2.4 Централізовані стрілки

При зовнішньому огляді стрілки слід звернути увагу на стан вістряків, на наявність скруток та на закріплення електроприводу до кутників.

Перевіряють надійність кріплення троса з'єднувачів і перемичок у місцях з'єднання з наконечниками і штепселями. Особливу увагу при перевірці стану елементів рейкових кіл звертають на наявність дублюючих з'єднувачів на головній і бічній станційних коліях, по яких передбачено баззупинне пропускання похздів, а токож по маршрутах прямування пасажирських і приміських поїздів, по всій довжині паралельних відгалужень розгалужених рейкових кіл, які не обтікаються струмом і не обладнаних колійним реле, та на перегонах.

Надійність кріплення штепсельних з'єднувачів і перемичок до шийки рейки перевіряють легким простукуванням головок штепселів із боків слюсарним молотком. Штепселі перемичок і з'єднувачі повинні щільно триматися в шийці рейки й не мати задирок, виходити на іншу сторону шийки рейки, але не бути забитими до шийки рейки, повинні бути встановлені контргайки або пружинні шайби.

Надійність кріплення троса з'єднувачів і перемичок у місцях з'єднання з наконечниками та штепселями перевіряють візуальним оглядом місць приварки, а токож погойдуючи трос з боку в бік.

Недолік, виявлені в результаті перевірки, повинні бути усунуті. Якщо потрібно замінити дросельну перемичку чи стрілочний з'єднувач, то роботу виконують відповідно до вимог інструкції з забезпеченням безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв СЦБ.

Трос стиковий рейкових з'єднувачів не повинен мати більше 30% обірваних дротів. З'єднувачі повинні бути приварені на відстані не менше 40мм від торця рейок так, щоб верхня грань манжету з'єднувача була нижче поверху катання на 15мм у нових рейок, а у рейках, що мають знос, із зменшенням цієї відстані на значення вертикального зносу. Петля троса повинна знаходитися нижче рівня монтажу. Манжета не повинна мати видимих слідів провалювання її зварюванням, а шов зварюванням повинен бути рівним, без «раковин» та тріщин.

Перемички до кабельних стійок, колійних трансформаторних ящиків і колійних дросель-трансформаторів повинні бути

прикріпленні до шпал по всій довжині скобами з оцинкованого дроту діаметром від 4мм до 5мм, які встановлюють на відстані від 40мм до 60мм.

Для кріплення перемичок допускається застосування скоб, виготовлених із біметалевого дроту того ж діаметру. Між кінцями шпал, на яких кріплять перемички та колійним трансформаторним ящиком паралельно колії повинен бути укладений відрізок шпали чи брусок із деревини. Між залізними коліями перемички укладають по частинах старопридатних шпал.

Перемички в місцях переходу під рейкою кріплять нижче рівня підошви на відстані від 30мм до 50мм. Необхідно, щоб перемички були з`єднані з рейкою на відстані 100мм від накладки ізолюючого стика так, щоб вони не торкалися накладок. У місцях з'єднання з рейкою перемички повинні мати запас на випадок угону рейки.

2.5 Світлофори

Видимість сигнальних показань світлофорів електромеханік і електромонтер перевіряють після кожної заміни ламп, лінзового комплекту й заміни світлофорної головки, світлофора, а також після снігопадів, хуртовин, беревіїв.

В идимість сигнальних вогнів світлофорів слід перевіряти у світлий час доби. На станціях перевіряють Видимість забороняючого вогню, а на перегоні – Видимість того вогню, що горить. Вогні світлофорів, що нормально не горять, повинні бути ввімкненні. При перевірці слід звертати увагу на наявність сторонніх об`єктів і предметів, що знижують видимість і при необхідності вжити заходів щодо усунення недоліків. Червоні, жовті й зелені сигнальні вогні вхідних, попереджувальних, прохідних, загороджувальних світлофорів і світлофорів прикриття на прямих ділянках залазничної колії повинні чітко розрізнятися на відстані не менше 1000м.

На кривих ділянках колії показання цих світлофорів, а також сигнальних смуг повинно розрізнятися на відстані не менше 400м. У дуже пересіченій місцевості допускається видимість перелічених сигналів на відстані менше 400м, але не менше 200м.

Показання маршрутних і вхідних світлофорів головних колій і колій, по яких здійснюється беззупинний пропуск поїздів, повинні чітко розрізнятися на відстані не менше 400м, вихідних і маршрутних світлофорів бокових колій, а також запрошувальних сигналів і вогнів маневрових світлофорів - на відстані не менше 200м. Видимість показань маршрутних і світлових покажчиків повинна бути не менше 100м.

При перевірці видимості сигнальних вогнів світлофорів електромеханік і електромонтер звертають увагу на частоту мигань вогнів, яка повинна бути 40+-2 мигання на хвилину.

Електромеханік, що знаходиться на необхідній відстані від світлофора, визначає напрямок світлового променя, який повинен бути спрямований до правої рейки за ходом руху поїзда. При цьому електромонтер стежить за рухом поїздів і сповіщає про них електромеханіка.

Послідовність переміщення електромеханіка та електромонтера по станції встановлюється у кожному конкретному випадку в залежності від місцевих умов. Переміщуючись перегоном електромеханік та електромонтер спочатку замінюють лампи, а потім, відійшовши на необхідну відстань, перевіряють видимість вогнів цих світлофорів.