- •Посібник до вивчення курсу «професійна етика»
- •Етика як наука. Базові поняття курсу.
- •Генеза та оформлення філософсько-етичного світогляду.
- •Етичні погляди в епоху Середньовіччя
- •Етичні погляди Нового часу
- •Прикладна етика на сучасному етапі
- •4. Деонтологія журналістики
- •Професійно-етичні норми журналістської поведінки
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Етичні норми використання інформації
- •Робота журналіста в екстремальних умовах
- •Сучасна ситуація та проблеми журналістської етики
- •Питання до практичного заняття
- •Література
- •Тестові питання Історико-теоретична частина
Література
Авраамов, Д. С. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие / Д. С. Авраамов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. – 264 с.
Академія української преси [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.aup.com.ua
Алексина, Т. А. Этика: курс лекций [Электронный ресурс] / Т. А. Алексина. – М., 2002.- Режим доступа http://www.humanities.edu.ru/db/msg/1626.
Апресян, Р. Г. Этика: Энциклоредический словарь [Электронный ресурс] / Р. Г. Апресян.- М.: Гардарики, 2001. – С. 275 – 282. – Режим доступа: http://www.ethicscenter.ru/en/content /35.htm.
Бакштановский, В. И. Моральный выбор журналиста / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов. – Тюмень: Центр прикладной этики, 2002. – 448 с.
Бакштановский, В. И. Этика профессии: миссия, кодекс, поступок: монография / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов. - Тюмень: НИИ прикладной этики ТюмГНГУ, 2005. – 378 с.
Берлин, М. Советы преподавателю журналисткой этики Электронный ресурс / Майкл Берлин // Журналист и этика. – 95. Специальное приложение к журналу «Журналист». – 1995. - № 12. – Режим доступа: http: //www.medialaw.ru/selfreg/5/07.htm.
Библиотека Центра экстремальной журналистики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.library.cjes.ru/online/.
Глобальная база данных кодексов этики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/selfreg .
Етичний кодекс українського журналіста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cje.org.ua/codecs/43.
Засобимасової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наукове видання / укл.: Петрів Т., Сафаров А., Сюмар В., Чекмишев О. – К.: Нічлава, 2006. – 100 с.
Іванов, В. Ф. Журналістська етика: підручник / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк; передм. В. П. Мостового. - 3-є вид., випр. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 224 с.
Кара-Мурза, С. Манипуляциясознанием / Сергей Кара-Мурза. – М.: Медиакнига, 2005. – 754 с.
Комісія з журналістської етики [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.cje.org.ua/.
Кузнецова, О. Д. Ціннісно-етичне регулювання журналістської діяльності в Україні: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: 10.01.08 / О. Д. Кузнецова; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1999. – 40 с.
Лазутина, Г.В. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие. -М.: Аспект Пресс, 1999.- 208 с.
Назаров, В. Н. Прикладная этика: учебник / В. Н. Назаров. – М.: Гардарики, 2005. – 302 с.
Пономаренко, Л. Г. Морально-етичний дискурс сучасних друкованих та електронних ЗМІ / Л. Г. Пономаренко. – Запоріжжя. Класичний приватний університет. – 2011. – 327 с.
Приступенко, Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації: навчальний посібник / Т. О. Приступенко. – К.: Знання, 2011. – 351 с.
Тестові питання Історико-теоретична частина
Який термін грецького походження у первісному сенсі означав «місце спільно мешкання людей»:
а) еthos; б) рathos; в) logos.
Хто увів в науку термін «етика»:
а) Гомер; б) Сократ; в) Аристотель.
Який термін визначав чесноти, що стосувалися людської вдачі, характеру:
а) діаноетичні ; б) етичні; в) естетичні.
Укажіть латинський відповідник терміну «етика»:
а) мораль; б) порядок; в) звичай.
Який відомий римський оратор, письменник та політичний діяч увів у обіг прикметник moralis – тобто той, що стосується вдачі, характеру, звичаїв:
а) Цезар; б) МаркАврелій Антонін; в) МаркТуллій Цицерон.
Наука, галузь знання, предметом якої є мораль:
а) законодавство; б) етика; в) філософія.
Сукупність норм, правил поведінки людей, що реалізується у вчинках:
а) етика; б) мораль; в) статут.
