Література

1. Авраамов, Д. С. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие / Д. С. Авраамов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. – 264 с.

2. Академія української преси [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.aup.com.ua

3. Алексина, Т. А. Этика: курс лекций [Электронный ресурс] / Т. А. Алексина. – М., 2002.- Режим доступа http://www.humanities.edu.ru/db/msg/1626.

4. Апресян, Р. Г. Этика: Энциклоредический словарь [Электронный ресурс] / Р. Г. Апресян.- М.: Гардарики, 2001. – С. 275 – 282. – Режим доступа: http://www.ethicscenter.ru/en/content /35.htm.

5. Бакштановский, В. И. Моральный выбор журналиста / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов. – Тюмень: Центр прикладной этики, 2002. – 448 с.

6. Бакштановский, В. И. Этика профессии: миссия, кодекс, поступок: монография / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов. - Тюмень: НИИ прикладной этики ТюмГНГУ, 2005. – 378 с.

7. Берлин, М. Советы преподавателю журналисткой этики Электронный ресурс / Майкл Берлин // Журналист и этика. – 95. Специальное приложение к журналу «Журналист». – 1995. - № 12. – Режим доступа: http: //www.medialaw.ru/selfreg/5/07.htm.

8. Библиотека Центра экстремальной журналистики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.library.cjes.ru/online/.

9. Глобальная база данных кодексов этики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/selfreg .

10. Етичний кодекс українського журналіста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cje.org.ua/codecs/43.

11. Засобимасової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наукове видання / укл.: Петрів Т., Сафаров А., Сюмар В., Чекмишев О. – К.: Нічлава, 2006. – 100 с.

12. Іванов, В. Ф. Журналістська етика: підручник / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк; передм. В. П. Мостового. - 3-є вид., випр. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 224 с.

13. Кара-Мурза, С. Манипуляциясознанием / Сергей Кара-Мурза. – М.: Медиакнига, 2005. – 754 с.

14. Комісія з журналістської етики [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.cje.org.ua/.

15. Кузнецова, О. Д. Ціннісно-етичне регулювання журналістської діяльності в Україні: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: 10.01.08 / О. Д. Кузнецова; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1999. – 40 с.

16. Лазутина, Г.В. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие. -М.: Аспект Пресс, 1999.- 208 с.

17. Назаров, В. Н. Прикладная этика: учебник / В. Н. Назаров. – М.: Гардарики, 2005. – 302 с.

18. Пономаренко, Л. Г. Морально-етичний дискурс сучасних друкованих та електронних ЗМІ / Л. Г. Пономаренко. – Запоріжжя. Класичний приватний університет. – 2011. – 327 с.

19. Приступенко, Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації: навчальний посібник / Т. О. Приступенко. – К.: Знання, 2011. – 351 с.

Тестові питання Історико-теоретична частина

1. Який термін грецького походження у первісному сенсі означав «місце спільно мешкання людей»:

а) еthos; б) рathos; в) logos.

2. Хто увів в науку термін «етика»:

а) Гомер; б) Сократ; в) Аристотель.

3. Який термін визначав чесноти, що стосувалися людської вдачі, характеру:

а) діаноетичні ; б) етичні; в) естетичні.

4. Укажіть латинський відповідник терміну «етика»:

а) мораль; б) порядок; в) звичай.

5. Який відомий римський оратор, письменник та політичний діяч увів у обіг прикметник moralis – тобто той, що стосується вдачі, характеру, звичаїв:

а) Цезар; б) МаркАврелій Антонін; в) МаркТуллій Цицерон.

6. Наука, галузь знання, предметом якої є мораль:

а) законодавство; б) етика; в) філософія.

7. Сукупність норм, правил поведінки людей, що реалізується у вчинках:

а) етика; б) мораль; в) статут.

8. Універсальна форма відносин, що реалізується у вчинках:

а) мораль; б) законодавство; в) мораль.

9. Назвіть функцію моралі, що регулює поведінку як окремої особи, так і суспільства:

а) регулятивна; б) виховна; в) ціннісна.

10. Оберіть складові структури моралі:

а) моральна свідомість; б) моральна практика;

в) моральні принципи.

11. Яка функція моралі відтворює іманентний «категоричний імператив» Канта:

а) виховна; б) світоглядна; в) імперативна.

