3. Договір безоплатної передачі (дарування)

Глава 55 цк

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язався передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безвідплатне майно (дарунок) у власність.

Характеристика договору дарування:

1. Предметом договору дарування можуть бути як матеріальні, нематеріальні активи та цінні папери, так і грошові кошти. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

На договори дарування, як і на договори купівлі-продажу, поширюються обмеження щодо можливості відповідного майна бути предметом договору дарування. Проте на відміну від договору купівлі-продажу, на договори дарування не поширюються вимоги щодо якості їх предмета. Дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки прийнятого дару. Але згідно зі ст. 721 ЦК якщо дарувальникові відомо про недоліки дарунка, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

2. За договором товари надаються безоплатно на умовах, що не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення.

На договори дарування, як і на договори купівлі-продажу, поширюються обмеження стосовно можливості певних суб'єктів набувати у власність майно за договором дарування. Так, майно, що набувається державним підприємством, установою, організацією, в тому числі за договорами дарування, належить йому на праві повного господарського відання або оперативного управління, а не на праві власності.

3. Різновидом договору дарування є договір про пожертву. Згідно зі ст. 729 ЦК пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Специфіка його полягає в тому, що пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву і, відповідно, вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням (ст. 730 ЦК).

4. Сторонами договору дарування можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємництва, держава Україна, АРК, територіальні громади.

Юридичні особи укладають такі договори в межах спеціальної правосуб’єктності, обсяги якої встановлюються їх установчими документами. Ч. 3 ст. 720 ЦК встановлює, що юр. особи – суб'єкти підприємництва можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви з певними обмеженнями щодо підприємств державної форми власності.

5. Момент передання дару зазначається в договорі дарування: до, під час або після укладення договору.

6. Вимоги щодо форми договору дарування передбачені ст. 719 ЦК; ст. 181 ГК; ст.ст. 205-210 ЦК). Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі, дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір н.м.д.г. укладається у письмовій формі і піддягає нотаріальному посвідченню. У письмовій формі укладається договір дарування: майнового права; з обов'язком передати дарунок у майбутньому; рухомих речей, які мають особливу цінність.

7. Вважається укладеним з моменту передачі майна обдаровуваному і є реальним договором. Договір про пожертву також є реальним, проте є укладеним з моменту прийняття пожертви (ст. 729 ЦК). Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому є консенсуальним договором, оскільки у разі настання встановленого строку або певної обставини, обдаровуваний має право вимагати передання дарунка або відшкодування його вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК) і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами.

8. Законодавством встановлені особливості розірвання договору дарування. Згідно ст. 727 ЦК дарувальник має право вимагати розірвання договору нерухомого майна чи особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику матеріальну цінність, а також якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову. культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.