МІНІТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад "державний агроекологічний університет"

Кафедра організації виробничих та інформаційних систем

Методичні рекомендації

до проведення практичних занять з курсу "Організація виробництва" (для студентів спеціальності 6.050200 "Менеджмент організацій" освітньо – кваліфікаційного рівня бакалавр)

Житомир – 2008

Методичні рекомендації до проведення практичних занять з курсу "Організація виробництва" (для студентів спеціальності 6.050200 "Менеджмент організацій" освітньо – кваліфікаційного рівня бакалавр) розробили кандидат економічних наук, доцент М.А.Мартинюк, старший викладач А.О.Гуменюк, асистент О.П.Усачова.

Рецензенти:

А.М. Шлапак – к.е.н., доцент кафедри аналізу і статистики ДВНЗ "Державний агроекологічний університет";

І.В.Бурачек - к.е.н., доцент кафедри менеджменту ЖДТУ.

Затверджено на засіданні кафедри організації виробничих та інформаційних систем, протокол №4 від 01 листопада 2007 року.

Розглянуто методичною комісією факультету аграрного менеджменту протокол №3/3 від 15 листопада 2007 року.

Рекомендовано до друку радою факультету аграрного менеджменту протокол №3 від 05 грудня 2007 року.

Роздруковане з оригіналу – макету замовника

ЗМІСТ

	ВСТУП	4
Завдання 1:	Визначення обсягу виробництва продукції рослинництва та потреби в технологічних матеріалах	5
Завдання 2:	Визначення обсягу польових механізованих робіт та потреби в тракторах та комбайнах	7
Завдання 3:	Визначення річного фонду оплати праці	15
Завдання 4:	Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів	16
Завдання 5:	Планування поголів'я великої рогатої худоби	20
Завдання 6:	Планування виробництва та реалізації молока по місяцях і кварталах року.	25
Завдання 7:	Розрахунок потреби громадського тваринництва в кормах.	26
Завдання 8:	Обчислення собівартості продукції рослинництва та тваринництва	27
Завдання 9:	Визначення акордних розцінок за 1ц молока в зимовий та літній періоди та за 1 голову приплоду операторам машинного доїння.	30
Завдання 10:	Визначення акордної розцінки за 1ц приросту живої маси для оплати праці телятниць, які обслуговують телят з 20 – денного до 6 – ти місячного віку.	31
Завдання 11:	Визначити акордну розцінку за 1000 штук стандартних і 1000 штук нестандартних яєць.	31
	Додатки	32
	Список використаної літератури	43

ВСТУП

У сільському господарстві України, як і в інших галузях народного господарства відбувається перехід до ринкової економіки, що вимагає прийняття обґрунтованих рішень при здійснені організаційних заходів та планування виробництва в реформованих сільськогосподарських підприємствах. В зв'язку з цим при складанні перспективних та поточних планів сільськогосподарських підприємств необхідно такі шляхи розвитку виробництва, які при раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів можуть забезпечити одержання максимального прибутку. А тому при вивченні курсу "Організація виробництва в аграрних формуваннях" важливе значення має виконання студентами практичних занять.

Дані методичні рекомендації і завдання підготовлені відповідно до програми дисципліни "Організація виробництва в аграрних формуваннях", містять 25 варіантів виконання завдань, що дозволяє організовувати індивідуальну роботу студентів в межах академічної групи.

Завдання 1:

Визначення обсягу виробництва продукції рослинництва та потреби в технологічних матеріалах

Валовий збір сільськогосподарських культур визначається шляхом множення запланованої урожайності на планову посівну площу. При цьому необхідно враховувати, що багаторічні трави на сіно косять два рази (два укоси), тому валовий збір збільшують вдвічі. Вихід побічної продукції (солома озимих та ярих зернових і сухі стебла кукурудзи) визначається шляхом множення виходу основної продукції відповідних культур на коефіцієнти співвідношення виходу побічної.

Вони становлять:	озимі зернові – 1,0:1,0-1,3
	ярі зернові - 1,0:0,8-1,0
	кукурудза на зерно - 1,0:1,3-1,5

Розрахунки провести в таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення обсягу виробництва продукції рослинництва

Назва сільськогосподарських культур	Площа посіву, га	Урожайність, ц /га	Валовий збір, ц
Озима пшениця
Ячмінь
Овес
Кукурудза на зерно
Картопля
Кукурудза на силос
Багаторічні трави на сіно
Однорічні трави на зелений корм
Всього посівів		X	X
Побічна продукція: - солома
- сухі стебла кукурудзи

Потреба в технологічних матеріалах визначається шляхом множення нормативної кількості з розрахунку на 1 га на планову посівну площу відповідних культур (табл. 2).

Таблиця 2

Потреба в технологічних матеріалах

Назва матеріалів	Озима пшениця		Ячмінь, овес		Кукурудза на зерно		Кукурудза на силос		Картопля		Багаторічні трави		Однорічні трави
	на 1 га	всього	на 1 га	всього	на 1 га	всього	на 1 га	всього	на 1 га	всього	на 1 га	всього	на 1 га	всього
Площа посіву, га
Насіння, ц	2,0		1,8		0,25		0,5		35		0,2		1,8
Органічні добрива, т					30				60
Мінеральні добрива всього, ц	10,0		5,0		8,7		7,5		11,0		3,25		5,0
в т.ч.: - основне внесення	6,5		3,2		8,0		7,0		7,5				5,0
- перед посівом			1,8						3,5
- при посіві					0,7		0,5
- підживлення	3,5										3,25
Гербіциди, кг	1,0		1,0		7,0		7,0		5,0
Отрутохімікати, кг	2,2								12,0

Завдання 2:

Визначення обсягу польових механізованих робіт та потреби в тракторах та комбайнах

Зміст завдання:

• визначити обсяг механізованих робіт в фізичних одиницях;

• загальний обсяг робіт розподілити по марках тракторів;

• визначити необхідну кількість нормо-змін роботи тракторів по їх марках;

• розрахувати обсяг механізованих робіт в умовних еталонних гектарах;

• розрахувати потребу в тракторах (фізичні та умовні еталонні) і комбайнах.

Вихідні данні:

• перелік технологічних операцій вирощування сільськогосподарських культур;

• посівні площі і валові збори основної та побічної продукції;

• агротехнічні вимоги вирощування сільськогосподарських культур;

• норми внесення добрив, гербіцидів та отрутохімікатів;

• тарифікація механізованих робіт;

• норми виробітку та витрати пального;

• нормативи річного виробітку на тракторах і комбайнах;

• коефіцієнти переводу тракторів в умовні еталонні.

Методика виконання:

Для визначення загального обсягу механізованих робіт використовують данні таблиць №1-2 (розрахунки проводять в таблиці №3), а також враховують агротехнічні вимоги вирощування с.– г. культур, а саме:

• снігозатримання проводиться по всій площі;

• боронування озимих, багаторічних трав і зябу проводиться два рази;

• вирівнювання поверхні проводиться перед посівом ярих зернових та кукурудзи;

• передпосівна культивація ярих зернових, картоплі та однорічних трав проводиться один раз, кукурудзи – два рази;

• лущення стерні проводиться два рази після збирання зернових та кукурудзи.

