників флори та фауни; нестача корисних речовин в їжі, а, отже, і в організмі живих істот (тобто швидке старіння та смерть); засмічення та голод; війни та зміну клімату.

На противагу Старим прийшли Нові погляди, що полягають у:

1. Незаперечності факту обмеженості природних ресурсів, визначенні й використанні засобів відновлення і запобігання виснаженню ресурсів;

2. Переоцінка життєвих цінностей та вартості проекту;

3. Усвідомлення себе як частини природи та повага до природи (відсутність перешкод нормального функціонування біосфери);

4. відходи повинні органічно вписуватися в кругообіг речовин.

Проводяться активні дії по ліквідації небезпеки, але чотири з десяти людей різного віку занепокоєні екологічною ситуацією в країні та світі, при цьому люди середнього віку ставляться до цього більш серйозно. Значно погіршилось здоров’я людини – з’явилася загальна слабкість, слабішають кістки та імунна система. Це лише частина згубних наслідків невмілої діяльності людського суспільства.

Висновок

Забруднення водойм, яке зумовило низьку якість питної води та її нестачу; кислотні дощі; зменшення озонового шару (так звані озонові дірки; що мають здатність викликати рак шкіри; парниковий ефект, який зумовив в помітку на сьогодні зміну клімату, яка стає все більш актуальною, оскільки виникла несподівано і вплинула на живих істот, погодні умови, водневі та при водневі території, а також на економіку та сільське господарство; Стійкі органічні забруднювачі та генетично модифіковані організми, що є не достатньо вивченими, а отже небезпечними та непередбаченими. Людина у пошуках кращого життя досягла багато чого, але всі її досягнення шкодять природі, довкіллю, землі, забруднюють повітря та воду, а також шкодять самій людині.

Розділ ііі: шляхи вирішення проблеми

Оскільки віками жили, беручи від природи все і навіть більше, вважалося, що природні ресурси безмежні і чим більше ти споживаєш, тим щасливішим будеш, а, отже, вичерпавши все в одному місці можна легко забути про це і перейти в інше місце. Людина вважалась керівником природи, а відходи сприймалися як щось неминуче.

Як боротися з навислими проблемами? І як себе захистити у наших обставинах? Швеція першою подала приклад всім останнім: вона розбила програму, яка допомогла обмежити кількість викидів із промислових підприємств і сміття переробних заводів. Так, на сьогоднішній день половина викидів в атмосфері Швеції походить з-за кордону. Нею також були розроблені положення про поступову заборону компонентів, що викликають знищення озонового шару, які дали гарний результат та навіть включила турботу про екологію до діючого законодавства як обов’язок кожного та введено жорсткі санкції за порушення.

В Україні ситуація не така добра, однак для оцінки природних вод існують певні показники, головними серед яких є ГДК концентрації, дотримання яких виступає гарантом здоров’я населення та служать критеріями оцінки комплексного забруднення водойм. Проводиться значна робота з охорони вод від забруднення, але на сьогодні в Україні немає жодної чистої водойми, Київ, вважається осередком радіоактивного забруднення, доцільна загроза руйнування природних умов життя. Хоч сорбенти мають безліч недоліків – це був перший метод виведення радіонуклідів.

Науковці пов’язують стійкі органічні забруднювачі зі спектром проблем у стані здоров’я представників дикої природи: низький рівень вживання яєць та скручені дзьоби птахів, деформовані кінцівки ссавців, порушення репродуктивної системи та розвитку тварин, зниження імунітету, безлад в ендокринній системі. Інші затримують розумовий розвиток, викликають онкологічні захворювання. Прояви впливу пестицидів можуть бути різними: від легкого головного болю та шкірного сипу до тяжких захворювань внутрішніх органів, раку та навіть смерті. 17 травня 2004 року на Стокгольмській конференції з ідеї ООН було прийнято законодавство, прийняте захищати від стійких органічних забруднювачів, яку ратифікували 50 країн світу і яка забороняє використання 12-ти особливо токсичних забруднювачів, які було названо «Брудна дюжина». Підсумки роботи:

1. Делегати розглянули пропозиції щодо розміщення постійного секретаріату Стокгольмської Конвенції про СОЗ від урядів Швейцарії та Італії.. Після переговорів представники уряду Італії зняли свою пропозицію і прийняли рішення про розміщення секретаріату Конвенції про СОЗ в Женеві.

