Законодавчі і документальні джерела viііі – іx ст.
КАПІТУЛЯРІЙ ПРО ПОМІСТЯ
Бажаємо, щоб помістя наші, яким ми визначили обслуговувати наші власні потреби, цілком служили нам, а не іншим людям.
Щоб до людей наших добре ставилися і щоб ніхто не доводив їх до розорення.
Щоб не сміли управителі [judices] ставити людей наших на свою службу, вимагаючи від них панщини, рубання [лісового] матеріалу та інших робіт на свою користь; хай також не приймають від них будь-яких дарів – ні коня, ні бика, ні корови, ні свині, ні барана, ні поросяти, ні ягняти, ні чогось іншого, крім гарбузів, продуктів садівництва, яблук, курей та яєць.
Якщо люди наші завдадуть нам будь-якої шкоди крадіжками або іншими провинами, хай усе те повністю сплатять; окрім того, за законом хай дістануть за це кару бичуванням, крім людиновбивства і підпалу, за що належить штраф. [За провини ж] щодо інших людей хай задовольняють їхні претензії за законом: за шкоду, зроблену нам, як ми сказали, підлягають бичуванню. А вільні люди, що живуть у наших фісках або помістях, якщо в чому провину матимуть, хай відповідає кожен за їхнім законом; і що сплатять як штраф, хай піде нам, чи буде то худоба чи інше.
Коли управителі наші повинні виконувати наші роботи – посів чи оранку, збирання врожаю, сіна чи винограду, — кожен під час роботи всюди хай ретельно дивиться і дає розпорядження, як треба робити, аби було добре і справно. Якщо ж його не буде або кудись не зможе піти [сам], доброго посланця з людей наших або другу вірну людину хай поставить, щоб наглядала за нашою роботою, аби було добре виконано, і хай управитель старанно турбується про те, щоб поставити вірну людину, яка наглядала б за цією роботою.
6. Бажаємо,щоб управителі наші десятину з усього врожаю повністю давали церквам нашого фіску; а іншим церквам нашої десятини не давати, хіба тільки тим, де встановлено споконвіку. Та не інші клірики хай стоять на чолі цих церков, а тільки наші – з людей наших або з нашої капели.
Хай кожний управитель службу свою [suum servitium] повністю виконує, як йому буде [про те] сказано; якщо ж треба буде більше служити, хай розпорядиться обрахувати, чи має він збільшити [кількість людей, щоб виконали цю] службу, чи ж [визначити для неї і] ночі.
Щоб управителі наші прийняли наші виноградники, які в їхньому віданні, і добре за ними доглядали; саме ж вино зливали в посудини і пильнували, щоб ніяк не попсувалось; інше ж вино – просте – хай купують, щоб постачати його помістям государевим. Якщо ж буде закуплено такого вина більше, ніж треба послати для постачання нашим помістям, нас про те повідомляти, а ми сповістимо, яка буде про нього наша воля. А відсадки від виноградників наших посилати для нашої потреби. Чинші з наших помість, які повинні [платити] вином, посилати на наші потреби.
Бажаємо, щоб кожний управитель у своєму окрузі мав такі ж міри – модії, секстарії, ситули по 8 секстаріїв і короб’я, які й ми маємо у палаці нашому. [Секстарій – дорівнює 1/16 модія, ситул – за Карла Великого дорівнював 8 секстаріям, отже, половині модія; модій (колишня міра не тільки сипких тіл, але й рідин) дорівнював 52,5 літра. Короб’я (corbus) дорівнював 12 модіям.]
Щоб старости [maiores] наші, лісничі, конюхи, ключники, десятники, збирачі мит та інші службовці [ministeriales] орали поля і давали поросят за свої манси; замість же ручних робіт хай добре справляються на своїх посадах. Якщо ж хтось із старост має бенефіцій, хай посилає за себе заступника, щоб він виконував за цей [бенефіцій] і ручні роботи, й іншу службу.
