2.2 Факторні системи

Всі явища і процеси господарської діяльності підприємств перебувають у взаємозалежності. Зв'язок економічних явищ - це спільне зміна двох або більше явищ. Серед багатьох форм закономірних зв'язків важливу роль відіграє причинно-наслідковий (детерміністських), при якій одне явище породжує інше.  У господарській діяльності підприємства, деякі явища безпосередньо пов'язані між собою, інші - опосередковано. Наприклад, на величину валової продукції безпосередній вплив мають такі фактори, як чисельність робітників і рівень продуктивності їхньої праці. Безліч інших факторів побічно впливає на цей показник.  Крім того, кожне явище можна розглядати як причину і як наслідок. Наприклад, продуктивність праці можна розглядати, з одного боку, як причину зміни обсягу виробництва, рівня її собівартості, а з іншого - як результат зміни ступеня механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації праці і т. д.  Кількісна характеристика взаємопов'язаних явищ здійснюється за допомогою показників. Показники, що характеризують причину, називаються факторними (незалежними); показники, що характеризують наслідок, називаються результативними (залежними). Сукупність факторних і результативних ознак, пов'язаних причинно-наслідковим зв'язком, називається факторною системою.  Моделювання будь-якого явища - це побудова математичного виразу існуючої залежності. Моделювання - це один з найважливіших методів наукового пізнання. Існують два типи залежностей, що вивчаються в процесі факторного аналізу: функціональні та стохастичні.  Зв'язок називається функціональної, або жорстко детермінованої, якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене невипадкове значення результативної ознаки.  Зв'язок називається стохастичною (імовірнісною), якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає безліч значень результативної ознаки, тобто певний статистичний розподіл.  Модель факторної системи - це математична формула, яка виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами. У загальному вигляді вона може бути представлена ​​так:  де y - результативний ознака;  x - факторні ознаки.  Таким чином, кожен результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів. В основі економічного аналізу і його розділу - факторного аналізу - лежать виявлення, оцінка та прогнозування впливу факторів на зміну результативного показника. Чим детальніше досліджується залежність результативного показника від тих чи інших факторів, тим точніше результати аналізу та оцінка якості роботи підприємств. Без глибокого і всебічного вивчення факторів не можна зробити обгрунтовані висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обгрунтувати плани й управлінські рішення. 

3. Факторний аналіз, його види та завдання

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.  У загальному випадку можна виділити наступні основні етапи факторного аналізу:  · Постановка мети аналізу.  · Відбір факторів, що визначають досліджувані результативні показники.  · Класифікація та систематизація факторів з метою забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності.  · Визначення форми залежності між факторами і результативним показником.  · Моделювання взаємозв'язків між результативним і факторними показниками.  · Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника.  · Робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами).  Відбір факторів для аналізу того чи іншого показника здійснюється на основі теоретичних і практичних знань в конкретній галузі. При цьому зазвичай виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без урахування їх взаємодії, без виділення головних, визначальних, то висновки можуть бути помилковими. В аналізі господарської діяльності (АХД) взаємопов'язане дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що є одним з основних методологічних питань цієї науки.  Важливим методологічним питанням в факторному аналізі є визначення форми залежності між чинниками і результативними показниками: функціональна вона чи стохастична, пряма або зворотна, прямолінійна або криволінійна. Тут використовується теоретичний і практичний досвід, а також способи порівняння паралельних і динамічних рядів, аналітичних угруповань вихідної інформації, графічний та ін  Моделювання економічних показників також являє собою складну проблему в факторному аналізі, вирішення якої потребує спеціальних знань і навичок. 

Розрахунок впливу факторів - головний методологічний аспект в АХД. Для визначення впливу факторів на кінцеві показники використовується безліч способів, які будуть детальніше розглянуті нижче.  Останній етап факторного аналізу - практичне використання факторної моделі для підрахунку резервів приросту результативного показника, для планування і прогнозування його величини при зміні ситуації.  Залежно від типу факторної моделі розрізняють два основних види факторного аналізу - детермінований і стохастичний.  Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження впливу чинників, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер, тобто коли результативний показник факторної моделі представлений у вигляді твору, приватного або алгебраїчної суми факторів.  Даний вид факторного аналізу найбільш поширений, оскільки, будучи досить простим у застосуванні (у порівнянні зі стохастичним аналізом), дозволяє усвідомити логіку дії основних факторів розвитку підприємства, кількісно оцінити їх вплив, зрозуміти, які чинники і в якій пропорції можливо і доцільно змінити для підвищення ефективності виробництва. Докладно детермінований факторний аналіз ми розглянемо в окремому розділі.  Стохастичний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником на відміну від функціональної є неповною, ймовірнісної (кореляційної). Якщо при функціональній (повної) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при кореляційного зв'язку зміна аргументу може дати кілька значень приросту функції в залежності від поєднання інших факторів, що визначають даний показник. Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, що впливають на цей показник.  Стохастичне моделювання є певною мірою доповненням і поглибленням детермінованого факторного аналізу. У факторному аналізі ці моделі використовуються по трьох основних причин:  · Необхідно вивчити вплив чинників, по яких не можна побудувати жорстко детерміновану факторну модель (наприклад, рівень фінансового левериджу);  · Необхідно вивчити вплив складних чинників, які не піддаються об'єднанню в одній і тій же жорстко детермінованої моделі;  · Необхідно вивчити вплив складних чинників, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень науково-технічного прогресу).  На відміну від жорстко детермінованого стохастичний підхід для реалізації потребує низки передумов:  а) наявність сукупності;  б) достатній обсяг спостережень;  в) випадковість і незалежність спостережень;  г) однорідність;  д) наявність розподілу ознак, близького до нормального;  е) наявність спеціального математичного апарату.  Побудова стохастичної моделі проводиться у кілька етапів:  · Якісний аналіз (постановка мети аналізу, визначення сукупності, визначення результативних і факторних ознак, вибір періоду, за який проводиться аналіз, вибір методу аналізу);  · Попередній аналіз модельованої сукупності (перевірка однорідності сукупності, виключення аномальних спостережень, уточнення необхідного об'єму вибірки, встановлення законів розподілу досліджуваних показників);  · Побудова стохастичної (регресійної) моделі (уточнення переліку чинників, розрахунок оцінок параметрів рівняння регресії, перебір конкуруючих варіантів моделей);  · Оцінка адекватності моделі (перевірка статистичної суттєвості рівняння в цілому і його окремих параметрів, перевірка відповідності формальних властивостей оцінок завданням дослідження);  · Економічна інтерпретація і практичне використання моделі (визначення просторово-часової стійкості побудованої залежності, оцінка практичних властивостей моделі).  Крім розподілу на детермінований і стохастичний, розрізняють такі типи факторного аналізу:  · Прямий і зворотний;  · Одноступінчатий і багатоступінчастий;  · Статичний і динамічний;  · Ретроспективний і перспективний (прогнозний).  При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом - від загального до приватного. Зворотний факторний аналіз здійснює дослідження причинно-наслідкових зв'язків способом логічною індукції - від приватних, окремих факторів до узагальнюючих.  Факторний аналіз може бути одноступінчастим і багатоступеневим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня (одному щаблі) підпорядкування без їх деталізації на складові частини.  Необхідно також розрізняти статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці.  І, нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, і перспективним, який досліджує поведінку чинників та результативних показників в перспективі.