- •160 Кафедра «Гідравліка і теплотехніка» 2010 Дисципліна «Гідрологія»
- •З навчальної дисципліни «Гідрологія»
- •1. Методичні поради до використання посібника
- •2. Мета та завдання дисципліни «Гідрологія»
- •3. Вимоги до знань, умінь та навичок вивчення дисципліни «гідрологія»
- •1. Завдання навчальної дисципліни «Гідрологія» та її роль в навчальному процесі при підготовці фахівців
- •Лекція № 1. Вступ. Введення до дисципліни «гідрологія» План лекції:
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіг хімічних елементів.
- •1. 5. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів.
- •1. 6. Біогеохімічні цикли азоту. Запитання для самостійної підготовки Контрольні запитання:
- •1. 1. Гідрологія як наука.
- •1. 2. Водні ресурси земної кулі взагалі та України зокрема
- •1. 3. Загальні відомості про кругообіг у природі і його значення.
- •1. 3. 1. Кругообіг води в природі.
- •1. 3. 2. Водний баланс земної кулі та запаси води України.
- •1. 4. Біохімічні і біологічні кругообіги хімічних елементів
- •1. 4. Біогеохімічні цикли деяких хімічних елементів
- •1. 5. Біогеохімічні цикли азоту
- •Та будові річкового русла
- •Запитання для самостійної роботи Контрольні запитання:
- •2. 1. Поняття про режим вод суші. Одиниці виміру стоку.
- •2. 2. Гідрографічна мережа. Річкові системи.
- •2. 32.2. Основи гідрології суші
- •2. 4. Водний баланс річкового басейну
- •2. 5. Структура річкового русла. Русло в плані.
- •1 Нормативно – правова база дисципліни «Моніторинг довкілля»
- •2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища.
- •3 П’ятий розділ Закону України про охорону навколишнього природного середовища
- •4 Організація моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •3. 1. Про шляхи вивчення водних ресурсів
- •3. 2. Аналіз складових рівняння водного балансу річкового басейну
- •3. 2. 1. Атмосферні опади. Їх характеристика, вимірювання та обчислення.
- •3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
- •3. 3. Організація мережі гідрологічних станцій і постів
- •4. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •4. 1 Завдання і програми спостережень за забрудненням морського середовища
- •3. 4. Водний кадастр. Його видання.
- •Режим стоку річок
- •Запитання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання:
- •4. 1 4. 6 Водні ресурси річок України
- •4. 2 Поняття про живлення річок
- •4. 3 Фази річкового стоку.
- •4. 4 Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів.
- •4. 5 Фактори річкового стоку
- •4. 6 Зимовий режим річок
- •Поняття про твердий стік та руслові процесі План лекції:
- •5. 1. Формування річкових насосів
- •5. 2. Механізм переміщення наносів
- •5. 3. Селеві потоки
- •5. 4. Деформація русла. Руслові процеси
- •Підземні води План лекції:
- •6. 1 Обґрунтування необхідності використання води із підземних джерел для господарчої та виробничої діяльності
- •6. 2 Характеристика споживачів води
- •6. 3 Головне поняття рідина. Рідина реальна та ідеальна (рідина ньютонівська і не ньютонівська)
- •6. 4 Методи вивчення рідини в гідравліці
- •6. 5 Рух рідини і твердого тіла
- •6. 6 Сировинні запаси води України
- •6. 7 Нормування та вимоги до якості питної води в системі постачання
- •6. 8 Основи гідрогеології
- •6. 9. Основні різновиди підземних вод
- •6. 10 Сучасний стан підземних вод України.
- •6. 11. Походження підземних вод.
- •6. 12. Запаси підземних вод в Україні
- •6. 13. Використання підземних вод.
- •6. 14. Характеристика якості підземних вод
- •6. 15. Захищеність підземних вод від забруднення.
- •Озера та водосховища
- •Контрольні запитання:
- •7. 1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •7. 2. Типи озер
- •Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних і тектонічних процесів.
- •7. 3. Морфометиричні характеристики озер
- •7. 4. Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку
- •7. 5. Біологічні процеси, що протікають в озерах.
- •Лекція 8. Болота План лекції:
- •Контрольні запитання:
- •8. 1. Причини утворення боліт та болотних масивів.
- •8. 2. Класифікація боліт
- •8.3. Характерні стадій розвитку болотних масивів.
- •8. 4. Гідрологічна роль боліт.
- •9. 1. Загальні відомості з використання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •9. 3. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища.