Щоб ніхто з управителів постоєм у людей наших і в лісах [наших] ні в якому разі не користувався ні для себе, ні для собак своїх.
Щоб ніхто з управителів не робив своїм васалом заложника нашого в нашому помісті.
Щоб добре доглядали жеребців, тобто вараніонів, і не давали б їм довго застоюватися на одному місці, щоб через це вони не здохли. Якщо ж який-небудь із них стане нездатним або старим, або ж здохне, нас треба сповіщати [про це] завчасно, поки ще не надійшов строк припускати їх до кобил.
Щоб кобили наші добре охоронялись і жеребчики завчасно відокремлювались; і якщо буде багато кобилок, їх [теж] відділяли в окремі табуни.
Щоб жеребчиків наших присилати до палацу не пізніше зимового свята Св. Мартіна.
Бажаємо, щоб на випадок, якщо ми або королева комусь з управителів щось накаже, або ж від нашого чи королеви імені сановники [ministeriales] наші – стольник [sinescalcus] і чашник [butticularius] – віддадуть управителям якесь розпорядження, хай виконають до того самого строку, до якого їм буде вказано. Якщо ж хто через необережність пропустить [строк виконання], напоїв хай не вживає від того часу, як буде йому про це оповіщено, і доти, доки не прийде за нашої або королеви присутності й від нас попросить дозволу на звільнення [від утримання]. Якщо ж управитель буде на військовій, сторожовій або [іншій] государевій службі і підвладним його буде відданий якийсь наказ, а вони до строку його не виконають, пішими хай прийдуть до палацу й утримаються від напоїв і м'яса; і дадуть пояснення, чому стався недогляд, тоді і дістануть присуд чи на спині, чи як нам з королевою буде бажано.
Скільки помість кожний у своєму віданні має, стільки хай дасть людей, які б доглядали бджіл для наших потреб.
Аби при млинах наших мали курей та гусей, зважаючи на те, який млин; і чим більше, тим краще.
При житницях наших в головних помістях [іn villis саріtаnеіs] тримати не менше як 100 курей і не менше як 30 гусей. А при хуторах [mansioniles] курей тримати не менше як 50, а гусей не менше як 12.
Кожен управитель хай подбає про те, щоб продукти цілий рік у достатку до [панського] двору надходили; крім того, хай оглядає їх по черзі тричі, чотири рази і більше.
Кожен управитель хай тримає при [панських] дворах наших рибні сажалки, де вони раніше були; і якщо може їх розмножити, хай розмножує, де раніше їх не було, а тепер можуть бути, хай закладає їх.
Тим, хто має виноградники, тримати [в запасі] не менше як три або чотири низки [сушеного] винограду.
У кожному помісті нашому управителі хай мають якнайбільше хлівів для корів, свиней, овець, кіз і цапів, і ніяк без цього не можна обходитися. Крім того, хай тримають робочу худобу [vaccas], роздану рабам для справляння їхньої служби, щоб через [цю] службу запряжки і підводи на панські потреби ніяк не зменшувались. І хай, коли справляють службу з годування собак, мають биків кривих, але не хворих, корів або коней не коростяних та іншу худобу не хвору. І, як ми сказали, через це запряжки і підводи не повинні зменшуватися.
Кожний управитель, коли йому треба постачати що-небудь до нашого столу, відповідає за те, аби все, що він постачає, було добре і високоякісне, а також якнайсумлінніше й охайно приготоване. І кожен хай має для своєї служби, коли служить для нашого столу, щодня по двоє зерном угодованих [курок], також і інші харчі в усьому мають бути добрі, як борошно, так і м’ясо.
Про випас свиней [в лісах] до вересневих календ хай сповіщають, чи він буде, чи ні.
Старостам не мати у своєму віданні більше того, що вони спроможні обійти та оглянути протягом одного дня.
