48

ЗМІСТ

Навчальна програма з курсу “Мікробіологія”……………………………….….4

Розділ І. Вступ………………………………………………………………………....4

Розділ ІІ. Морфологія, структура та систематика мікроорганізмів………………..4

Розділ ІІІ. Фізіологія мікроорганізмів…………………………………………….….7

Розділ IV. Генетика мікроорганізмів………………………………………………..13

Список рекомендованої літератури……………………………………………….15

Правила роботи та техніка безпеки у мікробіологічній лабораторії…………16

Методичні вказівки до лабораторних робіт…………………..…………………18

Тема 1. Знайомство з мікробіологічною лабораторією. Мікроскопічні методи дослідження……………………………………………………………………………18

Тема 2. Загальна характеристика світу мікроорганізмів…………………………...21

Тема 3. Різноманітність морфологічних форм бактерій……………………………22

Тема 4. Будова прокаріотичної клітини. Поверхневі структури прокаріотів……..23

Тема 5. Особливості внутрішньої структури бактеріальної клітини.

Цитоплазма, її органели та включення………………………………………………25

Тема 6. Фізіологія мікроорганізмів. Особливості живлення бактерій…………….27

Тема 7. Фізіологія росту та розмноження бактерій. Культуральні

властивості мікроорганізмів………………………………………………………… 30

Тема 8. Метаболізм бактерій…………………………………………………………32

Тема 9. Поширення мікроорганізмів у природі та їх роль у

кругообігу речовин……………………………………………………………………34

Тема 10. Антибіотики та антагонізм …………………………………………………36

Тести для самостійного опрацювання…………………………………………….39

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ “МІКРОБІОЛОГІЯ”

Розділ і. Вступ

Тема 1. Предмет та завдання мікробіології, її місце і роль у сучасній біології. Історія розвитку мікробіології

Загальна характеристика світу мікроорганізмів, його різноманітності, структури та функцій. Використання в мікробіології особливих методів дослідження у процесі вивчення закономірностей життя та розвитку мікроорганізмів, а також змін, які вони викликають у організмі тварин, рослин та у неживій природі. Залежність розвитку мікробіології від потреб практики, загального прогресу науки та техніки.

Відкриття мікроорганізмів А. ван Левенгуком, значення робіт Л. Пастера для з’ясування ролі мікроорганізмів у природі, причини виникнення інфекційних захворювань. Роботи Р. Коха та їх значення для розвитку техніки мікробіологічних досліджень і медичної мікробіології. Розвиток екологічного напрямку в мікробіології С.Н. Виноградським та М. Бейєрінком, ствердження різноманітності форм життя в мікросвіті. Значення робіт А. Клюйвера та К. ван Ніля для доказу біохімічної єдності життя. Розвиток вітчизняної мікробіології (роботи Л.С. Ценковського, І.І. Мечникова, Д.І. Івановського, Д.К. Заболотного, Л.В. Омелянського та ін.).

Диференціація мікробіології відповідно до практичних потреб людини та (загальна, сільськогосподарська, промислова, ветеринарна, медична); характеристика її завдань.

Головні напрямки розвитку сучасної мікробіології: досягнення в області молекулярної будови мікроорганізмів, характер зв’язку між структурою та функцією, значення досліджень із генетики та біохімії бактерій і вірусів. Внесок мікробіології у вирішення найважливіших проблем загальної біології, розвиток молекулярної біології. Використання досягнень мікробіології в народному господарстві та медицині. Завдання мікробіології на сучасному етапі.

РОЗДІЛ ІІ. МОРФОЛОГІЯ, СТРУКТУРА ТА СИСТЕМАТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ

Тема 2. Загальна характеристика світу мікроорганізмів

Основні групи живого світу та їх ознаки, типи клітинної організації. Світ мікроорганізмів, загальні ознаки та різноманітність. Розміри мікроорганізмів. Місце мікроорганізмів в системі живого світу; проблема первинного розподілу організмів, концепція протистів.

Досягнення електронної мікроскопії у вивченні тонкої архітектоніки клітини. Істотні відмінності в організації двох типів клітин: еукаріотичної та прокаріотичної. Первинний розподіл мікроорганізмів, прийнятий у наш час: еукаріотичні (водорості, найпростіші, гриби) та прокаріотичні (бактерії, ціанобактерії). Виділення в самостійну групу архебактерій, які мають примітивний тип будови клітини (метаноутворюючих, галофільних та термоацидофільних). Віруси як неклітинна форма життя. Основні відмінності вірусів від клітинних організмів: особливості структури, хімічного складу та способу розмноження. Філогенетичні зв’язки між різними групами мікроорганізмів.

Тема 3. Структура еукаріотичної клітини, характеристика водоростей, найпростіших та грибів

Значення сучасних методів мікроскопії, дезінтеграції, біохімічних методів, авторадіографії у вивченні тонкої структури клітини.

Основні ознаки еукаріотичної клітини: оформлене ядро, хромосоми, наявність ендоплазматичного ретикулума, вакуоль, саморепродукуючих пластид. Концепція симбіотичного походження пластид від прокаріотів. Поверхневі шари еукаріотичних мікроорганізмів (ліпопротеїнова мемрбана; поверхнева клітинна стінка, до складу якої входять полісахариди або неорганічні субстанції). Органели руху.

Біологічні особливості протистів. Труднощі розподілу водоростей та найпростіших, а також найпростіших і грибів, обумовлені наявністю проміжних форм. Водорості – організми, що містять хлорофіл; різноманітність морфологічних форм: одноклітинні, ниткові, колоніальні або циноцитні; деякі ‑ багатоклітинні без явної диференціації. Найпростіші та гриби – нефотосинтезуючі організми. Найпростіші – одноклітинні. Класифікація найпростіших: джгутикові, амебоїдні, споровики, інфузорії. Концепція про походження найпростіших від деяких водоростей у результаті втрати хлоропластів.

Загальна характеристика грибів. Біологічна організація як пристосування до життя в найбільш звичному для них середовищі – ґрунті. Будова вегетативного тіла грибів, міцеліальні форми грибів, дріжджі. Ріст та різні способи розмноження. Класифікація грибів: фікоміцети, аскоміцети, базидіоміцети. Основні відмінності між фікоміцетами та вищими грибами. Характеристика аскоміцетів і базидіоміцетів. Дріжджі, особливості їх морфології та розмноження. Практичне використання цвілевих та дріжджевих грибів.