Тестові завдання

6.1. Матеріаломісткість продукції визначають як відношення:

а) обсягу виробленої (реалізованої) продукції до суми матеріальних витрат;

б) суми витрат сировини до суми матеріальних витрат;

в) загальної суми матеріальних витрат до вартості виробленої (реалізованої) продукції;

г) витрат матеріалів до собівартості виробленої продукції.

6.2. Матеріаловіддачу визначають як відношення:

а) витрат матеріалів та сировини до обсягу виробленої продукції;

б) обсягу виробленої (реалізованої) продукції до суми матеріальних витрат;

в) загальної суми матеріальних витрат до вартості виробленої (реалізованої) продукції;

г) обсягу виробленої продукції до суми витрат сировини.

6.3. Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується:

а) визначенням норм виробничих запасів;

б) витрачанням матеріалів на виготовлення окремих виробів;

в) зростанням матеріаловіддачі;

г) збільшенням матеріаломісткості продукції.

6.4. Які причини призводять до створення понаднормативних запасів матеріальних ресурсів на підприємстві?

а) некомплектність поставок, зміни плану виробництва, невиконання графіків постачання сировини і матеріалів;

б) погіршення якості виробленої продукції, збільшення матеріаломісткості продукції;

в) зростання транспортно-заготівельних витрат, інфляція, відсутність складських приміщень.

6.5. Якщо вартість витрачених матеріальних ресурсів за період зросла на 2,1%, а вартість продукції зросла на 2,9 %, то частка екстенсивного фактора у прирості продукції складає:

а) 45,5%;

б) 72,4%;

в) 58,3%.

7. Організація та методика аналізу витрат

7.1. Організація економічного аналізу витрат підприємства.

7.2. Методика аналізу витрат звичайної діяльності підприємства.

7.3. Методика аналізу операційних витрат основної діяльності.

7.3.1. Методика аналізу витрат на 1 гривню продукції.

7.3.2. Методика аналізу витрат за економічними елементами.

7.3.3. Методика аналізу операційних витрат основної діяльності за статтями калькуляції.

7.3.4. Методика аналізу прямих матеріальних витрат.

7.3.5. Методика аналізу прямих витрат на оплату праці.

7.3.6. Методика аналізу непрямих витрат.

7.4. Методика визначення шляхів оптимізації операційних витрат.

7.1. Організація економічного аналізу витрат підприємства

Умови ринкової економіки, конкурентна боротьба підприємств потребує постійного аналізу витрат з метою їх оптимізації. В умовах формування ринкових відносин виникає проблема не стільки у визначенні суми витрат, їх розподілу, скільки в управлінні ними в умовах конкуренції і визнання доцільності та досягнення необхідної їх прибутковості [47,с.283].

Сучасні умови господарювання, які ґрунтуються на дії законів ринку, тобто законів попиту і пропозиції та конкурентної боротьби, примушують українські підприємства швидко адаптуватися до змін ринкового середовища та уникати необґрунтованого ризику, приймаючи управлінські рішення щодо використання всіх наявних виробничих ресурсів.

Тому економічному аналізу виробничо-господарської діяльності надається важлива роль в управлінні процесом ресурсозбереження.

Ціль економічного аналізу витрат – всебічна оцінка ефективності використання ресурсів і обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації рівня витрат, який забезпечує конкурентноздатність продукції (робіт, послуг).

Важливе значення в процесі управління витратами має організація та методичні підходи до аналізу. В основі методики економічного аналізу витрат покладена ідея реалізації системного, комплексного підходу до аналізу собівартості продукції. Вимагання комплексності міститься в тому, що аналіз повинен „акумулювати” інформацію, висновки, що одержані при вивченні різних сторін процесу виробничого ресурсоспоживання, і здійснюється у взаємозв’язку із аналізом інших найважливіших сфер і показників ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств. Системність аналізу, в свою чергу, забезпечується сполученням різних напрямів дослідження усіх діючих показників собівартості в статиці, динаміці, структурному розрізі, з обліком впливу основних техніко-економічних факторів, економічних умов формування собівартості і її місця в загальній системі показників.

Основними завданнями аналізу собівартості продукції є:

1. Об'єктивна оцінка досягнутого рівня ефективності витрат з метою забезпечення конкурентноздатності продукції.

2.Аналіз впливу техніко-економічних факторів на зміну фактичної й планованої собівартості продукції в порівнянні з базисним періодом.

3.Визначення резервів зниження витрат і підвищення рентабельності продукції на основі розробки й реалізації управлінських рішень по усуненню нераціональних витрат.

4. Аналітичне обгрунтуваня бізнес-плану на основі проведення попереднього економічного аналізу в частині, що стосується собівартості й рентабельності продукції.

