6.2 Система органів управління фондовою біржею

Органи управління біржі – це організаційно оформлений колектив фізичних осіб, уповноважений від імені біржі здійснювати вплив на її діяльність в порядку та на умовах, передбачених в статуті біржі та положеннях¹.

Як вказувалося вище, відповідно до ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю). Враховуючи вказане, система огранів управління фондовою біржею формується та повинна відповідати вимогам законів України «Про господарські товариства» та «Про аціонерні товариства», у яких містяться норми щодо оррганів управління вказаної організаційно-правової форми.

Вищим органом управління фондовою біржею є загальні збори засновників біржі. Крім того в структурі органів управління фондової біржі відповідно до її організаційно-правової форми створюються й інші органи: виконавчий орган (дирекція, директор, правління тощо), ревізійна комісія, наглядова рада (якщо фондова біржа має організаційно-правову форму акціонерного товариства) та інші органи, що створюються за рішенням біржі (біржовий арбітраж, котирувальна комісія і т.д.). Їх діяльність регулюється статутом біржі, положеннями про них та рішеннями біржі.

Загальні збори фондової біржі мають право ухвалювати рішення щодо всіх питань діяльності фондової біржі: вносити зміни в статут, визначати основні напрями діяльності біржі, затверджувати правила біржових торгів та внутрішнього трудового розпорядку, формувати органи управління біржею, приймати нових членів, ухвалювати рішення про створення дочірніх підприємств, філій, ліквідації біржі тощо.

Виконавчим органом фондової біржі є правління (дирекція, директор тощо), яке здійснює управління її поточною діяльністю. Правління вирішує всі питання діяльності біржі, крім тих, що належать до виняткової компетенції загальних зборів і наглядової ради. Правління біржі підзвітне загальним зборам та наглядовій раді, організує виконання їх рішень.

Виконавчий орган діє від імені біржі в межах, встановлених статутом біржі та законом. Як вже вказувалося, виконавчий орган біржі може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноособовим (директор, генеральний директор).

Членом правління може бути будь-яка фізична особа, що має повну цивільну дієздатністью та не є членом наглядової ради або ревізійної комісії біржі. Кількісний склад правління, порядок призначення його членів визначаються статутом біржі. Порядок скликання ті проведення засідань правління встановлюється статутом або положенням про правління (дирекцію тощо).

Ревізійна комісія є органом, який здійснює перевірку фінансово – господарської діяльності біржі (планові й позапланові перевірки), обирається загальними зборами. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачене статутом біржі. Ревізійна комісія може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності або на певний період.

Не можуть бути членами ревізійної комісії: член наглядової ради; член виконавчого органа; корпоративний секретар; особа, яка не має повної цивільної дієздатності; члени інших органів біржі. Права й обов'язки членів ревізійної комісії визначаються законом, іншими актами законодавства, статутом, а також договором, який укладається з кожним членом ревізійної комісії. Комісія проводить ревізії за затвердженим нею планом, але не рідше одного разу в рік (Закон України «Про акціонерні товариства»).

За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності біржі за фінансовий рік ревізійна комісія готовить висновок, в якому повинна міститись інформація про:

- підтвердження достовірності та повноту даних фінансової звітності за відповідний період;

- факти порушення законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та надання звітності (Закон України «Про акціонерні товариства»).

Ревізійна комісія не вправі приймати рішення обов’язкові для членів біржі.

У відповідності до ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада є органом, який здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом і законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органа. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у випадку відсутності наглядової ради, її повноваження здійснюються загальними зборами.

Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів. Член наглядової ради - юридична особа може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера в наглядовій раді визначається самим акціонером.

Наглядова рада має наступні повноваження: затверджує в межах своєї компетенції положення, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю біржі; підготує порядок денний загальних зборів, приймає рішення щодо дати їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання членами біржі позачергових загальних зборів; про проведення позачергових Загальних зборів відповідно до статуту біржі та у випадках, встановлених законом тощо.

Управління фондовою біржею, утвореною в організаційно – правовій формі дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, здійснюється Загальними зборами об'єднання торговців цінними паперами, як його засновником, та виконавчим органом, ораним (призначеним) вищим органом управління (дирекцією, директором, правлінням біржі тощо).