Наші [панські] будинки хай постійно мають вогнище і сторожу, аби були в безпеці. І коли посланці або посли йдуть до палацу чи повертаються [додому], ніяк їм не послуговуватися постоєм у панських дворах, коли на те не буде окремого наказу нашого або королеви. Але граф за своєю посадою, а люди, яким з давніх-давен належало дбати про посланців і послів, хай і надалі за звичаєм дбають і про коней, і про все необхідне, щоб добре і з честю могли приходити до палацу і [додому] повертатися.
Бажаємо, аби щороку в Чотиридесятницю, на Вербну неділю, що називається осанною, [управителі] за нашим наказом присилали гроші з нашого господарства, після того як ми ознайомилися зі звітністю про кількість у цьому році наших прибутків.
Що ж до тих, хто скаржиться з людей наших, [наказуємо] кожному управителеві стежити, щоб не було їм потреби ходити до нас скаржитися; не треба допускати, щоб дні, призначені для роботи, в неробстві марнувалися. Якщо ж рабові нашому потрібно буде шукати управу на стороні [forinsecus justifias ad querendum], начальник [magister] його дбайливо хай відстоює його справу; і якщо в чомусь домогтися справедливості не зможе, хай не допускає, щоб через це наш раб утрудняв себе, але начальник його або особисто, або через свого посланця хай повідомить нас про це.
Бажаємо, щоб управителі наші окремо рахували [segregare faciant] від кожного виду продуктів те, що повинні доставляти, коли служать для наших потреб, а також окремо рахували те, що має бути навантажене на підводи для війни з будинків і пастухів, щоб знали [точно], скільки для цієї справи посилають.
Хай щороку відділяють і те, що треба видати тим, хто живе на [панському] утриманні [провендаріям] і в жіночих приміщеннях, і своєчасно все хай роздають, не забуваючи сповіщати нас про те, на яку справу це пішло і звідки взято.
Хай кожен управитель дбає про те, щоб завжди мати добре і першосортне насіння, чи купуючи його або [дістаючи] як-небудь по-іншому.
Після того як все буде розподілено, вжито на насіння та [інакше] витрачено, лишок від різних продуктів зберігати до нашого розпорядження, щоб згідно з наказом нашим або продавалось, або ж залишалось у запасі.
Зі старанням спостерігати треба, щоб усе, виготовлюване чи зроблене руками, а саме: сало, в’ялене м’ясо, окороки, свіжопросольне м’ясо, вино виноградне, оцет, вино ягідне, вино варене, рибні консерви, гірчиця, сир, масло, солод, пиво, мед-напій, мед натуральний, віск і борошно, — все це робилось і виготовлялося якнайохайніше.
Бажаємо, щоб виготовлялося сало від жирних овець, також і від свиней; крім того, хай тримають у кожному помісті не менше двох угодованих биків, [щоб] або на місці використовувати їх на сало, або ж приводити до нас.
Щоб ліси і заповідні хащі наші добре охоронялись; і якщо де буде зручне місце для розчищення, розчищали б і полям заростати лісом не давали; а де мають бути ліси, ніяк не допускати їх вирубати і нищити; звірів же в заповідних хащах наших пильно охороняти; дбати також про соколів і яструбів для нашої справи; та оброки, належні за це, старанно збирати. Управителі, а також старости і люди їхні, якщо ганятимуть свиней на випас у наш ліс, хай самі перші платять належну десятину, подаючи нам добрий приклад, аби потім і інші люди їхню десятину платили повністю.
Щоб поля і займанщини наші добре обробляли і луки наші своєчасно охороняли.
Щоб завжди мали досить угодованих гусей і вгодованих курей для наших потреб [на випадок], якщо будуть служити нам, або ж [просто] їх нам посилати.
Бажаємо, щоб курей і яйця, які вносять службовці і держателі мансів [servientes vel mansuarii], щороку стягували; і якщо не будуть служити [нашому столу], хай розпорядяться їх продавати.
