- •1. Спеціалізація виробництва і стратегія постачання (авс– та xyz-аналіз)
- •Для визначення категорій а, в чи с доцільно скористатися коефіцієнтом варіації, який розраховується за формулою : Діапазони змін коефіцієнта варіації для різних категорій :
- •2. Вибір постачальника
- •3. Визначення оптимального обсягу постачання. Розрахунок оптимальної партії замовлення
- •3.1. Кількість замовлень та річні витрати замовлень
- •3.2. Розрахунок оптимальної партії замовлення
- •3.3. Річні витрати утримання запасів
- •4. Технологія і стратегія виробництва
- •4.1. Вибір виду технології
- •4.2. Обгрунтування оптимальної величини партії виробництва
- •4. Мінімізація річних загальних витрат. Для цього розрахунком першої похідної знайдемо значення х, при якому досягається екстремум функції:
- •4.3. Вибір виду технології за критерієм мінімуму витрат
- •5. Ідентифікація каналу дистрибуції. Локалізація дистрибуційної мережі товарів
- •5.1. Місце розташування нового розподільчого центру
- •5.2. Оцінка впливу зміни транспортного тарифу і джерела постачання на місце локалізації виробничого об’єкту
- •6. Визначення пропорції закупівель споживачами
5.2. Оцінка впливу зміни транспортного тарифу і джерела постачання на місце локалізації виробничого об’єкту
На рис. 5.1 представлена частина території США, що охоплює джерела постачання і ринки збуту фірми, яка мусить вибрати місце локалізації свого нового виробничого закладу. Джерела постачання і ринки збуту позначені на карті і на визначену таким чином територію накладена сітка. Фірма купує сировину від постачальників з Буффало, Мемфіс і Сент-Луї – позначених відповідно як S1, S2, S3. Новий заклад має обслуговувати п’ять ринків збуту, які знаходяться в Атланті, Бостоні, Джексонвіллі, Філадельфії і Нью-Йорку – позначених відповідно як М1, М2, М3, М4 і М5.
Рис. 5.1. Графічна ідентифікація джерел постачання і ринків збуту
Джерело: [52, с. 578]
Таблиця 5.1
Координати джерел постачання і ринків збуту
|
Координати сітки |
|
горизонтальна |
вертикальна |
|
Джерела постачання: |
|
|
Буффало (S1) |
700 |
1125 |
Мемфіс (S2) |
250 |
600 |
Сент-Луїс (S3) |
255 |
825 |
Ринки збуту: |
|
|
Атланта (М1) |
600 |
500 |
Бостон (М2) |
1050 |
1200 |
Джексонвілль (М3) |
800 |
300 |
Філадельфія (М4) |
925 |
975 |
Нью-Йорк (М5) |
1000 |
1080 |
Знаходження координат центру маси в координатах накладеної на територію сітки буде визначати місцезнаходження нового виробничого об’єкту, що забезпечить мінімум транспортних витрат при умові, що транспортні тарифи на перевезення сировини і готових виробів однакові. Математично:
, (5.1)
де С – центр маси; Di – відстань від пункту 0 сітки до і-го ринку збуту; di – відстань від пункту 0 сітки до i-го джерела постачання; Mi – вага (кількість) готових виробів, які продаються на г-тому ринку збуту; Si – вага сировини, які купуються в г-тому джерелі постачання.
В умовах диференційованих тарифів на перевезення сировини і готових виробів розрахунок місця положення виробничого об’єкту має бути скоректований (“зважений”) рівнями усіх тарифів тобто:
, (5.2)
де Ri – ставка за перевезення i-го готового виробу на одиницю відстані; ri – ставка за перевезення і-ої сировини на одиницю відстані.
Задавши кількісні оцінки вантажів та перевізні ставки стосовно поданої локалізації джерел постачання і ринків збуту, в [52, с. 580] наведений розрахунок локалізації виробничого об’єкту: центр маси має такі координати – горизонтальна 655, вертикальна 826. Аналогічно можна провести розрахунки щодо локалізації регіонального центру дистрибуції.
Основною перевагою методу локалізації з допомогою сітки є його простота і однозначність отримання початкового варіанту локалізації виробничого або дистрибуційного об’єкту, що істотно звужує поле можливих проектних рішень.
Недоліками методу сітки є такі:
оптимізації підлягає локалізація лише одного об’єкта;
статичний характер отриманих рішень щодо локалізації об’єктів: зміна хоча б одного кількісного параметру (кількості товару, транспортних тарифів) викликає зміну локалізації об’єкту;
використання постійних транспортних тарифів, не еластичних по відношенню до кількості вантажу, хоч це не відповідає дійсності: як правило рівень тарифів є дегресивним;
відсутність врахування топографічних характеристик місця локалізації об’єкта.
Таблиця 5.3
Вплив зміни величини перевізної ставки на місце локалізації виробничого об’єкту
Джерела постачання / ринки збуту |
Перевізна ставка (в дол. США на тонно– кілометр) (А) |
Тонни (В) |
Координати сітки |
Розрахунки |
||
горизонтальна |
вертикальна |
(А) (В) горизонтальна координата сітки |
(А) (В) вертикальна координата сітки |
|||
Джерела постачання: |
|
|
|
|
|
|
Буффало (S1) |
0,90 |
500 |
700 |
1125 |
|
|
Мемфіс (S2) |
0,95 |
300 |
250 |
600 |
|
|
Сент-Луїс (S3) |
0,85 |
700 |
255 |
825 |
|
|
|
|
1500 |
|
|
|
|
Ринки збуту: |
|
|
|
|
|
|
Атланта (М1) |
1,50 |
225 |
600 |
500 |
|
|
Бостон (М2) |
1,50 |
150 |
1050 |
1200 |
|
|
Джексонвілль (М3) |
1,50 |
250 |
800 |
300 |
|
|
Філадельфія (М4) |
1,50 |
175 |
925 |
975 |
|
|
Нью-Йорк (М5) |
1,50 |
300 |
1000 |
1080 |
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Горизонтальна координата місця локалізації |
Вертикальна координата місця локалізації |
|
|
|
|
Чисельник: (r d S) = |
|
|
|
|
|
|
+(R D M) = |
|
|
|
|
|
|
Сума |
|
|
|
|
|
|
Знаменник: (r S) = |
|
|
|
|
|
|
+(R M) = |
|
|
|
|
|
|
Сума |
|
|
|
|
|
|
“Цент тяжіння” (центр маси) |
|
|
В результаті зростання перевізної ставки до Джексонвілля оптимальні координати виробничого об’єкту дорівнюватимуть координатам «центра тяжіння».
Завдання
Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію.
Джерела постачання/ринки збуту |
Перевізні ставки в тис. грн./ткм (A) |
Тонни (Б) |
Мережеві координати |
|
х |
у |
|||
Щецин |
8 |
400+10×(Р-1) |
30 |
530 |
Валбжих |
9 |
200+10×(Р-1) |
120 |
220 |
Кельце |
7 |
500 |
420 |
210 |
Бялосток |
12 |
150 |
600 |
465 |
Гданськ |
12 |
250 |
315 |
610 |
Варшава |
12 |
400+10×(Р-1) |
460 |
370 |
Катовіце |
12 |
300+10×(Р-1) |
310 |
145 |
р — номер варіанта завдання студента.