Рекомендована література

1. Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 рр.) // Україна крізь віки. - Т. 13. - К., 1999.

2. Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. -К.,1996.

3. Батенко Т. Нариси історії українського руху опору кіпця 50-х - початку 90-х рр. – Львів, 1999.

4. Бугай М.Ф. Депортація населення з України (З0- 50-ті роки) // УІЖ. - 1990.- №10-11.

5. Історія Української РСР.- Т. ІХ. - К., 1985.

6. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. - К., 1995.

7. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр.- К., 1998.

8. Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.

9. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944-1946 рр.—Тернопіль, 1997.

Семінарське заняття № 15

Україна у період загострення кризи радянської системи

1965 – 1985 рр.

План

1. Політико-ідеологічна криза радянської системи

2. Економічний розвиток УРСР в роки "застою".

3. Суспільно-політичний рух в УРСР у 1965 – 1985 рр.

4. Реформаторський курс М.Горбачова та його наслідки.

Методичні рекомендації

Зроблені перші кроки реформування суспільних відносин за часів М.Хрущова, в цілому, закінчилися невдало. Вони не зачіпали основ командно-адміністративної системи, викликали опір бюрократичного апарату, який проповідував гасла: "стабілізація" і “закритість”. Духовний розвиток суспільства опинився під ідеологічним диктатом КПРС. Зважаючи на названі причини, потрібно розкрити закономірність появи в Україні дисидентства у його конкретних проявах. Зокрема, необхідно змалювати три основні течії дисидентського руху, утворення Української Гельсінської групи (1976) та охарактеризувати її діяльність, а також показати репресії проти них.

З точки зору конкретизації історичних подій і явищ важливим є відображення специфіки національно-визвольного руху зазначеного періоду, особливостей розвитку народної освіти, науки УРСР 60 – 80-х рр.

Розглядаючи питання економічного становища України, студенти мають звернути увагу на те, що в середині 60-х рр. урядом проводилася непослідовна політика реалізації господарської реформи, системи заходів вдосконалення управління виробництвом, розширення прав підприємств, переведення їх на госпрозрахунок, посилення економічного стимулювання продуктивної праці.

Ознайомлюючись з проблемами екстенсивного розвитку сільського господарства, шкідливості кампанії щодо ліквідації "неперспективних" сіл, змін у соціальному розвитку і життєвому рівні народу, студенти мають залучити до критичного аналізу документальний та статистичний матеріал, періодичну пресу. Потрібно проаналізувати динаміку економічного становища, можливості екстенсивного розвитку народного господарства. Приступаючи до вивчення питання політичних репресій 60-70-х років, потрібно звернути увагу на посилення реакції в духовному житті, подальше обмеження суверенних прав України.

На початку 80-х років дедалі очевиднішою стала необхідність позитивних зрушень в країні.цей процес був зумовлений багатьма чинниками. Студентам потрібно показати, що у міжнародній сфері була реальне загострення міжблокового протистояння, ескалація гонки озброєння. Участь СРСР у війні в Афганістані вела до міжнародної ізоляції.

У політичній сфері: концентрація влади, обмеження демократичних засад, одержавлення громадських організацій, відчуження народу від владних структур, ігнорування принципу розподілу влади. У соціально-економічній сфері: падіння основних економічних показників, розростання бюрократичниго апарату, загострення протиріччя між регіонами, зрівнялівка в оплаті праці, фізичне і моральне старіння основних виробничих фоондів, низький рівень продуктивності праці, загострення екологічних проблем, ускладнення демографічної ситуації. У духовній сфері: посилення проценсу русифікації, пригнічення національної культури та національної свідомості, блокування розвитку релігії.

Розкриваючи друге питання потрібно відзначити, що процеси які відбулися під час перебудови можна умовно поділити на шість етапів. (квітень 1985- січень 1987р.) це революція “згори”- оголошення двох принципових лозунгів “гласність” та “широка демократизація”, визрівання політичного курсу перебулови. ІІ етап – (січень 1987 – літо 1988 р.) – усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення її соціальної бази. ІІІ етап (літо 1988 – травень 1989 р.) – зміщення центру рушійних сил перебудови зверху вниз. ІV етап ( травень 1989 – лютий 1990 р.) – розмежування, консолідація та протистояння політичних сил V етап (лютий – грудень 1990 р.)- радикалізація народних мас. VІ етап (грудень 1990 – серпень 1991 р.) – кінець перебудови. Коротко охарактеризувати особливості кожного етапу. Необхідно акцентувати увагу на результатах перебудови: ліквідація тоталітарного режиму, знищення гегемонії КПРС у політичному житті, розпад СРСР, виникнення незалежних держав, розвал планової економіки, створення реальних умов для формування ринкових відносин, створення багатопартійної системи, припинення “хололдної війни , зміна співвідношень сил у світі, ліквідація “світової соціалістичної системи”. Слід детально зупинитися на причинах та наслідках Чорнобильської аварії, подвигу пожежників та трагеедію людей, що були відселені із зони відчуження.