Універсальна форма відносин, що реалізується у вчинках:
а) мораль; б) законодавство; в) мораль.
Назвіть функцію моралі, що регулює поведінку як окремої особи, так і суспільства:
а) регулятивна; б) виховна; в) ціннісна.
Оберіть складові структури моралі:
а) моральна свідомість; б) моральна практика;
в) моральні принципи.
Яка функція моралі відтворює іманентний «категоричний імператив» Канта:
а) виховна; б) світоглядна; в) імперативна.
Яка функція визначає мораль як складову цілісних узагальнених поглядів особистості, суспільства вцілому:
а) виховна; б) світооглядна; в) імперативна.
Яка функція моралі сприяє формуванню особистості, розвитку її самосвідомості:
а) виховна; б) світоглядна; в) імперативна.
Яка функція моралі сприяє розумінню сутності явищ, цілісного уявлення про світ:
а) пізнавальна; б) світоглядна; в) імперативна.
Загальний характер і універсальність морального імперативу, вільна причинність, безособовість морального закону визначають як:
а) функції моралі; б) якості моралі; в) закони моралі
Кому належить відомий вислів: «Людина є мірою усіх речей…»:
а) Критію ; б) Протагору; в) Платону.
Хто із представників сократичної школи був засновником етичного напрямку гедонізм:
а) Епікур; б) Гегесій; в) Аристип.
Який етичний напрямок підтримував ідею про справедливість як вигоду для найсильнішого:
а) софісти; б) стоїки; в) киренаїки.
Відносність моральних оцінок як наслідок природної людської поведінки відстоював:
а) Сократ; б) Платон; в) Протагор.
Хто запропонував розглядати чесноти як «золоту середину» між надлишком і недостатком:
а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель.
Автором засадничої для науки роботи «Етика до Нікомаха» був:
а) Аристип; б) Антисфен ; в) Аристотель.
Вкажіть правильний варіант сократичного методу пізнання:
а) сумнів – іронія – маєвтика – індукція - дефініція;
б) дедукція – іронія – маєвтика – індукція - сумнів;
в) сумнів – маєвтика – індукція – дедукція - іронія .
Хто запропонував філософам відмовитися від дослідження «великого діакосмосу» задля осмислення «малого діакосмосу»:
а ) Аристотель; б) Протагор; в) Сократ.
Назвіть автора славетної роботи «Закони»:
а ) Сократ; б) Платон; в) Епікур.
Яку чесноту Аристотель назвав найважливішою:
а) доброта; б) чесність; в) справедливість.
Розподіляв чесноти на діаноетичні (інтелектуальні) та етичні (вольові):
а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель.
Розділяв удоволення за принципом природні і необхідні; природні але не необхідні; неприродні та ненеобхідні:
а) Сократ; б) Епікур; в) Фрасимах.
Кому належить вислів: Краще гідно вмерти, ніж недостойно вмерти»:
а) Зенон ; б) Демокрит ; в) Сенека.
Яка чеснота, за Аристотелем, протистоїть сліпій відвазі та боягузтву:
а) сміливість; б) розумність; в) мужність .
Завершіть цитату софіста Алкідама: «Бог створив усіх вільними, природа нікого не створювала…»:
а) філософом; б) рабом; в) воїном
Мораль, на думку середньовічних філософів, дана:
а) королем; б) Богом; в) кардиналом.
Ключовий моральний принцип Середньовіччя:
а) особистісна доброчесність; б) розум; в) любов.
Хто першим систематизував етику згідно із божественним статусом моралі:
а) Тертулліан; б) Ориген; в) Августин Аврелій.
Кому належать роботи «Сповідь», «Про град божий»:
а) АнсельмуКентерберійському; б) Августину Аврелію;
в) Абеляру.
Зіткнувшись із неможливістю мотивувати природу морального зла, хто заперечив взагалі існування причин, що породжують злу волю:
а) Боеций; б) Фома Аквінський; в) Августин Аврелій.
Хто написав коментарі до арістотелевської «Етики до Нікомаха»:
а) Боецій; б) Фома Аквінський; в) Августин Аврелій.
Хто розподілив чесноти на богословські, моральні та розумові:
а) Боецій; б) Фома Аквінський; в) Августин Аврелій.
Хто сприймав людину як частину плинної дійсності,що підкоряється природнім закономірностям:
а) Гольбах; б) Гельвецій; в) Монтень.
