- •1. Економіка як наука. Предмет, цілі і завдання економічної теорії
- •2. Економіка. Суть господарювання
- •3. Теоретична і прикладна економіка. Принципи і методи теоретичної і прикладної економіки
- •4. Економічна наука та економічна історія
- •5. Розвиток економічних знань. Економічне мислення
- •6. Соціально-економічні відносини. Природа та особливості економічних законів
- •7. Структура сучасної економічної теорії, її складові
- •8. Проблеми економії. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів
- •9.Методологія і методика економічних досліджень. Головні методи економічних досліджень
- •10. Потреби, як рушійна сила економіки. Поняття “благо”, “товар”, “послуга”, їх сутність та форми
- •11. Виробництво. Фактори виробництва. Процес виробництва
- •12. Суспільний продукт, відтворення і суспільне багатство
- •13. Виробничий фактор “праця”. Види праці. Виробничий фактор капітал. Утворення капіталу
- •14. Комбінація факторів виробництва. Проблеми оптимальної комбінації, взаємозамінності та ефективного використання факторів виробництва
- •15. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
- •16.Національний дохід. Розподіл доходів в суспільстві
- •17.Поняття та значення економічної ефективності, її критерії
- •18. Економічне зростання, його типи, фактори та джерела.
- •19.Економічний розвиток та економічне зростання. Проблеми економічного зростання для різних країн
- •20. Поняття та зміст соціально-економічної системи, її складові
- •22. “Змішана” соціально-економічна система: закономірності формування, елементи, моделі
- •23. Суть і різновиди “соціальної ринкової економіки”. Національні моделі “соціальної економіки”, їх особливості
- •24. Історичні форми економічної організації суспільства: натуральне господарство, товарне виробництво, їх організаційні риси та відмінності
- •25. Об’єктивні умови виникнення товарного обміну. Розвиток форм обміну. Переваги товарного виробництва
- •26. Категорія вартості (цінності) в економічній науці; альтернативні підходи
- •28. Трудова теорія вартості в класичній та марксистській політичній економії
- •29. Теорія “факторів виробництва”
- •30. Теорія “граничної корисності” та суб’єктивна цінність блага. Сутність “маржиналізму”.
- •32.Суть грошей, поняття ліквідності. Функції грошей
- •33. Види грошей в сучасній економіці. Природа сучасних кредитно - паперових грошей
- •34. Грошова маса. Регулювання грошової маси
- •35. Інфляція, її причини, види та показники
- •37. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст
- •38. Права власності та їх суть. Суб’єкти та об’єкти власності
- •39. Основні форми власності в соціально-економічній системі, їх характеристика. Еволюція відносин власності
- •40. Розвиток ринкових відносин як закономірний економічний процес. Категорії “ринок” та “ринкова економіка”
- •41. Соціальне ринкове господарство як реальна система
- •42. Умови функціонування, ознаки та функції ринку в економіці
- •44. Поняття ринкової інфраструктури, її будова та елементи
- •45. Біржова торгівля. Товарна та фондова біржа, їх функції та значення
- •46. Банківська система. Банки, їх види та функції
- •47. Мікроекономіка як складова економічної теорії: предмет і метод
- •48. Попит. Закон попиту. Нецінові фактори зміни попиту
- •49. Еластичність попиту. Види еластичності. Фактори еластичності
- •51. Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори зміни пропозиції
- •52. Ціноутворення. Ринковий та витратний методи формування цін
- •53. Класифікація цін та структура ціни
- •54. Ринкова рівновага, механізм її встановлення. Ринкова ціна. Функція ціни
- •55. Ринковий механізм та його елементи. Закони функціонування ринкової економіки
- •56. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції
- •59. Монополія: економічна суть, види, наслідки
- •60. Роль держави у захисті конкуренції. Антимонопольне законодавство
- •62.Підприємницький дохід: сутність і структура. Економічна природа прибутку
- •63.Типові види підприємництва , їх суть. Функції підприємця
- •64. Форми власності та організаційні форми підприємництва
- •65. Витрати виробництва: методології обрахування. Суть і природа економічних витрат
- •66. Внутрішні та зовнішні витрати виробництва. Економічні та бухгалтерські витрати
- •67.Види виробничих витрат
- •68. Теорія “граничної продуктивності” Граничні витрати і граничний продукт
- •69. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Закон “спадної граничної продукції”
- •70.Пропорційна варіація факторів виробництва: спадна і зростаюча віддача від масштабу
- •72. Виробничий капітал. Основний та оборотний капітал, фізичне і моральне зношування, амортизація
- •73. Продуктивність капіталу. Норма прибутку на капітал. Економічна природа проценту. Теорії проценту в сучасній економічній теорії
- •74. Особливості ринку капіталу і капітальних активів. Кредитний ринок і його рівновага
- •75.Праця: продуктивність та інтенсивність праці
- •76. Економічна суть заробітної плати, теорії зарплати
- •77. Ринок праці: попит та пропозиція, особливості ціноутворення
- •78. Диференціація заробітної плати в умовах ринку
- •79. Системи оплати праці, їх суть та особливості. Вплив продуктивності на заробітну плату
- •80. Проблема безробіття, причини і види безробіття та шляхи вирішення проблеми
- •81. Земля як виробничий фактор, його особливості. Економічна природа та специфіка земельної ренти