Обсяг механізованих робіт в фізичних одиницях визначається:

• для польових робіт, множенням площі обробітку на його кратність, яка передбачена агротехнічними вимогами;

• навантажувальні та розвантажувальні роботи, множенням норми витрат необхідних матеріалів на 1 га на площу посіву чи обробітку (в тонах);

• загальний обсяг розподіляється між марками тракторів з урахуванням їх змінної норми виробітку.

Приклад: Весною необхідно заборонувати 3100 га озимих, зябу та багаторічних трав. На виконання даного обсягу робіт доцільно задіяти трактори Т-150К та ДТ-75М, змінна норма виробітку яких становить 87 та 60га.

Знаходимо суму

87+60=147

Обсяг робіт становить:

- для Т-150К:	3100га:147*87=1835га
- для ДТ-75М:	3100га:147*60=1265га

Після розподілу загального обсягу робіт по марках тракторів визначаємо кількість нормо-змін які повинні бути виконані тракторами кожної марки окремо. Для цього необхідно фізичний обсяг робіт розділити на встановлену змінну норму виробітку.

Приклад:

- Т-150К:	1835:87=21,10 (нормо-зміни)
- ДТ-75М:	1265:60=21,08 (нормо-зміни)

Таблиця 3

Розрахунок загального обсягу механізованих робіт

№	Назва робіт	Одиниця виміру	Всього			В тому числі по марках тракторів
			Обсяг робіт	Кількість нормозмін	Витрати палива, кг	Т-150 К						ДТ-75 М						МТЗ-82
						Обсяг робіт	Тарифний розряд	Норма виробітку	Кількість нормозмін	Витрата палива на одиницю, кг	Витрата палива всього, кг	Обсяг робіт	Тарифний розряд	Норма виробітку	Кількість нормозмін	Витрата палива на одиницю, кг	Витрата палива всього, кг	Обсяг робіт	Тарифний розряд	Норма виробітку	Кількість нормозмін	Витрата палива на одиницю, кг	Витрата палива всього, кг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
1	Снігозатримання	га					V	45		2,2			IV	40		2,2			II	52		1,4
2	Боронування озимих, багаторічних трав і зябу (2рази)	га					V	87		1,3			IV	60		1,4
3	Вирівнювання поверхні	га											IV	57		1,1
4	Підвезення води(300л/га)	т																	II	35		1,4
5	Приготування робочої рідини	т																	V/IV	40		2
6	Внесення гербіцидів	га																	VI	13		2
7	Загортання гербіцидів	га					V	30		4,4
8	Передпосівна культивація з боронуванням	га					V	42		2,8			IV	34		2,4			III	23		3,2

Продовження табл. 3

9	Подрібнення і навантаження міндобрив	т																	III	100		0,5
10	Внесення міндобрив	га					V	47		2,1									IV	33		1,5
11	Посів(з внесенням міндобрив) зернових і однорічних трав	га					VI	41		2,5			V	30		2,2			V	22		2,4
12	Посів кукурудзи з внесенням міндобрив	га											V	14,5		2,8			V	15,3		2,3
13	Нарізка гребнів під картоплю	га																	V	22		2,6
1 4	Посадка картоплі	га					VI	96		6,5			V	5,7		6,1			V	4		6,9
15	Посходова культивація картоплі(2-разова)	га																	IV	11		3,1
16	Міжрядний обробіток(2)	га																	IV	13		3,2
17	Підгортання картоплі	га																	IV	10		4,4
18	Підвезення води(400л/га)	т																	II	35		1,4
19	Приготування робочої рідини	т																	V/IV	40		2
20	Обприскування картоплі (4-рази)	га																	VI	20		1,1

Продовження табл. 3

21	Підвезення води(300л/га)	т																	II	35		1,4
22	Приготування робочої рідини	т																	V/IV	40		1,4
23	Обприскування посівів кукурудзи (гербіцидами)	га																	VI	20		1,1
24	Подрібнення і навантаження міндобрив	т																	III	100		0,5
25	Підживлення озимої пшениці (3-разове)	га																	IV	27		2,3
26	Підвезення води(300л/га)	т																	II	35		1,4
2 7	Приготування робочої рідини	т																	V/IV	40		2
28	Обприскування отрутохімікатами посівів озимої пшениці (3 – разове)	га																	VI	20		1,1
29	Транспортування зеленої маси	т																	II	20		1,1
30	Скошування трав на сіно	га																	IV	9,7		3,5
31	Ворушіння сіна (2-рази по 2 укоси)	га																	II	26		1
32	Згрібання сіна у валки	га																	II	41		0,9

Продовження табл. 3

33	Ворушіння сіна у валках	га																	II	26		1
34	Пересування сіна	га																	V	33		0,9
35	Підбирання тюків з поля	га																	III	23		1,2
36	Складування тюків на зберігання	т																	V	30		1,2
37	Згрібання залишків сіна	га																	II	43		0,8
38	Транспортування сіна після згрібання	т																	II	14,5		1,8
39	Скиртування сіна	т																	V	22		1,4
4 0	Звезення копиць соломи	га																	IV	14,5		2,2
41	Транспортування зеленої маси кукурудзи на силос	т																	II	33		1,4
42	Закладання зеленої маси в траншеї	т											III	300		0,2
43	Транспортування качанів	т																	II	20		1,4
44	Транспортування сухих стебел	т																	II	20		1,4
45	Скошування картоплиння	га																	II	30		11
46	Транспортування картоплиння	т																	II	30		1,4

Продовження табл. 3

47	Розпушування міжрядь перед збиранням картоплі	га																	IV	9,5		4
48	Збирання картоплі	га											V/IV	1,4		40			V/IV	1,2		39
49	Транспортування картоплі	т																	II	30		1,4
50	Лущення стерні (2-разове)	га					V	66		2,5			IV	40		2,2			III	25		2,7
51	Навантаження гною	т											V	200		0,35
52	Транспортування і розкидання гною	га					V	33		27,5									IV	1,8		20
5 3	Змішування і навантаження міндобрив	т																	III	100		1
54	Внесення міндобрив	га					V	39		24									IV	30		1,7
55	Оранка зябу на 20-24см	га					VI	10,7		10,6			V	7,4		10,4			IV	6		12,8
56	Оранка зябу на 25-27см	га					VI	10		12,1			V	7,2		12,3
57	Обробіток ґрунту під озимі дисковими боронами (2-рази)	га					V	29		4,8
58	Щілювання під озимі	га											IV	20		2,5
59	Боронування під озимі	га					V	87		1,3			IV	60		1,4			III	32		1,4

Продовження табл. 3

60	Передпосівна культивація з боронуванням	га					V	42		2,8			IV	34		2,4			III	23		2,3
61	Посів озимих з технологічною колією	га					IV	45		2,4			V	28		2,7			V	26		2,3
62	Коткування посіву	га											IV	60		1,3			II	48		1
63	Снігозатримання	га					V	45		2,2			IV	40		2,2
	РАЗОМ:

Кількість нормо-змін визначається по бригаді в цілому та зокрема по марках тракторів і в розрізі кожного тарифного розряду. Розрахунки проводяться в таблиці 4.

