- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан воднИх ресурсІв
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- •Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- •Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість ґрунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Металургія та енергетика
- •Хімічна галузь
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетикИ на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Луганської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика регіону
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Додатки
- •Скорочення
- •Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- •Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- •Відповідальні виконавці розділів звіту
8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
Накопичений обсяг відходів суттєво впливає на стан довкілля та екологічну безпеку населення. В Луганській області відсутні спеціалізовані підприємства по утилізації або нейтралізації токсичних відходів, які накопичуються на території промпідприємств, на відомчих полігонах та полігонах твердих побутових відходів.
Незначна кількість підприємств області має власні полігони, або накопичувачі токсичних промислових відходів, з них полігони ВАТ «Алчевськкокс», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Картонно - тарний комбінат», Лутугінський ДНВ валковий комбінат, ВАТ «Лисичанський завод ГТВ» призначені для розміщення відходів тільки ІV класу небезпеки.
Негативний внесок в екологічний стан довкілля вносять місця видалення багатотоннажних відходів - шахтні відвали, в більшості не діючі, та шламонакопичувачі для відходів збагачування вугілля).
Управлінням постійно ведеться робота з впорядкування відомостей про місця видалення відходів для подальшого забезпечення моніторингу впливу цих об`єктів на довкілля і створення банку даних їх систематизації для вивчення проблем в сфері поводження з відходами в області і можливості їх вирішення. На кінець 2009 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08. 98 № 1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів» Управлінням до реєстру МВВ внесено 301 місце видалення відходів.
На теперішній час паспортизація МВВ на території області триває. Впроваджуються першочергові заходи з виявлення місця видалення відходів для забезпечення виконання паспортизації, а саме: відведення земель в законодавчому порядку, розробка проектів на обєкти, приведення у відповідність до вимог екологічних норм експлуатації. Реєстр регулярно поновлюється на підставі наданих власниками МВВ даними.
Додатковим антропогенним навантаженням на довкілля області є місця видалення відходів: полігони промислових відходів для складування відходів власного виробництва та відходів інших виробників, накопичувачі промислових відходів, породні відвали, золовідвали теплоелектростанції, а також полігони побутових відходів.
Як і раніше, найбільш екологічно-небезпечним об’єктом області є полігон для видалення твердих промислових відходів хімічних підприємств Лисичано-Рубіжанського регіону. Полігон розташований у Попаснянському районі поблизу с. Фугарівка. Експлуатацію, та, відповідно, розміщення відходів на полігоні у 2009 році здійснювали: ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», Рубіжнянський казенний хімзавод «Зоря», ТОВ «Рубіжанський «Краситель». Необхідно відмітити що на полігоні розміщуються відходи і інших підприємств цього регіону.
Полігон ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» призначений для видалення твердих відходів, в основному це відпрацьовані каталізатори виробництва аміаку, азотної та оцтової кислоти, відпрацьований кокс, відходи виробництва ацетилену, шлами виробництва, що утворюється в процесі розчинення та фільтрації. Полігон представляє собою прямокутник, що складається з 10 робочих карт. Загальна площа полігону складає 6,52 га. Загальний обсяг розміщення відходів на полігоні на кінець 2009 року складає 140,9 тис. т відходів. На даний час, на полігоні промвідходів ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» відсутній ставок випарювач, що призводить до обводнення карт полігону, тобто потрібне вирішення питання видалення рідини з карт полігону, що сприятиме зменшенню впливу полігону на підземні води.
Полігон Рубіжнянського казенного хімзаводу «Зоря» призначений для видалення відходів ІІІ-ІV класу небезпеки, у 2008 році був переданий на баланс ДП «ХЗ «Південний». На 01.01.2010 р. на ньому розміщено більше 73 тис.т відходів.
Полігон складування промвідходів ТОВ «Рубіжанський Краситель» призначений для складування відходів 2-4 класів на 2 секціях. На 01.01.2010 накопичено 143,6 тис. т відходів. Основним порушенням при експлуатації полігону є впровадження не в повній мірі організаційних заходів щодо збору, накопичення та знешкодження атмосферних опадів.
Одне з найбільших місць видалення промислових відходів за обсягами видалення в Луганській області - це місця ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», яке має 5 діючих місць видалення відходів - полігон промислових відходів, 2 шлакових відвали, шламонакопичувач та шламовідвал призначені для видалення технологічних відходів ІV класу небезпеки. В місцях видалення комбінату накопичено понад 25 млн. т відходів, загальна зайнята площа МВВ 251,21 га.
