Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Котляр М. Ф. Данило Галицький. – К., 1984.

6. Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. - К , 1984.

7. Рыбаков В. А. Киевская Русь и русские княжества XII-XIII вв. - М„ 1982.

8. Свідерський Ю. Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької' експансії в X-XIII ст. - К., 1983. Толочно П. П. Древнерусский феодальный город. - К., 1989.

9. Толочно П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII –XIII вв. – К., 1980.

Семінарське заняття № 4

Українські землі у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.

План

1. Політичне становище українських земель.

2. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель.

4. Етнічні процеси в Україні. Пам'ятки культури.

Методичні рекомендації

Вивчаючи матеріали цієї теми, важливо простежити такі процеси: захоплення феодалами Литви і Польщі південно-західних руських земель і створення на них нового політико-адміністративного устрою й управління; піднесення Московського князівства та утворення централізованої московської держави, їх роль у політичному житті українських земель; взаємовідносини Великого князівства Литовського і Польського королівства; остаточна ліквідація князівств.

У ході вивчення питання соціально – економічного розвитку необхідно прослідкувати насамперед за тим, як феодальні відносини досягли на Україні своєї зрілості. Важливо також знати про основні тенденції в економічному розвитку і соціальних відносин на українських землях в період феодалізму.

Знайомлячись із розвитком основних галузей сільського господарства, варто звернути увагу не тільки на повільність змін у ньому, обумовлену феодальним способом виробництва, а й на те, що нового з’явилося в ньому. Особливу увагу слід закцентувати на процесі формування феодального землеволодіння – основі феодально – кріпосницької системи, визначити шляхи його зростання та форми, висвітлити соціальну структуру населення. Необхідно знати причини виникнення з ХV ст. фільваркової системи землеробства, охарактеризувати феодальні повинності та простежити процес закріпачення. Потрібно знати ряд положень, які стосуються розвитку промислів, ремесла, що було пов’язано з дальшим поглибленням суспільного поділу праці, виникнення цехів.

Вивчення матеріалу про міста треба розпочати з того, як засновувалися нові міста і зростали старі; їх поділ на державні і приватновласницькі; надання деяким містам магдебурзького права; дати характеристику основних груп міського населення. Розвиток торгівлі на Україні ХІV – першої половини ХVІ ст. обумовлювався розвитком продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, зростанням товарної продукції сільського господарства і ремесла. Відзначивши це, слід зупинитися на організації торгівлі, на внутрішній (торги, ринки і ярмарки) і зовнішній (з Московією, Молдавією, країнами Західної Європи, зі Сходом) торгівлі.

Розглядаючи питання розвитку культури, варто з’ясувати історичні умови її розвитку та перейти до засвоєння матеріалу про різні галузі культури і виявити головні тенденції в їх розвитку. Шкільна освіта цього періоду представлена школами, що існували при монастирях, церквах, інколи в маєтках феодалів. Особливу увагу слід звернути на православні школи вищого ступеня – “греко – слов’яно – латинську” колегію, заснована князем К.Острозьким. Розвиток шкільної освіти сприяв появі наукових праць з різних галузей науки – математики, медицини, філології тощо. До цього ж часу відноситься і виникнення друкарства в Україні, яке тісно пов’язане ім’ям Івана Федорова. В ХV ст. зародилися нові епічні твори – історичні пісні і думи, своєрідними творами літератури були літописи. У театральному мистецтві наприкінці ХІV – першій половині ХVІ ст. виникає театр у вигляді декламацій і діалогів та народно-площадний театр (інтермедія), з’являється вертеп. При розгляді мистецтва необхідно звернути на такі важливі процеси: виникнення в них національних, народних рис; зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів тощо.