Хто розглядав добро та зло як «модуси мислення», а пізнання як основу свободи:
а) Монтень; б) Кант; в) Спіноза.
Хто розглядав мораль як «користь для людей, об’єднаних у суспільство»:
а) Гольбах; б) Кант; в) Гегель.
Дій згідно такій максимі, яка може бути загальним законом. Це:
а) категоричний імператив І.Канта;
б) золоте правило моральності;
в) норма античного законодавства.
Послідовними формами втілення моралі як суспільної природи людини Гегель вважав:
а) родину, державу, суспільство;
б) державу, суспільство, родину;
в) родину, суспільство, державу.
Практична частина
1. Кодекс професійної етики – це:
а) конвенція між професіоналами стосовно їх поведінки по відношенню до інших публічних груп і всередині даної професійної спільноти (групи);
б) визначення прав громадянина;
в)доктринальне вчення, або доктрина.
2. До принципів професійної етики не належить:
а) особливе розуміння обов’язку та честі;
б) професійна солідарність;
в) професійна компетентність;
г) корпоративність;
д) особлива форма відповідальності, зумовлена родом діяльності.
3. Найвища професійно- моральна цінність для журналіста – це:
а) пропаганда добра б) шукання істини в) засудження зла г) служіння правді.
4. Яким чином співвідносяться між собою професійний та службовий різновид журналістської етики?
а) як надціхова та внутрішньоціхова;
б) як колективна та індивідуальна;
в) як загальнолюдська та трудова;
г) як суспільна та корпоративна.
5.Укажіть допустимі для журналіста методи збору інформації:
а) зміна професії, яка здійснюється з порушенням норм суспільної моралі;
б) прихований аудіо, зроблений під час розмови зі співбесідником, без дозволу останнього;
в) фотографування учасників будь-якого заходу;
г) офіційний запит та отримання інформації від посадової особи.
6. Порушення редактором меж дозволеного втручання в авторський текст – це:
а) перестановка частин композиції; б) скорочення об’єму тексту;
в) нав’язування власних думок, аргументів тощо; г) спотворення первинного змісту матеріалу.
7. Чи може журналіст приймати подяку (грошова винагорода, путівка тощо) за свої публікації )?
а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.
8. Чи може журналіст поєднувати свою роботу з PR та рекламною діяльністю?
а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.
9. Чи можливе поєднання статусу журналіста та члена політичної партії:
а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.
10. Чи може журналіст працювати в органах державної влади?
а) Так; б) ні; в) це залежить від обставин.
10. Що таке професійна етика журналіста? а) наука про особливості моральної свідомості та поведінку журналістів; б) зведення правил поведінки журналіста; а також про моральні вимоги , які ставить перед ними професія; в) традиційні засоби правильної поведінки, які вироблені журналістською корпорацією.
11. Чи зобов’язаний журналіст відповідно з законом про ЗМІ України зберігати в таємниці життя людини, яка довірила йому конфіденційну інформацію з цією умовою.
а) ТАК б) НІ 12. За чиєю вимогою журналіст повинен назвати джеорело інформації: 1) органів міліції б) служби безпеки в) прокурора г) суду, в якому знаходиться справа.
13. Чизобов’язанийжурналіст виконувати доручення керівництва редакції, якщо вони розходяться з його переконаннями?
Зобов’язаний ; Не зобов’язаний.
14. Чи має право журналіст під видом інформаційних заміток друкувати рекламні матеріали?
а) так ; б) ні.
15. Законодавством України передбачена обов’язкова реєстрація псевдоніму:
а) так;б) ні.
16. Чому фрілансер повинен завжди повинен повідомляти редактора, над якою темою він працює?
а) щоб переконатися, що ця тема цікава керівництво видання;
б) щоб уникнути дублювання, адже хтось із штатних керівників міг написати матеріал на цю тему;
в) щоб уникнути конфлікту інтересів.
17. Чи має право журналіст поєднувати професійну діяльність з рекламною або агітаційною діяльністю?
а) так; б) ні. 18.Дифамація -- це: а) усвідомлений акт прийняття індивідом морального рішення в певній ситуації;
б) надрукування в пресі повідомлень (дійсних або вигаданих), які ганьблять будь-кого;
в)уявлення про значимість людського життя.