Місцем видалення промислових відходів ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» є полігон промвідходів, який розташований на породному відвалі Павловського руднику, потім використовувався, як відвал породи вуглезбагачувальної фабрики заводу і з 1975 року функціонує, як полігон твердих промислових відходів. Взагалі на полігоні промислових відходів накопичено понад 1,5 млн. т відходів (у тч. 1,379 породи), загальна зайнята під полігон площа 11 га.
З 01.01.2006 р. розпочато експлуатацію полігону промвідходів Лутугинського ДНВ валкового комбінату площею 2,5 га. На новому полігоні на кінець року накопичено більш ніж 6 тис. т відходів. Старий відвал промвідходів площею 5,4 га. виведено з експлуатації з 01.01.2006 р.
СО «Луганська ТЕС» ТОВ «Східенерго» має на своєму балансі секцію № 6 золовідвалу № 2 та золовідвал № 3. На золовідвал № 2 здійснюється складування паливного шлаку, футерування та вогнетривів відпрацьованих, відходів будівництва. Секція № 6 золовідвалу № 2 має площу 5732 м2, накопичено 45,3 тис.т. Золовідвал № 3 поділено на дві секції площею 50 га кожна. На золовідвал здійснюється складування паливного шлаку, пилу зольного та шламу хімводопідготовки. Площа золовідвалу складає 4,6 га, накопичено понад 1,85 млн. т відходів.
Недостатня кількість полігонів для поховання токсичних промислових відходів і відсутність заводів по їх знешкодженню та переробці, відсутність достатньої кількості централізованих пунктів збирання, утилізації, знешкодження та захоронення по видах відходів (в т.ч. токсичних), які утворюються практично на всіх підприємствах, призводить до такого негативного явища, як розміщення і накопичення відходів на власних територіях підприємств. Місця складування токсичних відходів на підприємствах часто не відповідають екологічним вимогам, що сприяє їх потраплянню на несанкціоновані звалища та інші непристосовані для цього місця.
З метою зменшення впливу на навколишнє природне середовище накопичених на території підприємств небезпечних відходів, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області проводилася координація роботи всіх зацікавлених структур по організації збору й утилізації небезпечних відходів.
На сьогодні в області практично вирішене питання централізованого збору з подальшою передачею на утилізацію або знешкодження таких видів небезпечних відходів, як відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані кислотні і лужні акумулятори, відпрацьовані масла, відходів, які забруднені нафтопродуктами, гальвановідходів та ін.
Порівняльний аналіз статистичних даних щодо обсягів передачі небезпечних відходів у 2008-2009 роках підприємствами, які їх утворюють, іншим субєктам господарювання з метою їх подальшої утилізації, свідчить про зменшення обсягів передачі цих відходів майже у 3 рази. Якщо у 2008 році суб'єктами господарювання, що накопичували відходи в попередні роки, підприємствами області було передано для подальшої утилізації 76,1 тис. т небезпечних відходів, то у 2009 р. обсяги передачі небезпечних відходів склали 26,2 тис. т.
Таблиця 8.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)
№ з/п |
Показник |
2007 |
2008 |
2009 |
1 |
Утворилось |
79,2 |
27,9 |
20,131 |
2 |
Одержано від інших підприємств |
0,6 |
58,4 |
0,7 |
3 |
у тому числі з інших країн |
- |
- |
- |
4 |
Використано |
3,2 |
1,7 |
0,9 |
5 |
Знешкоджено (знищено) |
24,2 |
15,6 |
9,7 |
6 |
у тому числі спалено |
21,0 |
15,6 |
9,5 |
7 |
Направлено в сховища організованого складування (поховання) |
39,2 |
3,7 |
1,8 |
8 |
Передано іншим підприємствам |
12,8 |
76,1 |
29,2 |
9 |
у тому числі з інших країн |
- |
- |
- |
10 |
Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
11 |
Втрати відходів внаслідок витікання, випарування, пожеж, крадіжок |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
12 |
Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств |
928,8 |
921,7 |
902,6 |
Дуже гострою в області є проблема утилізації побутових відходів, обсяг утворення яких щорічно зростає. Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто, тим ця проблема гостріше. У м. Луганську з населенням більше 500 тис. проблема побутових відходів стоїть особливо гостро, у зв’язку з тим, що обсяг їх утворення щорічно зростає.
Сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів на території області не має. Усі утворені побутові відходи видаляються на звалища. На сьогодні в області для видалення побутових відходів використовуються наступні місця:
14 полігонів (звалищ) розташованих в містах обласного значення – Луганський, Алчевський, Антрацитівський, Брянківський, Кіровський, Краснолуцький, Краснодонський, Лисичанський, Первомайський, Ровеньківський, Рубіжанський, Свердловський, Сєвєродонецький та Стахановський полігони (звалища).
