4 Організація та проведення модульного і семестрового контролю

4.1 Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань того чи іншого модуля, до якої включаються елементи знань з планового повторення попередніх мо­дулів. Матеріали модульного контрольного зрізу зберігаються на кафедрі протягом двох семестрів від дня його про­ведення (тести, контрольні роботи тощо).

4.2 Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Критерії оцінювання результату виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля і дублюються напередодні проведення мо­дульного контролю.

4.3 Перший (другий) модульний контроль враховує суму балів за поточне оцінювання, відвідування занять, підсумкову контрольну роботу, а також науково-дослідну роботу, участь в олімпіадах, конкурсах тощо.

4.4 Вивчення модуля обов'язково включає завдання для са­мостійної роботи студентів, результати якої враховуються під час мо­дульного контролю.

4.5 Результати перевірки письмових контрольних робіт (у балах) оголошуються студентам не пізніше, ніж за п'ять робочих днів після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах ака­демічної групи та викладачів.

4.6 Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними робота­ми під час аналізу результатів викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обґрунтовані пояснення.

4.7 Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право протягом двох днів звернутися з апеляцією до завідувача ка­федри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію та прийняти остаточне рішення в триденний термін.

У результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена.

Результати апеляції фіксуються на сторінках контрольної роботи з відповідними підписами.

Семестровий курс дисципліни розбито на 2 модулі. Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов‘язковим для студента. Підсумковий модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів за розкладом, складеним деканатом на підставі пропозицій кафедри, яка викладає дану дисципліну.

За кожний вид поточного і модульного контролю студент отримує бальні оцінки, які сумуються в межах модуля і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки за всі модулі дисципліни. Одержання студентом необхідної прохідної бальної оцінки за кожний з двох модулів є обов’язковою умовою його допуску до заліку (екзамену) з дисципліни. Студентам, які склали всі модульні контролі протягом семестру, залік (екзамен) проставляється на останньому занятті (якщо студенти погоджуються з отриманими балами). Для підвищення рейтингового балу (та оцінки за національною шкалою) студент повинен скласти підсумковий семестровий контроль (залік або екзамен).

4.8 Поточний контроль успішності студентів.

4.8.1 Виконання студентом завдань поточного контролю є обов'язковим етапом вивчення навчальної дисципліни. Об'єктом поточного контролю знань студента є:

• виконання студентом модульних завдань;

• систематичність та активність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни.

4.8.2 Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля з метою діагностики досягнення цілей навчання.

4.8.3 При проведені модульного контролю оці­нюються: результати тестування, виконання письмових завдань під час про-­ ведення контрольних робіт, захист опорних конспектів, звітів та оглядів, виконання індивідуальних завдань, розв'язання практич­них ситуацій (кейсів), інші завдання.

Завдання, за якими здійснюється модульний контроль, порядок і час їх складання визначаються кафедрою, включаються до робочої програми й доводяться до студентів на почат­ку семестру.

4.8.4 Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв, а також відповідно до прийнятої рейтингової шкали з ура­хуванням складності видів навчальної роботи.

4.8.5 Форма й порядок повторного складання модульного контролю про­тягом поточного семестру визначається кафедрою та узгоджується з деканатом.

Під час контролю систематичності та активності навчальної діяль­ності студентів оцінюється: участь в обговоренні питань на семінарах, резуль­тати виконання лабораторних і розрахункових робіт, якість опрацювання за­вдань для самостійного вивчення, підготовка рефератів та їх презентація, участь у студентських конференціях, гуртках, наукових конкурсах та олімпіа­дах, інші форми робіт.

4.8.6 За результатами поточного контролю знань, умінь і навичок сту­дентів (з урахуванням систематичності й активності роботи та виконання моду­льних завдань) визначається поточний рейтинговий бал, який складається з суми прохідного рейтингового балу та балу, отриманого за індивідуальне завдання.

4.8.7 Прохідний рейтинговий бал – мінімальна бальна оцінка із суми балів за два модулі, яка є обов'язковою умовою допуску студента до підсумкового семестрового контролю, що складає 60 балів.

4.8.8 У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних при­чин, студент має право скласти їх за дозволом декана факультету. По­рядок складання визначає викладач.

За бажанням студент може складати підсумковий екзамен з метою підвищення оцінки, отриманої за результатами поточного рейтингового контролю.

4.9 Підсумковий контроль успішності студентів у формі заліку

4.9.1 Студенту «зараховано» вивчення дисципліни, якщо за ре­зультатами поточного контролю знань він отримав 60 і більше балів (за 100-бальною шкалою).

4.9.2 Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримає менше 60 балів, дана дисципліна йому не зараховується й роз­глядається як академічна заборгованість.

