Причини кризи:
- розрив господарських
зв'язків через розпад Союзу і орієнтація
на зовнішнього споживача;
- адміністративно-командна
система (загальне одержавлення, зниження
підприємництва за централізованість
економіки);
- відставання
економічної науки: Абалкін у свій час
виправдовував свою бездіяльність тим,
що економічна наука була "невостребованная".
Український економіст
В. Корнієнко писав "Щоб вийти із
кризового стану необхідно відновити
три зруйновані економічні форми:
- централізоване
державне регулювання;
- економічні зв'язки
з колишніми республіками Союзу;
- державну монополію
зовнішньої торгівлі. "
Значення економічної
теорії зростає у зв'язку з курсом зміни
економічної системи, переходу до ринкової
економіки. Необхідний творчий розвиток
економічної теорії, вивчення захисного
досвіду ринкової економіки, щоб розробити
свою модель ринкової економіки, шляхи
переходу до неї, оптимальну економічну
політику. Необхідна економічна підготовка
фахівців, тому що її роль зростає.
Економічна
підготовка -
це економічна освіта + економічне
виховання.
Економічна освіта
- економічне знання.
Економічне виховання
- впевненість, що ці знання треба
використовувати в інтересах суспільства,
а не у корисних цілях.
Приватизація,
створення великої кількості самостійних
підприємств з малою чисельністю
працівників вимагають автономності та
гнучкості в управлінні, пред'являє
підвищені вимоги до фахівців. По мірі
руху до ринка головною силою стає
підприємницька діяльність, як принципово
новий тип мотивації робітників.
