Завдання 2.3. Вивчення навчальних загальногографічних карт

(2 академічні години)

Мета завдання: ознайомлення із серіями загальногеографічних навчальних карт; виявлення основних рис шкільних і вузівських карт; аналіз змісту карт різного призначення на одну територію (на один із материків).

Результат оформлюється у вигляді реферату, який може включати текст і таблицю.

У рефераті висвітлюються питання:

• організація навчальної картографії в Україні або в колишньому СРСР: стабільність шкільних видань і періодичність серій карт;

• характер використання шкільних карт і карт для вузів;

• особливості стінних, настільних (атласних) карт і карт в тексті підручника.

Параметри для аналізу картографічних творів:

1. перелік основних вимог до твору;

2. особливості математичної основи;

3. елементи змісту;

4. детальність відображення окремих елементів (річкова мережа і озера, рельєф, населені пункти, дорожня мережа);

5. кольорове і графічне оформлення карт;

6. оцінка довідкових і демонстраційних особливостей карт;

7. висновки по аналізу карт.

Завдання 2.4. Розробка змісту, складання редакційних документів і

створення зразка дрібномасштабної загальногеогра-

фічної карти для різного кола споживачів

(18 академічних годин)

Вимоги до відображення місцевості на дрібномасштабних і великомасштабних картах істотно відрізняються. Стандартних умовних знаків і настанов по складанню для карт масштабу дрібніше 1:1 000 000 не існує, так як зміст карт визначається не тільки масштабом, але і тематикою (політні, навігаційні і ін.) і призначенням (для початкової школи, для вузів). При складанні карти може проводитися не тільки відбір об’єктів, але і елементів змісту (наприклад, рослинність). При цьому питання виділення головних об’єктів, визначення цензів і норм відбору завжди вирішується не окремо для кожного елемента, а комплексно.

На більшості дрібномасштабних загальногеографічних картах фоном зображення місцевості слугує рельєф, а детальність зображення інших елементів (гідрографічної мережі, населених пункти, доріг) пов’язують з особливостями передачі рельєфу. Для рельєфу в більшості випадків застосовується спосіб ізоліній з пошаровим фарбуванням. Однак особливості використання цього способу залежать від призначення карти, що створюється. У популярних виданнях на передній план виходить можливість орієнтування за картою, у навчальних – узгодження – зображення рельєфу з програмою навчання. На навчальних картах і картах для широкого кола користувачів зазвичай розріджені шкали і невелика кількість кольорових рівнів.

На дрібномасштабних картах науково-довідкового напряму передають основні структурно-тектонічні риси місцевості та її геоморфологічний вид, тому що вони повинні забезпечувати наявність найважливіших особливостей орографії району, горизонтального і вертикального розчленування, отримання загальних характеристик. Як би вдало не був генералізований рельєф і підібраний переріз горизонталей, все ж ефекту пластичності добитись дуже важко. Все це залежить від розроблених висотних і кольорових шкал.

Відмивка рельєфу в сполучені з багатокольоровими шкалами застосовуються на гіпсометричних картах для покращення наочності. Для гірських районів використовують відмивку при північно-західному освітлені, для рівнинних районів – відмивку з вертикальним освітленням. Дуже ефективний спосіб освітлених горизонталей, але він дуже трудомісткий.

При підготовці шкільної карти редактор повинен ознайомитися зі змістом відповідного навчального курсу, при необхідності залучити в якості консультантів викладачів і методистів. Вимоги узгодження карт з підручниками забезпечується повним розкриттям їх змісту, розміщенням на карті всіх назв, які зустрічаються в підручнику, розкриттям всіх географічних понять. Крім того, на карті наводиться додатковий по відношенню до конкретного змісту підручника і програми матеріал. Це необхідно для того, щоб дати закінчену характеристику території з якої-небудь сторони, структури відображених об’єктів, взаємозв’язку явищ. Загальні методичні вказівки при визначені об’єму додаткових даних є в строгому обмежені змісту карти, значному узагальнені картографічного зображення.