- •Тема 3. Світовий ринок товарів та послуг
- •3.1. Теорії міжнародної торгівлі
- •Теорії меркантилізму була протипоставлена класична теорія міжнародної торгівлі, розроблена а. Смітом (1723-1790 р.) у середині XVIII століття й згодом доповнена д. Рікардо (1772 – 1823 р.).
- •3.2. Сутність і форми міжнародної торгівлі
- •3.3. Показники міжнародної торгівлі
- •3.4. Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •3.5. Регулювання світової торгівлі
3.2. Сутність і форми міжнародної торгівлі
Традиційною й найбільш розвиненою формою міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. На частку торгівлі доводиться близько 80% усього обсягу міжнародних економічних відносин.
Під терміном „зовнішня торгівля” розуміється торгівля якої-небудь країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) і оплачуваного вивозу (експорту) товарів.
Міжнародна торгівля в широкому розумінні являє собою сукупний обсяг торгівлі всіх країн світу.
У більш вузькому значенні міжнародна торгівля позначає сукупний обсяг зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються, сукупний обсяг зовнішньої торгівлі країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Південно-Східної Азії, Східної Європи, Північної Африки.
Зовнішньоторговельна діяльність класифікується:
за предметом торгівлі:
торгівля товарами;
торгівля послугами;
торгівля інтелектуальною власністю.
за товарною спеціалізацією:
торгівля готовою продукцією;
торгівля комплектним устаткуванням;
торгівля товарами в розібраному вигляді;
торгівля машинами, що були в експлуатації;
торгівля сировиною.
залежно від напрямку руху товарів:
експорт - продаж іноземному контрагентові товару з вивозом його за кордон;
імпорт – придбання в іноземного контрагента товару з його ввозом через границю;
реекспорт - вивіз раніше завезеного товару без його переробки;
реімпорт - ввіз раніше вивезеного товару без його переробки.
Реекспортні операції припускають складання двох зовнішньоторговельних договорів реекспортером: по-перше він купує товар, по-друге - продає його.
залежно від предмета й умов договору:
пряма купівля-продаж;
зустрічна торгівля.
Торгівля послугами – їхнє трансграничне переміщення, а також їхнє виробництво й споживання іноземними фізичними і юридичними особами на території кожної країни-учасниці. Торгівля послугами може здійснюватися як переміщенням послуг із країни в країну, так і переміщенням виробників і споживачів послуг.
Відповідно до класифікації ООН у число послуг входять 160 видів, розділених на такі групи: ділові послуги (46 видів), послуги зв'язку (25 видів), будівельні й інжинірингові послуги (5 видів), дистриб'юторські послуги (5 видів), загальноосвітні послуги (5 видів), послуги із захисту навколишнього середовища (4 види), фінансові послуги, у т.ч. страхування (17 видів), послуги з охорони здоров'я й соціальні послуги (4 види), туризм і подорожі (4 види), послуги з організації дозвілля, культури й спорту (5 видів), транспортні послуги (33 види) та інші послуги.
Торгівля інтелектуальною власністю здійснюється у вигляді здійснення операцій франчайзингу й консалтингу, купівлі-продажу ліцензій і ноу-хау.
Зустрічна торгівля – торговельні операції, при яких продаж певного виду товарів (послуг) є умовою придбання інших товарів або послуг.
Види зустрічної торгівлі:
бартерна операція;
зустрічна закупівля;
компенсаційна операція;
великомасштабна операція на компенсаційній основі;
операція на давальницькій сировині;
викуп застарілої продукції;
поставка на комплектацію.
Бартерна операція - це операція по обміну певної кількості товарів одного або різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або товарів. Сторони при узгодженні обсягів поставок оперують цінами й ведуть переговори, вказівка цін у тексті договору необхідна для того, щоб митні органи могли визначити розміри мит і зборів і для статистики зовнішньої торгівлі.
Зустрічна закупівля – це операція, по якій експортер зобов'язаний закупити товар на певну суму в країні імпортера (у відсотках від загальної суми контракту). Розмір зустрічних зобов'язань може коливатися від 5 до 100% суми експортних контрактів. Зустрічні закупівлі сприяють зростання експортних цін, тому що це необхідно експортерам для компенсації втрат, які виникають через зустрічну закупівлю. Зростання цін може становити від 3 до 20% від первісної експортної ціни.
Компенсаційна операція - операція, по якій здійснюється обмін декількома товарами від кожної зі сторін, а вартісна різниця поставки (“неконвертоване сальдо”) може використатися тільки в країні-імпортері. Механізм здійснення компенсаційних угод зводиться до наступного: кожен контрагент готує два списки товарів: в одному перераховуються товари, які він би хотів продати, в іншому - товари, які б хотів купити. При зустрічі контрагенти обговорюють номенклатуру товарів, і в результаті уточнюються обидва списки: у першому вказуються товари, які поставляються однією стороною, у другому - іншою.
Великомасштабна операція на компенсаційній основі – операція, по якій країна, використовуючи встаткування й технологію іншої країни, будує на своїй території промисловий об'єкт, продукцією якого вона буде розраховуватися за поставлене встаткування й технологію. Підписанню такого типу договорів звичайно передує угода між країнами на урядовому рівні.
Операція на давальницькій сировині - це операція, по якій одна сторона експортує вихідну сировину й імпортує готову продукцію, а інша сторона переробляє давальницьку сировину на своїх підприємствах. Оплата за переробку здійснюється поставками додаткової кількості давальницької сировини, вартість якої покриває витрати на транспортування, сплату мит, податків, зборів, витрати переробників і забезпечує одержання прибутку.
Викуп застарілої продукції припускає продаж експортерові застарілої продукції в залік за нову продукцію, яка поставляється. Така форма торгівлі найчастіше застосовується при продажі автомобілів, с/г техніки, комп'ютерів, верстатів, устаткування, літаків. При викупі товарів тривалого користування фірми вкладають додаткові кошти у відновлення повернених товарів і знову викидають їх на ринок за умовами системи “секунд хенд”.
Поставка на комплектацію - операція, по якій замовник – покупець ставить обов'язковою умовою контракту покупку виробником – продавцем у замовника частини встаткування й приладів для комплектації й передає йому заздалегідь складений список таких деталей.