Засновники визначають основні напрямки діяльності фондової біржі, затверджують плани та звіти про їхнє виконання; затверджують статут фондової біржі, вносять зміни та доповнення до статуту; створюють, реорганізують і ліквідують дочірні підприємства, філії й представництва, затверджують їх статути та положення; призначають членів та керівника виконавчого органу фондової біржі; ухвалюють рішення щодо залучення до майнової відповідальності посадових осіб фондової біржі; визначають організаційну структуру фондової біржі; умови оплати праці посадових осіб фондової біржі, її дочірніх підприємств, філій та представництв тощо.

Керівник виконавчого органу фондової біржі (директор, голова правління) без доручення здійснює від її імені всі юридичні дії та представляє фондову біржу у відносинах з іншими установами та організаціями. Директор (голова правління) фондової біржі: вирішує всі питання поточної діяльності фондової біржі; наймає працівників фондової біржі, звільняє їх; ухвалює рішення та видає накази з питань управління фондовою біржею, а також здійснює інші повноваження делеговані засновниками.

Крім вищевказаних органів фондової біржі, можуть створюватися й інші, які забезпечують поточну діяльність біржі та виконання її статутних завдань.

Як вказує А.І Берлач, для ведення господарської біржової діяльності, поточної ро­боти біржі як установи, а також для виконання рішень, які прий­маються Загальними зборами членів біржі і Біржовою радою, необхідна стаціонарна структура біржі, яка представлена спеціа­лізованими і виконавчими органами. Від того, наскільки квалі­фіковано ці органи здійснюють свою діяльність, багато в чому залежить ефективність роботи біржі¹.

Спеціалізовані органи - це біржові комісії та її комерційні організації, що забезпечують (обслуговують) проведення бір­жових торгів. Серед комісій найбільш впливовими є Котиру­вальна й Арбітражна.

Котирувальна комісія - підрозділ біржі, основним завдан­ням якого є котирування цін: фіксування та публікація цін за результатами біржових торгів у біржових бюлетенях, який роз­глядається як біржовий довідник. Біржовий бюлетень є катало­гом обробки численних відомостей не тільки здійснених, тобто укладених угод, але й товарів, що пропонуються до торгів, а та­кож заявок про попит, у тому числі й під час позабіржових угод. У структурі Котирувальних комісій нерідко створюються відповідні секції за окремими групами товарів.

До основних функцій Котирувальної комісії належать:

- визначення котирувань щодо кожного біржового товару;

- підготовка та випуск біржових бюлетенів;

- аналіз та інформування учасників біржових торгів про ди­наміку (рух) цін;

- нагляд за своєчасним представленням учасниками біржо­вого процесу відповідним підрозділам біржі повних і об'єктив­них відомостей про укладені ними угоди;

- аналіз методів котирування і підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;

- надання консультацій зацікавленим особам;

- встановлення разом з арбітражною комісією ціни на бір­жові товари під час виникненні спірних питань.

У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і бро­керами під час укладання або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду, яким є Арбітражна комісія біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділе­на правом приймати рішення, які є обов’язковими до виконання сторонами конфлікту. До певної мірі це погоджувальна комісія. А тому в разі незадоволення будь-якою зі сторін висновками розгляду справи Арбітражною комісією, справа передається до господарського суду. Водночас подання оскарження до госпо­дарського суду не звільняє сторону, визнану винною Арбітраж­ною комісією, від належного виконання рішень цього органу.

Обов’язковість дотримання арбітражної процедури вирішен­ня спорів зумовлена членством у біржовому товаристві або до­пуском до участі у біржових торгах (для постійних і разових відвідувачів).

Арбітражна комісія затверджується загальними зборами чле­нів біржі на певний строк, як правило, на рік. Розглядаючи спо­ри, біржові Арбітражні комісії керуються законодавством, а та­кож чинними на цій біржі правилами і торговими звичаями.

Важливим підрозділом стаціонарної структури біржі є Розра­хункова палата, функції якої полягають в оперативному і точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, в ре­гулюванні та формалізації процедури платежів. На вітчизня­них біржах поки що немає сучасних Розрахункових палат у пов­ному розумінні цього слова. Подібним підрозділом на українській біржі є розрахунково-фінансові центри, без яких нормальне функціонування біржі неможливе. На ф'ючерсних біржах Роз­рахункова палата є головним гарантом виконання угод, оскіль­ки вона здійснює облік маржі, що знаходиться в заставі та на­дає кредит контрагентам угоди¹.