15 полігонів (звалищ) розташованих в районних центрах області – Біловодський, Білокуракінський, Кремінський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов’яносербський, Станично-Луганський, Старобільський та Троїцький полігони (звалища).
А також інші полігони – полігони міст районного значення (м. Щастя, м. Зоринськ, м. Петровське та ін.), селищні та сільські звалища. Фактично, у зв’язку з тим, що утворення побутових відходів є невід’ємною частиною життєдіяльності людини, роботи підприємств та організацій, місця розміщення відходів споживання існують практично у кожному населеному пункті (всього міст в Луганській області - 37, селищ міського типу – 109, сільських населених пунктів – 792.). Якщо в містах та районних центрах місця видалення побутових відходів це, як правило спеціально відведені місця, які обслуговуються спеціалізованими підприємствами, то в селищах та селах це несанкціоновані звалища, де спеціалізовані підприємства по збиранню та вивезенню відходів відсутні.
У своїй більшості існуючі місця видалення побутових відходів не відповідають екологічним та санітарним нормам перш за все з причини не дотримання технології розміщення відходів, а саме: не здійснюється ущільнення відходів, не здійснюється пересипання інертним шаром, не забезпечуються заходи зі збору та знешкодження фільтрату, не організовано відведення зливових стоків. На більшості полігонів не ведеться контроль за впливом на довкілля, полігони або не обладнані спостережними свердловинами або контроль здійснюється не постійно, у зв’язку з чим відстежити тенденцію впливу полігону на навколишнє середовище та припустити можливі наслідки важко. Практично всі підприємства, які здійснюють збирання, транспортування та видалення побутових відходів, знаходяться у комунальній власності, у зв’язку з чим, порушення технологічних регламентів мотивують недостатністю матеріально-технічного забезпечення.
Також, основними проблемами існуючих полігонів та тих, що будуються можна визначити наступні проблеми: полігони, які експлуатуються з 60-70-х років, частіше за все утворені як звалища, проектна документація на ці полігони відсутня, практично всі вони переповнені та потребують або реконструкції та розширення, або рекультивації та будівництва нових місць видалення відходів (м.м. Свердловськ, Красний Луч, Антрацит).
З причини неповного фінансування, або з інших причин, у запланований термін не введені в експлуатацію або введені так звані «перші черги полігонів», але розміщення відходів на них вже здійснюється (с.с. Біловодськ, Новопсков, Слов’яносербськ).
З метою покращення ситуації з санітарного очищення території та захоронення побутових відходів у січні 2009 року затверджена Регіональна програма поводження з твердими побутовими відходами.
В складі Програми вирішені питання створення мінімальної кількості регіональних полігонів з сміттєперевантажними майданчиками у всіх населених пунктах та двоетапною системою вивозу побутових відходів, що дозволить не тільки планомірно ліквідувати вже наявні сміттєзвалища, але і не допустить їх повторне утворення.
Для розв’язання проблеми програмою передбачається умовний розподіл території Луганської області на 6 регіональних округів: Центральний, Південний, Східний, Південно-Західний, Західний і Північний. При виділенні регіональних округів були враховані особливості заселення територій і характер господарської діяльності. Були виділені найбільш ефективні і оптимальні транспортні плечі.
В Південному (м. Атрацит), Східному (м. Краснодон), Південно-Західному (м. Стаханов), Західному (м. Лісичанськ) округах передбачається будівництво регіональних сміттєпереробних комплексів, які включають сміттєсортувальні комплекси, полігони, біогазові установки. В Центральному окрузі, враховуючи введення другої черги полігону в м Олександрівськ у 2008 р., передбачається тільки будівництво сміттєпереробного комплексу в м. Луганськ, який включає сміттєсортувальний комплекс і біогазову установку. В Північному окрузі передбачається реконструкція існуючих полігонів і будівництво біогазових установок в містах Старобельськ, Сватово, Біловодськ.
Програмою передбачено в Південному, Західному, Східному, Південно-Західному округах поетапне виведення із експлуатації діючих полігонів і їх рекультивація, а також ліквідація несанкціонованих звалищ по всій території області.
Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюватиметься за рахунок коштів фонду охорони навколишнього середовища, місцевого бюджету, інвестицій і інших джерел відповідно до законодавства.
За рахунок інвестицій передбачається фінансувати повний цикл зі збору, транспортуванню, переробки та захороненню ТПВ, тобто це єдиний комплекс, який включає: оновлення контейнерного господарства, оновлення парків сміттєвозах машин, будівництво сміттєсортувальних заводів, біогазових установок, полігонів. Орієнтовні витрати за рахунок інвестицій становлять 746 млн. грн. на 12 років.
