- •Художні тексти, рекомендовані для обов'язкового читання.
- •2. Ренесансний реалізм у літературі XVII століття
- •3. Бароко, його філософські основи
- •Ознаки цієї школи
- •Особливості
- •4. Класицизм — провідний напрям літератури XVII ст. Етапи його розвитку
- •Класицизм
- •Етапи розвитку класицизму
- •Лекція 2-3 іспанська література XVII століття План
- •1. XVII століття — «золотий вік» іспанської літератури
- •2. Лопе де Вега — представник ренесансного реалізму. «Фуенте Овехуна», «Зірка Севільї», «Собака на сіні»
- •Естетичні погляди Попе де Вега
- •3. Тірсо де Моліна. «Дон Жуан»
- •4 Творчість Кальдерона — вершина літературного бароко. Драма «Життя — це сон». Художні особливості драматургії п. Кальдерона
- •Головні положення «Поетичного мистецтва»:
- •2. Життєвий і творчий шлях п. Корнеля. Особливості драматургії («Сід», «Горацій», Драматургічні принципи)
- •Драматургічні принципи Корнеля:
- •3. Життєвий шлях і періоди творчості ж. Расіна. Естетичні погляди драматурга
- •Творчий метод ж. Расіна
- •Лекція 7-8 життя і творчість ж. Б. Мольєра План
- •1. Життєвий шлях Мольєра, витоки його творчості
- •3. Мольєр — реформатор високої комедії
- •2, Поеми «Втрачений рай» і «Повернений рай», їх ідейно-тематичний аналіз
- •3. Трагедія «Самсон-борець»
- •Практичне заняття №2. Література Іспанії XVII ст. Драматургія Педро Кальдерона де ля Барки ( 1600 - 1681 ).
- •Практичне заняття з Література Франції XVII ст. Загальна характеристика. Абсолютизм.
- •Література:
- •Практичне заняття № 4 - 5 Література Франції XVII ст. Класицизм. Драматургія Пьєра Корнеля та Жана Расіна.
- •Практичне заняття № 6 Література Франції XVII ст. Класицизм. Драматургія Мольєра (Жана Батіста Поклена).
- •Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Мольєра (1622 - 1673).
- •Література:
3. Трагедія «Самсон-борець»
Услід за образом героя, стійкого у пасивному опорі, Мільтон створив інший образ, більш активний. Його Самсон, переживши жорстокі спокуси та оволодівши своїми пристрастями, спрямовує всю свою силу проти ворогів.
Тільки наприкінці 60-х років склались думки Мільтона про трагедію, викладені у короткій передмові до «Самсона-борця» — «Про той рід драматичної поезії, що називається трагедією».
Трагедія Мільтона покликана була не лише розважити, а й вразити читачів (до постановки на сцені вона не призначалась), закликати їх до боротьби проти феодально-абсолютистської реакції.
В образі Самсона поєднуються живі, суперечливі риси дивовижного людського характеру. Самсон сповнений усвідомлення своєї трагічної вини: він, покликаний звільнити свій народ від гнобителів, не виконав цього завдання і сам став рабом. Усвідомлення цієї вини тим тяжче для нього, оскільки відповідальність він покладає лише на себе. Самсон — воїн, Самсон — обраний, Самсон — захисник свого народу. Внаслідок цього він занадто вимогливо ставиться до самого себе.
В останній трагедії Мільтона немає ні небес, ні Пекла. У цій земній та людській трагедії митець постав над теологом. Образи її значною мірою підказані актуальними політичними ідеями, якими жив автор.
Трагедія побудована за принципом класичних «єдностей»: вона розгортається в одному місці, протягом одного дня, у ній немає жодної сцени, що не мала б прямого відношення до дії.
Плани практичних занять
Практичне заняття №1
Література XVII ст. Вступ.
План.
Загальна характеристика XVII ст. Особливості історичного розвитку європейських країн у XVII ст. Абсолютизм.
Криза гуманізму доби Відродження. Літературна боротьба у XVII ст. Основні напрями в літературі XVII ст.
Бароко, його філософські основи. Концепція світу і людини в мистецтві бароко. Національні форми бароко в літературі країн Європи: гонгоризм, маринізм, преціозна література, „метафізична школа". Розвиток мистецтва бароко в живописі та архітектурі.
Класицизм, його філософські основи. (Праці Рене Декарта як філософська основа класицизму). Розвиток класицизму в живописі, архітектурі, театральному мистецтві.
Література. Основна:
Лекція.
Артамонов С.Д. „Зарубіжна література ХУІІ-ХУІІІ ст.” - М.,1978.
Додаткова:
Маципура В.І. Це загадкове примхливе бароко// ЗЛВНЗ. – 1999. - №2. - C.7-11.
Рогозинський В.В. Західноєвропейське бароко: шкіци вражень і спостережень// ЗЛВНЗ. – 1999. - №2. - C. 45-49.
Ніколенко Ольга. Митці і шедеври бароко: Караваджіо, Рембрандт, Веласкес// ВЛ та К. – 2002. - №1. - C.40-42.
Гусєв Ф. Мініатюрний символ літератури бароко // ВЛтаК, - 2002. - №7. - C. 46-47.
Бароко // Тема: літературні епохи, напрями, течії. – 2004. - №1. - C. 50-60.
Літературні напрями XVI - XIX ст. Бароко / Теорія літератури: Підручник / За ред. Олександра Галича, - Київ: Либідь. – 2001. - 488 с.
Борецький М.І. Бароко та його різновиди // ВЛУСНЗУ. – 1999.- №2. - С. 48-49.
Девдюк І.В. Бароко і класицизм: спільне і відмінне // Злішу, 2005, №1, с. 10-11.
Естетика бароко і класицизму / Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. - Київ: Либідь, 2001, -488с., с.ЗО.
Ніколенко О.М. Бароко і класицизм як художні системи XVII ст. ( Матеріал до уроку - огляду ) // Влвснзу, 1999, №2, с. 12-15.
Ніколенко О.М. Гармонія класицизму //Злвнз, 1999, №2, с. 12-15.
Віктор Рогозинський. Західноєвропейська культура XVII ст. // Злвнз, 2001, №7, с.57-64.
Класицизм // Тема: літературні епохи т, напрями, течії., 2004, №1, с.61-67.