1.3 Поняття біржі та її ознаки

Поняття «біржа» походить від грецького byrza (сумка, гаманець), німецького horse і голландського blurs за місцем її першої появи в XV ст. в м. Брюгге (Нідерланди), а також від фламандського купецького прізвища Van der Burse, біля будинку в м. Брюгге, де відбувалися збори купців і банкі­рів з різних країн для обміну торговою інформацією, купівлі іноземних векселів та інших торгових операцій без пред’явлення конкретного предмета купівлі-продажу. Три шкіряні мішки (га­манці) були зображені на родовому гербі, який був прикріпле­ний на воротах будинку Ван дер Бюржей. Назва «біржа» стала звичною і розповсюдилось по всій континентальній Європі. Лише Англія, а далі й інші англомовні країни назвали й досі так звуть торговий інститут Stosk Exchange².

Наведене вище свідчить про те, що біржа ще з стародавніх часів виникла як торговий інститут. На теперішній час біржа виконує функції постійно діючого ринку, який сприяє торговому обігу шляхом укладення угод із різноманітними товарами (у тому числі – цінними паперами та валютними цінностями).

Загальне поняття біржі в господарському законодавстві України не надане. Основні законодавчі акти, що регулюють діяльність бірж різного виду, а саме - ГК України, Закони України «Про товарну біржу», «Про цінні папери та фондовий ринок» надають різні за своєю природою визначення цього терміну. Водночас вчені-правознавці приходять до висновку, що шляхом аналізу положень зазначених законів і відповідних положень ГК України можна виділити спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду, а на підставі узагальнення цих ознак сформулювати уніфіковане поняття біржі³.

Як зазначає О.М. Вінник, до спільних кваліфікуючих ознак біржі будь-якого виду належать наступні ознаки:

• корпоративні засади створення та діяльності (організація корпо­ративного типу), що передбачає створення кількома (для фондової біржі, що створюється у формі акціонерного товариства чи товариства з обме­женою відповідальністю, - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі набувають статусу учасника біржі; управління біржею за допомогою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;

• спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером, - орга­нізація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового котирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); збирання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допускаються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);

• заборона здійснювати комерційне посередництво;

• можливість отримання плати за послуги, що надаються біржею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності й покриття пов’язаних з нею витрат;

• наявність власного майна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

• обов’язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа, - статуту біржі та правил біржової торгівлі (правил фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів);

• особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних із біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерційного посередництва)¹

Названі ознаки біржі є кваліфікуючими та дозволяють відмежувати її від інших форм та способів ведення торгового процесу, до яких відносять ринки, ярмарки та аукціони.

На відміну від бірж, ринки є підприємствами сфери торгівлі, функ­ціональними обов'язками яких є надання послуг по забезпеченню умов для здійснення продажу товарів за цінами, які складаються залежно від попиту і пропозиції, створення необхідних зручностей для про­ведення торгівлі. На ринку здійснюється здебільшого роздрібна тор­гівля, покупці виступають, як правило, кінцевими споживачами това­ру, торгівля носить постійний характер, ціни формуються стихійно, а покупці мають вільний доступ до торгівлі.

Ярмарки відрізняються від бірж тим, що не є суб’єктами господарювання, не реєструються як такі і, як слід, не мають статусу юридичної особи. Як правило, ярмарки організовуються з метою торгівлі сезонними товарами, тому їх діяльність має нерегулярний, сезонний характер. Ціни на товари, що продаються на ярмарках, формуються стихійно, під впливом попиту покупців, які мають вільний доступ до ярмаркової торгівлі.

На відміну від бірж, аукціон виступає не суб’єктом права, а діяль­ністю по формуванню ціни. Аукціони не характеризуються визначе­ною періодичністю, проводяться по потребі. На аукціонах торгівля відбувається як правило з індивідуально – визначеним майном, і ха­рактеризується безпосередньою присутністю обох сторін майбутньо­го договору ¹.