12. Яка функція визначає мораль як складову цілісних узагальнених поглядів особистості, суспільства вцілому:

а) виховна; б) світооглядна; в) імперативна.

13. Яка функція моралі сприяє формуванню особистості, розвитку її самосвідомості:

а) виховна; б) світоглядна; в) імперативна.

14. Яка функція моралі сприяє розумінню сутності явищ, цілісного уявлення про світ:

а) пізнавальна; б) світоглядна; в) імперативна.

15. Загальний характер і універсальність морального імперативу, вільна причинність, безособовість морального закону визначають як:

а) функції моралі; б) якості моралі; в) закони моралі

16. Кому належить відомий вислів: «Людина є мірою усіх речей…»:

а) Критію ; б) Протагору; в) Платону.

17. Хто із представників сократичної школи був засновником етичного напрямку гедонізм:

а) Епікур; б) Гегесій; в) Аристип.

18. Який етичний напрямок підтримував ідею про справедливість як вигоду для найсильнішого:

а) софісти; б) стоїки; в) киренаїки.

19. Відносність моральних оцінок як наслідок природної людської поведінки відстоював:

а) Сократ; б) Платон; в) Протагор.

20. Хто запропонував розглядати чесноти як «золоту середину» між надлишком і недостатком:

а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель.

21. Автором засадничої для науки роботи «Етика до Нікомаха» був:

а) Аристип; б) Антисфен ; в) Аристотель.

22. Вкажіть правильний варіант сократичного методу пізнання:

а) сумнів – іронія – маєвтика – індукція - дефініція;

б) дедукція – іронія – маєвтика – індукція - сумнів;

в) сумнів – маєвтика – індукція – дедукція - іронія .

23. Хто запропонував філософам відмовитися від дослідження «великого діакосмосу» задля осмислення «малого діакосмосу»:

а ) Аристотель; б) Протагор; в) Сократ.

24. Назвіть автора славетної роботи «Закони»:

а ) Сократ; б) Платон; в) Епікур.

25. Яку чесноту Аристотель назвав найважливішою:

а) доброта; б) чесність; в) справедливість.

26. Розподіляв чесноти на діаноетичні (інтелектуальні) та етичні (вольові):

а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель.

27. Розділяв удоволення за принципом природні і необхідні; природні але не необхідні; неприродні та ненеобхідні:

а) Сократ; б) Епікур; в) Фрасимах.

28. Кому належить вислів: Краще гідно вмерти, ніж недостойно вмерти»:

а) Зенон ; б) Демокрит ; в) Сенека.

29. Яка чеснота, за Аристотелем, протистоїть сліпій відвазі та боягузтву:

а) сміливість; б) розумність; в) мужність .

30. Завершіть цитату софіста Алкідама: «Бог створив усіх вільними, природа нікого не створювала…»:

а) філософом; б) рабом; в) воїном

31. Мораль, на думку середньовічних філософів, дана:

а) королем; б) Богом; в) кардиналом.

32. Ключовий моральний принцип Середньовіччя:

а) особистісна доброчесність; б) розум; в) любов.

33. Хто першим систематизував етику згідно із божественним статусом моралі:

а) Тертулліан; б) Ориген; в) Августин Аврелій.

34. Кому належать роботи «Сповідь», «Про град божий»:

а) АнсельмуКентерберійському; б) Августину Аврелію;

в) Абеляру.

35. Зіткнувшись із неможливістю мотивувати природу морального зла, хто заперечив взагалі існування причин, що породжують злу волю:

а) Боеций; б) Фома Аквінський; в) Августин Аврелій.

36. Хто написав коментарі до арістотелевської «Етики до Нікомаха»:

а) Боецій; б) Фома Аквінський; в) Августин Аврелій.

37. Хто розподілив чесноти на богословські, моральні та розумові:

а) Боецій; б) Фома Аквінський; в) Августин Аврелій.

38. Хто сприймав людину як частину плинної дійсності,що підкоряється природнім закономірностям:

а) Гольбах; б) Гельвецій; в) Монтень.

39. Хто розглядав добро та зло як «модуси мислення», а пізнання як основу свободи:

а) Монтень; б) Кант; в) Спіноза.

