Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука (молодший спеціаліст) план
1. Виникнення і розвиток політичної економії, політична економія в системі наук.
2. Предмет, метод і функції політичної економії
3. Економічні закони і категорії.
4. Політична економія і обґрунтування економічної політики.
Мета навчальної дисципліни:
Розкриття механізму функціонування ринкової системи суспільства на макро-, мезо-, мікро -рівнях, з'ясування принципів, категорій та законів, які регулюють економічне життя суспільства та його складових.
Завдання навчальної дисципліни:
Сформувати в студентів знання щодо сутності та закономірностей розвитку економічної системи суспільства, поведінки економічних суб'єктів за ринкових умов.
Предмет навчальної дисципліни:
Закономірності функціонування та розвитку економічних відносин, а також діяльності економічних суб'єктів і економіки в цілому (економ, системи).
З моменту виникнення людина, щоб вижити активно діяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх вимог і потреб. Щоб досягти життєво важливих цілей, потрібно було в середовищі проживання (ойкос) діяти у визначеному порядку (номос). Такий вид людської діяльності назвали економікою (економіка - наука, яка вивчає поведінку людей з погляду відносин між їхніми цілями й обмеженими ресурсами, що допускають альтернативне використання).
Знання про те, як слід діяти накопичувалося поступово у міру придбання досвіду і спочатку являло собою певні інтуїтивні уявлення, деякі узагальнення поверхневих спостережень, закріплені в звичаях, традиціях, найдавніших письменних пам'ятках. Ось тут і виявляються перші сліди економічної думки.
В епоху античності і середньовіччя вже з'являються елементи економічного аналізу: факти не просто реєструються, але й систематизуються, виявляючи наявність стійких взаємозалежностей. Філософи стародавньої Греції - Платон, Аристотель та інші досліджували окремі проблеми економічної теорії (IV ст. до н.е.)-
Аристотель був ідеологом натурального господарства:
- слову "економіка" надав більш широкий зміст (було - ведення домашнього господарства, стало - господарство країни в цілому);
- ввів слово " хремастика " (мистецтво наживати майно або сучасною мовою "накопичення капіталу") слово не прижилося, а ідея – так("хремо" - майно, володіння). Аристотель бачив неможливість "чистої економіки" (без хремастики), хоч і мріяв про неї;
ввів слово "соціологія" (наука про людське суспільство);
дуже близько підійшов до понять споживна та мінова вартість.
Як наука, тобто систематизовані знання про сутність, мету і завдання економічної системи, економічна теорія виникла в XVI - XVII ст. Цей період становлення капіталізму, зародження мануфактур, поглиблення суспільного поділу праці, поширення зовнішніх і внутрішніх ринків, інтенсифікація грошового обігу. На ці процеси економіка відгукується появою меркантилізму. Яскравим представником меркантилізму у Франції був Антуан Монкрестьєн (1575 - 1621), який обезсмертив своє ім'я тим, що ввів термін "політична економія". З виходом у світ його книги "Трактат по політичній економії" (1615). Теоретична економіка близько 400 років розвивалася і розвивається, як пол. економія. Її назва походить від грецьких слів "politicos" і "oikonomia" ("oikos", "nomos") (Закон Гоі). Таким чином, політекономія перекладається як закони господарювання у межах держави.
Меркантилізм (XIII - XVII ст.) (італ. слово - "мерканте" -торговець, купець) — це перша школа буржуазної політекономії:
гроші - основна форма багатства суспільства. Джерелом багатства виступає торгівля (передусім зовнішня). З усіх видів діяльності пріоритет віддається труду, що зайнятий у торгівлі.
накопичення багатства може бути досягнутим за допомогою державної влади.
Пізні меркантилісти (XVI - XVII ст.) висунули теорію нееквівалентного обміну. Найвидатнішим англ. Меркантилістом був Томас Манн, який у 1622 р. увійшов до спеціальної державної комісії по торгівлі. Англійські меркантилісти висунули наступні ідеї:
заборонити вивіз сировини (особливо вовни), а заохочувати вивіз готових виробів у тому числі шляхом державних субсидій;
обмежити високим в'їзним митом доступ іноземних промислових товарів до Англії, що послабити конкуренцію і сприяти зростанню вітчизняних мануфактур (політика протекціонізму);
велику увагу приділяти флоту.
Спираючись у своїх проектах на сильну державну владу, пізні меркантилісти разом з тим часто заперечували проти надмірної дріб'язкової державної регламентації господарства (на чому в нас була заснована адміністративно-командна система).
По мірі проникнення капіталу у сферу виробництва змінювалися і погляди ідеологів буржуазії. Виникла класична буржуазна економія. Її ранніми представниками були фізіократи:
- перенесли питання про походження суспільного багатства із сфери обігу в сферу виробництва (хоча і обмежували виробництво сільського господарства);
- висунули теорію еквівалентного обміну;
- знизили значення грошей до посередників в обміні;
- виділили два підрозділи суспільного виробництва:
а) вир-во машин (вир-во засобів виробництва);
б) вир-во предметів споживання;
- здійснили поділ витрат на тривалі (первинні аванси: коні, плуги, будівлі) і витрати короткого використання (щорічні аванси: насіння, сировина);
- дали поділ суспільства на три класи: виробничий (хлібороби), клас власників (поміщики, двір, церква), безплідний (робітники, торговці, ремісники);
- намагалися дати теорію стадій (виробництво, розподіл, обіг). Видатним французьким фізіократом був Кене:
- ввів термін "відтворення";
- зробив спробу макро- і мікроекономіки аналізу;
- ввів економіко-математичні методи (економічні таблиці, економічні формули).
Видатним англ. фізіократом був Петті, який у 1662 р. видав економічний "твір" - "Трактат про податки і збори", де він:
- визначив вартість товару, порівняльною кількістю праці, яка міститься в ньому;
- дав означення ренті, прибутку відсотку;
- винайшов політичну арифметику (статистику).
Адам Сміт (1723 - 1790) увійшов в історію економічної думки, як основоположник класичної політекономії. У книзі "Дослідження про природу і причини багатства народів він:
- основна ідея Сміта - ідея лібералізму ("min" втручання держави в економіку);
- ввів поняття "невидимої руки" (економічні закони);
- джерелом будь-якого багатства він вважає працю. "Усякий продуктивний труд створює вартість";
- головним мотивом господарської діяльності людини є інтерес.
Давід Рікардо (1772 - 1823) (продовжив розробку теорії Сміта): єдиним джерелом вартості є тільки праця робітника, який лежить в основі доходів різних класів;
- прибуток є результатом неоплаченої праці робітника;
- розкрив механізм диференційованої ренти.