2. Було схвалено пропозиції щодо об’єднання і фінансування секретаріатів обох в 2006 р., однією з яких була Стокгольмська Конференція.

3. Було вирішено продовжувати роботу над проектом BAT / BEP та рекомендовано врегулювати текст документу зі Статтею 5 «Заходи зі зменшення або ліквідації викидів внаслідок ненавмисного виробництва, а також створити експертну комісію, в складі якої 9 представників з Африки, 9 — з Азії та Тихого океану, 14 — з Західної, 4 — з Центральної та Східної Європи; 6 — з Латинської Америка та Карибського басейну, та інші.

4. Під час оцінки потреб у ДДТ, що забезпечується для боротьби з носіями переносниками хвороб, країни розділилися на три групи: Держави, що успішно борються з малярією без ДДТ; ті, що змушені продовжувати використання їх та держави, які не використовують, але мають ДДТ.

Після тривалих переговорів остаточно була прийнята Стокгольмська Конференція 17 травня 2004 року, ідея виникла на Конференції ООН у Ріо-де-Жанейро. Щоб гарантувати контроль та скорочення СОЗ. У травні 2001 року 127 країн світу пройшло підписання Конференції, яку ратифікували 50 країн.

Конференція націлена на ліквідацію «брудної дюжини» і додаткових до них в якості неприйнятно небезпечних, передбачається використання додаткових ресурсів для видалення запасів СОЗ і відкриває можливості ліквідувати залежність економіки від природних запасів. Конференція має ряд позитивних моментів, які діють чи будуть діяти. Серед «брудної дюжини» був діхлордініл-трихлоретан (ДДТ), які були покликані знищувати переносників малярії, тифу, а разом з ними вбивають і інших комах, корисних; Поліхлоровані біфеніли (ПХБ), які використовувалися для ізолювання електричних деталей трансформаторів завдяки своїй низькій електропровідності й опірності до займання; Діоксини і фурани та пестициди, які є отрутою для боротьби з с/г шкідниками, Діелдрин, який є стійкішим за ДДТ, вбиває не тільки комах, а й ящірок, котів,що руйнує порядок в екосистемі; Алдрин, близький по дії до ДДТ та Діалдрину, токсичний для ссавців, птахів, містить хлор, Гептахлор, який використовувався для боротьби з ґрунтовими комахами, яким протравляли насіння кукурудзи і цукрового буряку, під впливом ультрафіолетових променів модифікує в гептахлорепоксідектон4-8 травня 2009 року в Женеві (Швейцарія) проходила Четверта Конференція Сторін Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ). До переліку, який раніше містив 12 сполук («брудна дюжина»), що підпадають під юрисдикцію Стокгольмської конвенції про СОЗ було додано чотири пестицида хлордекон, ліндан, альфа-гексахлорциклогексан, бета- гексахлорциклогексан; чотири вогнезахисні речовини (антипірени) гексабромдифеніл, пентабромдифеніловий ефір, октабромдифеніловий ефір, перфтороктанова сульфокислота та її солі (перфтороктановий сульфонат) і сполука пентахлорбензол, яка може утворюватися при спалюванні хлорорганічних речовин (відходів) та присутня в якості домішок у деяких пестицидах (пентахлорнітробензол або квинтозин, ендосульфан, хлорпирифосметил, атразин, клопірилід), були включені до переліку СОЗ Стокгольмської конвенції.. Створено Регіональні центри з надання технічної допомоги та підвищення потенціалу країн для виконання Стокгольмської конвенції у регіоні країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (СЄКЦА) на базі Дослідного центру з хімії довкілля та екотоксикології Чеська Республіка. На базі Секретаріату Стокгольмської конвенції створено Центр з інформування та підвищення потенціалу, який буде займатися питаннями надання інформації про СОЗ, сприяти обміну інформацією між різними групами зацікавлених сторін.