40. Хто розглядав мораль як «користь для людей, об’єднаних у суспільство»:

а) Гольбах; б) Кант; в) Гегель.

41. Дій згідно такій максимі, яка може бути загальним законом. Це:

а) категоричний імператив І.Канта;

б) золоте правило моральності;

в) норма античного законодавства.

42. Послідовними формами втілення моралі як суспільної природи людини Гегель вважав:

а) родину, державу, суспільство;

б) державу, суспільство, родину;

в) родину, суспільство, державу.

Практична частина

1. Кодекс професійної етики – це:

а) конвенція між професіоналами стосовно їх поведінки по відношенню до інших публічних груп і всередині даної професійної спільноти (групи);

б) визначення прав громадянина;

в)доктринальне вчення, або доктрина.

2. До принципів професійної етики не належить:

а) особливе розуміння обов’язку та честі;

б) професійна солідарність;

в) професійна компетентність;

г) корпоративність;

д) особлива форма відповідальності, зумовлена родом діяльності.

3. Найвища професійно- моральна цінність для журналіста – це:

а) пропаганда добра б) шукання істини в) засудження зла г) служіння правді.

4. Яким чином співвідносяться між собою професійний та службовий різновид журналістської етики?

а) як надціхова та внутрішньоціхова;

б) як колективна та індивідуальна;

в) як загальнолюдська та трудова;

г) як суспільна та корпоративна.

5.Укажіть допустимі для журналіста методи збору інформації:

а) зміна професії, яка здійснюється з порушенням норм суспільної моралі;

б) прихований аудіо, зроблений під час розмови зі співбесідником, без дозволу останнього;

в) фотографування учасників будь-якого заходу;

г) офіційний запит та отримання інформації від посадової особи.

6. Порушення редактором меж дозволеного втручання в авторський текст – це:

а) перестановка частин композиції; б) скорочення об’єму тексту;

в) нав’язування власних думок, аргументів тощо; г) спотворення первинного змісту матеріалу.

7. Чи може журналіст приймати подяку (грошова винагорода, путівка тощо) за свої публікації )?

а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.

8. Чи може журналіст поєднувати свою роботу з PR та рекламною діяльністю?

а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.

9. Чи можливе поєднання статусу журналіста та члена політичної партії:

а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.

10. Чи може журналіст працювати в органах державної влади?

а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.

10. Що таке професійна етика журналіста? а) наука про особливості моральної свідомості та поведінку журналістів; б) зведення правил поведінки журналіста; а також про моральні вимоги , які ставить перед ними професія; в) традиційні засоби правильної поведінки, які вироблені журналістською корпорацією.

11. Чи зобов’язаний журналіст відповідно з законом про ЗМІ України зберігати в таємниці життя людини, яка довірила йому конфіденційну інформацію з цією умовою.

а) ТАК б) НІ 12. За чиєю вимогою журналіст повинен назвати джеорело інформації: 1) органів міліції б) служби безпеки в) прокурора г) суду, в якому знаходиться справа.

13. Чизобов’язанийжурналіст виконувати доручення керівництва редакції, якщо вони розходяться з його переконаннями?

Зобов’язаний ; Не зобов’язаний.

14. Чи має право журналіст під видом інформаційних заміток друкувати рекламні матеріали?

а) так ; б) ні.

15. Законодавством України передбачена обов’язкова реєстрація псевдоніму:

а) так;б) ні.

16. Чому фрілансер повинен завжди повинен повідомляти редактора, над якою темою він працює?

а) щоб переконатися, що ця тема цікава керівництво видання;

б) щоб уникнути дублювання, адже хтось із штатних керівників міг написати матеріал на цю тему;

в) щоб уникнути конфлікту інтересів.

17. Чи має право журналіст поєднувати професійну діяльність з рекламною або агітаційною діяльністю?

а) так; б) ні. 18.Дифамація -- це: а) усвідомлений акт прийняття індивідом морального рішення в певній ситуації;

б) надрукування в пресі повідомлень (дійсних або вигаданих), які ганьблять будь-кого;

в)уявлення про значимість людського життя.

19. До прихованих методів збору інформації при журналістському розслідуванні належить:

а) метод дистанційного спостереження; б) інтерв’ю чи бесіда;

в) проробка документів; г) метод маски.