4.9.3 Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомос­ті обліку успішності в графу «Поточн», у графу «Оцінка заліку» виставляється традиційна оцінка (за двобальною шкалою) — «зара­ховано» або «не зараховано». У залікову книжку записується лише позитивна оцін­ка - «зараховано».

4.9.4 За бажанням студент може складати підсумковий залік з метою підвищення рейтингового балу, отриманого за результатами поточного рейтингового контролю.

4.9.5 Результати контролю систематичності та активності роботи студентів протягом семестру реєструються в журналі академічної групи. Після закінчення кожного модуля викладач записує результати мо­дульного контролю у відомості модульного контролю студентів групи.

4.10 Підсумковий контроль успішності студентів у формі екзамену

4.10.1 Метою проведення екзамену є підсумкове оцінювання знань і вмінь студента, розуміння ним змісту й структури програмного матеріалу як системи знань і взаємозв'язків між змістовими модулями. Об'єктом контролю знань, умінь і навичок студентів у формі екзамену є результати виконання екзаменаційних завдань.

Екзамен може проводитися для покращання оцінки, отриманої за результатами поточного рейтингового контролю.

4.10.2 Перелік і зміст екзаменаційних завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою та включаються до робочої програми дисципліни й до­водяться до студентів на початку семестру.

4.10.3 Відповідь студента на екзамені оцінюється, виходячи з максимальних 20 балів. Розподіл балів за питаннями екзаменаційного білету робить викладач.

4.10.4 До екзаменаційної відомості обліку успішності в графу «Поточн» виставляються рейтингові бали всіх студентів. У графу «Оцінка екзамену» виставляється традиційна оцінка. До залікової книжки записується пози­тивна оцінка: «відмінно», «добре», «задовільно». У графу “Підсум” виставляється сума балів поточного рейтингового балу та балів, отриманих за екзамен.

4.10.5 Студентам, які повністю виконали навчальний план, позитивно ате­стовані з даної дисципліни за результатами поточного контролю, на останньо­му тижні теоретичного навчання за їх згодою в екзаменаційній відомості лектором проставляється екзаменаційна оцінка на підставі прохідного рейтингового балу “60 балів” = “задовільно” = “3”(за національною шкалою). Якщо студент виконав індивідуальні завдання та успішно їх захистив, він отримує додатково 20 балів. Таким чином, прохідний бал збільшується до 80 балів =“добре” = “4” (за національною шкалою).

4.10.6 Студент може підвищити оцінку «задовільно», “добре”, яку він отримав за результатами модульного контролю, склавши семестровий ек­замен в період сесії.

4.10.7 Студентам, які виконали всі види робіт, але набрали 35-59 балів, у відомості обліку успішності проставляється оцінка «незадовільно» чи «не зараховано», яку вони можуть перескласти на загальних підставах з дозволу декана факультету.

4.10.8 У тому випадку, коли студент на екзамені (диференційованому за­ліку) не отримав балів (наприклад, “0”), у відо­мості обліку успішності виставляється підсумкова оцінка на підставі прохідного рейтингового балу.

4.11 Критерії оцінювання

Комплексна діагностика знань, умінь і навичок студентів з кожної дисци­пліни здійснюється на основі результатів проведення поточного та підсумкового контролю знань (екзамену чи заліку).

Об'єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю.

Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, складання конспекту, написання звіту, реферату, здатності публічно чи письмово представляти певний матеріал.

Завданням підсумкового контролю (екзамену) є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни, логіки та взаємозв'язків між окремими її розділами, здатність творчо використовувати набуті знання, умін­ня сформулювати своє ставлення до певної проблеми, що випливає зі змісту дисцип­ліни тощо.

При комплексній оцінці успішності викладач визначає види робіт і критерії оцінювання з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, відведених навчальним планом, контингенту студентів.

Критеріями оцінювання можуть бути:

а) при усних відповідях:

• повнота розкриття питання;

• логіка викладення, культура мови;

• впевненість, емоційність та аргументованість;

• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, інших періодичних видань тощо);

• аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

б) при виконанні письмових завдань:

• повнота розкриття питання;

• цілісність, систематичність, логічна послідовність, уміння формулювати висновки;

• акуратність оформлення письмової роботи;

• підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніки, рі­зних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії комплексного оцінювання повинні доводитися до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників нормова­ної 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок.

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
		Екзамен	Залік
A	90 – 100 (відмінно)	5 (відмінно)	Зараховано
B	80 – 89 (дуже добре)	4 (добре)
C	70 – 79 (добре)
D	65 – 69 (задовільно)	3 (задовільно)
E	60 – 64 (достатньо)
FX	35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)	Не зараховано
F	1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Примітка. Для правильної реалізації розрахунку рейтингу у відомостях ( електронної системи “Деканат” та паперового варіанту) необхідно внести оцінки як за національною шкалою, так і за шкалою університету.