2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

Збереження озонового шару є однією з найактуальніших екологічних проблем людства.

У 1985 році Україна підписала, а в 1986 році ратифікувала Віденську конвенцію про охорону озонового шару. На підставі Віденської конвенції 20 вересня 1988 року Україна приєдналася до Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар.

Луганська область не має власного виробництва озоноруйнівних речовин. Експорт та імпорт озоноруйнівних речовин та продукції, що їх містить, підлягає ліцензуванню. У разі відсутності озоноруйнівних речовин у переліку продукції, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. № 1406 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот у 2010 рік" та згідно наказу Мінприроди України від 12.02.2010 р. №79 «Про затвердження Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить» митне оформлення вантажів здійснюється на підставі листів- роз’яснень, що надаються Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.

В 2009 році Управлінням в межах повноважень видано 21 лист-роз’яснення суб’єктам підприємницької діяльності про те, що продукція не містить озоноруйнівних речовин і ліцензуванню не підлягає.

З метою доведення до суб'єктів господарської діяльності і органів місцевого самоврядування можливостей використання механізмів Кіотського протоколу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області разом з Луганською обласною державною адміністрацією та Національним агентством екологічних інвестицій України проведений семінар з питань реалізації положень Кіотського протоколу, в щорічній науковій збірці "Екологічні аспекти Луганщини в контексті сталого розвитку" розміщено статтю з даного питання "Використання проектів спільного впровадження, як механізму зменшення викидів парникових газів".

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Рівень здоров'я людини значною мірою залежить від якості середовища його перебування. По оцінках багатьох авторів фактори навколишнього середовища в 18-20 % визначають стан здоров'я і перебувають на другому місці після способу життя.

Динаміка основних медико-демографічних показників та найважливіших критеріїв суспільного здоров'я Луганської області протягом останніх років у цілому є типовою для промислово-розвинених регіонів країни і відображає загальний процес погіршення популяційного здоров'я в Україні.

Специфіка демографічної ситуації Луганської області полягає в поєднанні масштабної депопуляції з погіршенням якісних характеристик населення (насамперед, здоров’я). Одним з найбільш інформативних маркерів динаміки соціально-економічного благополуччя населення є показники первинної захворюваності. Аналіз стану здоров'я населення Луганської області у 2009 році свідчить про те, що незважаючи на збережену тенденцію в структурі і відносну стабілізацію загального рівня первинної захворюваності (56308,9 на 100 тис. населення у 2008 р. і 55870,5 – у 2009 р.) у 2009 р. порівняно з 2008 р. спостерігається збільшення окремих нозогруп і нозоформ злоякісних новоутворень (на 0,9 %), хвороб органів дихання (на 2,1 %,) пневмоній (на 16,2 %), бронхіальної астми (на 4,1 %), хвороб органів травлення (на 2,2 %), вроджених аномалій (на 1,7 %), хвороб нервової системи (на 1,2 %).

В структурі поширеності хвороб серед населення області 45,2 % займають хвороби системи кровообігу, 19,6 % – хвороби органів дихання, 6,5 % – хвороби органів травлення, 4,2 % – хвороби сечостатевої системи, 3,2 % – травми та отруєння, 2,9 % – хвороби ендокринної системи.

Серед регіонів області захворюваність на новоутворення серед населення була найвищою в м. Алчевську (377,4 на 100 тис. усього населення), м. Стаханові (364,8), м. Красний Луч (358,5), м. Кіровську (340,3). Найбільший показник смертності від цієї патології зареєстровано у м. Кіровську (290,6), м. Стаханові (244,9).

З найбільшою частотою реєструвалися хвороби ендокринної системи у м. Лисичанську (1311,8), м. Первомайську (1197,6) та Марківському районі (1327,7); хвороби органів дихання – у Лутугинському (36449,4), Старобільському (33879,1) районах, у м. Ровеньки (32422,9), м. Антрациті; хвороби органів травлення – у Марківському (2715,8), Міловському (2686,3) районах, м. Лисичанську (2173,5), м. Красний Луч (2143,2).

Серед дорослого населення найбільш поширені хронічні захворювання системи кровообігу – 68669,2 на 100 тис. дорослого населення: гіпертонічна хвороба – 31080,3; ішемічна хвороба серця – 27442,8; інфаркт міокарду – 157,2, які мають тенденцію зростання і за 5 останніх років збільшилися на 3,6– 10,6 %. У порівнянні з середнім по області (3764,7 на 100 тис. відповідного населення) високі показники захворюваності на хвороби системи кровообігу у 2009 році зареєстровані у м. Лисичанську (4599,1), м. Луганську (3929,0), Кремінському (4469,9), Міловському (4170,3) та Сватівському (3997,4) районах.

Підвищення рівня захворюваності по окремим нозологічним формам значною мірою пов’язане зі складною соціально-економічною ситуацією в країні, посиленням емоційно-стресового напруження людей, недостатнім рівнем медичного обслуговування, високим рівнем забруднення та несприятливими умовами навколишнього середовища.

В Луганській області у містах з високою концентрацією промисловості і недопустимим рівнем забруднення атмосфери реєструється значно підвищений рівень захворюваності дітей до 14 років хворобами органів дихання, новоутвореннями, вродженими аномаліями розвитку, хворобами крові, ендокринної системи, системи кровообігу та ін.

