10.4. Міжнародні системи та стандарти бухгалтерського обліку

Системам звітності підприємств у різних країнах притаманні певні особливості, які визначаються соціально-економічними, політичними й географічними чинниками.

Так, в США та Великобританії особливо розвиненими є ринки цінних паперів. Тому для великого числа невеликих інвесторів потрібно постійна і повна інформація про діяльність компаній для прийняття рішень про інвестування. У Німеччині і Японії історично сильні позиції банків при кредитуванні компаній. Інформація про діяльність компаній орієнтована насамперед на них. У Франції і Швеції орієнтація облікової інформації зв'язана з задоволенням вимог держави.

У цілому, у слаборозвинених країнах облікові системи є більш простими, а у високорозвинених країнах значно більш складними, що відображає реальність економічних систем цих країн.

Хоча абсолютно однакових систем обліку в країнах немає можна виділити три основних підходи до побудови систем обліку у різних країнах.

1. Англо-американська модель (Великобританія, США, Нідерланди, Канада, Австралія і т.д.).

2. Континентальна модель (Німеччина, Австрія, Франція, Швейцарія, Італія і т.д.).

3. Південноамериканська модель (Бразилія, Аргентина, Чилі, Болівія і т.д.).

Англо-американська модель бухгалтерського обліку функціонує в умовах розвитого фінансового ринку. Облік орієнтований, у першу чергу, на потреби інвесторів і кредиторів. У країнах, що використовують цю модель, принципи і правила ведення обліку і складання звітності регулюються національними загальноприйнятими стандартами, розробленими незалежними професійними організаціями бухгалтерів.

У США такими стандартами є Загальноприйняті принципи обліку (Generally Accepted Accounting Principles – GAAP), у Великобританії – Закон про компанії, Положення про стандартну практику ведення обліку (Statements of Standart Accounting Practice – SAAP) і ряд інших документів, що іноді називають Загальноприйнятою практикою обліку (Generally Accepted Accounting Practice – GAAP). У Канаді бухгалтерські стандарти оформляє Комітет з досліджень в області бухгалтерських стандартів (Accounting Research Committee).

Континентальна модель бухгалтерського обліку орієнтована на державні інтереси оподатковування і макроекономічне планування суспільних ресурсів. Вона має юридичну основу. Бухгалтерські стандарти затверджуються законодавчо і обов'язкові для виконання. Однаковість досягається єдиним планом рахунків і затвердженою методологією фінансової звітності. Професійні організації бухгалтерів відіграють меншу роль, ніж у Великобританії і США.

Південноамериканська модель бухгалтерського обліку орієнтована на податкові інтереси. Бухгалтерський облік у цій моделі законодавчо уніфікований.

Існування різних систем (моделей) обліку суттєво ускладнює аналіз фінансових звітів підприємств, бізнес яких характеризується широкою географічною координатою. Такі підприємства – транснаціональні корпорації – створюють, як правило, філії або дочірні компанії в різних країнах, які виступають своєрідними “кліточками матриці” зі значною автономією, й одночасно являються регіональними або країнними підрозділами потужної корпорації. Підготовка консолідованого фінансового звіту цієї корпорації (“consolidated balance”) є непростою задачею, для вирішення якої застосовуються наступні методи.

1. Підготовка «зручного перекладу» (convenience translation) звітності на мову користувача без зміни валюти і принципів обліку (такі звіти часто надавалися фінськими компаніями для ведення переговорів з іноземними контрагентами).

2. Підготовка «зручного звіту» (convenience statement), коли звітність не тільки перекладається на мову користувача, але і перераховується у валюту користувача, хоча облікові принципи залишаються тими ж (цей підхід характерний для японських компаній).

3. Підготовка «частково переліченого звіту» (restate on a limited basis) з перекладом, перерахуванням валюти і частковим перерахуванням окремих елементів фінансового звіту відповідно до принципів обліку країни користувача. Ця інформація надається як додаток до різних форм звіту.

4. Підготовка «дублюючого фінансового звіту» (secondary financial statement). У цьому випадку здійснюється переклад, перерахування валюти й усіх показників звітності відповідно до облікових принципів користувача. Це найдорожчий варіант, хоча і самий зручний для користувача.

5. Підготовка фінансового звіту відповідно до міжнародних стандартів обліку (МСО), основним завданням яких є гармонізація систем бухгалтерського обліку в різних країнах.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (International Accounting Standards – IAS) – документи, що визначають загальний підхід до складання фінансової звітності підприємства. Вони не є обов'язковими і носять рекомендаційний характер. Однак, з розвитком і прискоренням ці стандарти відіграють все більшу роль як засіб спілкування між підприємствами різних країн.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, крім самих стандартів містять також концептуальні основи підготовки і надання фінансової звітності (Framework for the Preparation and Presentation of Financial Statements), у яких викладені основні принципи ведення обліку і складання звітності. Ці принципи можна вважати загальноприйнятими у світовому масштабі, оскільки в тій або іншій формі вони закріплені в облікових стандартах усіх країн.

Міжнародні стандарти запропоновано Комітетом з міжнародних стандартів обліку (International Accounting Standards Committee – IASC), який було створено у 1973 р. на основі угоди, укладеної кваліфікованими організаціями бухгалтерів Австрії, Великої Британії, Ірландії і Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії. Сьогодні він об'єднує 143 професійні організації зі 104 країн світу. На 2001 р. розроблено понад тридцяти облікових стандартів, що ґрунтуються на міжнародних принципах бухгалтерського обліку.

До міжнародних принципів бухгалтерського обліку належать: подвійний запис; вимірювання; роздільність рахунків; безперервність; собівартість; консерватизм; значущість; реалізація; відповідність.

Дослідження свідчать, що 56 країн сьогодні безпосередньо застосовують МСБО, або їхні стандарти ґрунтуються на МСБО. Більшість положень національних стандартів провідних країн (США, Великої Британії, Канади, Німеччини, Японії), що мають автономні стандарти, збігаються з МСБО.