Основними джерелами інформації для економічного аналізу собівартості продукції виступають:

1. Дані бухгалтерського обліку:

• первинні документи;

• обороти та залишки по рахунках бухгалтерського обліку;

• облікові регістри.

2. Норми й нормативи матеріальних витрат, витрат на оплату праці, використання послуг сторонніх організацій, засобів праці й нематеріальних активів, калькуляції та кошториси витрат на виробництво, конструкторська та технологічна документація тощо.

3. Фінансова звітність, зокрема форми №1 „Баланс”, №2 „Звіт про фінансові результати”, №5 „Примітки до річної фінансової звітності”, №6 Додаток до Приміток річної фінансової звітності „Інформація за сегментами”.

4. Статистична звітність, зокрема форми № 1-ПВ „Звіт з праці”, № 1П-НПП (річна) „ Звіт про виробництво промислової продукції”.

5.Бізнес-план підприємства.

6. Правова, податкова й фінансова інформація.

При аналізі даних бухгалтерського обліку й звітності треба особливу увагу звернути на матеріали інвентаризації майна, зміст облікової політики підприємства, основні правила складання й подання бухгалтерської й статистичної звітності відповідно до вимог Міністерства фінансів України. Формування бухгалтерської звітності здійснюється підприємствами самостійно, але з дотриманням вимог, передбачених НП(С)БО.

Організація аналізу витрат потребує, щоб планування обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції проводилось із дотриманням наступних принципів:

• погодженість фактичних об'єктів обліку витрат і калькулювання собівартості з попередньо встановленими об'єктами калькулювання, передбаченими в бізнес-плані й у наказі по обліковій політиці;

• відповідність групування витрат у бізнес-плані й у бухгалтерському обліку по центрах відповідальності;

• віднесення витрат на собівартість продукції в міру здійснення господарських операцій, а не в міру оплати за сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси, зроблені послуги та інші види витрат (для стандартної форми обліку);

• визначення складу витрат, які відносяться на собівартість продукції прямим і непрямим методами;

• організація й планування обліку витрат по діючих нормах і нормативах з визначенням впливу їхніх змін і відхилень на подорожчання (здешевлення) продукції;

• розвиток методології планування, обліку, калькулювання й економічного аналізу собівартості продукції відповідно законодавчим актам, нормативним й методичним документам України;

• узгодження методології й принципів формування звітності про собівартість продукції з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Виходячи з мети, основних завдань та інформаційної бази можна виділити основні етапи організації економічного аналізу витрат підприємства (рис.7.1).

Залежно від конкретних управлінських завдань аналіз може бути комплексним або охоплювати окремі стадії і процеси діяльності. При цьому аналітична робота має бути систематичною, що забезпечить інформацію про динаміку витрат, підвищить обґрунтованість управлінських рішень.

З метою комплексного вивчення короткотермінових процесів і економічних явищ, а також створення такої інформаційної сукупності, з якої відповідним чином перетворюються первинні дані, використовується оперативний аналіз виробничих витрат.

Оперативний економічний аналіз собівартості продукції дає об’єктивну оцінку ситуації, яка вже виникла або складається, і яка викликає відхилення від програми формування собівартості, виявляє причини ситуації, яка виникла, та розробляє необхідні заходи, які забезпечують виконання завдання по цьому показнику.

Рис.7.1. Структурно-логічна схема методики аналізу витрат підприємства

Важливим елементом організації оперативного економічного аналізу витрат є вибір методу дослідження. При проведенні економічного аналізу витрат підприємства доцільно використовувати індуктивний метод дослідження від часткового до загального. Це пояснюється тим, що на практиці визначити такий узагальнюючий показник, як собівартість продукції, неможливо, але окремі причини його зміни, порівняно з встановленою величиною, виявити можливо. Маються на увазі матеріальні та трудові витрати, які можна визначити оперативно і відповідно розрахувати відхилення від технологічних нормативів.

Одним з найважливіших елементів організації оперативного економічного аналізу витрат на виробництво є вибір відповідних форм

документів аналітичних таблиць, причому вони повинні використовуватись, перш за все, як регістри ведення оперативного бухгалтерського обліку. Умовою повного інформаційного забезпечення оперативного економічного аналізу витрат виробництва є застосування автоматизованих систем управління виробництвом. Інформаційне забезпечення економічного аналізу передбачає створення автоматизованого банку даних.

База даних повинна являти собою позбавлену надмірності систему взаємопов’язаних даних, яка допускає простий і оперативний пошук інформації за запитами користувачів. У склад базових масивів включаються масиви постійної нормативно-довідкової, планово-облікової інформації, показники, які багаторазово використовуються при розв’язанні задач економічного аналізу витрат на виробництво. При цьому обов’язково повинні враховуватися організаційно - технологічні особливості натурально - речових і економічних процесів кожного підприємства.