Таблиця 4

Розрахунок кількості нормо-змін на тракторних роботах

Показники	Марка трактора			Всього
	Т-150К	ДТ-75М	МТЗ-82
1 розряд
2 розряд
3 розряд
4 розряд
5 розряд
6 розряд
Всього

Річний обсяг тракторних робіт в умовних еталонних гектарах окремо для кожної марки трактора визначається шляхом множення загальної кількості нормо-змін на коефіцієнти переводу в еталонні трактори та на 7 годин.

Коефіцієнти переводу в еталонні трактори становлять:

• МТЗ-82 – 0,73;

• ДТ-75М – 1,1;

• Т-150К – 1,65.

Для зернозбиральних, кормозбиральних та кукурудзозбиральних комбайнів визначають річний обсяг робіт в фізичних гектарах (площа зернових для зернозбиральних; кукурудза на силос та однорічні трави на зелений корм – кормозбиральних; площа кукурудзи на зерно – для кукурудзозбиральних). Після визначення річного обсягу робіт тракторів та комбайнів розраховують потребу в них. Розрахунки провести в таблиці 5.

Таблиця 5

Розрахунок потреби в тракторах і комбайнах

Марка трактора або комбайна	Річний обсяг робіт, ум. га, га	Річний виробіток на машину, ум. га		Потрібно машин	Коефіцієнт переводу в еталонні трактори	Кількість умовних тракторів
		фізичну	умовну
1	2	3	4	5	6	7
Трактори: Т-150К		2800			1,65
ДТ-75М		1700			1,10
МТЗ-82		1300			0,73
Всього		X			X	X
Комбайни: зернозбиральні		150			X	X
кормозбиральні		200			X	X
кукурудзозбиральні		160			X	X

Річний виробіток на 1 машину (умовну) умовних гектарів визначається шляхом ділення річного обсягу робіт на кількість еталонних тракторів.

Потреба в тракторах визначається діленням річного обсягу робіт на річний виробіток на 1 машину (фізичну).

Кількість еталонних тракторів визначається шляхом множення кількості тракторів на коефіцієнт переводу в еталонні трактори.

Завдання 3:

Визначення річного фонду оплати праці

Зміст завдання:

1. Визначити річний тарифний фонд оплати праці трактористів – машиністів та допоміжних працівників.

2. Розрахувати розмір надбавок, доплат, нарахувань і загальний фонд оплати праці колективу.

Вихідні дані:

1. Планова кількість нормо-змін.

2. Тарифні ставки згідно з тарифною сіткою для оплати праці трактористів – машиністів.

3. Нормативи надбавок, доплат та нарахувань.

4. Розподіл трактористів – машиністів за класами та безперервним стажем роботи.

Методика виконання.

Розробивши план механізованих робіт для бригади та визначивши необхідну кількість тракторів та комбайнів, необхідно розрахувати витрати на їх експлуатацію.

Цей розрахунок доцільно розпочати з визначення витрат на оплату праці, яка складається з тарифного фонду, доплат, надбавок та перерахувань. Тарифний фонд оплати трактористів – машиністів визначається виходячи із кількості нормо – змін, які необхідно відпрацювати в розрізі тарифних розрядів і встановлених змінних тарифних ставок.

Крім трактористів – машиністів планують також тарифний фонд оплати праці допоміжних працівників. Найманими працівниками повинно виконуватись не більше 30% від загального обсягу робіт, а їх праця оплачується по IV розряду тарифної сітки.

Оплата праці бригадирів здійснюється виходячи із мінімальних розмірів, гарантованих галузевою тарифною угодою між міністерством АПК і УК профспілок агропромислового комплексу на 2006 – 2008 рр. в залежності від розміру бригади на рівні 1083 грн., їх помічників в розмірі – 80%, а обліковців – 60% посадового розряду бригадира.

Далі розраховують всі види доплат і надбавок. Надбавка за класність трактористам становить:

• I – 20%;

• II – 10%;

• III – надбавка не передбачена.

Для розрахунку цієї надбавки необхідно визначити її середній відсоток, виходячи із кількості трактористів – машиністів з відповідним класом.

Приклад: в бригаді працює 14 трактористів, із них двоє мають I клас, 6 – II клас і 7 – III клас. Середній відсоток доплати за класність становитиме:

Це означає, що на механізованих роботах тарифний фонд оплати праці повинен бути збільшений на 7,1%.

В сільськогосподарських підприємствах встановлена доплата трактористам – машиністам за безперервний стаж роботи по спеціальності в одному господарстві.

Розмір доплат за стаж становить:

• 3 – 5 років – 8%;

• 5 – 10 років – 15%;

• більше 15 років – 16%.

Для розрахунку цієї доплати попередньо визначити середній відсоток по аналогії з надбавкою за класність.

Крім цього за якісне виконання робіт трактористам – машиністам можна доплачувати 8%.

Після цього розраховується сума для оплати відпустки. Можуть бути й інші доплати: за продукцію при застосуванні акордно – преміальної системи. При розрахунках розцінок оплати за продукцію тарифний фонд оплати збільшується на 25 – 30%. Може бути підвищена оплата при збиранні врожаю зернових, що визначається в положенні про оплату праці в господарстві і є підставою для її нарахування. Після цих розрахунків визначають фонд оплати, що складається з основної, додаткової і всіх видів доплат. Але для визначення загального фонду оплати праці необхідно здійснити нарахування на оплату праці.

Станом на 01.01.2007 р. ці нарахування становлять:

• пенсійний фонд – 5%;

• тимчасова втрата працездатності – 1%;

• безробіття – 0,5%;

• профзахворювання - 1%.

Сума оплати праці з нарахуваннями є загальним фондом оплати праці підрозділу (розрахунки провести в таблиці 6).

Таблиця 6

Розрахунок фонду оплати праці на тракторних роботах

№ п/п		Тарифні розряди						Всього
		I	II	III	IV	V	VI
1	Трактористи - машиністи
1.1	Кількість людино-днів (нормо-змін) (з табл..4)
1.2	Тарифна ставка, грн.	9,51	10,36	11,41	12,84	14,74	17,12
1.3	Тарифний фонд оплати, грн.
1.4	Тарифний фонд з доплатою за продукцію, грн. (25%)
2	Допоміжні працівники
2.1	Кількість людино-днів
2.2	Тарифний фонд оплати, грн.
3	Тарифний фонд оплати трактористів і допоміжних працівників, грн.
4	Загальнобригадний тарифний фонд оплати (бригадир, помічник, обліковець), грн.
5	Всього тарифний фонд, грн.
6	Акордний фонд, грн.
7	Інші доплати, всього, грн., в т. ч.:
7.1	за якість робіт
7.2	за класність
7.3	за стаж
8	Акордний фонд з доплатами, грн.
9	Оплата відпустки
10	Фонд оплати, всього
11	Нарахування на оплату
12	Фонд оплати з нарахуваннями

Завдання 4:

Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів

Зміст завдання.

1. Визначити потребу в паливно – мастильних матеріалах для роботи тракторів і комбайнів.

2. Розрахувати потребу в паливно – мастильних матеріалах для холостих переїздів тракторів і комбайнів.

3. Визначити потребу в нафтопродуктах на капітальний і поточний ремонти та технічне обслуговування тракторів і комбайнів.

4. Розрахувати потребу в мастильних матеріалах для змащування с.-г. машин.

5. Визначити загальну потребу в нафтопродуктах для тракторів і комбайнів і їх вартість.

Необхідні дані.