- •82. Земельна рента та її форми. Рівень земельної ренти. Ціна землі, її фактори
- •83. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
- •84. Економічні функції держави. Головні напрямки, форми та методи макроекономічної політики
- •86. Макроекономіка: об’єкт, предмет і завдання вивчення. Методологічні засади макроекономіки
- •87. Оптимальне використання обмежених ресурсів – центральна проблема макроекономіки
- •88. Головні макроекономічні показники (проблема валоєвого і чистого доходів)
- •89. Сукупний попит і сукупна пропозиція (проблеми макро- економічної рівноваги)
- •90. Сукупний попит: фактори, що визначають криву сукупного попиту
- •91. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •93. Національне рахівництво. Система національних рахунків та її показники
- •94. Проблеми циклічності і економічного зростання в макроекономіці
- •95. Макроекономічна теорія рівноваги
- •96. Макроекономічна політика (проблеми макроекономічної нерівноваги)
- •97. Макроекономічна теорія, макроекономічна політика і практика
- •99. Кредитно-грошова політика
- •100.Фіскальна політика і державний бюджет
- •102. Інфляція. Методи стабілізації грошового обігу. Поняття: нуліфікація, девальвація, ревальвація, деномінація
- •104. Економічна наука як така: історія виникнення і поняття
- •107. Зародження класичної традиції в економічній науці. “Фізіократія” – наукова школа “французької класики”
- •108. Класики англійської “класичної політекономії”
- •109. Засновник класичної системи а. Сміт. Економічна система а. Сміта
- •110. Д. Рікардо – “завершувач системи англійської класичної політекономії”
- •111. Дж.Ст. Мілль – ортодокс “класичної школи” і порядок “соціальної реформації”
- •112. Еволюція “класичної системи” і реакція на неї (Сей, Бастіа, Кері).
- •113. Критика “класичної системи з дрібнобуржуазних позицій” (Сісмонді, Прудон)
- •114. Зародження, ґенеза і розвиток соціалістичного вчення (від “соціалістів-утопістів” до “наукового соціалізму (комунізму)”)
- •115. “Науковий соціалізм” (комунізм) к. Маркса і ф. Енгельса
- •116. Економічне вчення і логіка к.Маркса
- •117. Історична доля марксизму-ленінізму-сталінізму
- •118. Історична школа як плідний напрям економічної науки.
- •119. Маржиналізм. “Маржиналістська революція” в економічній науці
- •120. Австрійська школа (теорії “граничної корисності”)
- •121. Лозаннська школа (“теорія загальної рівноваги”)
- •122. Англо-американська школа (теорії “часткової рівноваги”)
- •123. Шведська (Стокгольмська) школа
- •124. Кейнсіанська традиція в економічній науці. Суть “кейнсіанської революції”
- •125. Кейнсіанство, неокейнсіанство, посткейнсіанство
- •126. “Класична традиція”: неокласицизм, неокласичний синтез (від “недосконалої конкуренції” Дж. Робінсон до “неокласичного синтезу” п. Самуельсона)
- •127. Лібералізм, неолібералізм: центр (Чиказька школа), “праве крило” (Мізес, Хайек), “ліве крило” (Фрайбурзька школа)
- •129. Міжнародна торгівля і світове господарство
- •130. Міжнародна торгівля і валютні курси
- •131. Порівняльні переваги і протекціонізм
- •132. Міжнародна валютно-фінансова система
- •133. Суб’єкти та об’єкти світової економіки
- •134. Сутність та форми міжнародного руху капіталів (масштаби, динаміка, географія)
- •135. Етапи формування світового господарства
- •136. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз
- •137. Глобальні проблеми сучасності
- •138. Міжнародні інвестиції. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в економіку України
- •139. Міжнародне співробітництво
- •140. Міжнародні інститути (Бреттон-Вудська, мвф, Світовий банк)
- •141. Валюта. Конвертованість валют. Композитні валюти
- •142. Групування країн за рівнем соціально-економічного розвитку
- •143. Формування транснаціональних корпорацій
- •144. Міжнародні валютно-фінансові установи
- •145. Платіжний баланс та його структура. Активне і пасивне сальдо платіжного балансу країни
- •146. Валютна політика. Валютний режим і валютний курс
- •147. Основні напрямки трудової міграції. Проблема трудової міграції в Україні
- •149. Стратегії економічного розвитку. Елементи економічного розвитку
- •150. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і кас). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
2. Економіка. Суть господарювання
З моменту виникнення людина, щоб вижити, активно діяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх вимог і потреб. Вона не одержувала все, що їй необхідно в готовому вигляді. Речі, що її оточували, треба було перетворювати, щоб одержати бажане в необхідній кількості, у тім місці, де вона жила, і в зручний час. Інакше кажучи, щоб досягти життєво важливих цілей, потрібно було в середовищі проживання (ойкос) діяти у визначеному порядку (номос). Такий вид людської діяльності і назвали економікою. Природно, для того, щоб така діяльність стала успішною, необхідні певні уміння, знання про те, як слід діяти. Знання накопичувалися поступово, у міру придбання досвіду, і спочатку уявляли собою певні інтуїтивні уявлення, деякі узагальнення поверхневих спостережень, закріплення в звичаях, традиціях, найдавніших писемних пам’ятках. Ось тут і виявляються перші сліди економічної думки, що відбила не тільки розуміння сформованого порядку речей, але і деяку оцінку явищ, та подій, що відбуваються.
