Тема 4. Загальна характеристика окремих видів договорів

1. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.

2. Договори міни: поняття та особливості.

3. Договір безоплатної передачі (дарування).

4. Поняття та зміст договору найму (оренди).

5. Особливості оренди державного і комунального майна.

6. Загальна характеристика договору лізингу

7. Правова сутність концесійного договору

8 Загальна характеристика договору підряду.

9. Договір підряду на капітальне будівництво

10. Договір доручення та агентський договір: сутнісна характеристика

11. Особливості договору комісії за законодавством України.

12. Загальна характеристика договору зберігання.

13. Правова сутність договору страхування

14. Транспортні договори та їх види.

1. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.

Глава 54 гк

Договори купівлі-продажу є найчисленнішими у сфері господарювання. Від такого договору похідними є договір поставки, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір міни (бартеру).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язалась передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язався прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Характеристика договору купівлі-продажу:

1. Предметом договору можуть бути різні види майна (товар – ч.1 ст. 656 ЦК, майнові права – ч. 2 ст. 656 ЦК, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру – ч.3 ст. 656 ЦК, нерухомість – ст. 657 ЦК).

2. Сторонами можуть бути будь-які юридичні і фізичні особи.

3. Сфера застосування – будь-яка, не заборонена законом.

4. Порядок укладення – зазвичай з дотриманням вимог ч. 3 ст. 638 ЦК (оферта і акцепт) й інших процедур укладення договору.

5. Форма договору може бути будь-якою (ст. 205 ГК), якщо закон не вимагає застосування певної форми. Так, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

6. Кожен договір купівлі-продажу містить декілька розділів, розміщених в певній логічній послідовності. Ці розділи входять до всіх договорів купівлі-продажу.

– визначення сторін (преамбула, яка дає повне юридичне найменування фірми продавця, потім покупця);

– предмет договору (вказуються найменування і кількість товару, який поставляється, в прийнятих одиницях виміру);

– якість товару (вказується спосіб визначення якості (стандарти, технічні умови, зразки і ін.), а також документи, які його підтверджують);

– термін і дата постачання (термін постачання узгоджується сторонами і передбачає часовий період, впродовж якого продавець зобов'язаний передати товар покупцеві, у т.ч. і проміжні терміни; дата постачання визначає момент передачі товару в розпорядження покупця);

– умови постачання (спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця щодо доставки товару і встановлюють момент переходу риски випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця);

– ціна товару (кількість грошових одиниць, яку повинен заплатити покупець продавцеві за товар, доставлений продавцем на базисних умовах у відмічений в договорі географічний пункт);

– умови платежу (встановлення валюти платежу, місця і терміну платежу, визначення порядку розрахунків, застережень, спрямованих на зменшення або усунення ризику);

– упаковка і маркування (рід упаковки залежить від призначення: для розфасовки товару, для рекламних цілей, для збереження товару під час перевезення тощо; вартість упаковки може бути досить широкою);

– здача-приймання товару (в договорі передбачається обов'язок продавця повідомити покупця про готовність товару до відвантаження і про здійснене відвантаження; узгоджуються місце і термін, порядок прийняття товару по кількості і якості та хто його проводить);

– гарантії продавців щодо технічних характеристик товарів та їх якості, визначення відповідальності продавців за їх дотримання;

– рекламації (претензії, які пред'являються покупцем до продавця у зв'язку з невідповідністю кількості і якості поставленого товару умовам договору, їх врегулювання може бути здійснено шляхом усуненням дефектів, заміною товару іншим, поверненням сплаченій вартості, наданням знижки з договірної ціни тощо);

– штрафні санкції;

– форс-мажор (стихійні лиха (землетрус, повені, пожежі, урагани), політичні або інші події (війна, блокада, заборона експорту і імпорту);

– визначення порядку вирішення спорів, які можуть виникнути в ході виконання умов договору, і найменування суду, де передбачається розгляд можливих розбіжностей;

– інші умови договорів (визначаються потребою сторін, зокрема: положення про те, що додатки до контракту є його невід'ємною частиною; умова про те, що всі зміни і доповнення до договору є дійсними лише в тому випадку, якщо вони зроблені у письмовій формі);

– вказівка юридичних адрес сторін і підписи продавця і покупця.

Договір поставки (ГК (параграф 1 "Поставка", глави 30), ЦК (параграф 3 глави 54).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язався передати у встановлений термін (терміни) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, родинним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або це не витікає з характеру взаємин сторін.

Згідно ГК такий договір є різновидом договору купівлі-продажу. Такий договір є консенсусним, платним і двостороннім.

Характерні ознаки:

1. У ЦК відсутні обмеження по суб'єктному складу цього договору, а ч. 3 ст. 265 ГК його сторонами визначає лише суб'єктів господарювання (якщо полягає договір на реалізацію продукції що не господарює суб'єктами, то це договір купівлі-продажу).

2. Цільова спрямованість договору завжди є господарською, не пов'язаною з особистим, домашнім або іншим аналогічним вжитком.

3. ГК визначає сферу вживання договору як сферу господарювання, а в ЦК – ширша сфера.

4. Об'єктом договору поставки є продукція виробничого призначення (сировина, матеріали й ін.), або товари для продажу на ринку.

5. Моменти укладення договору і виконання не збігаються.

6. Підставами укладення договору можуть бути: державне замовлення або вільне волевиявлення сторін.

7. Укладається у письмовій формі.

8. До змісту включаються такі умови: предмет договору, показники за кількістю і асортиментом (ст. 266 ГК); терміни і порядок поставки – зазвичай 1 рік, якщо більше, то вони є довгостроковими. Якщо в договорі не вказаний термін, то вважається, що він укладений на рік; якість товару (ст. 268 ГК); вимоги по укомплектованості товару (ст. 270 ГК); порядок виконання і прийняття поставленої продукції; відповідальність за неналежне виконання договору.