1. Потреба в основному паливі для роботи тракторів і комбайнів.

2. Норма витрат палива на холості переїзди тракторів і комбайнів.

3. Норма витрат мастильних матеріалів, для роботи і холостих переїздів, капітальних, поточних ремонтів і технічних обслуговувань тракторів, комбайнів і с. – г. машин.

4. Кількість планових, капітальних і поточних ремонтів та технічних обслуговувань тракторів, комбайнів.

5. Річний об'єм робіт для с. – г. машин.

6. Ціни на нафтопродукти.

Методика виконання.

1. Потребу в основному паливі визначають на основі укрупнених нормативів його витрат на 1 ет. га. При цьому плановий об'єм робіт в ет. га по марках тракторів множать на норматив витрат палива на 1 ет. га. Більш точні розрахунки одержують, використовуючи технологічні карти, в яких потреба в основному паливі показана по кожній операції (табл.3).

2. Для визначення потреби в паливі на холості переїзди необхідно враховувати середню відстань до полів (3-5км) туди і назад, можливу кількість днів роботи в році (для тракторів – 200-250, зернозбиральних комбайнів – 15-20, кормозбиральних комбайнів – 30-40 днів, кукурудзозбиральних комбайнів – 30) і встановлені норми витрат палива на 1км. Якщо трактори і комбайни після роботи залишаються в полі, то відповідно змінюється кількість днів холостих переїздів.

Так, наприклад, для тракторів Т-150К розрахунок проводиться таким чином:

(1,6кг*3км*2*210днів*5тракторів)/100=37,8ц.

3. Значна кількість нафтопродуктів необхідна для проведення капітальних, поточних ремонтів, а також для технічних обслуговувань тракторів і комбайнів. Потреба в нафтопродуктах для проведення капітальних, поточних ремонтів і технічних обслуговувань розраховують виходячи із запланованої кількості ремонтів і технічних обслуговувань окремо по кожній марці трактора чи комбайна і нормативів витрат палива і мастильних матеріалів.

4. Кількість мастильних матеріалів, яка необхідна для змащування с.-г. машин визначається на основі нормативів їх витрат на відповідну одиницю роботи.

Далі необхідно розрахувати загальну потребу в нафтопродуктах для тракторів і комбайнів.

Визначивши загальну потребу в паливі для МТП, розраховують комплексну ціну 1 ц. Вона включає вартість як основного палива так і мастильних матеріалів. І розраховують її як відношення вартості палива і мастильних матеріалів, що використовують на роботу і холості переїзди тракторів і комбайнів та змащення с.-г. машин, до обсягу основного палива, яке витрачується на роботу та холості переїзди тракторів і комбайнів.

При цьому вартість палива на проведення капітальних та поточних ремонтів, технічного обслуговування не враховують оскільки вона включена в нормативи відрахувань на дані цілі.

Таблиця 7

Розрахунок потреби в нафтопродуктах для роботи тракторів і комбайнів

Назва і марка машин	Потреба дизельного палива, ц	Заправний бензин		Мастильні матеріали
				Автол (з гідросистемою)		Дизмасло (з гідросистемою)		Солідол		Трансмісійне мастило
		%	Ц	%	Ц	%	Ц	%	Ц	%	Ц
Трактори:
Т-150К		1,0		3,1		3,8		0,1		0,6
ДТ-75М		1,0		3,1		4,8		0,2		1,0
МТЗ-82		1,0		3,1		3,8		0,3		1,1
Разом:
Комбайни:
Зернозбиральні		-		3,1		3,6		0,5		0,8
Кукурудзозбиральні		1,0		3,1		3,6		0,5		0,8
Кормозбиральні		1,0		3,1		3,6		0,5		0,8
Разом:
Всього:

Таблиця 8

Розрахунок потреби в нафтопродуктах на холості переїзди

Назва і марка машин	Кількість машин	Дизпаливо		Заправний бензин
		Норма на 1км, кг	Всього, ц	%	ц
Трактори:
Т-150К		1,60		1,0
ДТ-75М		1,12		1,0
МТЗ-82		1,27		1,0
Разом:		Х		Х
Комбайни:
Зернозбиральні		1,30		-
Кукурудзозбиральні		1,35		1,0
Кормозбиральні		1,35		1,0
Разом:		Х		Х
Всього:		Х		Х

Таблиця 9

Розрахунок потреби в мастильних матеріалах для змащування сільськогосподарських машин (г/га, г/т)

№ п / п	Назва агрегату	Обсяг робіт, га;т	Автол		Солідол		Машинне масло		Трансмісійне масло
			норма, г	потреба, ц	норма, г	потреба, ц	норма, г	потреба, ц	норма, г	потреба, ц
1	Плуги		-		70
2	Культиватори		-		25
3	Сівалки		20		40
4	Силосозбиральні комбайни		5		-
5	Жатки		5		13
6	Дискові борони		15		15
7	Картоплекопалки		20		20
8	Картоплекомбайни		40		30
9	Сінокосарки		10		30
10	Зерноочищувальні машини		-		20		30
11	Підбирачі		-		20		20
12	Скирдоскидачи		20		10
13	Граблі тракторні		-		10
14	Обпилювачі (обприскувачі)		40		20				10
15	Розкидачі гною		-		5
16	Розкидачі добрив		-		5

Таблиця 10

Загальна потреба тракторів в нафтопродуктах та їх вартість

Потреба і вартість нафтопродуктів	Дизпаливо	Бензин
На роботу, ц
На холості переїзди, ц
На змащування с.-г. машин, ц
Разом:
Ціна 1кг, грн.
Вартість ПММ, тис. грн.
Всього, ц:

Загальна вартість нафтопродуктів на роботу і холості переїзди тракторів, а також змащування с.-г. машин ______ грн.

Завдання 5:

Планування поголів'я великої рогатої худоби

Зміст завдання.

1. Скласти план парування та надходження приплоду

2. Скласти оборот стада (рух поголів'я ВРХ)

• помісячний

• річний

Вихідні дані:

1. План продажу: молока - 3800 ц; м'яса -21000ц.

2. Реалізація молодняку відбувається у віці 18 місяців, живою вагою: бички - 400 кг, телиці - 350 кг.

3. Поголів'я худоби на початок року, жива вага та структура стада наведено в табл. 11.

4. Фактичні строки парування (таб.12).

5. Дані про вік молодняку на початок планового року (таб.13).

6. Природні та організаційно-господарські умови відтворення стада:

а) період тільності - 280-285 днів:

б) середня тривалість сервіс-періоду 1-2 місяця;

в) вік телиць при паруванні стануть 18 місяців (50% складу);

г) відсоток отелів тварин, спарованих в IV кварталі — минулого року, складає 95 %, а в І кварталі поточного року - 80 %;

д) середня норма вибраковування тварин:

корів - 10-15% від наявного складу;

телиці - 50 %;

молодняк у віці 6 місяців - 5 %.

