Мовні засоби машинної графіки

Лінгвістичне забезпечення процесу геометричного проектування призначене для надання проектувальнику потужних і зручних засо­бів формування, зберігання, перетворення і вводу-виводу графічної інформації.

Комплекс програм відображення геометричної інформації вклю­чає програми перетворення вхідної інформації у команди управлін­ня пристроями відображення.

У нього входять:

• програми-транслятори, що перетворюють початкову інформа­цію у форму, зручну для машинної обробки;

• програми графічних операцій, до яких звертаються відтранс­льовані проблемні програми (прикладами графічних операцій є пе­реклад креслення або його частини в інший масштаб, нанесення штрихування у розрізі або перетині, формування розміру з нанесен­ням виносних і розмірних ліній, стрілок і т.д.);

• програми створення архіву графічних документів, які дозволя­ють використовувати типові графічні фрагменти у процесі роботи проблемних програм з метою включення їх у зображення об’єкту; одержане повне креслення об’єкту може бути поміщене у графічний архів для подальшого неодноразового використання;

• проблемні програми, що забезпечують відтворення креслення або його фрагмента;

• управляючі програми, які здійснюють зв’язок між програмами і управління креслярсько-графічною підсистемою.

Сформована проблемними програмами інформація містить всі необхідні для автоматичного відображення дані, які можна безпосе редньо перетворити в програми управління пристроями відобра­ження, але робити це недоцільно з наступних причин:

• у рішенні різних задач одні і ті ж програми графічних операцій реалізуються в різній послідовності і лише після виконання остан­ньої програми інформацію необхідно перетворити в команди графі­чного пристрою або дисплея;

• результат може відображатися на декількох графічних при­строях, що мають різні системи команд управління, наприклад, сформоване креслення можна спочатку відобразити на екрані дисп­лея, візуально перевірити, а потім дати вказівку викреслити робоче креслення на графічному пристрої;

• відображення може проводитися по частинах або повністю, безпосередньо після формування графічного елементу або з будь­якою затримкою у часі;

• набір програм графічних операцій і системи команд пристроїв відображення можуть з часом змінюватися, при цьому комплекс проблемних програм машинної графіки не повинен піддаватися до­корінним змінам;

• взаємодія ЕОМ з різними графічними пристроями є складним процесом у якому разом зі специфічними для кожного пристрою ді­ями є багато загальних рис.

У зв’язку з цим результати роботи проблемних програм запису­ються на деякій проміжній мові, яка не є мовою команд пристроїв відображення, але дозволяє при необхідності швидко перетворити дані в команди управління графічного пристрою або дисплея. Таке перетворення здійснюється програмним блоком постпроцесорів.

Окрім програми постпроцесора існує програмний блок зв’язку ЕОМ з пристроями відображення. Саме ці програми необхідно пев­ним чином допрацьовувати при включенні в підсистему графічних пристроїв нових засобів відображення. Решта всіх програмних за­собів є інваріантними по відношенню до комплексу технічних засо­бів машинної графіки. Така структура програмного забезпечення робить її гнучкою і швидко пристосовуваною до складу конкретної САПР.

Слід зазначити, що загальносистемне програмне забезпечення машинної графіки базується на загальносистемному програмному забезпеченні САПР і повинно включати або спеціальні пакети про­грам, або спеціалізовані мови для опису і введення графічної інформації з відповідними трансляторами. Перші спроби створення і використання програмного забезпе­чення для формування і вводу-виводу графічної інформації відно­сяться до періоду виникнення пристроїв відображення графічної інформації, у цей же час були створені програмні засоби машинної графіки першого покоління. Вони являються пакетами підпрограм, що викликаються з основної програми, написаної на одній з алгори­тмічних мов високого рівня і призначених для формування графіч­ного зображення будь-якого елементу (графічного примітиву) або виконання заданого графічного перетворення. Об’єктні модулі цих підпрограм зведені в спеціальний бібліотечний файл звідки можуть бути викликані при компоновці основної програми. Елементами мови в цьому випадку є найменування вказаних підпрограм. Мовні засоби машинної графіки першого покоління реалізують двовимір­ну (плоску) графіку.

Найбільшу популярність серед програмних засобів першого по­коління здобув пакет ГРАФОР. Він дозволяє викреслювати графічні примітиви (вектор, дуга, текст різного вигляду, маркери).

До мовних (програмним) засобів машинної графіки другого по­коління відносяться також пакети підпрограм, що реалізовують фо­рмування графічних зображень. Принципова різниця в порівнянні з програмними засобами машинної графіки першого покоління поля­гає у тому, що основою для пакетів програм другого покоління є просторова (тривимірна) графіка. У іншому мовні засоби цих поколінь схожі. У даний час мовні засоби машинної графіки першого і другого поколінь з метою автоматизації проектування не застосо­вуються.

До сучасних засобів машинної графіки, які складають основу більшості САПР відносяться мовні засоби третього покоління, що ре­алізовують інтерактивну машинну графіку. Процес формування і перетворень графічного зображення ведеться на екрані графічного дисплея у режимі діалог проектувальника з графічною системою. При цьому формуються графічні зображення об’єктів будь-якої складності в тривимірному просторі. Елементами мови у цьому ви­падку є проблемно-орієнтовані меню, які керуються переміщенням курсору.

Лекція 9 Інформаційне забезпечення САПР

План лекції

1.Основні поняття та визначення інформаційного забезпечення

2.Класифікація видів інформації