4. Орієнтовано-дослідницький рефлекс і рефлекс наслідування копіювання, їх значення в розвитку дитячого організму і в педагогіці.

Рефлекс наслідування, копіювання з’являється у дитини з 3-4 місяців і носить безумовний рефлекторний характер. І тому дитина підсвідомо починає копіювати дії, рухи, слова оточуючих її людей. Це проходить поступово і не відразу дитина може відтворити той чи інший рух. Але поступово з часом після багатьох повторень та чи інша дія дитиною проводиться і поступово закріплюється. Якщо ж дитина в силу яких-то трагічних обставин попадає в оточення тварин, то цей рефлекс теж спрацьовує, але вже йде копіювання діям, що проводять тварини. В таких дітей не розвивається мова, але з часом дитина відтворює звукові сигнали, наприклад, вовків, серед яких вона живе, чи мавп. Навіть прямоходження, яке в процесі еволюції у людини закріпилось у генетичній програмі порушується, але не зовсім. Діти, яким було вже по 5-7 років досить значний час на день бігали на четвереньках, хоча частину дня ходили ногами. Це показує, яке велике біологічне і соціальне значення має рефлекс копіювання. Повноцінно, особливо в соціальному плані дитина повинна розвиватись і рости в оточенні людей-дорослих, і за допомогою рефлексу копіювання у неї розвивається мова, а з нею і ВНД і психічна діяльність. Завдяки цьому рефлексу у дітей розвиваються і закріплюються маса позитивних і негативних навичок, які вони наслідують і копіюють в сім’ї, дитсадку, в школі, на вулиці. Значення цього рефлексу у правильному вихованні дитини величезне. Тому, педагог обов’язково повинен пам’ятати про цей рефлекс і використовувати у своїй практичній роботі. Слід підкреслити , що в більшості випадків рефлекс копіювання має і статеву направленість. Тобто підсвідомо, а в середньому і старшому шкільному віці і свідомо, хлопчики копіюють дії, манери, звички дорослих чоловіків (батька, вчителя-чоловіка, старшого брата і т.д.), а дівчатка – жінок (матері, бабусі, вчительки, старшої сестри). Педагог початкових класів, пам'ятаючи про цей рефлекс, повинен уважно стежити за своїми манерами перед дітьми, звичками, мовою. Тим більше, що в молодших класах в більшості випадків вчитель має безперечний авторитет. Неправильна мова, хибні звички, які вчитель використовує і вважає, що діти ще їх не розуміють, копіюються більшістю дітей. Велика роль сім'ї у вихованні, а тому на батьківських зборах, в приватних бесідах з ними, він систематично повинен нагадувати батькам, щоб вони не демонстрували перед дітьми своїх негативних звичок, сварок, неакуратності тощо. Тому, що звички швидко закріплюються у дітей (наприклад, неправильна поза за партою, неправильне держання ручки і т.д.), і боротись потім досить важко. В середньому і старшому шкільному віці рефлекс носить вибірковий, свідомий характер.

Не менше значення має і орієнтовно-дослідницький рефлекс, який у дітей проявляється з перших місяців життя і відіграє значну роль в розвитку дітей і їх пристосування до навколишнього середовища. Спочатку на перших місяцях це примітивний орієнтовний рефлекс, пов'язаний, наприклад, з сильним звуком, дитина повертає туди голову, наприклад, яскравий колір і т.д. після року цей рефлекс стає більш орієнтовно-дослідницьким. Незнайомі предмети, іграшки і т.д. не тільки привертають увагу дитини, але вона активно діє, бере ці предмети, ламає, пробує на смак. Коли дитина починає ходити, цей рефлекс стає активним і небезпечним для самої дитини в 2-3 рази тому, що дитина ще не розуміє небезпеки, тому вона може куди завгодно залізти, перекинути на себе і т.д. У дитини вже з двох років поступово дослідницький рефлекс направлений не тільки на предмети, а й на вивчення смислового значення того чи іншого незнайомого слова, явища , що має величезне значення для формування II сигнальної системи, абстрактного людського мислення. Це якби природне "набирання розуму". У дітей початкових класів цей рефлекс теж досить розвинутий і вчитель повинен так продумувати урок, щоб викликати інтерес, зацікавленість.