Таблиця 11

Поголів'я ВРХ на початок планового року та структура стада

Поголів'я	Кількість голів	Жива вага, ц	Жива вага 1 гол., ц	Структура стада, %
Бички	1	7,5	7,5
Корови	200	1043,0	5,2
Нетелі	34	126,0	3,7
Телиці народження:
позаминулого року	52	156,0	3,0
минулого року	318	572,4	1,8
Бички народження:
позаминулого року	1865	6527,5	3,5
минулого року	5517	14359,9	2,6
Доросла худоба на відгодівлі	31	145,7	4,7
Всього	8081	22938,0	*

Таблиця 12

Фактичні строки парування корів та телиць, отелів корів та нетелів в минулому році

Групи тварин	Місяці												Всього
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Парування в минулому році:
корів	-	-	-	23	35	32	6	11	17	13	18	34	189
телиць	-	-	-	2	1	-	4	5	8	7	7	-	34
Всього	-	-	-	25	36	32	10	16	25	20	25	34	223
Отелились в минулому році:
корів	-	-	-	-	-	-	15	15	11	25	43	30	139
нетелей	-	-	-	-	-	-	2	1	1	3	7	3	17
Всього	-	-	-	-	-	-	17	16	12	28	50	33	156

Таблиця 1З

Дані про вік телиць та бичків в господарстві на початок планового року

Групи тварин	Місяці												Всього
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Телиці у віці 1 року (позаминулого року народження)	-	-	-	-	-	-	5	6	9	9	10	13	52
Телиці у віці 1 року (минулого року народження)	9	28	36	31	28	29	20	17	24	28	29	39	318
Бички старше 1 року (позаминулого року народження)	-	-	-	-	-	-	311	379	293	276	294	312	1865
Бички старше 1 року (минулого року народження)	534	598	531	593	598	584	276	378	349	340	304	432	5517

Методика виконання.

Оборот стада - це рух (зміна) складу статево - вікових груп окремих видів худоби протягом певного періоду, організованого відповідно до планових вимог господарства і з урахуванням природних умов відтворення поголів'я худоби. Організація відтворення стада тісно пов'язана з плануванням парування та надходженням приплоду. Тому перед складанням обороту стада ВРХ на рік необхідно скласти план парувань та надходження приплоду (табл. 14).

В зв'язку з тим, що період тільності триває 280-285 днів (9 місяців), план отелів корів та нетелей з січня по вересень включно складено на основі даних про парування корів і телиць з квітня по грудень минулого року (табл. 12). Так, в січні планового року отелиться те поголів'я, яке було спароване 9 місяців назад, тобто в квітні минулого року (23+2=25) тощо. План надходжень в останні три місяці року (X, XI, XII) складають на основі парування корів і телиць в І кварталі планового року.

Таблиця 14

План парування і надходження приплоду, голів

Місяці	Спаровано в минулому році			План парувань			План отелень			Надійде приплоду	Намічено вибракувати
	Всього	в т.ч.		Всього	в т.ч.		Всього	в т.ч.
		корови	телиці		корови	телиці		корови	нетелі
I	-	-	-
II	-	-	-
III	-	-	-
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII

Надходження приплоду по місяцям визначають по кількості запланованих надходжень корів і нетелів. Якщо враховувати, що виробничо-фінансовий план складається в кінці IV кварталу, і в цей період є дані про фактичну кількість тільних корів та нетелів, зпарованих в II та III кварталах минулого року, то вважаємо, що все це поголів'я дасть приплід. Від поголів'я, зпарованого в IV кварталі, плануємо отримати 95 % приплоду, оскільки відповідні дані про тільність корів частково відомі. Від корів і телиць, зпарованих в січні-березні (І кв.) планового року, планується отримати приплід - від 80 % поголів'я.

Визначення поголів'я корів для парування в січні та лютому планового року проводимо на основі даних про парування корів та нетелей в листопаді-грудні минулого року. Для відповідних розрахунків вважаємо, що половина корів буде спаровано через місяць після отелу, а інша половина - через 2 місяця. Одночасно з цим визначаємо кількість корів, які є непридатними для подальшого використання, і які необхідно вибракувати. Так, із 50 корів (43 корови та 7 нетелів), які отелились в листопаді минулого року планується вибракувати 5 корів (10% від 50), з них 3 голови в грудні та 2 голови в січні, а з 45 корів (50-45=5) будемо спаровувати в грудні 23 голови і в січні - 22 голови. В грудні отелилося 30 корів і 3 нетелей (всього 33 голови). З них 3 корові планується вибракувати (10 % від 33), 2 голови в січні, 1 голова в лютому, а ЗО корів (33-3=30) буде спаровано в січні - 15 голів, а лютому 15 голів. В січні планового року отелилися 23 корови та 2 нетелі, з них З корови планується вибракувати (10% від 25), планується вибракувати 2голови в лютому і 1 голова в березні, а 22 корови (25-3=22) будуть спаровані відповідно, 11 голів - в лютому, 11 голів в березні. В такій послідовності складається план парувань корів до кінця планового року.

Крім корів в плані передбачається парування телиць, які досягли 18 місячного віку. Дані наведено в табл. 13. Так в січні планового року парувального віку досягнуть телиці, які народилися в липні позаминулого року, в лютому - ті які народилися в серпні.

Парування телиць планують з таким розрахунком, щоб забезпечити темпи відновлення стада в плановому і наступних роках. З врахуванням цих вимог 50 % наявного поголів'я телиць парують, а інше поголів'я планують поставити на відгодівлю з подальшою реалізацією на м'ясо.

Корови, які заплановано вибракувати в план парувань не включаються. З молочного стада їх вибраковують після 7-8 місяців лактації. Так, поголів'я яке планувалося вибракувати з січня по червень планового року (тобто через 1-2 місяці після отелу), буде вибракувано і поставлено на відгодівлю в період з липня по грудень цього ж року. За період з січня по червень планового року - буде поставлено на відгодівлю те поголів'я, яке було вибраковане в липні-грудні минулого року.

Після складання плану парування корів та телиць та надходження приплоду складається оборот стада. У виробничо-господарському плані сільськогосподарських підприємств передбачено складання річного обороту стада. Водночас річний оборот стада можливо скласти лише на основі помісячного обороту стада.

В помісячному обороті стада конкретизуються всі кількісні і якісні зміни, які відбуваються щомісяця в кожній віковій групі. Тільки при складанні помісячного обороту стада можна визначити середньорічне поголів'я, потребу в кормах, виробництва валової продукції тощо.

Помісячний оборот стада складають в такій послідовності. Спочатку на основі плану отелень (табл. 14) складається помісячний оборот стада молодняку народження планового року. Приймаємо, що із загальної кількості приплоду надійде половина бичків і половина теличок. Так, в січні народиться 25 голів приплоду (13 бичків та 12 теличок), в лютому 36(18 бичків та 18 теличок) і т. д.

У віці 6 місяців частину непридатного для подальшого використання молодняку вибраковують та реалізують. В даному випадку вибраковують 5 % бичків та 5% теличок, які досягли 6 місячного віку. Так, із 507 (13+494=507) і 12 теличок, які народилися в січні, вибраковують в липні 25 бичків і 1 теличку, а 482 бички (507-25=482) і 11 теличок (12-1 = 11) переводять у відповідні групи 6-12 місяців і т.д.

Середньомісячне поголів'я визначаємо як сума поголів'я на початок та кінець року поділену на два. Середньорічне поголів'я визначаємо як суму середньомісячного поголів'я, поділену на 12.

Потім складаємо помісячний оборот стада бичків та телиць минулого року народження. При цьому враховуємо, що постановка на відгодівлю молодняку здійснюють в річному віці, а зняття в півторарічному. Вік першого парування телиць - 18 місяців. Спаровуємо 50% наявних телиць (переводимо в групу нетелів).