19. До прихованих методів збору інформації при журналістському розслідуванні належить:
а) метод дистанційного спостереження; б) інтерв’ю чи бесіда;
в) проробка документів; г) метод маски.
Кодекс професійної етики українського журналіста
прийнятий на Х з'їздіНаціональної спілки журналістів України(квітень 2002 року)
Свобода слова в діяльностізасобівмасовоїінформації є одним з найважливішихінститутівдемократії. КеруючисьЗагальноюдекларацією прав людини, ВсесвітньоюХартієюсвободипреси ООН, Декларацієюпринципівповедінкижурналіста МФЖ, Конституцією та чиннимзаконодавствомУкраїни, Кодекс професійноїетикиукраїнськогожурналіставизначаєосновні морально-етичніорієнтири, якихжурналістмаєдотримуватися при виконаннісвоїхпрофесійнихобов'язків з тим, щобйогодіяльністьвсілякосприялаякнайкращому і найефективнішомувиявленнювласнихтворчихможливостей в ім'яутвердження добра і справедливості.
Головнийобов'язокжурналіста – сприятизабезпеченню права громадян на одержанняоперативноїінформації. Цезобов'язуєйого у своїйдіяльностізавжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналістпоширює і коментуєлише ту інформацію, у правдивостіякоїпереконаний. Вінуникаєнеповнотиабо неточностей чивикривленьінформації, які могли б завдатиморальноїшкодичесті та гідностілюдини, неприпустимі з його боку недостовірніповідомлення. Журналіствідповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.
При виконанніпрофесійнихобов'язківжурналіст не можевдаватися до протизаконних, некоректнихспособіводержанняінформації, використовуватисвоєслужбове становище в особистихцілях. Як тяжкий злочинмаютьсприймаютьсяфактиодержання ним за будь-якихобставинплатні (хабаря) за поширеннябрехливоїабоутаюваннядостовірноїінформації. Журналістповажаєосіб, якінадаютьйомуінформацію, не розголошуєїїджерел.
Журналістмає право відмовитисявідвиконаннязавданняредакції з підготовки та поширеннявласноїінформації, якщоїїзмістпісляредакційної правки зазнавістотнихзмін, щосуперечатьйогопереконаннямабопов'язані з порушенням норм професійноїетики. В усіхіншихвипадках, коли журналістоприлюднюєнеправдивуінформацію, в якій перекручено фактиабо ж зведено наклеп чизавданоморальноїобразилюдині, вінзобов'язаний у тому ж самому засобімасовоїінформаціївизнати свою провину через вибачення і виправленняпомилок.
Журналіст повинен уникати у своїхпублікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, етичних та релігійнихпоглядів і почуттів людей, протидіятиекстремізму та обмеженнюгромадянських прав за будь-якимиознаками. Вінутримуєтьсявіднатяківабокоментарів, щостосуютьсяфізичнихнедоліківчи хвороб людини, зобов'язанийуникативживанняобразливихвисловів, ненормативної лексики. Особливучуйність і тактовністьжурналістмаєвиявлятищододітей та неповнолітніх. Водночасжурналістзобов’язанийсприятизміцненнюморальних та етичних засад суспільства, збереженнюнаціональних, культурнихтрадицій, протистоятивпливу культу насильства, жорстокості, порнографії.
Журналіст у своїхповідомленнях не втручається у судовісправи, покиведетьсяслідство, уникає характеристик людей, запідозрених у злочині, але вина яких не встановленавироком суду, що набрав законноїсили. Не виключаєтьсяйого право на журналістськерозслідування, пов'язане з тимиабоіншимиподіями і фактами, щомаютьгромадськезвучання і покликанізахищатиінтересисуспільства та особи.
Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лишеюридичну, а й моральнувідповідальність перед суспільством за правильністьповідомлень і справедливістьсуджень, поширених за власнимпідписом, підпсевдонімомчианонімно, але з йоговідома та згоди.
Журналіст у своїйпрофесійнійповедінці не має права ставитиособистіінтересипонад усе. Замовчуваннячипоширення ним інформації шляхом одержаннянезаконнихвинагородабоподанняїї як такої, щомістить наклеп, упередженість, необгрунтованізвинувачення, – неприпустимі. Привласнення чужих думок і творів, матеріалівчастковочиповністю (плагіат) суперечитьпрофесійнійетиціжурналіста, є підставою для осудуйого з боку колег і оцінюється ними як ганебнийвчинок.