Щоб кожен управитель обов'язково тримав у наших помістях заради гідності нашої особливих птахів: павичів, фазанів, качок, голубів, куріпок і горлиць.
Аби будівлі в наших [панських] дворах і огорожі навколо них добре оберігались і щоб хліви, кухні, хлібопекарні і давильні обставлялися старанно, щоб службовці наші могли виконувати там свої обов’язки пристойно і з великою охайністю.
У покоях кожного помістя мати постільні покривала, перини, подушки, простирадла, столові скатерті, килими на лави, посуд мідний, олов’яний, залізний і дерев’яний, тагани, ланцюги, гаки, струги, сокири, тобто колуни, свердла, тобто бурави, ножі і всяке начиння, щоб не було потреби десь прохати його або позичати. І мати [управителям] на своїй відповідальності бранну зброю, яку беруть на війну, аби була вона справна, і після повернення знову здавали її в покої.
Жіночим приміщенням нашим вчасно, як установлено, давати матеріал для роботи, а саме: льон, шерсть, вайду, рожеву і червону фарби, гребінки для чесання шерсті, ворсянку, мило, жири, посуд та інший дріб’язок, який потрібний там.
З пісного щороку дві частини посилати для нашого столу, а саме: овочі, рибу, сир, масло, мед, гірчицю, оцет, пшоно, просо, зелень сушену і свіжу, редьку і ще ріпу, віск, мило та інший дріб'язок; а про те, що залишиться, як ми сказали, з описом нам повідомляти, і ні в якому разі від цього не ухилятися, як раніше робили, бо за цими двома частинами нам бажано знати про ту третю, яка залишилася.
Щоб кожен управитель мав у своєму віданні добрих майстрів, а саме: ковалів, сріблярів і золотарів, шевців, токарів, теслярів, зброярів, рибалок, птахоловів, миловарів, пивоварів, тобто тих, хто обізнаний з виготовленням пива, яблучних, грушевих та інших різних напоїв, пекарів, які виготовляли б для наших потреб білий хліб [simitam], людей, що добре вміють плести тенета для полювання і сіті для рибної ловлі і ловлі птахів, а також інших службовців, перелічувати яких було б довго.
Наші заповідні парки, які в простому народі називаються brogili, добре охороняти і завжди вчасно лагодити, ніяк не допускаючи, щоб їх довелося будувати наново. Так само робити і щодо всяких будівель.
Щоб ловчі наші, сокольничі та інші службовці, які виконують повсякчасні обов'язки при палаці, діставали [потрібну] допомогу в наших помістях, згідно з письмовим розпорядженням нашим або королеви, коли ми пошлемо їх у якійсь нашій справі, або коли стольник і чашник від нашого імені щось накажуть їм виконати.
Щоб давильні в помістях наших добре були збудовані; і про те повинні турбуватися управителі, щоб виноград наш ніхто давити ногами не смів, але все має бути охайне і в порядку.
Жіночі приміщення повинні бути в доброму порядку – світлиці, зимові горниці і горниці напівпідвальні; і огорожі навкруг них щоб були, а також міцні двері, щоб справа наша могла добре виконуватися.
Хай кожен управитель наглядає за тим, скільки жеребчиків повинно стояти в одній конюшні і скільком бути з ними конюхам. І ці конюхи, якщо вони з вільних людей і мають бенефіції за свою посаду, хай живуть прибутками зі своїх бенефіціїв; якщо ж вони кріпаки і мають манси, хай живуть прибутками зі своїх мансів. А хто не має ні того, ні іншого, з панських прибутків хай одержує утримання [provendam].
Кожен управитель хай наглядає за тим, щоб злі люди ніяк не могли приховувати під землею або ще десь наше насіння, через що рідші були б наші вруна. Так само доглядати і за іншими їхніми лиходійствами, щоб ніколи не могли їх робити.