За рахунок коштів фонду охорони навколишнього середовища, місцевого бюджетів і інших джерел передбачається фінансування реконструкції і рекультивації полігонів, ліквідацію несанкціонованих звалищ. Орієнтовні витрати за рахунок коштів фонду охорони навколишнього середовища становлять 43 млн. грн., за рахунок місцевого бюджету – 18 млн. грн., за рахунок інших джерел – 274 млн. грн. на 12 років.
Загальні орієнтовні витрати щодо реалізації Програми терміном на 12 років становлять 1081 млн. грн.
Таблиця 8.4. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року
№ з/п |
Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону |
Кількість |
Площі під твердими побутовими відходами, га |
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Сміттєзвалища |
|
|
|
|
|
с. Іванівка Антрацитівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Красний Кут Антрацитівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Щетово Антрацитівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Рафаїлівка Антрацитівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Кошари Антрацитівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Нижньобараниківка Біловодський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Городище Біловодський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Тимошине Білокуракинський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Просторне Білокуракинський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Олексіївка Білокуракинський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Олександрополь Білокуракинський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Північне Краснодонський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Новоастрахань Кремінський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Макєєва Кремінський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Єпіфанівка Кремінський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Власівка Кремінський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Сичовка Марківський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Стрельцівка Міловський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Зоріковка Міловський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Штормово Новоайдарський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Колядівка Новоайдарський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Гречишкіно Новоайдарський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Бахмутівка Новоайдарський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Пантюхіне Новопсковський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Ганусівка Новопсковський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
м. Зоринськ Перевальський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Фащівка Перевальський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Чернухіне Перевальський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Городище Перевальський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Сихайлівка Перевальський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Селєзньовка Перевальський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Голубовське Попаснянський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Ясеновське м.Ровеньки |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. В.Дуванка Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Коломийчиха Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Куземівка Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Оборотнівка Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Петрівка Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Преображенське Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Ковалівка Сватівський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Червоний партизан м.Свердловськ |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Олександрівка м.Свердловськ |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Комсомольське м.Свердловськ |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Фрунзе Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Кримське Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Трьохізбенка Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с.Хороше Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Караяшнік Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Малохатка Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Половінкіне Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Світле Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Шпотине Слов’яносербський район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Новоолександрівка Троїцький район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Новознамєнка Троїцький район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Новочервоне Троїцький район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Арапівка Троїцький район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
|
с. Привілля Троїцький район |
1 |
відомості відсутні |
|
|
Всього
|
57 |
|
|
|
Полігони |
|
|
|
|
|
м. Луганськ смт. Олександрівськ |
1 |
8,67 |
0 |
|
|
м. Луганськ м. Щастя |
1 |
5,313 |
0 |
|
|
м. Алчевськ |
1 |
20 |
0 |
|
|
м. Антрацит |
1 |
15 |
0 |
|
|
м. Брянка |
1 |
11,9 |
0 |
|
|
м. Кировськ |
1 |
5,32 |
0 |
|
|
м. Красний Луч |
1 |
16 |
0 |
|
|
м. Краснодон |
1 |
14 |
0 |
|
|
м.Лисичанськ |
1 |
11,14 |
0 |
|
|
м. Первомайськ |
1 |
2,13 |
0 |
|
|
м. Ровеньки |
1 |
9,3 |
0 |
|
|
м. Рубіжне |
1 |
4,3 |
0 |
|
|
м. Свердловськ |
1 |
7,9 |
0 |
|
|
м. Сєвєродонецк |
1 |
7,6 |
0 |
|
|
м. Стаханов |
1 |
17,5 |
0 |
|
|
м. Біловодськ |
1 |
0,72 |
0 |
|
|
смт. Білокуракино |
1 |
2,444 |
0 |
|
|
м. Кремінна |
1 |
12,5 |
0 |
|
|
м. Лутугіне |
1 |
2,03 |
0 |
|
|
смт. Марковка |
1 |
3,05 |
0 |
|
|
смт. Новоайдар |
1 |
2,4 |
0 |
|
|
м. Новопськов |
1 |
1,9 |
0 |
|
|
м. Перевальськ |
1 |
2,74 |
0 |
|
|
м. Попасна |
1 |
8 |
0 |
|
|
м. Сватове |
1 |
1,5 |
0 |
|
|
смт. Слов’яносербськ |
1 |
3,2 |
0 |
|
|
смт. Станично-Луганське |
1 |
6,4 |
0 |
|
|
м.Старобільськ |
1 |
3,1 |
0 |
|
|
смт. Троїцьк |
1 |
3,34 |
0 |
|
Всього |
29 |
209,397 |
0 |
|
Заводи по переробці твердих побутових відходів |
відсутні |
|
|
Велику стурбованість викликають стихійні сміттєзвалища. Санітарна очистка населених пунктів є однією з невирішених проблем житлово-комунального господарства області.