У цілому, показники дитячої захворюваності можна віднести до індикаторів санітарно-гігієнічного стану навколишнього середовища. Так, у м. Сєвєродонецьку зареєстровані у 2009 році рівні захворюваності хворобами органів дихання перевищують середньообласний рівень в 1,3 рази, у тому числі показник захворюваності бронхіальною астмою перевищує середній по містах в 2,2 рази, хронічним бронхітом – в 2 рази, алергічним ринітом – в 2,3 рази, пневмонією – в 1,6 рази. У м. Лисичанську у 2009 році показник первинної захворюваності пневмонією перевищує середній по містах в 2 рази; хворобами крові – в 2,2 рази, хворобами ендокринної системи – в 3,2 рази, хворобами системи кровообігу – в 3,8 рази. У м. Луганську показник первинної захворюваності хворобами системи кровообігу перевищує середній по містах в 1,6 рази, бронхіальною астмою – в 1,8 рази, хворобами шкіри та підшкірної клітковини – в 1,9 рази, вродженими аномаліями та пороками розвитку – в 2,3 рази.

Значне занепокоєння викликає захворюваність дитячого населення на новоутворення. Так, в містах області, де вміст у атмосферному повітрі хімічних речовин канцерогенної дії (фенол, формальдегід, анілін, нітрохлорбензол, сажа) визначається на недопустимому рівні, а за ступенем небезпечності як небезпечний та дуже небезпечний, реєструється підвищений рівень захворюваності дітей на новоутворення. Слід зазначити, що захворюваність дітей на новоутворення за минулі 5 років збільшилася на 22 % і в містах області вища ніж по районах в 1,6 – 2,2 рази.

У 2009 році в м. Сєвєродонецьку показник захворюваності склав 12,3 на 1000 дитячого населення (перевищує середньообласний в 2,8 рази), у м. Лисичанську – 7, 0 (перевищує середньообласний показник в 1,7 рази).

У цілому, в структурі захворюваності серед дітей віком до 14 років пріоритетне місце або 69,9 % посідають хвороби органів дихання, 4,5 % – інфекційні та паразитарні хвороби, 4,8 % – хвороби шкіри, 2,9 % – хвороби вуха, 2,7 % – хвороби органів травлення.

В останні роки зберігається тенденція погіршення здоров'я молоді. Ця проблема здобуває особливу гостроту в умовах соціально-демографічної кризи. Аналіз динаміки стану здоров'я молодих людей у віці 15 – 17 років дає підставу прогнозувати погіршення стану здоров'я дорослого населення в найближчі роки.

Поширеність захворювань серед підлітків в 2009 році склала 1796,8 випадків на 1000 підлітків і в порівнянні з минулим роком зросла на 7,4 % (1672,3 на 1000 підлітків), а за останні 5 років зріст становить 19,4 %. Первинна захворюваність збільшилась на 10,5 % у порівнянні з 2008г (з 1071,5 до 1183,7 вперше виявлених випадків на 1000 підлітків), а за останні 5 років – на 23,8 %.

Найбільш розповсюдженими серед молоді хворобами є: хвороби органів дихання (44,3 %), хвороби органів травлення (6,2 %), хвороби сечостатевої системи (5,2 %), хвороби системи кровообігу (4,7 %) та хвороби шкіри (4,3 %).

У структурі первинної захворюваності підлітків 63,1 % займають хвороби органів дихання, 5,5 % – хвороби шкіри, 5,1 % – травми та отруєння. Зростання показника первинної захворюваності у 2009 році у порівнянні з 2008 роком серед підлітків обумовлене збільшенням кількості вперше виявлених захворювань по класах: новоутворення (на 37,5 %), хвороби крові (на 30 %), хвороби органів травлення (на 16,7 %), хвороби органів дихання (на 14,0 %), хвороби системи кровообігу (на 3,9 %). За останні 5 років число захворювань системи кровообігу серед молоді збільшилося в 2,2 рази (з 9,7 на 1000 підлітків у 2005 році до 21,5 – у 2009). У тому числі хвороби, що характеризуються високим кров’яним тиском (ессенціальною гіпертензією), стали реєструватися у 4,5рази частіше (з 0,7 на 1000 підлітків у 2005 році до 3,2 – у 2009); на 46,7 % зросла кількість захворювань на новоутворення (з 3,0 у 2005 р. до 4,4 у 2009 р.), на 25,8% кількість хвороб крові, на 36,7% хвороб органів дихання, на 27 % хвороб органів травлення.

Високі показники захворюваності серед молоді у 2009 році на новоутворення зареєстровані у м. Алчевську (23,0 на 1000 відповідного населення), м. Рубіжне (9,6), Міловському (17,2) та Новопсковському (16,7) районах; на хвороби ендокринної системи – у м. Лисичанську (49), м. Алчевську (30,8), Попаснянському (37,0), Антарцитівському (32,5) районах; на хвороби системи кровообігу – у м. Лисичанську (91) та Попаснянському районі (69,0); на хвороби органів дихання – у Марківському (1109,1) Лутугинському (1082,8) та Кремінському (1075,7) районах; на хвороби органів травлення – у м. Антрациті (44,2), м. Лисичанську (43,9), Кремінському (41,6) та Біловодському (40,4) районах.

Незважаючи на те, що у 2009 році в області намітилась позитивна тенденція до зниження рівня захворюваності дорослого населення, збереглась тенденція зростання захворюваності серед дітей та підлітків. У дорослих найбільш розповсюдженими є хвороби системи кровообігу, у дітей та молоді – хвороби органів дихання.

Таким чином, незадовільна еколого-гігієнічна ситуація і показники здоров'я населення свідчать про вплив факторів зовнішнього середовища на ріст захворюваності населення, необхідність комплексного вивчення районів області, що піддаються найбільш значному впливу антропогенних факторів, з ретельним дослідженням компонентів навколишнього середовища та здоров'я населення на основі критеріїв по визначеності ступенів небезпечності факторів забруднення атмосфери (викиди підприємств, викиди автотранспорту, питома вага яких, до речі, у загальному забрудненні атмосфери стає все більшою) для здоров’я людини.