7. Професійно-етичні норми журналістської поведінки

Професійно-етичні норми є орієнтирами для самоцензури, коли журналіст свідомо обмежує простір своєї творчої діяльності, але за власним бажанням, згідно з вимогами внутрішніх законів журналістики. Професійно-етичні норми є правилами поведінки журналіста з людьми. Професійно-етичні норми утворюють шість груп. Домінуючими в професійній моралі журналістів є стосунки з адресатом інформації – аудиторією ЗМІ, які вибудовуються на основі поваги до аудиторії, розумінням її проблем і потреб.

Питання до практичногозаняття 6

1. Основні «вектори» взаємостосунків журналіста з оточуючим світом.

2. Журналіст – аудиторія;

3. Журналіст – джерело інформації;

4. Журналіст – герой публікації;

5. Журналіст – колеги;

6. Журналіст – влада, юридичні норми (закони).

7. Журналіст і життя людини: втручання у приватне життя, виправлення помилок і право на відповідь, інформація про злочини і нещасні випадки, захист від зловживання свободою слова.

Завдання для самостійної роботи:

1. Скласти блок-схему поведінкових алгоритмів ( журналіст - герой, журналіст - джерело інформації, журналіст - герой, журналіст - редактор, журналіст - колеги, журналіст - соціальні інститути).

2. З’ясуйте, які професійно-етичні норми «не працюють» в сучасних умовах діяльності ЗМІ.

3. З’ясуйте аспекти приватного життя людини, втручання в які є порушенням не тільки норм моралі, а й закону.

8. Етичні норми використання інформації

Головними орієнтирам и журналістської творчості є правдивість, достовірність та об’єктивність, тому журналіст має відповідально ставитися до процесу збирання, оброблення та поширення інформації. Журналіст має право оприлюднювати тільки ту інформацію, в достовірності якої немає сумнівів. Журналіст відповідає перед своїм ЗМІ та аудиторією за додержання таких вимог: точність фактів, збалансованість подання різних позицій, достовірність відомостей, повнота інформації. Дотримання вимог забезпечить нейтральність текстів.

Журналістський матеріал має ґрунтуватися на

перевірених фактах.

Інформація має відповідати дійсності. При подання інформації журналіст повинен уникати оціночних суджень. Коментарі, судження мають бути чітко відокремлені від фактів.

Інформація може бути отримана з різних джерел: документальних, технічних та живих джерел. Методи отримання інформації поділяються на етичні та неетичні. До останніх належать методи прихованого збирання інформації, яких журналіст має уникати у своїй роботі, за винятком випадків, коли за допомогою відкритих методів не вдається висвітлити важливу для суспільства інформацію. Правові та етичні аспекти застосування експерименту, прихованої камери та інших етично спірних методів для отримання інформації. Проблема доступу до інформації. Етичні проблеми взаємодії з інформантами. Етичні проблеми обробки та монтажу інформації. Етичні проблеми розповсюдження інформації: між «можна» і « не можна».

Питання до практичного заняття:

1. Вимоги при роботі з інформацією: перевірка даних і виправлення помилок, відповідність інформації дійсності, робота з чутками, відокремлення фактів від коментарів).

2. Етичні та неетичні методи отримання інформації.

3. Джерела інформації як об’єкт моральних стосунків журналіста.

4. Умови спілкування з індивідуальними джерелами інформації. Етика ведення бесіди.

5. Етика роботи журналіста з документальними джерелами інформації.

6. Етика використання технічних засобів інформації.

7. Методи прихованого збору інформації: метод «маски», плагіат, маніпулювання інформацією.

Завдання для самостійної роботи

1. Зясувати специфіку поняття інформації в різних науках, дати визначення інформації в журналістиці, визначити етичні проблеми взаємодії журналіста з інформацією.

2. Законспектувати основні стандарти подання інформації.