3. Упровадження ступеневої підготовки фахівців у вищій школі.

В Україні відповідно до ст.30 Закону України „Про освіту” і Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65, структура вищої освіти включає такі освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобути повну загальну середню освіту.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкту праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Державне замовлення на підготовку бакалаврів надається ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Коледжі, які мають ліцензію на підготовку бакалаврів і входять до структури ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації або утворюють з ним комплексом, можуть готувати фахівців на бюджетній основі за рахунок державного замовлення зазначеного ВНЗ.

Студенти ВНЗ після здобуття базової вищої освіти мають право : продовжити навчання за програмою магістра або спеціаліста.

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Навчальний процес для осіб, що навчаються за програмою „спеціаліст”, організовується відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161, і завершується державною атестацією у формі захисту дипломної роботи.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” (базова вища освіта), або освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Україні ступеневої освіти.

Підготовка магістра у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр”, повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), або науково-педагогічної, або управлінської діяльності. Має право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Термін підготовки магістра з певної спеціальності до затверджених державних стандартів визначається навчальним планом ВНЗ.

Отже освітньо-кваліфікаційна система вищої освіти України максимально наближена до структури ступенів більшості країн Європи, однак переобтяжена рівнями молодшого спеціаліста і спеціаліста.

Пошук оптимальної структури і змісту, передусім бакалаврської, та удосконалення інших освітніх, кваліфікаційних і наукових рівнів підготовки буде здійснено в ході педагогічного експерименту, який реалізується у ВНЗ України.

Основні освітянські документи:

1. Закон України „Про освіту”

2. Закон України „Про вищу освіту”

3. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (затверджено наказом Міносвіти України від 02.06.1993 р. № 161)

4. Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти (затверджено наказом Міносвіти України та МОЗ України від 06.06.1996 р. № 191/153)

5. Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти (затверджено наказом Міносвіти України від 15.07.1996 р. № 245)