Оперативний аналіз витрат необхідно розглядати як цілісну систему, яка охоплює всі місця виникнення витрат і центри відповідальності. Розкриваючи відхилення за кожним параметром, а також причини їх виникнення та винуватців. Оперативний аналіз надає управлінській системі необхідні дані про діяльність кожного структурного підрозділу підприємства для прийняття обґрунтованих рішень.

Отже, оперативний економічний аналіз витрат виробництва являє собою частину загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані у продукт для управління.

Організація економічного аналізу витрат потребує наявності серед сукупності задач аналізу витрат, як важливої її складової частини, порівняльного аналізу. При проведенні одночасних аналітичних досліджень для одержання узагальненої інформації схема аналізу повинна бути раціонально уніфікованою.

Детальна оцінка ефективності використання виробничих ресурсів припускає необхідність рішення наступних питань.

1. Класифікація витрат по їхній економічній ролі в процесі виробництва, складу, способу включення в собівартість, стосовно обсягу виробництва й інших ознак.

2. Установлення взаємозв'язку між ефективністю витрат кожного з ресурсів, використовуваних при виготовленні продукції, й зміною величини цих витрат під впливом техніко-економічних факторів.

3. Обґрунтування системи показників, що відображають ефективність витрат виробничих ресурсів на виготовлення продукції й одержання прибутку.

4. Побудова схем взаємозв'язку між узагальнюючими показниками собівартості й частковими показниками, що відображають ефективність витрат окремих видів ресурсів, використаних на виготовлення продукції.

Розуміння різноманітної природи затрат і вміння їх правильно класифікувати є важливою передумовою планування, обліку, калькулювання та організації управління витратами.

Сучасне підприємство являє собою складну динамічну систему, у якій безупинно відбуваються зміни, які впливають на формування рівня витрат на виробництво. Якісні управлінські рішення вимагають створення достовірної інформації на основі обґрунтованої класифікації витрат, що дозволяє простежити процес їхнього формування й зв'язок з поставленими цілями. Крім того, специфіка діяльності підприємства, особливості технології й організації виробництва, асортимент виробленої продукції й завдання, які постають перед менеджерами підприємства для ефективного керування витратами, вимагають індивідуального підбору тих класифікаційних ознак, які максимально допоможуть їх згрупувати для рішення поставлених завдань і досягнення необхідних результатів.

Кожна кваліфікаційна ознака націлена на вирішення відповідних потреб управління. Так, наприклад, класифікація витрат за видами діяльності згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку сприяє складанню звіту про фінансові результати (табл.7.2).

Таблиця 7.2

Класифікація витрат за видами діяльності

Вид діяльності		Групи витрат
Звичайна діяльність	Операційна діяльність	Витрати, які включають у собівартість	Собівартість реалізованої готової продукції
			Собівартість реалізованих товарів
			Собівартість реалізованих робіт, послуг
			Страхові виплати
		Витрати, які не включають у собівартість	Загальновиробничі витрати
			Адміністративні витрати
			Витрати на збут
			Інші операційні витрати
	Фінансова діяльність	Відсотки за кредит
		Інші фінансові витрати
	Інвестиційна діяльність	Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства
		Втрати від спільної діяльності
		Втрати від інвестицій в дочірні підприємства
	Інша діяльність	Витрати, що не мають відношення до одного з вищеозначених видів діяльності
	Податок на прибуток	Податок на прибуток від звичайної діяльності
		Податок на прибуток від надзвичайної діяльності
	Надзвичайна діяльність	Втрати від стихійного лиха
		Втрати від техногенних катастроф і аварій
		Інші надзвичайні витрати

Система обліку в Україні, яка побудована відповідно до міжнародних стандартів обліку, дає можливість аналізувати витрати як за елементами , так і за видами діяльності. Відмінності структури витрат за елементами від структури витрат за видами діяльності (на нашому прикладі) наведені у табл.7.3.

Таблиця 7.3

Відмінності структури витрат за різними ознаками класифікації

Елементи витрат	Сума, тис.грн	Витрати за видами діяльності	Сума, тис.грн
Матеріальні витрати Витрати на оплату праці Відрахування на соціальні заходи Амортизація Інші операційні витрати	32903,7 5176,5 1965,4 1051,7 2004,2	Собівартість реалізованої продукції Адміністративні витрати Витрати на збут Інші операційні витрати	38728,3 1804,4 2568,8 -
Разом	43101,5	Разом	43101,5

Питання організації аналізу собівартості продукції для досягнення поставлених завдань потребують проводити аналіз на різних етапах життєвого циклу продукції. Слід також пам’ятати, що для забезпечення достовірності результатів аналізу показники, які використовуються, необхідно привести у порівняльний вид.