72. Необхідність і напрямки аналізу підприємницької діяльності

Аналіз підприємницької діяльності є важливою складовою управ­ління фірмою. Цей аналіз має внутрішній і зовнішній аспекти, тісно пов'язаний із фінансовим менеджментом, становищем підприємства в ринковому середовищі. Вміло побудована систематична аналітична робота підприємця, менеджера, аналітика дає змогу отримати інфор­мацію, знання, застосування яких дозволяє зробити підприємницьку діяльність фірми стабільно прибутковою та конкурентоспроможною, адаптованою до ринкової ситуації, що постійно змінюється. Здійснен­ня всебічного аналізу дає змогу вирішити такі завдання:

• оперативно оцінювати результативність діяльності підприєм­ства та його структурних підрозділів;

• своєчасно знаходити та враховувати чинники, що впливають на обсяги прибутку в конкретних сферах діяльності, продукції та послуг;

• визначаючи зміни у витратах на виробництво та збут про­дукції, розробляти на цій основі цінову стратегію фірми;

• знаходити найбільш раціональні шляхи стратегічного розвитку підприємства.

Систематично здійснюваний аналіз збільшує відповідальність та самостійність підприємств у підготовці та прийнятті управлінських • еяь. Залежно від періоду проведення, підприємниц;_ька практика ^р1іГІрізняє два взаємопов'язаних види аналізу діяльності фі_рми: стра- ^Р° ічний та оперативний (вартісний), на основі яких відбувається ^Т правління фінансами підприємства, визначається й<^_го фінансове ^у вище. фі_нанСи відображають формування та використання різних видів доходів, нагромаджень та інвестицій, джерела форму­вання прибутку.

фінанси підприємства поділяються за своїм пох_{юдженням Н}а нутрініні ресурси (амортизаційні відрахування і при^_уток)_; додат­ні внески у вигляді пайових або емісійних коштів т_{а на} зовнішні джерела фінансування. На умовах повернення підпри^_{мством залу}. чаються позикові фінансові ресурси — кредити банків, _К0Шти інших організацій, облігаційні позики.

Фінансове становище є комплексним поняттям і відображає рей­тинг підприємства на фінансовому ринку, його креди^. і податко­спроможній. Підприємницький аналіз є узагальнюючим порівняно з аналізом фінансових результатів та фінансового станові^ підприєм­ства. Одночасно у відповіді слід наголосити, що за Цільовим призна­ченням між ними не спостерігається значних відмінн_0СТей.

Стратегічний аналіз характеризується спрямуванню _на вияв можливих шансів та ризиків, негативних та позитивних аспектів діяльності підприємства, на визначення якісних особливостей пер­спективного розвитку в ринковому середовищі. Оперативний (вартіс­ний) аналіз спрямований на оцінку результатів діяльності, підприєм­ства та його структурних підрозділів у єдності таких т$_{ьох асп}ектів:

• аналіз підсумків діяльності підприємства, взаємодії його з рин­ковим середовищем;

• аналіз витрат виробництва, формування інформаційної бази для ухвалення управлінських рішень;

• аналіз продукту та ринку в стратегічних пробле^_ах підприєм­ства.

При визначенні напрямків аналізу доцільно підкр_есЛити важ­ливість оцінювання впливу зовнішніх чинників діяльність підприємства. Зростання чи зменшення витрат, зміни _в обсягах ва­лового виторгу та прибутку можуть не залежати безц_осередньо від рівня підприємницького управління. Тенденції цих змії, можуть бути викликані суттєвими зрушеннями у конкурентному середовищі, зокрема, зміною структури виробництва продукції або ц_0СЛуг у зв'яз­ку з появою принципово нових технологій. Затримка _у переході конкретного підприємства до нових технологій може спочатку навіть викликати зростання прибутків за рахунок зменшення конкурент- ного тиску, але надалі зумовить значне погіршення результатів підприємницької діяльності.

Найчастіше різноманітні сторони діяльності підприємства зна­ходять своє вираження у системі показників (матриці показників) до складу якої входять дві групи показників. Перша характеризує кінцеві результати діяльності — прибуток, обсяг реалізованої про­дукції (обсяг продажу) або наданих послуг. Друга — показники ви­трат і ресурсів: собівартість, її структурні елементи, чисельність пер­соналу, вартість основних фондів та ін.

Діяльність підприємства можна оцінювати шляхом порівняння фактичних та планових (нормативних) показників або за щільністю зв'язку між витратами і ресурсами, витратами і результатами, шля­хом кількісного виміру впливу різних чинників на кінцевий ре­зультат. При цьому доцільно використовувати певну класифікацію витрат, що дасть можливість оперативніше реагувати на зміни. Зок­рема, витрати можна класифікувати таким чином (див. табл. 72.1).

Таблиця 72.1. Класифікація витрат

Ознака	Вид
За видами витрат	Матеріали, праця, накладні витрати
За розміщенням або розподілом	Прямі й непрямі
За функціональним призначенням	На виробництво, управління, реалізацію
За реакцією на зміни в обсягах виробництва, видах продукції, технологіях виробництва	Постійні й змінні
За способом відшкодування	Готівкові та безготівкові

З метою проведення аналізу витрат виробництва необхідно вести облік та збір інформації. Шляхом порівняння усіх фактичних ви­трат з нормативними, а за наявності інформації про основних кон­курентів і з витратами конкурентів, розробляється і вживається су­купність заходів, спрямована на зниження витрат виробництва та оптимізацію виробничої програми. Для досягнення найбільшої рен­табельності збільшують збут продукції, скорочують витрачання ма­теріалів та знижують витрати, удосконалюють управління запасами, скорочують оборотні кошти.

Одночасно у відповіді слід пояснити помилковість деяких дій фінансового менеджера: не кожне скорочення витрат іде на користь справі, сприяє поліпшенню результатів діяльності. Зокрема, скоро­чення витрат (або не дуже вдале їх використання на певні цілі) на маркетингові дослідження може призвести у майбутньому до по­гіршення ситуації на ринку, до скорочення обсягів продажу, втрати конкурентних переваг.

Як свідчить світова практика, для ефективного аналізу підприєм­ницької діяльності необхідний постійний моніторинг:

• рівня ліквідації (щоденно);

• прибутковості (раз на тиждень);

• ефективності регулювання ризиків (раз на тиждень);

• структури активів та зобов'язань (щомісячно);

• потреб на достатність капіталу (щоденно).

Для запровадження цих елементів необхідно розробити програ­му поетапної зміни та вдосконалення власного фінансового менедж­менту, вихідним пунктом якої може бути планування грошових по­токів. Це дасть можливість встановити, коли у підприємства очіку­ються тимчасово вільні кошти, а коли і в якому обсязі необхідне зовнішнє інвестування. Для першого випадку підприємець повинен визначити шлях використання вільних коштів: достроково розра­хуватися з кредиторами, покласти кошти на депозит у банк та ін.

Отже, аналіз підприємницької діяльності дає можливість своє­часно реагувати на зміни зовнішнього середовища, приймати точно розраховані управлінські рішення.