На основі табл. 13 (вік телиць) здійснюємо переведення телиць із групи в групу з врахуванням розрахунків табл. 14, в якій заплановані строки їх парувань. Якщо в липні позаминулого року народилося 5 телиць, то 2 з них буде спаровано в січні та переведено до групи нетелів, а 3 реалізовано на м'ясо. На кінець першого півріччя така вікова група, як телиці позаминулого року народження буде відсутньою. Оскільки частину з них протягом першого півріччя буде переведено в нетелі, інші реалізовано на м'ясо.

В такій же послідовності будуть вибувати і бички позаминулого року народження. Протягом 6 місяців планового року всі 1865 бичків по мірі досягнення ними 18-місячнго віку будіть зняті з відгодівлі і реалізовані.

Помісячний оборот молодняку минулого року народження складаємо з врахуванням наступного. На кінець планового року в господарстві було 318 телиць віком до 1 року. Згідно умови половина цих телиць повинна бути виділена в ремонтну групу, а половина поставлена на відгодівлю.

Ремонтні телиці, починаючи з липня (при досягненні 18 місяців), будуть зпаровані та переведені в групу нетелів. Наприклад, з 9 телиць, народжених в січні минулого року (див. табл.13), при досягненні ними року (в січні планового) будуть переведені в групу телиць старше 1 року: 4 в ремонтну групу, 4 на відгодівлю. До парувального періоду (18 місяців) 4 ремонтні телиці будуть перебувати в цій групі, в липні їх зпарують і переведуть в нетелі. Ті телиці, які були на відгодівлі , півтора року (в липні) реалізують на м'ясо.

Аналогічно відбувається рух бичків минулого року народження. На початок року їх 5517 бичків до одного року. Починаючи з січня планового року вони вибувають на відгодівлю, де знаходяться до 18-місячного віку, а потім реалізуються на м'ясо.

При складанні помісячного руху нетелей по статті "Надійде з молодших груп" записують дані на основі плану парувань телиць у кожному місяці, а по рядку "Перехід в старші групи" - дані про отелення нетелей (дані беремо з табл. 14). Так, із січня по червень включно група нетелей поповнюватиметься за рахунок спарованих телиць позаминулого року народження (в січні - 2, в лютому - 3 і т. д.)

Згідно даних табл. 14 складається помісячний оборот стада корів. Спочатку записують наявність поголів'я на початок року (200 голів), а потім помісячне надходження за рахунок нетелей, а по рідку "Вибракування і постановка на відгодівлю" - вибракувані корови в кожному місяці планового року. Потім визначають вихідне поголів'я на кінець кожного місяця, як і по інших групах худоби.

При складанні обороту бугаїв враховують відсоток їх вибракування і можливості поповнення цієї групи за рахунок групи ремонтних бичків позаминулого року народження або купівлі племінних бичків.

Нарешті переходимо до останнього підсумкового розділу обороту стада "Всього поголів'я великої рогатої худоби". На основі даних про надходження і вибуття поголів'я по місяцях визначають поголів'я на початок і кінець кожного місяця. На початок року у господарстві налічувалося 8018 голови великої рогатої худоби. По рядку "Надійде приплоду та купівля" по кожному місяцю визначають надходження поголів'я у господарство, а по рядку "Реалізовано голів", "Зняття з відгодівлі" - вибуття. Так, в січні на початок місяця було 8018 голів, надійшло 25 голів приплоду (13 бичків 12 телиць) і 494 голови бичків згідно договорів з міжгосподарських зв'язків. Всього 519 голів. Вибуло 344 голови (14 бичків і 1 теличка вибракувані в 6-місячному віці і 329 голів знято з відгодівлі і реалізовано на м'ясо). Отже, на кінець січня (початок лютого) в господарстві буде 8193 голови худоби (8018+519-15-329=8193).

Зробивши розрахунки по кожному місяцю, обчислюють поголів'я на кінець планового року. Правильність вихідного поголів'я на кінець планового року контролюється сумою поголів'я на кінець року по кожній групі худоби, тобто по графі "Поголів'я на кінець року". Так само перевіряють і правильність визначення середньорічного поголів'я в цілому по великій рогатій худобі.

Після розробки помісячного обороту всіх виробничих груп худоби складають річний оборот поголів'я. Останній складається з двох частин: наявність поголів'я на початок року та надходження худоби; вибуття та наявність поголів'я на кінець року. У правильно складеному обороті стада сумарна кількість поголів'я у кожній з наведених частин розрахунку повинна бути однаковою.

Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, середньорічне поголів'я, а також розрахунок валового приросту за рік. У методичному відношенні ці показники обороту краще, розраховувати після завершення розрахунків руху поголів'я у помісячному і. річному оборотах стада.

Коли помісячний оборот стада складений, то розрахунок річного обороту не викликає особливих труднощів. Його розробляють на підставі помісячного обороту стада. Причому кінцеві показники річного обороту по тих чи інших групах худоби повинні повністю відповідати показникам помісячного обороту.

Річний оборот поголів'я великої рогатої худоби доцільно складати в такій послідовності. Спочатку на основі даних зоотехнічної звітності (табл.11) записують вихідне поголів'я на початок планового року. Потім визначають дані про кількість поголів'я окремо по статтях надходження і вибуття, їх беруть з помісячного обороту стада. Поголів'я на кінець року дорівнюватиме поголів'ю на початок року плюс поголів'я по всіх каналах надходження мінус поголів'я по всіх каналах вибуття. Вихідне поголів'я на кінець планового року кількісно повинне відповідати, поголів'ю по кожній виробничій групі худоби в помісячному обороті по графі "Поголів'я на кінець року" (дод.2).

Завдання 6:

Планування виробництва та реалізації молока по місяцях і кварталах року.

Зміст завдання.

1.Розрахувати виробництво молока по місяцях і кварталах року.

2. Визначити обсяг реалізації молока (в натурі та в перерахунку на базисну жирність) по місяцях та кварталах року.

3. Визначити середньорічну жирність реалізованого молока.

Вихідні дані:

1. Фактичний рівень продуктивності дійного стада як середньозважений показник за попередні три роки склав 3120 кг на одну корову.

2. Планом проведення зоотехнічних та організаційно – господарських заходів передбачено підвищення продуктивності на 125 кг.

3. Розподіл валового надою по місяцях року наведено в додатку 3.

4. Середній рівень товарності молока становить:

- в літньо – пасовищний період – 65%;

- в зимово – стійловий період – 50%.

5. Середня жирність молока складає:

- в літньо – пасовищний період – 3,5%;

- в зимово – стійловий період – 3,8%.

Базова жирність молока – 3,4%.

Методика виконання.

Планування виробництва молока проводиться двома способами:

1. Планується надій по кожній корові (з врахуванням місяця лактації) за місяць, квартал, рік, після чого додаємо по групі корів і отримуємо річне виробництво молока. Він застосовується на племінних фермах, де необхідно враховувати індивідуальні особливості та продуктивність кожної тварини. Менш трудомістка методика – планування молочної продуктивності по групах тварин з врахуванням місяця лактації та продуктивності по місяцях лактації.

