1. Етика як наука. Базові поняття курсу.

Етика належить до гуманітарних дисциплін, об’єктом яких є людина. Власне становлення етичних уявлень особистості спирається, перш за все, на спілкування, атрибутивну якість людського життя. У цьому предмет етики та журналістики певною мірою збігаються. Але етика, як один із соціальних регуляторів (разом із традицією, етикетом, правом), формулює певні стандарти, норми, установки, без яких суспільство не може існувати як колективна єдність індивідуальностей.Студентам пропонується проілюструвати прикладами журналістських практик різні функції моралі, оцінити з точки зору етичності професійні якості журналіста.

2. Генеза та оформлення філософсько-етичного світогляду.

Розвиток моральної рефлексії в античній філософії.

При підготовці до практичного заняття студентам слід звернути увагу на розмаїтість поглядів в античну епоху, яка ставить перед людиною етичні питання у максимально узагальненому вигляді. У намаганні вийти за межі первісного синкретизму мислення та міфологічності уявлень античне розуміння моральності спирається на стрижень розумності та антропоцентризму. Звідси – умотивування етичного через розуміння моральної самоцінності та суверенітету особистості. Традиційно (за хронологією та принциповим сенсовим протистоянням) студентам пропонується розглянути етичні погляди софістів (Протагор, Антифонт, Фрасимах, Критій) та Сократа; Аристотеля та Платона; Епікура та стоїків.

Питання до практичного заняття:

1. Індивідуалістично орієнтовані етичні вчення софістів та Сократа.

2. Моральний релятивізм софістів та моральний догматизм Сократа.

3. Сократичні школи: киніки та киренаїки: логіка розвитку етичних поглядів.

4. Дуалістичний світ Платона.

5. Індивідуальна та соціальна етика Платона та Аристотеля.

6. Формулювання Аристотелем етичних засад. Народження науки про моральність.

7. Евдемоністичні засади етики Епікура. Ієрархія задоволень та страхів.

8. Роль року, долі у етичних поглядах стоїків.

.

Етичні погляди в епоху Середньовіччя

У розумінні складного етапу становлення європейської етичної рефлексії часів Середньовіччя слід умотивувати причини створення нової інтерпретації моральності, яка формується на новому принципі – релігійної віри. Як результат – трансцендентність розуміння людського буття через головний принцип – любові до Бога. Ця чеснота стає найважливішою у розумінні витоків милосердя та співчуття, а «золоте правило» моральності, сформоване релігійною догматикою, вийде далеко за межі філософії християнства.

Питання до практичного заняття:

1. Євангельська моральна доктрина.

2. Ідея бога як морального абсолюту в етичних поглядах філософів Середньовіччя.

3. Ригоризм та аскетизм як сенси християнської етики.

4. Етичні погляди Фоми Аквінського.

5. Етичні погляди Августина Блаженного.

6. Духовна опозиція періоду Середньовіччя.

7. Мораль і людська природа в поглядах СигераБрабантського.

8. Право на моральний вибір в ученні Абеляра.

9. Єресі в Західній Європі Х – ХІІІ ст.