- •9. 4. Розрахунок еколого – економічних показників стічних перед скиданням або розчинення.
- •9. 4. 1. Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням визначається:
- •9. 4. 2. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 3. Ступінь очищення або розведення:
- •9. 4. 4. Ступінь очищення або розчинення:
- •9. 4. 5. Кратність розведення перед скиданням у водоймище в цьому випадку:
- •9. 5. Перевірка стічних вод перед скиданням здійснюється за всіма формулами.
- •12 Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники
- •В. Електронні ресурси
3. 1. 2. Випарування. Його вимірювання та обчислення.
Випарування – процес переходу води з рідкого або твердого стану в газоподібний. Інтенсивність вирування залежить, в першу чергу, від температури поверхні, що випаровує, абсолютної вологості повітря та дефіциту вологості, від швидкості вітру.
Абсолютною вологістю повітря (г / м3) називають кількість водяного пару (в грамах), що міститься в м3 повітря. Часто абсолютну вологість повітря визначають пружністю водяного пару (в м або мм рт. ст.), що знаходиться в даний момент у повітрі.
Дефіцит вологості – це різниця між кількістю водяного пару, що насичує повітря при даній температурі (Е) , і кількістю водяного пару, що фактично знаходиться в повітрі (е):
. (29)
Загальне випарування складається з випарування з поверхні води та суші. Випарування з поверхні суші, в свою чергу, складається із сумарного випарування та випарування з поверхні снігу та льоду; сумарне випарування – з випаруванням снігу й льоду відбувається, минаючи рідку фазу, і називається перегоном, а конденсація вологи на поверхні снігу і льоду – сублімацією.
Випарування може бути визначено методами випарників, водного балансу, турбулентної дифузії, теплового балансу.
Метод випарників найбільш поширений. Випарування з поверхні води за певний час визначають за зміною рівня води у випарниках, з врахуванням шару опадів за цей же відрізок часу. Для цього застосовують випарники ДГИ - 3000 з поверхнею випарування 3000 см2, а також круглі басейни з поверхнею випарування 20 м2 і глибиною 2 м.
Випаровуванням між строками спостережень обчислюється за рівняннями водного балансу басейну або випарника:
. (30)
де ЕВ - пар випаровування, мм;
x - шар опадів, мм ;
h1, h2, - висота рівня води відповідно в перший та другий строки спостережень;
K - поправочний коефіцієнт.
Сумарне випарування визначається за допомогою вагових випарників за зміною маси ґрунтового моноліту з урахуванням опадів і профільтрованої крізь нього води за певний інтервал часу. Для цього використовується випарники ДГИ - 500 - 100 і ДГИ – 500 - 50 з площею випарування 500 см2,а висотою ґрунтового моноліту – відповідно 100 і 50 см. Перший із них використовується в зонах недостатнього, а другий – в зонах достатнього та надлишкового зволоження.
Випаровування обчислюється за формулою:
, (31)
де Р1, Р2, - маса моноліту випарника відповідно в попередній і останній строки зважування, г;
Х; S - відповідно опади і просочування крізь моноліт за період між зважуваннями, мм.
Крім безпосереднього вимірювання випарування його значення може бути обчислене за відповідними формулами.
Сумарне випарування з поверхні води визначається за формулою:
, (32)
де ЕВ - випарування, мм / місяць;
n - кількість днів в місяці;
e0 - кількість днів в місяці;
e200 - пружність водяної пари при даній температурі води, м;
v200 - швидкість вітру на висоті 200 см над водною поверхнею, м / с.
Значення метеоелементів тут середньомісячні.
Для розрахунку випарування з поверхні снігу звичайно використовують формулу П. П. Кузьміна:
(33)
де e0 и e200 - відповідно пружність насичень водяної пари, яку визначають за температурою поверхні снігу і повітря на висоті 200 см;
v100 - швидкість вітру на висоті 100 см ( на висоті флюгера).
Із розрахункових формул для визначення сумарного випарування, найбільш поширеним являється рівняння зв’язку М. І. Будико:
, (34)
де Х0 – норма річних опадів, см;
R0 - середньорічний радіаційний баланс ККал / см2;
L - питома теплота випарування, що дорівнює 0,6 ККал / г;
e- основа натуральних логарифмів;
th - гіперболічний тангенс, що змінюється від 0 до 1.
Для визначення середніх багаторічних величин сумарного випарування для території України складені карти ізоліній середнього річного пару сумарного випарування.