2. Планування по збільшеним нормативам. Визначається середньозважений надій на корову за попередні три роки, після чого планується зоотехнічні та організаційно – господарські заходи, які сприяють підвищенню продуктивності тварин. При цьому необхідно враховувати забезпеченість тварин кормами.

Вивчають структуру валового надою по місяцях за попередній рік, і на підставі цього визначаємо структуру надою від корови по місяцях року.

З урахуванням структури надою визначаємо надій на корову. Після цього визначаємо план валового надою по місяцях року, шляхом множення продуктивності за місяць на середньомісячну чисельність корів.

Додавши надій по місяцях року визначаємо валове виробництво молока.

Обсяг реалізації молока в натурі (фактичною жирністю) визначається з урахуванням рівня товарності. Після чого визначаємо обсяг реалізованого молока в перерахунку на базисну жирність. Для цього необхідно кількість молока реалізованого в натурі перемножити на фактичну жирність і розділити на базисну жирність.

Таблиця 15

Планування виробництва та реалізації молока

Місяці	Середня кількість корів, гол.	Надій на корову, кг	Виробництво молока, ц	Реалізація, ц
				в натурі	в перерахунку на базисну жирність
січень	201
лютий	202
березень	201
Всього за I кв.	X
квітень	201
травень	203
червень	207
Всього за II кв.	X
липень	210
серпень	214
вересень	214
Всього за III кв.	X
жовтень	212
листопад	211
грудень	213
Всього за IV кв.	X
Разом за рік	208
Середньорічна жирність реалізованого молока, %

Завдання 7:

Розрахунок потреби громадського тваринництва в кормах.

Зміст завдання.

1. Розрахувати потребу в кормах по видах в натуральному виразі.

2. Розрахувати страховий фонд та загальну потребу в кормах.

Вихідні дані.

1. Валове виробництво становить:

• молока – 6750 ц;

• м'яса ВРХ – 20028 ц;

• м'яса свиней – 2458 ц.

2. Затрати кормів складають:

- для виробництва 1 ц молока – 1,2 ц к.од.;

- для виробництва 1 ц м'яса ВРХ – 8,5 ц к.од.:

- для виробництва 1 ц м'яса свиней – 7,5 ц к.од.

3. В господарстві налічується 50 голів коней. На одну голову в рік необхідно 36 ц к.од.

4. Страховий фонд створюється на по окремих видах кормів в наступних розмірах:

• по концентрованих кормах, сіну та сінажу – в розмірі 10% від річної потреби;

• по соломі та силосу – 20% від річної потреби.

5. Річна структура раціонів годівлі наведена в додатку 4.

6. Поживність кормів наведена в додатку 5.

Методика виконання.

Кормовий план – науково обґрунтований розрахунок потреби підприємства у всіх видах кормів. Потреба в кормах розраховується двома способами:

1) на підставі нормативних затрат (в ц к.од.) на виробництво одиниці тваринницької продукції. Щоб розрахувати потребу в кормах цим способом необхідно знати планове виробництво продукції за рік та нормативні витрати кормових одиниць. Перемноживши норму витрат на планове виробництво тваринницької продукції визначаємо потребу в кормах в кормових одиницях. У відповідності з прийнятою структурою раціонів визначаємо потреби по всіх видах кормів в кормових одиницях.

2) потреба в натуральному виразі визначається шляхом ділення кількості кормових одиниць кожного виду корму на його поживність.

Загальна потреба в кормах визначається шляхом додавання потреби в кормах по видах тварин. Розрахунки провести в таблиці 16.

Таблиця 16

Розрахунок потреби в кормах

	Види кормів								Всього ц к.од
	концентровані	сіно	сінаж	солома	коренеплоди	силос	жом	зелені корми
Молока
Приріст ВРХ
Приріст свиней
Коні
Всього
Страховий фонд
Разом

Завдання 8:

Обчислення собівартості продукції рослинництва та тваринництва

Зміст завдання.

1. Розрахувати собівартість зернових культур (вихідні дані наведено у додатку 6).

2. Розрахувати собівартість цукрових буряків (вихідні дані наведено у додатку 7).

3. Розрахувати собівартість картоплі (вихідні дані наведено у додатку 8).

4. Розрахувати собівартість 1 ц молока.

Методика виконання.

Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. Загальна методика обліку витрат і калькулювання собівартості продукції рослинництва і тваринництва є аналогічною. Проте рослинництво має певні особливості. У рослинництві виробничі витрати групують окремо по рільництву, овочівництву, луківництву, виробництву сіна, садівництву з виділенням витрат на врожай поточного року і на врожай майбутніх років. Об'єктами калькулювання собівартості в рослинництві є основна та супутня продукція. При розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості конкретного виду продукції, важливо визначити момент завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості продукції.

Виробничу собівартість продукції рослинництва визначають:

• зерна, насіння соняшнику – франко – тік (франко – місце зберігання);

• соломи, сіна - франко – місце зберігання;

• цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточних цукрових буряків, коренеплодів – франко – поле (франко – місце зберігання);

• плодів, ягід винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефірноолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту – франко – пункт приймання (зберігання);

• соломи та трести льону - франко – пункт зберігання чи переробки (на підприємстві);

• насіння трав, льону, конопель, овочевих культур - франко – пункт зберігання;

• зеленої маси на корм – франко – місце споживання;

• зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул – франко– місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул.

У рослинництві необхідно дотримуватись встановленої послідовності обчислення собівартості відповідних видів продукції. Це викликано тим, що окремі її види, отримані від одних виробництв, можуть бути використані в інших виробництвах цієї ж галузі. Через це в кінці року розрахунок собівартості продукції виконують у наступній послідовності:

- розподіляють між окремими об'єктами обліку витрати на утримання основних засобів;

- визначають собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв списують калькуляційні різниці між фактичною та плановою їх собівартістю;

- розподіляють загальні витрати на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування ґрунтів і на утримання полезахисних смуг;

- списують частину витрат бджільництва на сільськогосподарські культури, що запилюються;

- списують з витрат основного виробництва суми надзвичайних витрат;

- розподіляють бригадні, фермерські, цехові витрати;

- визначають загальну суму виробничих витрат за об'єктами обліку;

- визначають собівартість продукції рослинництва;

- визначають собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції;

- визначають собівартість продукції тваринництва;

- визначають собівартість продукції інших промислових виробництв;

- визначають собівартість товарної продукції рослинництва, тваринництва та підсобних промислових виробництв.

Слід відзначити, що побічна продукція не калькулюється. Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи з розрахунково – нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної продукції.

Об'єктами калькулювання продукції зернових культур (крім кукурудзи) є основна і супутня продукція. Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість робіт з доробки на току, що проводиться в межах календарного року) становлять собівартість зерна та зерновідходів. Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами. Для розподілу витрат між ними 1 ц зерна приймається за одиницю, а зернові відходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом у них повноцінного зерна відповідно до даних лабораторного аналізу.

Приклад. Зібрано: 2600 ц повноцінного зерна озимої пшениці, 90 ц зерновідходів з вмістом в них 40 % зерна і 2900 ц соломи. Витрати становлять 39400 грн. За нормативами витрати на збирання, транспортування і скиртування соломи дорівнюють 4020 грн.

Розв'язок.

