- •Тема 1. Велико- і середньомасштабні
- •Результат:
- •Результат:
- •Масштабу 1:1 000 000
- •Аналіз змісту карти масштабу 1:1 000 000
- •Тема 2. Дрібномасштабні загальногеографічні карти
- •Завдання 2.1. Вивчення гіпсометричного методу зображення
- •Завдання 2.2. Вивчення карти масштабу 1:2 500 000
- •Завдання 2.3. Вивчення навчальних загальногографічних карт
- •Завдання 2.4.1. Створення фрагмента карти для вузів
- •Завдання 2.4.2. Створення фрагменту карти для початкової школи
- •Тема 3. Удосконалення загальногеографічних карт
- •Завдання 3.1. Вивчення процесу удосконалення топографічних карт
- •Завдання 3.2. Розробка змісту спеціалізованої топографічної карти
- •Варіанти для виконання завдання 3.2
- •Список літератури
Завдання 2.4.2. Створення фрагменту карти для початкової школи
(2 академічні години)
Мета завдання: визначення змісту фізичної карти для підручника «Природознавство» для 5 класу (карта складається на ту ж територію, що і карта для вузів); відпрацювання прийомів генералізації різних елементів в залежності від призначення карти при умові настільного використання; вибір умовних знаків і оформлення карти з урахунком традицій шкільної картографії.
Порядок виконання. Вивчення змісту підручника «Природознавство» для 5 класу стосовно відображеної території, а також фізичних карт в атласах для 5 класу; визначення елементів змісту карти; написання редакційних вказівок (географічна довідка в узагальненому вигляді) із вказівкою цензів і норм відбору всіх елементів, окремо обумовлюється генералізація рельєфу (форми, рисунок горизонталей, додаткові умовні знаки); розробка кольорової шкали у відповідності до вимог навантаження та читаності; виконання фрагменту карти.
Результат. Два фрагменти карти на одну і ту ж територію, але для різних користувачів (студентів і школярів середніх класів), які повинні бути створені за бланковим варіантом гіпсометричної карти масштабу 1:2 500 000.
Тема 3. Удосконалення загальногеографічних карт
Завдання 3.1. Вивчення процесу удосконалення топографічних карт
(2 академічні години)
Мета завдання: Аналіз змін змісту і удосконалення умовних знаків топографічних карт за 50 або 100 років, шляхом виділення якісних і кількісних змін відображених об’єктів і явищ.
Результат роботи повинен бути представлений у вигляді таблиці і тексту з аналізом одного із елементів топографічної карти
Приблизний план аналізу (для 50-річного періоду):
Прослідкувати за набором таблиць умовних знаків топографічних карт масштабів 1 : 25 000, 1 : 50 000, 1 : 100 000 різних років видання (1940, 1946, 1951, 1959, 1963, 1973, 1983 рр.) особливості зображення одного із елементів змісту топографічної карти.
Проаналізувати зміни в зображенні вибраного елементу змісту карти – графічні, оформлювальні, якісні.
Відмітити об’єкти, які з’явились (окремі природні і антропогенні)
Виявити принципи, які покладені в основу удосконалення топографічних карт.
Сформулювати доцільність зміни для відображення цього елементу змісту карти у зв’язку із сучасним станом вивчення місцевості, вимоги до карт зі сторони користувачів і у зв’язку з розвитком комп’ютерної картографії.
При написанні реферату звернути увагу на наступні моменти:
зміни вимог до відображення даного елементу на карті;
внесення в зміст карт зображення нових елементів;
зміни в умовних позначенням вибраного елемента;
внесення якісних і кількісних характеристик.
Завдання 3.2. Розробка змісту спеціалізованої топографічної карти
(2 академічні години)
Мета завдання: обґрунтування доцільності підготовки спеціалізованої топографічної карти для визначеного кола споживачів; розробка додаткового змісту спеціалізованої топографічної карти; розгляд можливостей використання основного топографічного змісту карти для практичних цілей.
Результат: система умовних позначень, зразок карти. В тексті повинні бути сформульовані пропозиції щодо математичної основи (зокрема, по нарізці і компоновці), детальності картографічної основи, кольоровому оформленню.
Можливі теми спеціалізації топографічних карт:
сільське господарство;
орієнтування;
геологорозвідувальні роботи;
землеустрій;
туризм;
сезонність (зимовий, весняний, осінній варіанти);
культурно-історичне призначення;
охорона природи
Можлива деталізація завдань (розроблено для студентів КНУ імені Тараса Шевченка) (табл. 3).
Таблиця 3