Бажаємо, щоб різним людям з кріпаків і рабів наших або з вільних, які мешкають у наших фісках і помістях, [управителі] творили повний і правий суд, як кожному належить.
Хай кожен управитель наглядає за тим, щоб люди наші з його округу крадіжкою і чаклунством ні в якому разі не займались.
Хай кожен управитель наглядає за тим, щоб люди наші добре працювали і не тинялися без діла по ринках.
Бажаємо, щоб управителі все, що дадуть, витратять і виділять на наші потреби, розпоряджалися записувати в одному списку, а все, що витратять самі, - в іншому; і окремим списком нас сповіщали би про те, що залишиться.
Хай кожен управитель частіше чинить у своєму окрузі суд і виносить вироки, наглядаючи за тим, щоб люди наші жили по праву.
Якщо хто з рабів наших схоче показати щось на свого начальника в нашій справі, хай дороги йому до нас [управитель] не заступає. І якщо управитель довідається, що помічники [juniores] його хочуть іти зі скаргами на нього до палацу, тоді сам хай пошле [когось] до палацу дати пояснення, щоб скарга їхня [даремно] нашому слухові не докучала. Ми бажаємо таким чином знати, чи з необхідності вони прийшли, або ж даремно.
Коли буде доручено управителям вигодовувати наших цуценят, хай управитель вигодовує їх своїм коштом, або ж хай передасть їх своїм підлеглим [junioribus suis], а саме: старостам, десятникам або ключникам, — щоб добре годували їх своїм коштом; хіба тільки буде наказ наш або королеви, щоб у помісті нашому нашим коштом їх годували, тоді управитель хай приставить для цього [окрему] людину, яка добре їх годувала б, і хай корм їм виділить окремо, щоб не було потреби цій людині щодня ходити до комор.
Кожен управитель, коли служитиме [guando servient], щодня має постачати по 3 фунти воску і по 8 секстаріїв мила; крім того, до свята Св. Андрія, хоча б де ми з нашими людьми були, зобов'язаний поставляти 8 фунтів воску; те саме і в середині Чотиридесятниці. [Фунт – міра ваги в середньовічній Європі; дорівнював 327,45 г.]
Старост ні в якому разі не ставити з людей сильних, але з людей середнього достатку і вірних.
Щоб кожен управитель, коли служитиме, привозив солод із собою в палац, і щоб разом з ним приходили всі майстри, які заготовляли б там добре пиво.
Хай управителі наші щороку до Різдва Господнього чітко, ясно і по порядку нас сповіщають про всі наші прибутки, щоб ми могли знати, що і скільки ми маємо по окремих статтях, а саме: скільки [виорали] биками наші погоничі [bubulci], скільки [орної землі] з мансів, які зобов'язані оранкою, скільки [надійшло] поросят, скільки оброків, скільки за борговими зобов’язаннями [de fide facta] і штрафів за судом, скільки за дичину, ловлену в [заповідних] хащах наших без нашого дозволу, скільки за різні провини, скільки з млинів, скільки з лісів, скільки з полів, скільки з мостів і суден, скільки з вільних людей і сотень, які обслуговують потреби нашого фіску, скільки з ринків, скільки з виноградників і з тих, хто платить вином, скільки сіна, скільки дров і факелів, скільки тесу та іншого [лісового] матеріалу, скільки з пустищ, скільки овочів, скільки пшона і проса, скільки вовни, льону і конопель, скільки плодів з дерев, скільки горіхів та горішків, скільки з прищеплених різних дерев, скільки із садів, скільки з ріпних грядок, скільки з рибних сажалок, скільки шкір, скільки хутра і рогів, скільки меду і воску, скільки сала, жирів і мила, скільки вина ягідного, вина вареного, медів-напоїв і оцту, скільки пива, вина виноградного — нового і старого, скільки курей, яєць і гусей, скільки від рибалок, ковалів, зброярів і шевців, від виробників діж і від скринників, скільки від токарів і сідлярів, скільки від слюсарів, від рудників залізних і свинцевих, скільки з тяглових людей [tributarsiis], скільки жеребчиків і кобилок.
