- •11. Проаналізуйте структуру політичної свідомості. Охарактеризуйте взаємодію політичної та правової свідомості. Структура політичної свідомості
- •12. Дайте характеристику класичному лібералізму та його сучасному оновленню. Визначте в чому полягає переоцінка ідей сучасного лібералізму.
- •13. Дайте визначення поняття "зовнішня політика". Який її зв'язок із внутрішньою політикою? Які принципи, форми та методи зовнішньої політики держави?
- •14. Проаналізуйте поняття соціальної держави, розкрийте характерні риси, принципи функціонування.
- •15. Визначте місце політології в системі соціальних наук, її об’єкт, предмет і функції. Що спільного має політологія із соціологією, філософією, історією, психологією тощо.
- •16. Проаналізуйте проблему легітимності політичної влади. Порівняйте поняття «легальність» та «легітимність».
- •17. Охарактеризуйте еліту в сучасному демократичному суспільстві. Розкрийте поняття меритократії.
- •18. Проаналізуйте демократичний політичний режим, його поняття й ознаки.
- •19. Проаналізуйте розвиток теорії правової держави, ш.-л. Монтеск'є, Дж. Локком, і.Кантом.
- •20. Визначте та охарактеризуйте типи політичної поведінки та участі. Наведіть теорії політичної участі.
16. Проаналізуйте проблему легітимності політичної влади. Порівняйте поняття «легальність» та «легітимність».
Проблема легітимності політичної влади для юристів має особливе значення, бо воно пов’язане не тільки з нормами права, але і справедливою системою моральних норм.
Легітимність політичного явища не означає юридично сформованої законності, і саме тому легітимність не слідує змішувати з легальністю, тобто у законністю. Легітимність не володіє юридичними функціями і не є правовим процесом.
Населення може підкоритися владі, але в душі зневажати її, сміятися над нею, при найменшій можливості відхилятися від неї. В цьому випадку влада застосовує підкорення, силу. Влада застосована на страху, не може бути легітимною. Легітимація означає покору, згоду, політичну участь без примушення. Легітимна влада авторитетна та ефективна, вона характеризується як правомірна та справедлива. Які основні ознаки легітимності політичної влади?
Найпершою ознакою довірливість відношень до неї пригніченої більшості населення, заснованого на вірі в те, що існуючий порядок є найкращий для даної країни, а влада здібна розв’язати важливі для суспільства та індивідів проблеми.
Другою ознакою легітимності влади є визнання суспільством значимості, цінностей як самої влади, так і її організації. Влада сприймається не як зло, з яким неминуче треба вживатися, а як фактор, забезпечуючий порядок у суспільстві, що захищає життя людей. Легітимність влади затверджується тоді, коли вона проводить політику, відповідаючи інтересам, розумінню громадян.
Ще одним, не менш важливою ознакою легітимності влади є схвалення масами політики, яку проводить політичне та державне керівництво, і яке відображається у згоді з їх основними цілями, методами та засобами. Ця ознака розкриває суб’єктивне відношення людей до конкретного уряду, лідера. Маси з розумінням відносяться до використання навіть непопулярних засобів та методів, а у тому числі і насильницьких.
Усі перераховані ознаки тісно пов’язані між собою і у рамках реального життя нероздільні легатимним є той політичний режим, який може забезпечити стабільність та розвиток суспільства, не запобігаючи до масового насильства. Американський теоретик - політолог Девід Істон писав: "Той уряд легітимний, який відповідає уяві яка склалася у народі про справедливість та соціальне призначення цього інститута”.
Легитимность (от лат. legitimus — согласный с законами, законный, правомерный) — согласие народа с властью, когда он добровольно признаёт за ней право принимать обязательные решения. Чем ниже уровень легитимности, тем чаще власть будет опираться на силовое принуждение.
Применительно к политической легитимности известный английский политолог Дэвид Битэм (David Beetham) разработал «нормативную структуру политической легитимности»:
1. власть соответствует принятым или установленным в обществе правилам;
2. эти правила оправданы путём ссылки на веру, которую разделяют управляемые и управляющие;
3. имеются доказательства согласия на существующие отношения власти.
Легитимность следует отличать от легальности — соответствия правовым нормам.
Легальный — признаваемый законом, соответствующий закону.
Основні риси влади – легітимність, легальність і ефективність. Легальність відповідає поняттю «законності» (Lex – в перекладі з латів. - закон), носить чисто юридичний характер і означає формальну відповідність владі закону, її юридичну правомірність. Але не завжди легальні держави є легітимними. Ці два поняття близькі, але не тотожні. Якщо перше носить формальний характер (юридичний) і виходить від самої влади в особі держави, що ухвалює закони, то друге носить оцінний етичний характер і виходить від громадян, виражає їх відношення. Легітимність - це прийняття населенням влади, визнання її правомірності, право управляти і згода підкорятися. Таким чином легітимність і легальність не лише не тотожні, але можуть знаходитися і в стані конфлікту. (Наприклад, законно функціонуюча влада не визнавалося народом під час Помаранчевої революції)