Тема 2 Правові засади біржової діяльності

Правові засади біржової діяльності, як виду господарської діяльності, закріплені у низці нормативно-правових актів біржового законодавства.

Біржове законодавство - це зовнішня форма біржового права, що відображає його внутрішню структуру. Норми біржо­вого права містяться у великій кількості різноманітних правових актів або джерелах як загального характеру, так і спеціально присвячених регулюванню біржових правовідносин.

Біржове законодавство являє собою систему норма­тивно-правових актів. Ця системність полягає у логічному зв'язку між елементами, що дозволяє розглядати її по вертикалі та по горизонталі.

По вертикалі система біржового законодавства розглядається в залеж­ності від юридичної сили нормативно-правових актів, які її формують, що, в свою чергу, залежить від місця правотворчого суб'єкта в ієрархії суб'єктів правотворчості.

Система біржового законодавства по вертикалі.

1. По вертикалі систему біржового законодавства очолює Конституція України, яка містить основоположні норми, які проголошують свободу підприємницької діяльності, недоторканість приватної власності, межі впливу держави та її органів на суспільні відносини.

Основний закон України є визначальним актом (ст. 1, 8, 9, 41-43, 56, 58, 67) у правовому регулюванні біржової діяльності і таким, що має найвищу юридичну силу та містить норми пря­мої дії. Важли­вість Конституції України визначається тим, що в ній містяться конституційно-правові норми, основоположні для усіх інших джерел біржового права і юридично оформлюють важливі інс­титути біржового права. У Конституції знайшли своє втілення принципи біржової діяльності, загальногалузеві принципи біржового права, а також ключові принципи ряду найважливі­ших інститутів біржового права - фондового ринку, валютно­го ринку, біржового договору та деяких інших.

Норми міжнародних договорів України не мають вищої сили відносно норм Конституції України, оскільки такі, у випадку суперечності їх норм нормам Конституції України можуть бути укладені лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Разом з тим, міжнародним договорам, зокрема міжнародним конвенціям з економічних питань, ратифікованим Україною належить значна роль у регулюванні біржових правовідносин.

2. Закони України. Господарський кодекс України, Цивільний кодексом України та закони України регулюються основні положення утворення, діяльності та припинення бірж. В силу норм Конституції України, виключно законами України можуть визначатись правовий режим власності, правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання, засади ци­вільно-правової відповідальності.

Правові норми Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. займають особливе місце в регулюванні біржових пра­вовідносин, зокрема визначають правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності, що має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам госпо­дарювання у здійсненні ними торговельних операцій.

Біржова діяльність як один із різновидів некомерційної госпо­дарської діяльності регламентується нормами ГК України (ст. 54), згідно яких на суб'єктів господарювання, які займаються неко-мерційною господарською діяльністю, поширюються загальні ви­моги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання.

Правові норми ГК України (ст. 185) визначають також особ­ливості укладання господарських договорів на біржах, ярмар­ках та публічних торгах, основний зміст яких полягає в тому, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з ураху­ванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяль­ність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Важливе значення у регулюванні біржових правовідносин має кодифікований законодавчий акт - Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. норми якого, зокрема, регулюють відносини цивільно-правових зобов'язань, а саме механізм ї_х виникнення, зміни та/або припинення, вимоги до суб'єктів зо­бов'язань, правила та способи забезпечення їх виконання.

Правові норми глав 52-54 ЦК України визначають поняття та умови договору, порядок укладення, зміни і припинення договору, а також договору куівлі-продажу, що за своєю юридичною природою відповідає форвардному біржовому договору. Відтак всі вимоги, що ставляться до порядку укладення, зміни і при­пинення договорів поставки та купівлі-продажу, можуть за­стосовуватись і до форвардних договорів.

Правові умови створення та діяльності товарних бірж на те­риторії України визначає Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому рин­ку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціо­нування фондового ринку є предметом регулювання правових норм Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р.

Силу закону мають також декрети Кабінету Міністрів України, які приймались у 1992 - 1994 p.p. Якщо норми Декретів Кабінету Міністрів України, містять норми, що регулюють відносини у сфері біржової торгівлі, то вони застосовуються на рівні законів, якщо їм не суперечать.

3. Постанови Верховної Ради України, якщо вони містять норми, що стосуються біржових відносин.

4. Укази Президента України, які регулюють відносини у сфері бір­жової діяльності. Наприклад, Укази Президента України від 27 лютого 1995року № 146/95  «Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах», від 03 жовтня 1992 № 492/92 «Про поширення на Українську фондову біржу дії Указу Президента України від 3 квітня 1992 року «Про компенсацію грошових втрат сільськогосподарським товаровиробникам і банкам».

Для регулювання вітчизняного фондового ринку і координа­ції діяльності його учасників створена Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, правовий статус якої закріплено Указом Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 12 червня 1995 р.

Зважаючи на необхідність дальшого реформування ринку цінних паперів та у зв'язку з наданням Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Держав­ній комісії з цінних паперів та фондового ринку статусу держав­ного органу, главою держави видано Указ Президента «Про затвердження Положення про Державну комісію з цінних па­перів та фондового ринку» від 14 лютого 1997 р.