Усе, про що вже сказано було, хай ніяк не здається управителям нашим дуже обтяжливим, якщо ми цього вимагаємо, бо бажаємо, щоб і вони самі так само вимагали все від своїх підвладних, без усякого з їхнього боку невдоволення, і все, що людина у своєму домі й у своїх помістях повинна мати, і управителі наші повинні мати у своїх помістях.
Щоб бастерни – вози наші, які йдуть на війну, добре були зроблені і зверху добре вкриті шкірами, зшитими так, щоб коли доведеться переправлятися по воді, з усім, що на них є, могли бути перевезені через ріки, і вода всередину просочуватися не могла, і добро наше, як ми сказали, могло бути переправлене цілим. Бажаємо, щоб у возах посилалося борошно для нашого столу в кожному по 12 модіїв; також і в тих, у яких везуть вино, посилали б по 12 модіїв на нашу міру і при кожному возі були щит і спис, сагайдак і лук.
Щоб рибу із саджалок наших продавали, а іншу на її місце саджали, і завжди, таким чином, мали б рибу [напоготові]; лише тоді, коли ми не побували в [наших] помістях, продавати [цілком], і прибуток управителі наші хай повертають на нашу користь.
Про кіз і цапів, їхні роги і шкіри нам давати звіт, щороку і свіжопросольну жирну козлятину від них нам подавати.
67. Хай повідомляють нас про манси, що пустують [de mansis absis] і про [недавно] придбаних рабів, для яких не буде [ділянки], де можна посадити їх.
Бажаємо, щоб кожен управитель завжди мав напоготові добрі бочки, набиті залізними обручами, які можна було би послати на війну або до палацу; а шкіряних бурдюків не робити.
Про вовків завжди нас повідомляти, скільки кожен зловив, і шкури їхні нам посилати; а в травні місяці висліджувати і брати вовчат [отруєним] порошком, капканами, ямами і собаками.
Бажаємо, щоб у садах були усілякі трави [й овочі], а саме [далі перелічується 73 назви рослин]. Про дерева бажаємо, аби були яблуні, груші і сливи різних сортів, горобина, кизил, каштани, персикові й айвові дерева, ліщина, мигдалеві, тутові, лаврові дерева, пінії, фігові дерева, волоська ліщина, вишні різних сортів. Назви яблунь: gozmaringa, geroldinga, chevedella, sperauca, солодкі й кисліші, всі зимові сорти й ті, які треба їсти просто з дерева, і ярові сорти. Зимових сортів груш – три і чотири, солодших, і тих, які треба варити, і пізні сорти.
Кінець государевому капітулярієві.
Грацианский И. Западная Европа в средние века. Источники социально-экономической истории. М.; Л., 1925. С. 62—69.
ЗРАЗКИ ОПИСІВ ЗЕМЕЛЬ ЦЕРКОВНИХ І КОРОЛІВСЬКИХ
2. Знайшли на острові, що називається Стаффельзеє, церкву, побудовану на честь Св. Михаїла, а в ній — вівтар один із золотом і срібною оправою.
