- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Тема 1. Предмет, методи і моделі завдання дисципліни. Класифікація задач.
- •Тема 2. Загальна задача лінійного програмування та деякі з методів її розв’язування.
- •Тема лекції: Математичне моделювання. Економічна та математична постановка матричних та оптимізаційних задач
- •Предмет математичного моделювання.
- •Класификація економіко – математичних моделей. Формальна класіфикація моделей.
- •Задачі математичного програмування.
- •4. Класифікація методів математичного програмування.
- •5. Задачі планування та організації виробництва.
- •5.1. Задача про максимальну рентабельність підприємства.
- •5.2. Задача про завантаження обладнання
- •6. Модель міжгалузевого балансу „Витрати - випуск”.
- •Коефіціети прямих та побічних витрат.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3.Загальна задача лінійного програмування та деякі зметодів її розв’язання
- •Тема лекції: Основні теореми та властивості задач лінійного програмування (лп).
- •1. Загальна форма задачі лінійного програмування (лп).
- •2. Основні теореми та властивості задачі лп.
- •3. Графічний метод розв’язання задач мп.
- •Алгоритм знаходження розв’язку задачі мп графічним методом.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3.Загальна задача лінійного програмування та деякі з методів її розв’язання
- •Тема лекції: Вирішення задач лп симплекс-методом.
- •1. Представлення задач лп в матричній та векторній формі.
- •2. Симплексний метод розв’язання задач лп. Теоретичні основи симплекс-метода.
- •3. Метод штучної бази.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема лекції: Транспортна задача
- •1 Економічна та математична моделі транспортної задачі.
- •2 Основні теореми транспортної задачі.
- •3. Метод північно-західного кута (діагональний.)
- •5. Метод потенціалів.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач.
- •Тема лекції: Двоїста задача лінійного програмування
- •1 Математичні моделі двоїстих задач.
- •3 Взаємозв’язок розв’язків прямої та двоїстої задач.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 5. Цілочислові задачі лінійного програмування
- •Тема 6. Елементи нелінійного програмування
- •Тема лекції: Задачі нелінійного програмування
- •1. Задачі дробово-лінійного програмування.
- •2. Задачі цілочислового програмування.
- •3. Класичні методи розв’язання задач нелінійного програмування.
- •4. Метод множників Лагранжа.
- •Задачі опуклого програмування.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 7. Елементи теорії ігор
- •Тема лекції: Матричні ігри
- •1. Акулич и.Л. Математическое программирование в примерах и задачах. – м.: Высшая школа, 1993. – 336 с.
- •2. Іванюта і.Д. Практикум з математичного програмування: Навчальний посібник/ і.Д. Іванюта, в.І. Рибалка, і.А. Рудоміра – Дусятська. – к. : «Слово», 2008. – 296 с.
- •1. Постановка задач теорії ігор з нульовою сумою.
- •Задачі з сідловою точкою. Задачі в чистих стратегіях.
- •Ігри в мішаних стратегіях. Основна теорема теорії ігор.
- •Зведення задач теорії ігор до задач лп.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 8. Аналіз та управління ризиком в економіці
- •Тема 8. Система показників кількісного оцінювання ступеня ризику
- •Тема лекції: Ризики. Оцінка ризиків.
- •1. Поняття ризику. Причини виникнення, класифікація.
- •Кількісні методи оцінки ризиків
- •Питання для самоконтролю.
2 Основні теореми транспортної задачі.
Означення 1. Якщо у транспортної задачі виконується умова балансу
∑bj = ∑ai (5)
То задача називається закритою або збалансованою.
Означення 2. Планом транспортної задачі називається сукупність величин xji (i=1,2…..m; j=1,2…..n), який задовольняє умови обмеження (2) – (4).
Означення 3. Опорний план транспортної задачі називається не виродженим, якщо він містить N=m+n-1 додатних елементів xji
Означення 4. Якщо опорний план містить менше N<m+n-1 додатних елементів, то він називається виродженим.
Означення 5. Оптимальним планом транспортної задачі називають матрицю Х* , яка задовольняє умови задачі (2) – (4) і для якої цільова функція F набуває мінімального значення.
Теорема 1. (Необхідна і достатня умова існування розв’язку задачі ТЗ).
Транспортна задача має розв’язок тоді і тільки тоді, коли вона збалансована, тобто виконується умова (5).
Теорема 2. Для того щоб деякий план Х транспортної задачі був оптимальним необхідно і достатньо, щоб йому відповідала така система із m+n чисел ui (i=1,2…..m) vj ( j=1,2…..n) для якої виконуються умови
vj - ui = сji для xji>0
vj - ui ≤ сji для xji=0.
Означення 6. Числа vj та ui називаються потенціалами строк та стовпців.
3. Метод північно-західного кута (діагональний.)
Побудова опорного плану задачі починають із заповнення верхньої клітинки таблиці x11 , в яку записують менше з двох чисел a1 та b1.
Далі переходять до наступної клітинки в рядку або стовпчику і заповнюють ії і т.д. Закінчують заповнювати таблицю у правій нижній клітинці.
Зауважемо, що користуючись методом північно-західного кута початковий опорний план залежить від величин ai та bj і зовсім не залежить від вартостей перевезення сji, а тому він буде далекий від оптимального.
4. Метод найменшої вартості.
Сутність цього методу полягає у тому, що на кожному кроці заповнюють клітинки таблиці, яка має найменшу вартість перевезеня одиниці продукції між постачальниками та споживачами.
5. Метод потенціалів.
Після перевірки транспортної задачі на сбалансованість та визначення початкового плану транспортної задачі приступаємо до розрахунку потенціалів строк і стовпців для заповнених кліток:
vj - ui = сji для xji>0 (6)
Оскільки заповнених клітинок є m+n-1, то система рівнянь (6) із m+n невідомих містить m+n-1 рівнянь. Прийнявши одне невідоме за нуль, наприклад, u1=0, решту знаходимо.
Для побудованого опрного плану і знайдених потенціалів обчислюємо оцінки вільних клітинок:
Δji =vj - ui - сji
Якщо, Δji ≤0, то побудований опрний план є оптимальним.
Якщо, хоча б для однієї клітинки ця умова не виконується, то опорний план не є оптимальним і треба від нього переходити до нового опорного плану.
Перехід від одного опорного плану до іншого здійснюється заповненням клітинки, для якої порушено умови оптимальності. Якщо таких клітинрк кілька, то для заповнення вибіраютьтаку, що має найбільшє порушенняі з неї будують цикл перерозподілу.
Означення 7. Циклом у транспортної задачі називають замкнену ламану лінію, вершини якої розміщуються в заповнених клітинках таблиці, а сторонни проходять уздовж рядків і стовпчиків таблиці.
Для вибраної вільної клітинки і клітинок, що пов’язані з нею циклом, здійснюють перерозподіл продукції в межах цього циклу за такими правилами:
Кожній вершині циклу приписують певний знак, причому вільній клітинці – знак «+», а всім іншим по черзі- знаки «-» та «+»;
У поржню клітинку переносять менше з чисел xji , що стоять у клітинках зі знком «-». Одночасно це число додають до відповідних чисел, які розміщені в клітинках зі знаком «+».
Приклад. Розв’язати транспортну задачу.
|
27 |
53 |
21 |
42 |
30 |
ui |
|||||
65 |
|
3 |
|
1 |
|
3 |
|
4 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
68 |
|
2 |
|
3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
40 |
|
3 |
|
5 |
|
2 |
|
2 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
vj |
|
|
|
|
|
|