5. Основна частина

Основна частина ВКР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням використаних методів дослідження.

У кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини представляють:

• огляд літератури за темою та вибір напрямів дослідження;

• виклад загальної методики й основних методів дослідження;

• експериментальну частину (якщо є) і методику дослідження;

• відомості про проведені теоретичні і/або експериментальні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки зі своєї проблеми. Стисло, критично висвітлюючи роботи вчених, той, хто пише, повинен визначити ті питання, які залишилися недостатньо вивченими і, отже, визначити своє місце у вирішенні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % від об'єму основної частини ВКР.

У другому розділі, як правило, обґрунтовуються вибір напряму дослідження, наводяться методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляється загальна методика проведення даного дослідження.

У подальших розділах (бажано не більше чотирьох в цілому) з вичерпною повнотою висловлюються результати дослідження з освітленням того нового, що вносить автор ВКР у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти рішення поставленої задачі, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами, представленими в працях учених, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

3.6. Висновки

Подаються найбільш важливі наукові і практичні результати, отримані в процесі дослідження, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюються висновки і рекомендації, які вказують на можливість наукового і практичного використання отриманих результатів. У першому пункті висновків стисло оцінюється стан питання. Далі у висновках розкриваються методи вирішення поставленої у роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз.

У висновках слід зробити акцент на якісних і кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації про можливість їх використання.

3.7. Додатки (якщо є)

До додатків за необхідністю доцільного включати допоміжний матеріал:

• проміжні математичні докази, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

• інструкції і методики, опис алгоритмів і програм рішення задачі на ЕОМ, розроблених у ВКР;

• допоміжні ілюстрації та ін.

3.8. Список використаних джерел

Список слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Кількість викорістаних джерел має складати:

– до КР – 35-40 джерел;

– до ВКР освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР)

„бакалавр” – 55-60 джерел;

- ВКР ОКР „спеціаліст” – 70-75 джерел;

- ВКР ОКР „магістр” – 80-90 джерел.

Бібліографічний опис джерел складається відповідно до стандартів бібліотечної і видавничої справи, що діють.

Див. далі пункт 4.4.