- •Лекція 1. Національний банк україні як орган реалізації грошово-кредитної політики.
- •1. Призначення і роль центральних банків у грошовому регулюванні економіки.
- •2. Основні завдання і напрями діяльності нбу
- •Лекція 2. Правова основа нбу.
- •1. Утворення Національного банку України
- •2. Особливість правового статусу нбу
- •Лекція 3. Організаційна структура та мережа нбу.
- •1. Дворівнева система органів управління нбу
- •2. Організаційна структура нбу
- •Лекція 4. Грошово-кредитна політика та механізм її реалізації.
- •1. Сутність грошово-кредитної політики та її інституційна основа.
- •2. Теоретичні моделі передавального механізму.
- •3. Типи грошово-кредитної політики.
- •Лекція 5. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •1. Класифікація інструментів грошово-кредитної політики.
- •2. Характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
- •3. Механізм взаємозв’язку монетарної та фіскально-бюджетної політики в межах кон’юнктурної політики.
- •Лекція 6. Формування грошово-кредитної політики в україні.
- •1. Основні засади грошово-кредитної політики нбу.
- •2. Особливості передавального механізму в перехідній економіці України.
- •3. Показники ефективності грошово-кредитної політики.
- •Лекція 7. Організація готівкового грошового обігу.
- •1. Повноваження нбу як емісійного центру.
- •2. Організація емісійно-касової роботи в системі нбу.
- •3. Регулювання касових операцій банків.
- •Лекція 8. Регулювання готівкового обігу у позабанківській сфері
- •1. Основні принципи організації обігу готівки суб’єктами господарювання.
- •2. Прогнозування готівкового обігу.
- •3. Інкасація та перевезення грошових знаків.
- •Лекція 9. Організація відносин нбу з фінансовими установами.
- •1. Національний банк України як банк банків.
- •2. Цілі і методи рефінансування центральним банком комерційних банків.
- •3. Механізм рефінансування банків.
- •Лекція 10. Організація міжбанковських розрахунків.
- •1. Платіжні системи та роль центрального банку в їх організації та регулюванні.
- •2. Організація міжбанківських розрахунків.
- •3. Становлення та розвиток міжбанківських розрахунків в Україні.
- •Лекція 11. Обслуговування нбу державного боргу.
- •1. Основні напрями діяльності центрального банку з обслуговування уряду.
- •2. Основні методи фінансування дефіциту державного бюджету.
- •3. Забезпечення касового виконання державного бюджету.
- •Лекція 12. Управління державним боргом країни.
- •1. Управління внутрішнім державним боргом.
- •2. Зовнішній борг України, його структура.
- •3. Роль Національного банку в управлінні зовнішнім боргом.
- •Лекція 13. Сутність та інструменти валютної політики.
- •1. Зміст й основні завдання валютної політики центрального банку.
- •2. Інструменти валютної політики.
- •3. Особливості політики обмінного курсу нбу на різних етапах економічного розвитку.
- •Лекція 14. Діяльність нбу у сфері валютного регулювання та валютного контролю.
- •1. Напрями та механізм регулювання нбу внутрішнього валютного ринку.
- •2. Основні напрями організації валютного контролю нбу.
- •3. Управління золотовалютними резервами.
- •Лекція 15. Регулювання банківської діяльності.
- •1. Сутність та необхідність регулювання діяльності банків.
- •Основні завдання регулювання діяльності банків:
- •2. Організація системи банківського регулювання.
- •I. Адміністративне регулювання:
- •II. Індикативне регулювання:
- •3. Регулювання діяльності комерційних банків за допомогою економічних нормативів.
- •Лекція 16. Банківський нагляд.
- •1. Принципи та методи нагляду за діяльністю банків.
- •2. Дистанційний моніторинг діяльності банків.
- •Адміністративні витрати до загальних витрат;
- •3. Інспекційні перевірки банків.
- •4. Заходи впливу за порушення банками вимог банківського законодавства.
- •Лекція 17. Організація банківської статистики та статистики платіжного балансу.
- •1 .Проведення центральним банком аналітичної та дослідницької роботи.
- •2. Моніторинг процесів на мікрорівні.
- •3. Складання грошово-кредитної та банківської статистики.
- •4. Діяльність нбу з регулювання платіжного балансу.
- •Лекція 18. Аудит нбу.
- •1. Класифікація контролю.
- •2. Визначення і складові фінансової звітності Національного банку.
- •3. Сутність та механізм проведення аудиту в нбу.
Основні завдання регулювання діяльності банків:
підтримання стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;
захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інтереси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми недостатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку;
створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків. Завдяки банківській конкуренції знижуються процентні ставки за позичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо;
забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності банківського сектору в цілому і кожного банку окремо. Підвищення відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики;
підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.
Необхідність і значущість банківського регулювання в умовах ринкової економіки не виключають саморегуляції банківського сектору через ринкові механізми. Ці дві форми регулювання мають доповнювати одна одну. Банки повинні діяти, керуючись принципами комерційного розрахунку та надійності. У свою чергу, органи банківського регулювання мусять діяти, керуючись принципами розумного, обачливого ставлення до банків, тобто вони не повинні вимагати від банків здійснення операцій, які могли б послабити їх фінансовий стан, посягати на свободу їх підприємницької діяльності.
В Україні в умовах планово-централізованої економіки та існування системи державних банків не було потреби у створенні системи банківського регулювання. Напрями й умови діяльності банків визначалися урядом, він же і контролював їхню діяльність.
В умовах трансформації економіки в Україні одним із найважливіших компонентів цього процесу є створення ефективної системи пруденційного банківського регулювання. Проблема створення цієї системи має для України особливе значення, зважаючи на такі фактори:
нестабільний характер економіки;
ризикована практика банківської діяльності, зокрема кредитування, що виявляється у високому рівні простроченої, пролонгованої та безнадійної до повернення кредитної заборгованості, а також у надмірному кредитуванні інсайдерів, у концентрації кредитного ризику;
недостатній рівень банківського капіталу та резервів на покриття ризиків з огляду на потреби економіки та якість активів банків;
неефективність системи управління ризиками, яку застосовують банки. Про це свідчить хоча б той факт, що протягом останніх років постійно приблизно 12—14% від загальної кількості зареєстрованих банків перебувають у стадії ліквідації;
неадекватність системи банківського нагляду та аудиту стану банківської системи (зокрема, 90% збанкрутілих банків мали позитивні аудиторські висновки).
У світовій практиці спочатку десятиріччями, століттями формувалася банківська система, а потім уже система банківського регулювання. В Україні ці процеси відбуваються паралельно, що є, безумовно, ускладнювальним фактором. Водночас Україна має й деякі переваги — вона може і повинна скористатися накопиченим світовим досвідом у галузі банківського регулювання.