Системою санітарної очистки охоплено лише 66,6 % населення області, в тому числі 36,6 % жителів приватного сектору. Щорічно в області створюється близько 4 млн. тонн твердих побутових відходів, з яких лише 50-60 % вивозяться на полігони та звалища. Залишок залишається на території населених пунктів у вигляді несанкціонованих звалищ.
Всього протягом 2009 року було інвентаризовано та ліквідовано понад 430 несанкціонованих та неконтрольованих сміттєзвалиш. В місця організованого складування відправлено 3,7 тис. т відходів.
Особливу групу небезпечних відходів становлять непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (пестициди й отрутохімікати) (далі – ХЗЗР), які не можна використовувати за прямим призначенням внаслідок втрати корисних властивостей, закінчення терміну придатності, заборони до застосування, втрати маркування чи змішування. Їх знищення залишається складною проблемою, а стан багатьох сховищ, де зберігаються ці пестициди й отрутохімікати, та умови їх зберігання є незадовільними.
Стосовно поводження з непридатними ХЗЗР, Управлінням забезпечена не тільки координаційна робота зі всіма місцевими органами влади, на території яких розташовані місця їх зберігання, але і проводиться значна робота по пошуку всіх можливих джерел фінансування робот по остаточному їх знищенню. Як приклад, можна вказати на внесення змін, за пропозицією Управління, до Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, які затверджені рішенням сесії Луганської обласної ради від 17.04.2009 № 28/36. Також затверджений рішенням сесії Луганської обласної ради від 17.04.2009 і № 28/39 «Перелік заходів, що фінансуються з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році», яким передбачено фінансування коштів в сумі 1202,0 тис. грн. для вивозу та ліквідації ХЗЗР з території Антрацитівського, Краснодонського, Лутугінського, Новоайдарського, Слов`яносербського районів і м. Луганська. Результати роботи Управління надали змогу профінансувати за рахунок обласного фонду ОНПС вивезення з території області та знищення понад 63,5 тонн ХЗЗР з раніш накопичених 412,43 тонн.
Таблиця 8.5. Поводження з непридатними пестицидами
№ з/п |
Район |
Перезатарено впродовж року, т |
Знешкоджено впродовж року, т |
Утворено (виявлено) впродовж року, т |
Кількість на кінець року, т |
|
|
м. Луганськ |
0 |
9 |
0 |
0 |
|
|
Антрацитівський |
0 |
14,802 |
0 |
13,363 |
|
|
Біловодський |
0 |
0 |
0 |
46 |
|
|
Білокуракинський |
0 |
0 |
0 |
49,3 |
|
|
Краснодонський |
0 |
19,8 |
0 |
84,664 |
|
|
Кременський |
0 |
0 |
0 |
39,69 |
|
|
Лутугінський |
0 |
5 |
0 |
- |
|
|
Марківський |
0 |
0 |
0 |
12,02 |
|
|
Міловський |
0 |
0 |
0 |
1,02 |
|
|
Новоайдарський |
0 |
0,58 |
0 |
- |
|
|
Новопсковський |
0 |
0 |
0 |
28,56 |
|
|
Перевальський |
0 |
0 |
0 |
17,169 |
|
|
Попаснянський |
0 |
0 |
0 |
5,281 |
|
|
м. Ровеньки |
0 |
0 |
0 |
1,183 |
|
|
Сватівський |
0 |
0 |
0 |
6,84 |
|
|
Свердловський |
0 |
0 |
0 |
1,5 |
|
|
Слов’яносербський |
0 |
14,354 |
0 |
5,682 |
|
|
Ст.-Луганський |
0 |
0 |
0 |
8,7 |
|
|
Старобільський |
0 |
0 |
0 |
22,382 |
|
|
Троїцький |
0 |
0 |
0 |
7,276 |
|
Усього |
0 |
63,536 |
0 |
350,63 |
Державна екологічна інспекція в Луганській області приділяла значну увагу перевіркам місць складування непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Перевірено 56 місць накопичення ХЗЗР. За результатами перевірок за виявлені правопорушення (недотримання технології щодо зберігання непридатних пестицидів та агрохімікатів) до адміністративної відповідальності притягнуто 9 відповідальних посадових осіб за ст. 83 КУпАП на загальну суму 1,156 тис. грн.