- •Тема 4. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •1. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки.
- •Глава 54 гк
- •2. Договори міни: поняття та особливості
- •3. Договір безоплатної передачі (дарування)
- •Глава 55 цк
- •4. Поняття та зміст договору найму (оренди)
- •5. Особливості оренди державного і комунального майна
- •6. Загальна характеристика договору лізингу
- •7. Правова сутність концесійного договору
- •8. Загальна характеристика договору підряду
- •Глава 61 цк
- •9. Договір підряду на капітальне будівництво: основні характеристики
- •10. Договір доручення та агентський договір: сутнісна характеристика
- •Глава 68 цк
- •Глава 31 гк та ст. 243 цк, глава 68 цк.
- •11. Особливості договору комісії за законодавством України
- •Глава 69 цк
- •12. Загальна характеристика договору зберігання
- •Глава 66 цк
- •13. Правова сутність договору страхування
- •Глава 67 цк
- •14. Транспортні договори та їх види
13. Правова сутність договору страхування
Глава 67 цк
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Законодавчі норми щодо страхування та договорів, що оформлюють відповідні відносини, містяться у § 2 гл. 35 ГК, гл. 67 ЦК; базовим нормативним актом у сфері страхової діяльності є закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. в редакції Закону від 4.10.2001 р.
Характеристика договору страхування
1. Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Проте учасників страхових правовідносин може бути більше – крім сторін договору страхування, до них належать застраховані особи, а також вигодонабувавачі.
Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони повинні мати статус фінансової установи. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, – 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.
Страховики можуть здійснювати страхову діяльність як безпосередньо, так і через страхових посередників. Ними можуть бути страхові або перестрахові брокери , страхові агенти. Страховими брокерами є юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Перестраховими брокерами вважаються юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник. Страховими агентами є громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань.
Страхувальниками, в свою чергу, визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
2. За договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату відповідній особі.
Страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
3. Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки. Страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) вважається плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Обов'язок страхувальника сплатити страховий платіж має місце завжди, а обов'язок страховика сплатити страхову суму – тільки в разі настання страхового випадку.
4. Договір страхування укладається в письмовій формі. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), яке є формою договору страхування, що, однак, не позбавляє сторони цього договору права викласти його в іншій письмовій формі.
5. Договір страхування вступає з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлене договором, тому є реальним. Проте якщо в договорі застережене набрання ним чинності з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (наприклад, з моменту підписання договору сторонами), договір страхування вважатиметься консенсуальним. Істотні умови договору страхування передбачені ст. 16 Закону України «Про страхування» (предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і терміни його сплати, термін договору й інші умови, визначені актами цивільного законодавства).