Рекомендована література

1. Бойко Я.В. Аграрна колонізація Півдня України (60 – 90-ті рр. ХІХ ст.) // УІЖ. – 1989ю - № 10.Грицак Я . Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.

2. Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно – політичного руху на Україні 70-початку 80-х рр. ХІХ ст. – К., 1974.

3. Гуз А. Земства дбали і про українську мову // Політика і час. – 2001. - № 5.

4. Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60 – 90-х років ХІХ ст. – К., 1968.

5. Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х років ХІХ ст. в Україні. – К., 1999.

6. Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні. – К., 1999.

7. Марахов Г.И. Соціально – политическая борьба на Украине в 50 – 60-е гг. ХІХ века. – К., 1981.

8. Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.

9. Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) // УІЖ. – 2000. - №5.

10. Робітничий рух на Україні (1885-1894): Зб. документів і матеріалів. – К., 1990.

11. Робітничий рух на Україні: Становище та боротьба робітничого класу. 1861-1884. Зб. документів і матеріалів. – К, 1986.

12. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

13. Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1996. - № 1.

Семінарське заняття № 10

Україна на початку ХХ століття

План

1. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.

2. Суспільно-політичний рух. Утворення перших українських політичних партій.

3. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

4. Українські землі в роки Першої світової війни.

Методичні рекомендації

При здійсненні аналізу економічного становища Наддніпрянщини початку ХХ ст. потрібно зазначити, що внаслідок буржуазних реформ середини ХІХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на розвинений аграрно – промисловий район Російської імперії. Важливе значення для розвитку економіки українських земель мала аграрна реформа, проведена з ініціативи П.Столипіна протягом 1906 – 1911 рр. Вона передбачала знищення общинного землеволодіння та ліквідацію аграрного перенаселення шляхом переселення селян у східні райони Росії. Саме в Україні вона мала найбільший успіх.

Потрібно також вказати на специфіку капіталістичних відносин в промисловості України передвоєнного десятиліття та охарактеризувати їх головні риси: монополізацію виробництва, банківського капіталу, хижацьку експлуатацію природних ресурсів та колоніальний характер економіки. Аналогічні процеси відбувалися і в економіці західноукраїнських земель, становище яких визначалося колоніальною політикою Австро – Угорської імперії.

Початок ХХ ст. характеризується загальним революційним піднесенням, яке було викликане соціальним та національним гнобленням, а також політичним безправ’ям українського населення. До цього додалася світова економічна криза та поразка Росії у війні з Японією 1904 – 1905 рр. Виходячи з цього необхідно охарактеризувати посилення робітничого, селянського, студентського рухів, опозиційної діяльності ліберальної буржуазії, поміщиків та інтелігенції. В умовах загального революційного піднесення посилився і національно – визвольний рух. На західноукраїнських землях національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж в Наддніпрянській Україні.

Піднесення національно – визвольного руху у Наддніпрянській Україні завершилося створенням першої політичної партії – РУП – в 1900 р. Формування українських політичних партій започатковує процес творення української політичної нації.

Висвітлюючи події революції 1905 – 1907 рр., слід дати оцінку співвідношенню сил та політичних впливів загальноросійських і українських партій на робітничий клас, селянство. Від студентів вимагається якісний аналіз фактичного матеріалу, який висвітлює специфіку революційних подій в Україні та дозволяє зробити ґрунтовні висновки про їх місце у загальноросійському визвольному русі.

Розкриваючи роль України в подіях Першої світової війни, необхідно визначити її місце в планах воюючих сторін, ставлення українських політичних сил до війни, розвиток воєнних подій на українських землях, що призвели до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу.

Розглядаючи питання культури, слід відзначити, що на поч. ХХ ст. українська культура утвердилася як культура світового рівня. Головні питання національного та культурного життя українців позначені боротьбою за відновлення національно – культурної автономії, формуванням “української ідеї” у науковій та громадській діяльності М.Грушевського, В.Винниченка, творчості Л.Українки, І.Франка, Б.Грінченка та багатьох інших сподвижників.