Журналіст у практичнійдіяльності не піддаєтьсятисковівладних структур, особливо в тих випадках, коли йомунав'язуютьчужучихибну думку, орієнтують на фальсифікаціюфактів. Вінвважаєнепристойнимвикористовувати свою репутацію і службове становище для поширенняматеріалів з метою наживи, самореклами, у кар'єристськихцілях та керуючисьпрагненнямдогодитипевним силам чи особам.
Журналістпокликанийпостійнопрацювати над підвищеннямвласногофаховогорівня, плекати свою основнузброю – слово, сувородотримуватисяконституційних норм функціонуванняукраїнської та іншихмов в Україні, рішучевиступатипротифактівнеповаги до державноїмови, приниженняїїролі та значення у життісуспільства.
Журналістповажає і відстоюєпрофесійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційномуколективі. Він повинен бути уособленнямскромності, наполегливості і працелюбності. Йогоморальнийобов'язок – допомога у фаховомустановленнімолодихжурналістів на шляху до творчоговизнання, виявлятипрофесійнусолідарність з колегами по інформаційнійдіяльності як в Україні, так і за її межами.
Порушенняжурналістомположеньцього Кодексу піддаєтьсягромадськомуосудові, розглядається на зборахредакційнихколективів, у первиннихорганізаціяхНаціональноїспілкижурналістів та радами професійноїетики, щостворюються при правлінняхрегіональнихорганізацій НСЖУ.
Етичний кодекс українськогожурналіста
Свобода слова та висловлювань є невід’ємноюскладовоюдіяльностіжурналіста.
Служінняінтересамвлади, а не суспільства, є порушенняметикижурналіста.
Журналістмає з повагоюставитися до приватного життялюдини.
Висвітленнясудовихпроцесівмає бути неупередженимщодозвинувачених. Журналіст не моженазиватилюдинузлочинцем до відповідногорішення суду.
Журналіст не розкриваєсвоїхджерелінформаціїокрімвипадків, передбаченихзаконодавствомУкраїни.
Повага до права громадськості на повну та об’єктивнуінформацію про факти та події є найпершимобов’язкомжурналіста.
Інформаційні та аналітичніматеріалимають бути чітковідокремленівідрекламивідповідноюрубрикацією.
Редакційнаобробкаматеріалів, включаючизнімки, текстівки, заголовки, відповідністьвідеоряду та текстового супроводу, тощо не повинніфальсифікуватизміст.
Факти, судження та припущеннямають бути чітковідокремленіодневід одного.
Точки зоруопонентів, в тому числі тих, хто став об’єктомжурналістської критики, маютьбутипредставленізбалансовано. Так само маютьбутиподаніоцінкинезалежнихекспертів.
Не допускаєтьсятакевибірковецитуваннясоціологічнихдосліджень, яке призводить до викривленнязмісту. Журналістськіопитуваннягромадян не повинніфабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.
Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.
Журналіст не повинен використовуватинезаконніметодиотриманняінформації. Журналіст при зборіінформаціїдіє в правовуполіУкраїни і можевдатися до будь-якихзаконних, в тому числісудових, процедур протиосіб, якіперешкоджаютьйому в зборіінформації.
Плагіатнесуміснийіззваннямжурналіста.
Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональнечисоціальнепоходженняабополітичніуподобання. Вказуватинавідповідніознаки особи (групи людей) слідлише у випадках, коли цяінформація є неодмінноюскладовоюматеріалу.
Журналіста не можнаслужбовим порядком зобов’язатиписатичивиконувати будь-що, якщоцесуперечитьйоговласнимпереконаннямчи принципам.
Незаконнеотриманняжурналістомматеріальноївинагородичи будь-якихпільг за виконанийчиневиконанийжурналістськийматеріал є несумісниміззваннямжурналіста.
Журналістмає бути особливо обережним при висвітленніпитань, пов’язанихіздітьми. Журналіст та редактор повинніматиобгрунтованіпідстави для висвітлення приватного життянеповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на цевідїїбатьківчиопікунів. Неприпустимим є розкриттяіменнеповнолітніх (абовказуванняознак, за якимиїхможнарозпізнати), якімаливідношення до протизаконнихдій, стали учасникамиподій, пов’язанихізнасильством.