Дніпропетровський гуманітарний університет

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ВАЛЕОЛОГІЯ

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Для студентів 1 курсу юридичного факультету

Дніпропетровськ – 2004

ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Дисципліна Валеологія

Освітньо-кваліфікаційний

івень бакалавр

Спеціальність 6.060100 Правознавство

Форма навчання денна

Плани семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни “Валеологія” / Укладач: доктор біологічних наук, професор Грибан В.Г. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2004.- 16 с.

Рецензенти:

Бєліков А.С., докт.тех. наук, професор (Юридична академія МВС України)

Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри соціальних дисциплін “___”_____________2004 року. Протокол № __.

Методичні поради до семінарських занять та самостійної роботи

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет.

Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань, студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури з курсу. Така робота передбачає використання робочої програми, кожне питання якої має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекцій, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле поняття, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент, студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис певного явища та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо нього.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:

• чітке формулювання теоретичного положення;

• обґрунтування цього положення і розкриття його характерних ознак і властивостей;

• аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, явищами суспільно-політичного, економічного, культурного життя;

• доведення значимості питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7 – 8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов’язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в білети на залік.