7. Знайшли ми там двір і панський будинок, який належить разом з іншими будівлями до названої церкви. Належить цьому двору орної землі 1240 юрналів і луки, з яких можна зібрати 610 возів сіна. Хліба не знайшли зовсім, не рахуючи 30 возів, які роздали людям, що проживають на [панському] утриманні [provendariis], і вони, у кількості 72 [чоловік], забезпечені до свята Св. Іоанна. Солоду (знайшли] 12 модіїв. Коня об’їждженого — 1, волів — 26,
корів — 20, бика — 1, молодої худоби — 61 [голову], телят — 5, овець — 87, ягнят — 14, цапів — 17, кіз — 58, козенят — 12, свиней — 40, поросят — 50, гусей — 63, курей — 50, вуликів із бджолами — 17. Окостів жирних разом з ковбасами — 20, сала шинкового — 27 шматків, кабана заколотого і підвішеного — 1, сирів — 40, меду — півсікля, масла — 2 сіклі, солі — 5 модіїв, мила — З сіклі. Перин з подушками — 5, котлів мідних — 3, залізних — 6, гаків — 5, світильник залізний — 1, діжок із залізними обручами — 17, кіс — 10, серпів — 17, стругів — 7, сокир — 7, цапиних шкур — 10, овечих шкур — 26, рибальську сітку — 1. Є там жіноче приміщення [genetium], жінок у ньому — 24; знайшли там сукна — 5 шматків, полотна — 4 шматки, полотнини — 5 шматків. Є там млин — 1, дає щорічно [оброку] — 12 модіїв.
Належить до цього [панського] двору вільних мансів зайнятих — 23. З них — 6 таких, з яких кожний щорічно платить хліба — 17 модіїв, поросят — 4, полотна — 1 сайгу, курей — 2, яєць — 10, лляного насіння — 1 секстарій, чечевиці — 1 секстарій. Працює [на панщині кожний] п'ять тижнів на рік, оре 3 юрнали, косить на панських луках віз сіна і привозить [його]; ставить підводу. З шести інших [мансів] кожний оре щорічно 2 юрнали, засіває [їх] і звозить [урожай]; косить на панських луках 3 вози [сіна] і привозить їх; працює два тижні; дають з [кожних] двох мансів військового збору одного бика, якщо самі на війну не йдуть, виконують вершницьку службу, куди їм накажуть. З чотирьох інших мансів кожен щорічно оре по 9 юрналів, засіває [їх] і звозить [урожай]; косить на панських луках 3 вози [сіна] і привозить їх; працює шість тижнів на рік; ставить підводу для перевезення вина, угноює 1 юрнал панської землі, дров дає 10 возів. І ще один манс оре щорічно 9 юрналів, засіває їх і звозить [урожай]; косить сіна на панських луках 3 вози і привозить їх; ставить підводу; дає коня. А дружина його виготовляє [для панських потреб] кусок сукна і кусок полотна; готує солод і пече хліб.
Є ще в цьому єпископстві панських дворів — 7, які тут не описані; але в підсумку дані всі. А саме всього має Аугзбурзьке єпископство вільних мансів зайнятих — 1006, таких, що пустують, — 35; рабських же [мансів] зайнятих — 421, таких, що пустують, — 45, а вільних і рабських разом: зайнятих — 1427, таких, що пустують, — 80.
25. Знайшли ми у государевому фіску Гаснапі королівський палац, із каменю найкраще побудований, покоїв — 3; навколо всього палацу піддашок, горниць зимових — 11; всередині льох — 1, входів — 2.
Інших будинків на панському дворі, з дерева рублених — 17, із стількома ж покоями та іншими речами, добре облаштованими; конюшня — 1, кухня — 1, хлібопекарня — 1, сараїв — 2, комор — 3. Двір обгороджений міцним тином, з кам'яними воротами, а над ними надбудова для [зберігання] продуктів [solarium ad dispensandum]. Малий двір теж обгороджений тином; добре збудований і засаджений різними деревами...
Начиння ковальського: тазів мідних — 2, кубків — 2, котлів мідних — 2, залізних — 1, пивних котлів — 1, сковорід — 1, таганів — 1, світильників — 1, сокир — 2, стругів — 1, свердел — 2, колунів — 1, ножів — 1, рубанків великих — 1, малих [рубанків] — 1, кіс — 2, серпів — 2, кирок, оправлених залізом, — 2.
