ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

Г.О. Цирфа

ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

Навчальний посібник

для дистанційного навчання

Передрук і посилання без дозволу Університету “Україна” забороняються.

Всі права застережені

Київ

Університет “Україна”

2005

ББК 67.5я73

Ц 71

Рекомендовано до друку

методичною радою університету “Україна”.

(Протокол №3 від 15.12. 2003)

За редакцією Н.І. Клименко, д.ю.н., професора кафедри

криміналістики Київського національного університету

ім. Тараса Шевченка.

Рецензенти:

І.П. Голосніченко, д.ю.н., професор Національного транспортного університету, заслужений юрист України.

С.М. Стахівський, к.ю.н., доцент, начальник кафедри кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України.

Цирфа Г.О.

Ц 71 Юридична деонтологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання./За ред. Н.І.Клименко - К.: (Університет “Україна”), 2005 - 210 с.

ISBN 966-7979-49-0

Навчальний посібник містить теоретичний матеріал, поданий за модульним принципом організації навче-льного процесу, загальну логіко — змістову схему курсу, рекомендації студентам щодо організації самостійної роботи, методичні вказівки щодо написання контрольної роботи, перелік основної та додаткової літератури, курсові завдання, питання для самоконтролю студентів та до заліку, контрольні тести-тренінги, додатки до навчального матеріалу. Розрахований на студентів, викладачів, консультантів університету і може використовуватися не тільки для дистанційної, а також для інших форм навчання.

ББК 67.5я73

I8ВN 966-7979-49-0 © Г.О.Цирфа, 2005

© Університет “Україна”, 2005

ВСТУП

Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом 0601 “Право” курс “Юридична деонтологія” належить до нормативних дисциплін циклу професійної та практичної підго­товки.

“Юридична деонтологія” — відносно нова наукова та навчальна дисципліна, яка поступово розвивається й удосконалюється. Вона роз­криває загальну “картину” юридичної діяльності як практичної, так і наукової; навчальної, а також завдання та функції правознавства, роль юридичних знань у вирішенні питань суспільного буття, систему юри­дичної освіти, визначає вимоги до особистих і професійних якостей юриста, систему формування цих якостей, мистецтво спілкування й мудрість прийняття правильного рішення в юридичній практиці.

На сьогодні існують різні точки зору на зміст юридичної деонто­логії, оскільки ця система знань є новою і знаходиться в стадії фор­мування. Існує декілька підручників (Біленчук П. Д., Сливка С. С. “Правова деонтологія”, Сливка С. С. “Правнича деонтологія,” Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. “Юридична деонтологія.”, Бандурка О. М., Скакун О. Ф. “Юридична деонтологія” та ін. ), автори яких по-різному підходять до визначення юридичної (правничої) деонтології. Якщо на перших ета­пах розвитку деонтологічних знань головними чинниками вважалися культурологічний, моральний фактори, то на сучасному етапі в ре­зультаті додаткових колективних досліджень акцент робиться на фак­торі діяльності, використовується функціонально-діяльний підхід. Це значною мірою вплинуло на розширення предмету юридичної деон­тології.

Виходячи з цього, зміст навчального матеріалу містить питання і культурологічного, і морального характеру, а також інші найбільш раціональні, найбільш необхідні досягнення цієї науки.

Юридична деонтологія пов’язана з багатьма навчальними дисцип­лінами, перш за все, з “Теорією держави і права”, а також із “Про­фесійною етикою юриста”. Маючи свій власний предмет, “Юридична деонтологія” посіла конкретне місце в системі соціальних наук — як юридичних, так і неюридичних (педагогіки, психології, соціології, пол­ітології, етики, естетики, інформатики).

Взаємозв’язок юридичної деонтології з іншими правовими наука­ми і навчальними дисциплінами полягає в тому, що юридична деонто­логія: 1) є вступною наукою і містить відомості, що необхідні для поглибленого розуміння закономірностей юридичної діяльності слідчо­го, прокурора, судді, нотаріуса, адвоката та інших професій. У цьому розумінні її можна назвати загальнопідготовчою наукою, введенням у юридичну практику; 2) створює теоретичні основи для прикладних юридичних навчельних дисциплін — судової психології, судової ети­ки, юридичної конфліктології; 3) поповнює багаж юридичної науки і практики завдяки самостійному предмету дослідження; розкриває нові підходи, надає нову інформацію, почерпнуту з досягнень соціальних наук, і тим самим збагачує як прикладну, так і теоретичну юриспру­денцію.

Мета та завдання дисципліни. Метою курсу юридичної деон­тології є: формування у студентів первинних знань про правові основи державного і громадського життя, дбайливого ставлення до інтересів суспільства, держави та особи, ціннісних орієнтирів щодо моральної оцінки діяльності юриста-професіонала, ознайомлення із системою та методологією навчання, з вимогами, що ставляться до працівників юридичної сфери.

Юридична де онтологія виконує цілий ряд завдань:

- організаційно готує студентів до участі у навчальному процесі, ставить основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення;

- знайомить з особливостями сфери здійснення юридичної діяль­ності як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права;

- визначає характерні риси практичної діяльності юристів за окре­мими напрямками спеціалізації юридичної роботи для розкриття про-фесіограми (моделі) юридичної професії;

- визначає нормативи культури поведінки юриста, які необхідні для його ефективної професійної діяльності;

- зміцнює світоглядну та громадянську позицію майбутніх право­захисників, готує їх психологічно до самостійної напруженої та відпо­відальної роботи на користь суспільства і держави.

У результаті вивчення курсу “Юридична деонтологія” студент повинен знати:

що і як треба вчити, де отримувати навчальну інформацію, як її обробляти, які якості виховувати в собі відповідно до майбутньої професії, в яких сферах можна використовувати отримані знання; ос­новні поняття з курсу “Юридична деонтологія”, основні групи деонтологічних вимог, що пред’являються до професійних та етичних яко­стей правознавця (психологічна, політична, правова, етична, естетична культура юриста як спеціаліста), норми нормативно-правового та мо­ рального поводження, деонтологічні нормативи культури, тенденції їх розвитку.

Після опанування основного змісту програми цього курсу студен­ти повинні вміти:

- розумітися в структурі права, засобах юридичної техніки і вирішувати на цій основі питання юридичної кваліфікації;

- самостійно поповнювати та поглиблювати свої знання;

- використовувати всю сукупність набутих знань;

- аналізувати причинно-наслідкові зв’язки у державному та законодавчому процесах;

- визначати вплив традицій і звичаїв на розвиток окремих право­вих документів, а також появу нових підходів у реформуванні існую­чої правової системи держави;

- осягнути і використовувати всі способи мистецтва спілкування і знання при прийнятті рішень у практичній діяльності.