- витрати на вирощування (без вартості соломи):

39400-4020=35380 грн.;

- кількість повноцінного зерна в зерновідходах (ц):

90ц*40%/100%=36ц;

• загальна кількість повноцінного зерна з урахуванням зерновідходів:

2600ц+36ц=2636ц;

• фактична собівартість 1ц зерна:

35380грн/2636ц=13,42 грн.;

• сума витрат, що припадають на зерновідходи:

36ц*13,42грн=483 грн.;

• фактична собівартість 1ц зерновідходів:

483грн/54ц=8,94грн.

Обчислення собівартості цукрових буряків. Об'єктом калькулювання є коренеплоди. Виробнича собівартість 1ц цукрових буряків визначається діленням загальної суми витрат на їх вирощування і збирання (без вартості гички) на фізичну масу буряків.

Приклад. Витрати на вирощування цукрових буряків становлять 163211 грн. Від урожаю отримано 17130ц коренеплодів та 3800ц гички на суму 9600 грн.

Витрати, які відносяться на коренеплоди:

163211 грн-9600 грн=153611 грн.

Собівартість 1ц коренеплодів:

153611 грн/17130ц=8,97 грн.

Обчислення собівартості картоплі. Об'єктом калькулювання є 1ц картоплі. При вирощуванні ранньої картоплі стебла в господарстві можуть бути використані на силосування.

У цьому випадку вони оцінюються виходячи із розрахунково – нормативних витрат на їх заготівлю.

Картопля оприбутковується з розподілом на стандартну і нестандартну. Нестандартну картоплю використовують на корм тваринам і оцінюють за собівартість кормових буряків з урахуванням поживності.

Для розрахунку собівартості 1ц стандартної картоплі із загальної суми витрат на їх вирощування та збирання виключається вартість оприбуткованих стебел та нестандартної картоплі. Решта суми витрат ділиться на кількість повноцінної продукції.

Приклад. Витрати на вирощування картоплі за звітний рік становлять 20000грн. Отримано від урожаю стандартної картоплі 400ц, нестандартної – 65ц (0,3 корм. од.), стебел для силосування – 370ц в оцінці за розрахунково – нормативними витратами на їх заготівлю на суму 1100грн. Середня собівартість кормових буряків, вирощених у господарстві, складає 4,1грн, а їх поживність – 0,12 кормових одиниць.

- Вартість 1ц нестандартної картоплі:

4,10*0,3=1,23грн.

- Вартість всієї нестандартної картоплі:

1,23грн*65ц=79,95грн.

- Витрати, що понесені на стандартну картоплю:

20000грн-1100грн-79,95грн=18820,05грн.

- Собівартість 1ц стандартної картоплі:

18820,05грн/400ц=47,05грн.

У молочному скотарстві об'єктом калькулювання продукції є: по основному стаду – 1ц молока і 1 голова приплоду, по вирощуванню та відгодівлі тварин – 1ц приросту живої маси та 1ц живої маси тварин.

При калькулюванні продукції від загальної кількості витрат по відповідному об'єкту обліку віднімається вартість побічної продукції, а решта розподіляється між молоком і приплодом. Собівартість 1 голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо – днів утримання корови. Собівартість 1 кормо – дня визначається діленням всієї суми витрат по утриманню основного стада на загальну кількість кормо – днів. Для визначення собівартості 1 ц молока потрібно від загальної суми витрат по утриманню основного стада відняти вартість побічної продукції і приплоду та розділити на кількість центнерів одержаного молока.

Приклад. Загальна сума витрат на утримання основного молочного стада 950000грн. За рік враховано 340000 кормо – днів, одержано 32000 центнерів молока і 980 голів приплоду; вартість побічної продукції (гній) – 9150грн.

• Собівартість одного кормо – дня:

950000грн/340000кормо – дня =2,79 грн.;

• Собівартість однієї голови приплоду:

2,79грн*60кормо – дня =167,40грн;

- Собівартість усього одержаного приплоду:

167,40грн*980гол=164052грн;

- Сума витрат, що відносяться на молоко:

950000грн-164052грн-9150грн=776798грн;

• Собівартість 1ц молока:

776798грн/32000ц=24,27грн.

Завдання 9:

Визначення акордних розцінок за 1ц молока в зимовий та літній періоди та за 1 голову приплоду операторам машинного доїння.

Вихідні данні: Розцінки для оплати праці операторів машинного доїння встановлюються з врахуванням норм виробництва молока і відповідних тарифних ставок.

При механічному доїнні на доїльному майданчику за оператором закріплено 45 корів. Середньорічний надій на корову становить 3000 кг. Вихід телят (90%) становить 40 голів. Праця оператора машинного доїння тарифікується по IV розряду. Доплата за продукцію складає 20%.

Таблиця 17

Розрахунок акордної розцінки за 1ц молока та 1 голову приплоду

Показники	Сума
Тарифна ставка, грн.
Тарифний фонд, грн.
Акордний фонд, всього грн.
в т.ч. віднесені на: - молоко, грн.
- приплід, грн.
Частина акордного фонду, що відноситься на молоко розподіляється на:
- зимовий період, грн.
- літній період, грн.
План виробництва молока, всього ц
в т.ч. в: - зимовий період, ц
- літній період, ц
План одержання телят, голів
Розцінка: - за 1 ц молока в зимовий період, грн.
- за 1 ц молока в літній період, грн.
- за 1 голову приплоду, грн.

Завдання 10:

Визначення акордної розцінки за 1ц приросту живої маси для оплати праці телятниць, які обслуговують телят з 20 – денного до 6 – ти місячного віку.

Вихідні дані: Праця телятниць тарифікується по V розряду. Акордна надбавка складає 20%. Норма обслуговування при прив'язному утримані телят, автонапуванні і при виконанні всіх інших видів робіт вручну складає 45 голів. Середньодобовий приріст становить 580 г.

Таблиця 18

Розрахунок розцінки за 1ц приросту

Показники	Сума
Тарифна ставка, грн.
Акордна надбавка, %
Норма обслуговування, гол.
Середньодобовий приріст, г
Тарифний фонд, грн.
Акордний фонд, грн.
Валовий приріст, ц
Розцінка за 1ц приросту, грн.

Завдання 11:

Визначити акордну розцінку за 1000 штук стандартних і 1000 штук нестандартних яєць.

Вихідні дані: Праця пташниць у промисловому птахівництві тарифікується по V розряду. Норма обслуговування становить 12000 курей несучок. Продуктивність однієї курки - 245 яєць. В зв'язку з використанням промислової технології і високою продуктивністю норма доплати за продукцію складає 50% до тарифного фонду.

За попередні три роки питома вага нестандартних яєць складала в в середньому 6%. Питома вага оплати праці в акордному фонді в два рази нижча питомої ваги нестандартних яєць у валовому виробництві.

Таблиця 19

Розрахунок акордної розцінки за 1000 штук яєць

Показники	Сума
Тарифна ставка, грн.
Тарифний фонд, грн.
Акордний фонд всього, грн.
в т.ч. віднесений на оплату: - за стандартні яйця, грн.
- за нестандартні яйця, грн.
Валове виробництво яєць, тис. шт.
з них: - стандартних, тис. шт.
- нестандартних, тис. шт.
Акордна розцінка за 1000 шт. стандартних яєць, грн.
Акордна розцінка за 1000 шт. нестандартних яєць, грн.