Правовою основою становлення та розвитку біржової торгівлі сільськогосподарської продукції став Указ Президента Украї­ни «Про заходи щодо забезпечення формування й функціону­вання аграрного ринку» від 6 червня 2001 р..

5. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, зокрема ті, якими затверджено правила біржової торгівлі та реалізації окремих видів товарів на біржах (наприклад: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1998 р. №1288  «Про затвердження Положення про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції і продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок»; Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. «Про затвердження Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації»; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року «Про схвалення Концепції переходу на біржову форму продажу вугілля» та інш.

А також нормативні акти Кабінету Міністрів України, які закріплюють механізм розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції (наприклад: Постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 1997 № 848 «Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції»; Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 р. «Про заходи щодо вдосконалення регулювання ринку зерна», яка визначає основні напрями розвитку та механізм функціонування ринку сільськогосподарської продукції; Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2005 р. «Про створення Аграрної біржі», Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. «Про новий склад наглядової ради Аграрної біржі» та інш).

6. Постанови, інструкції, положення та інші акти міністерств та інших органів центральної виконавчої влади.

З метою врегулювання аграрного ринку в Україні спільним наказом Міністерства сільського господарства й продовольства та Міністерства фінансів України від 3 квітня 1996 р. затвер­джені Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Значна кількість нормативних актів, спрямованих на врегулювання вдносин у сфері біржової торгівлі у рамках своїх повноважень приянята Міністерством аграрної політики України (наприклад: наказ Мінагрополітики України від 21 лютого 2008 року «Про затвердження форми форвардного біржового контракту»), Міністерством економіки України (наприклад: наказ Мінекономіки від 28 липня 2008 року «Про порядок та умови проведення спеціалізованого конкурсу з визначення біржі, на базі якої проводитимуваться аукціони з продажу природного газу»), Фондом державного майна України (наприклад: наказ Фонду державного майна від 11 листопада 1996 року №1346 «Про затвердження Положення про порядок продажу на фондовій біржі пакетів акцій, що належать державі, ВАТ»); Державною податковою службою України (наприклад: Наказ Державної податкової адміністрації України від 24 березня 2005 року № 120 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу активів, що перебувають у податковій заставі», наказ Державної податкової служби України від 24 грудня 2010 року № 1033 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі»).

Чисельну кількість нормативних актів, спрямованих на врегулювання відносин, пов’язаних з організацією та діяльностю фондової біржі, торгівлею цінними паперами на фондовій біржі прийнято Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (зокрема: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08 травня 2001 року № 144 «Про здійснення державного контролю за діяльністю фондових бірж та депозитаріїв»; Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 березня 2006 року № 241 «Про затвердження Положення про порядок призначення тимчасового керівника фондової біржі»; Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1542 «Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж»; Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 червня 2011 року № 716 «Про затвердження Порядку запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі» та інш.)

7. Акти органів місцевих державних адміністрацій, на які покладено функції сприяння розвитку біржовому ринку в межах відповідних регіонів.

8. Акти органів місцевого самоврядування, які, у межах наданих їм повноважень, можуть на місцевому рівні регулювати відносини щодо здійснення біржової діяльності, як правило ті, які пов’язані із участю створених органами місцевого самоврядування суб'єктів у біржовій торгівлі.

9. Статути, положення, інструкції, правила та інші акти підприємств, установ та організацій, передусім бірж, які регулюють відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням бірж.

Як зазначає А.І. Берлач, неабияке значення у регулюванні біржових правовідносин належить локальним нормативно-правовим актам, дія яких по­ширюється лише в рамках відповідної біржі. Такими, зокрема, є Правила біржової торгівлі та Статут біржі, а також Заснов­ницький договір. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про товарну біржу» Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, веден­ня біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. До то­го ж Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваже­ним. Складну структуру має також Статут біржі як локальний правовий акт, що визначає загальні положення, мету та завдан­ня створення біржі, напрями діяльності біржі, порядок форму­вання та зміни статутного капіталу, фондів і прибутків біржі й ряд інших напрямів її діяльності¹.

Слід відмітити, що на даному етапі ці джерела біржового законодавства є найбільш численними, враховуючи значну кількість норм, які передбачають необхідність регулювання тих чи інших відносин безпосередньо даними учасниками. Так, законодавство передбачає необхідність прийняття такими суб'єктами правил біржової торгівлі, правил фондової біржі, правил біржового арбітражу, розробки типових контрактів; встановлює вимоги до статутів бірж тощо.

Система біржового законодавства по горизонталі розглядається в за­лежності від певного відносно самостійного кола однорідних біржових відносин.

Система біржового законодавства по горизонталі розглядається за такими групами, як поняття та ознаки біржі, утворення бірж, правовий статус біржі, органи управління та організаційна структура бірж, учасники біржових торгів, правила проведення біржових торгів, предмет біржової торгівлі, процедура визначення біржової ціни, біржові угоди, біржові операції та біржові послуги, юридична відповідальність за правопорушення у сфері біржової діяльності, органи управління та організаційна структура бірж, учасники біржових торгів, правила проведення біржових торгів, предмет біржової торгівлі, процедура визначення біржової ціни, біржові угоди, біржові операції та біржові послуги, юридична відповідальність за правопорушення у сфері біржової діяльності.