Кодекс професійної етики українського журналіста

прийнятий на Х з'їздіНаціональної спілки журналістів України(квітень 2002 року)

Свобода слова в діяльностізасобівмасовоїінформації є одним з найважливішихінститутівдемократії. КеруючисьЗагальноюдекларацією прав людини, ВсесвітньоюХартієюсвободипреси ООН, Декларацієюпринципівповедінкижурналіста МФЖ, Конституцією та чиннимзаконодавствомУкраїни, Кодекс професійноїетикиукраїнськогожурналіставизначаєосновні морально-етичніорієнтири, якихжурналістмаєдотримуватися при виконаннісвоїхпрофесійнихобов'язків з тим, щобйогодіяльністьвсілякосприялаякнайкращому і найефективнішомувиявленнювласнихтворчихможливостей в ім'яутвердження добра і справедливості.

1. Головнийобов'язокжурналіста – сприятизабезпеченню права громадян на одержанняоперативноїінформації. Цезобов'язуєйого у своїйдіяльностізавжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналістпоширює і коментуєлише ту інформацію, у правдивостіякоїпереконаний. Вінуникаєнеповнотиабо неточностей чивикривленьінформації, які могли б завдатиморальноїшкодичесті та гідностілюдини, неприпустимі з його боку недостовірніповідомлення. Журналіствідповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.

2. При виконанніпрофесійнихобов'язківжурналіст не можевдаватися до протизаконних, некоректнихспособіводержанняінформації, використовуватисвоєслужбове становище в особистихцілях. Як тяжкий злочинмаютьсприймаютьсяфактиодержання ним за будь-якихобставинплатні (хабаря) за поширеннябрехливоїабоутаюваннядостовірноїінформації. Журналістповажаєосіб, якінадаютьйомуінформацію, не розголошуєїїджерел.

3. Журналістмає право відмовитисявідвиконаннязавданняредакції з підготовки та поширеннявласноїінформації, якщоїїзмістпісляредакційної правки зазнавістотнихзмін, щосуперечатьйогопереконаннямабопов'язані з порушенням норм професійноїетики. В усіхіншихвипадках, коли журналістоприлюднюєнеправдивуінформацію, в якій перекручено фактиабо ж зведено наклеп чизавданоморальноїобразилюдині, вінзобов'язаний у тому ж самому засобімасовоїінформаціївизнати свою провину через вибачення і виправленняпомилок.

4. Журналіст повинен уникати у своїхпублікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, етичних та релігійнихпоглядів і почуттів людей, протидіятиекстремізму та обмеженнюгромадянських прав за будь-якимиознаками. Вінутримуєтьсявіднатяківабокоментарів, щостосуютьсяфізичнихнедоліківчи хвороб людини, зобов'язанийуникативживанняобразливихвисловів, ненормативної лексики. Особливучуйність і тактовністьжурналістмаєвиявлятищододітей та неповнолітніх. Водночасжурналістзобов’язанийсприятизміцненнюморальних та етичних засад суспільства, збереженнюнаціональних, культурнихтрадицій, протистоятивпливу культу насильства, жорстокості, порнографії.

5. Журналіст у своїхповідомленнях не втручається у судовісправи, покиведетьсяслідство, уникає характеристик людей, запідозрених у злочині, але вина яких не встановленавироком суду, що набрав законноїсили. Не виключаєтьсяйого право на журналістськерозслідування, пов'язане з тимиабоіншимиподіями і фактами, щомаютьгромадськезвучання і покликанізахищатиінтересисуспільства та особи.

6. Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лишеюридичну, а й моральнувідповідальність перед суспільством за правильністьповідомлень і справедливістьсуджень, поширених за власнимпідписом, підпсевдонімомчианонімно, але з йоговідома та згоди.

7. Журналіст у своїйпрофесійнійповедінці не має права ставитиособистіінтересипонад усе. Замовчуваннячипоширення ним інформації шляхом одержаннянезаконнихвинагородабоподанняїї як такої, щомістить наклеп, упередженість, необгрунтованізвинувачення, – неприпустимі. Привласнення чужих думок і творів, матеріалівчастковочиповністю (плагіат) суперечитьпрофесійнійетиціжурналіста, є підставою для осудуйого з боку колег і оцінюється ними як ганебнийвчинок.