Начиння дерев'яного для господарства в достатній кількості.
З продуктів: полби торішньої старої — 90 коробів, з яких можна намолоти борошна — 450 пенсів [Пенса – міра ваги, дорівнювала 30 кг] ячменю — 100 модіїв. У цьому році полби було 110 коробів; з них 60 коробів пішло на посів; решту знайшли [наявними]; пшениці — 100 модіїв, на посів пішло — 60, решту знайшли [наявними]. Жита — 98 модіїв, все пішло на посів; ячменю — 800 модіїв; пішло на посів — 500 модіїв, решту знайшли [наявними]. Вівса — 430 модіїв, бобів — 1 модій; гороху — 12 модіїв. З п'яти млинів [одержано] 800 модіїв малої міри; дано тим, що на [панському] утриманні, — 240 модіїв, решту знайшли [наявними]. З чотирьох пивоварень [одержано] 650 модіїв малої міри. З двох мостів: солі — 60 модіїв і 2 соліди. З чотирьох садів — 11 солідів і 3 модії меду. Оброку [одержано]: 1 модій масла, окороків торішніх — 10, нових окороків пісних і жирних — 200, сирів нинішнього року — 43 пенси.
Худоби: маток дорослих — 51 голову, по третьому року — 5, по другому — 7, нинішнього року — 7, жеребців-дволіток — 10, одноліток — 8, жеребців — 3, волів — 16, ослів — 2, корів з телятами — 50, телиць — 22, телят-одноліток — 38, биків — 3, свиней дорослих — 260, поросят — 100, кабанів — 5, овець з ягнятами — 150, ягнят-одноліток — 200, баранів — 120, кіз з козенятами — ЗО, козенят-одноліток — 30, цапів — 3, гусей — 30, курей — 80, фазанів — 22.
29. Міра модіїв і секстаріїв виявилася такою самою, як і в палаці. Але не знайшли ми там на службі ні сріблярів, ні золотарів, ні ковалів, ні ловчих, ні інших майстрів... З дерев [знайшли]: груші, яблуні, кизил, персикові дерева, ліщину просту і грецьку, тутові дерева, айвові дерева.
30. Знайшли ми у государевому фіску такому-то королівський будинок, зовні з каменю, всередині з дерева, добре споруджений: покоїв — 2, надбудов — 2. Інших будинків у дворі, з дерева рублених — 8, зимовий покій — 1, добре обладнаний; конюшню — 1. Кухня і хлібопекарня в одному приміщенні. Сараїв — 5, комор — 3. Двір, обгороджений тином, а наверху шипи; ворота дерев'яні. Над ними надбудова. Малий двір теж обгороджений тином. Тут же сад; [плодових] дерев різних дуже багато. Всередині рибна сажалка — 1; город, добре оброблюваний, — 1...
32. Знайшли ми в государевому фіску такому-то королівський палац, з двома літніми покоями і стількома ж зимовими; льох — 1, входів — 2, малий двір з міцним тином; всередині літніх покоїв — 2, стільки ж зимових; приміщень жіночих — 3, церкву, добре споруджену з каменю; інших будинків у дворі дерев'яних — 2, сараїв — 4, комор — 2, конюшню — 1, кухню — 1, хлібопекарню — 1; двір з огорожею і двома дерев'яними воротами, а над ними надбудови...
36. Знайшли ми в государевому фіску Треола государів палац, чудово з каменю збудований, [літніх] покоїв — 2, стільки ж зимових, входів — 1, льох — 1, давильню — 1, чоловічих приміщень, з дерева рублених, — 3, зимову надбудову — 1..., сараїв — 1, житниць — 2, двір, обнесений стіною з кам'яними воротами...
Социальная история средневековья / Под ред. Е. А. Косминского и А. Д. Удальцова. М.; Л., 1927. Т. 1. С. 162-164.
СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ ПОЛІПТИК
Розділ VIII