Етичні погляди Нового часу

Філософія Нового часу спирається на пошук натуралістичних основ моралі, гармонії між об’єктивним та суб’єктивним в людській особистості. Принцип суверенності моралі, актуалізований античністю, формує імперативні функції моральних норм та законів. Шлях етичної генези цього періоду проходить крізь скептицизм (Монтень), натурфілософію (Спіноза), виправдання раціональної людської сутності і, нарешті, усвідомлення виключної цінності морального абсолюту (Кант). Вільний вибір людини, зумовлений свободою волі координується, за Кантом, з вищим моральним законом – категоричним імперативом. Моральний закон існує для особистості як обов’язок, іманентна задана вимога, що визначає правильність вибору. Студентам пропонується не тільки проаналізувати сутність категоричного імперативу, а й спробувати умотивувати людські вчинки згідно йому.

Питання до практичного заняття:

1. Егоїстична природа людини у поглядах філософів Нового часу.

2. Концепт розуму в філософії та етиці просвітництва

3. На шляху до історичного сприйняття моралі : Гегель, Кант.

4. Категоричний імператив І. Канта.

5. І. Кант про співвідношення релігії та моралі.

Прикладна етика на сучасному етапі

На сучасномуетапіформуєтьсяновий образ етики, який протягом останніх 60 років проходить складний шлях самоусвідомлення. Від перших робіт із проблем метаетики (Дж. Мур) до різнопланових дискрептивних (емпіричних) практик;від окремих етик (етика бізнесу, екологічна, інформаційна, політична, гендерна етика) до професійно орієнтованих стандартів (медична етика, журналістська деонтологія, етика юриста). «Теоретизування в термінах життя» -влучно охарактеризував цей напрям А. Гусейнов. Сьогодні прикладна етика досліджує моральні дилеми з двома рівнозначними варіантами, формулює практичні рекомендації з рішення моральних проблем у конкретних ситуаціях і різних сферах людської діяльності. Студентам пропонуються теми доповідей та дискусійних питань із сучасної прикладної етики. Звертаємо увагу на необхідність коректного підходу до висловлення різних точок зору з питань біоетики, комп’ютерної етики тощо.

1. Стандарти бізнес-етики на сучасному етапі.

2. Евтаназія як ключове питання біоетики: національні реалії.

3. Трансплантація як предмет біоетики: інформаційний супровід проблеми.

4. Аборт і питання тілесної автономії жінки у європейських країнах.

5. Клонування: світовий досвід.

6. Етичні табу в медицині: євгеніка.

7. Біоетика як предмет викладання в вищій школі.

8. Етичні стандарти філософії інформації.

9. «Вікілікс» та хакерська етика.

10. Кодекс комп’ютерної етики. Українські реалії.

11. Киберетика і роль держави у становленні інформаційного суспільства.

12. Екологічна етика та екологічне мислення – «благоговіння перед життям» (А.Швейцер) чи умова виживання.

13. Політична етика та етика журналістської діяльності.

14. Гендерна етика в українських реаліях.

15. Етологія на сучасному етапі.

4. Деонтологія журналістики

Історія деонтології журналістики починається з М. В. Ломоносова. Хоча, коли він у середині XVIII ст. склав зведення етичних правил для журналістів («Рассуждения об обязанностяхжурналистов при изложенииими починений, предназначенных для поддержания свободы философии» 1754 г.), деонтології як такої не існувало. Виходячи з положень загальнолюдської моралі, вченийсформулював основні питання журналістської етики, указавши чіткий вектор розвитку майбутніх ЗМІ.

Термін «деонтологія» термін був уведений в ужиток у XIX ст. британським вченим ІєремієюБентаму, та набув поширення після виходу його книги «Деонтологія, або Наука про мораль» (1834).

На сьогоднішній день існує чимало визначень «деонтологія журналістики» (з грец. deon–обовязок, logos – вчення), з якими студентам належить ознайомитися під час підготовки до практичних занять. Підкреслимо, що практично в усіх існуючих визначеннях ключовими є поняття – «моральність», «борг», «відповідальність», «норма». Базова категорія деонтології - «должное»: те, що людина приймає до виконання сама, з власної волі. Кожний із членів професійної спільноти робить моральний вибір, який і є фундаментом професійної свідомості.

Студенти повинні скласти глосарій: безмотивна поведінка, вербальний аспект, погляди, відтворювальна функція преси, шкідлива інформація, головна етична складова журналістської діяльності, дифамація, професійний обов'язок, духовне виробництво, духовно-ідеологічний плюралізм суспільного життя, життєва позиція, журналістське свавілля, критерії моральної поведінки,самовизначення професійного обов'язку, особистісна самооцінка, механізми саморегулювання преси, мораль, моральний вибір, моральні стосунки, моральна необхідність, моральний мотив, моральна оцінка вчинку, моральні уявлення, моральні принципи, моральна регуляція, моральна рефлексія, моральна свобода, нормативна етика, моральні шукання особистості, моральний клімат, загальнолюдські цінності, оціночно-імперативна функція, поведінковий аспект, позитивна функція журналістської етики, корисна інформація, політична позиція, вчинок, принципи загальнолюдської моралі, принципи професії, принципи професійної моралі, професійна норма, професійно моральна поведінка особистості, професійний обов'язок, професійний кодекс, професійна мораль, професійно-моральний клімат, професійна відповідальність, професійна позиція, професійна совість, професійна свідомість журналіста, професійна етика журналіста, професійний етос, регулятивна функція журналістики, свобода преси, соціальна інформація, соціальна позиція, службова етика журналіста, стандарти поведінки, функції журналістської етики, етика журналіста, людська гідність.

Питання до практичного заняття:

1. Професійна мораль. Її специфіка та функції.

2. Основні етапи становлення та розвитку професійної моралі журналістської спільноти (світові та вітчизняні досвід).

3. Фактори розвитку та специфічні норми журналістської етики. Проблеми визначення поняття «журналістська етика».

4. Основні функції, принципи та категорії журналістської етики.

5. Етичне регулювання як форма соціального контролю.

6. Етичні кодекси в деонтології журналістики.

7. Кодекс професійної етики українського журналіста: структура, основні положення, значення. В самостійну роботу.

8. Система контролю за дотриманням етичних норм.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте міжнародні принципи професійної етики журналіста, співставте з ними кодекс професійної етики журналістів України. Чи потребує існуючий український кодекс змін, яких саме і чому?

2. Обгрунтуйте, чи є потреба у спеціалізованих кодексах професійної етики для теле-/ радіожурналіста? Які етичні норми є специфічними для теле-/радіожурналістики?

3. Складіть глосарій, давши визначення таких понять, як-то: професійна мораль, професійна етика, професійний етос, професійний обов’язок, професійне самовизначення, професійна відповідальність, професійна совість, професійна гідність, професійна честь, професійно-етичні принципи журналіста, професійний кодекс.

4. Порівняльний аналіз кодексів професійної етики (за схемою журналіст і свобода слова, журналіст і влада, журналіст і його герої, журналіст і аудиторія, журналіст і джерела інформації, реклама, журналіст і влада).

Права і обов’язки журналіста в контексті норм етики

Питання до практичного заняття

1. Ціннісна природа «професійна гідність» та «професійний обов’язок» Об’єктивна та суб’єктивна сторона сторона їх змісту.

2. Конфлікт інтересів.

3. Ставлення до пільг.

4. Журналіст у ринкових умовах.

5. Етика фрілансу.

6. Службова етика журналіста: «заавторство», псевдонім, плагіат, помилки в ЗМІ та їх заперечення.