8. Журналіст у практичнійдіяльності не піддаєтьсятисковівладних структур, особливо в тих випадках, коли йомунав'язуютьчужучихибну думку, орієнтують на фальсифікаціюфактів. Вінвважаєнепристойнимвикористовувати свою репутацію і службове становище для поширенняматеріалів з метою наживи, самореклами, у кар'єристськихцілях та керуючисьпрагненнямдогодитипевним силам чи особам.

9. Журналістпокликанийпостійнопрацювати над підвищеннямвласногофаховогорівня, плекати свою основнузброю – слово, сувородотримуватисяконституційних норм функціонуванняукраїнської та іншихмов в Україні, рішучевиступатипротифактівнеповаги до державноїмови, приниженняїїролі та значення у життісуспільства.

10. Журналістповажає і відстоюєпрофесійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційномуколективі. Він повинен бути уособленнямскромності, наполегливості і працелюбності. Йогоморальнийобов'язок – допомога у фаховомустановленнімолодихжурналістів на шляху до творчоговизнання, виявлятипрофесійнусолідарність з колегами по інформаційнійдіяльності як в Україні, так і за її межами.

11. Порушенняжурналістомположеньцього Кодексу піддаєтьсягромадськомуосудові, розглядається на зборахредакційнихколективів, у первиннихорганізаціяхНаціональноїспілкижурналістів та радами професійноїетики, щостворюються при правлінняхрегіональнихорганізацій НСЖУ.

Етичний кодекс українськогожурналіста

1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємноюскладовоюдіяльностіжурналіста.

2. Служінняінтересамвлади, а не суспільства, є порушенняметикижурналіста.

3. Журналістмає з повагоюставитися до приватного життялюдини.

4. Висвітленнясудовихпроцесівмає бути неупередженимщодозвинувачених. Журналіст не моженазиватилюдинузлочинцем до відповідногорішення суду.

5. Журналіст не розкриваєсвоїхджерелінформаціїокрімвипадків, передбаченихзаконодавствомУкраїни.

6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивнуінформацію про факти та події є найпершимобов’язкомжурналіста.

7. Інформаційні та аналітичніматеріалимають бути чітковідокремленівідрекламивідповідноюрубрикацією.

8. Редакційнаобробкаматеріалів, включаючизнімки, текстівки, заголовки, відповідністьвідеоряду та текстового супроводу, тощо не повинніфальсифікуватизміст.

9. Факти, судження та припущеннямають бути чітковідокремленіодневід одного.

10. Точки зоруопонентів, в тому числі тих, хто став об’єктомжурналістської критики, маютьбутипредставленізбалансовано. Так само маютьбутиподаніоцінкинезалежнихекспертів.

11. Не допускаєтьсятакевибірковецитуваннясоціологічнихдосліджень, яке призводить до викривленнязмісту. Журналістськіопитуваннягромадян не повинніфабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.

12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

13. Журналіст не повинен використовуватинезаконніметодиотриманняінформації. Журналіст при зборіінформаціїдіє в правовуполіУкраїни і можевдатися до будь-якихзаконних, в тому числісудових, процедур протиосіб, якіперешкоджаютьйому в зборіінформації.

14. Плагіатнесуміснийіззваннямжурналіста.

15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональнечисоціальнепоходженняабополітичніуподобання. Вказуватинавідповідніознаки особи (групи людей) слідлише у випадках, коли цяінформація є неодмінноюскладовоюматеріалу.

16. Журналіста не можнаслужбовим порядком зобов’язатиписатичивиконувати будь-що, якщоцесуперечитьйоговласнимпереконаннямчи принципам.

17. Незаконнеотриманняжурналістомматеріальноївинагородичи будь-якихпільг за виконанийчиневиконанийжурналістськийматеріал є несумісниміззваннямжурналіста.

18. Журналістмає бути особливо обережним при висвітленніпитань, пов’язанихіздітьми. Журналіст та редактор повинніматиобгрунтованіпідстави для висвітлення приватного життянеповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на цевідїїбатьківчиопікунів. Неприпустимим є розкриттяіменнеповнолітніх (абовказуванняознак, за якимиїхможнарозпізнати), якімаливідношення до протизаконнихдій, стали учасникамиподій, пов’язанихізнасильством.