Економіка - це особлива сфера життєдіяльності людини зі своїми проблемами і суперечностями.
В економічній літературі даються різні тлумачення поняття економіки. Нагадаємо деякі найвідоміші з них:
економіка — наука про виробничу діяльність та обмін результатами між людьми;
економіка вивчає рух економічного життя — тенденції в розвитку цін, виробництва, безробіття тощо. У міру вивчення цих явищ вона допомагає виробити політику, реалізуючи яку уряд може впливати на економічне життя;
економіка — наука вибору. Вона вивчає, як люди вибирають спосіб використання обмежених виробничих ресурсів (землі, праці, обладнання, технічних знань) для виготовлення різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;
економіка вивчає, яким чином людина здійснює організацію виробництва і споживання;
економіка вивчає гроші, капітал, його форми й багатство.
Отже, термін економіка вживають у різних значеннях. Економіку можна визначити як сферу господарської діяльності . Ця діяльність господарювання спрямована на задоволення різноманітних економічних потреб людини в товарах і послугах. Адже ці товари й послуги треба виробити, а потім вони мають пройти відповідні стадії (фази) розподілу та обміну.
Отже, економіка є органічною сукупністю виробництва, розподілу , обміну і споживання життєвих благ згідно з потребами людей.
Вона має складну структуру; підприємства (фірми), об’єднані в галузі (підгалузі), які виробляють товари й послуги, домашні господарства (сім'ї), що їх споживають, ринки, на яких відбуваються розподіл і обмін ресурсів (факторів), товарів (послуг). При цьому обов’язково треба врахувати, по - перше, що економіка не може бути реальністю без людей; по-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія).
3. Теоретична і прикладна економіка. Принципи і методи теоретичної і прикладної економіки
Теоретична економіка – це та економіка, яку ми вивчаємо теоретично без використання на практиці, тобто це економічна теорія, макроекономіка, мікроекономіка.
Економічна теорія вивчає закони раціонального ведення господарства і поведінку господарюючих суб’єктів на різних рівнях і в різні історичні часи.
Мікроекономіка – це частина економічної теорії, яка вивчає економічні процеси на рівні окремих господарюючих суб’єктів.
Макроекономіка – це частина загальної економічної теорії, яка вивчає закономірності розвитку і поведінки національної економіки в цілому.
Мікро і макроекономіка тісно пов’язані, адже вони мають єдиний предмет аналізу – економіку. Але рівні вивчення у них відрізняються. Мікроекономіка аналізує закономірності розвитку і поведінку окремих структур: домашнє господарство, фірми, банки. В свою чергу макроекономіка розглядає економіка як єдине ціле, суб’єктами якого являються держава, центральні банки, виробники і споживачі в цілому.
Прикладна економіка – це та економіка, яку ми застосовуємо на практиці, сюди відносяться економіка підприємств, міжнародна економіка. Саме в прикладній економіці застосовуються терміни, визначення та формули з теорії.
Кожна економічна наука спирається на сукупність методів дослідження, тобто має свою методологію. Для того, щоб одержати нові знання треба свідомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук.
Методологія передбачає творчий підхід до дослідження, усунення канонізації окремих поглядів, допущення плюралізму думок, боротьба проти догматизму.
Методологія має враховувати поєднання державного управління з саморозвитком підприємств, з наданням переваг економічним методам управління.
Методологія спирається на єдність політичного та господарського підходів до розв’язання економічних завдань.
Якою б різноманітною не була людська діяльність, вона повинна мати певну основу. Нею є економічне життя суспільства, тісно пов’язане з інтересами та потребами людей. Необхідність задовольнити ці потреби спонукає людей до праці, до виробництва різноманітних благ та послуг. Відповідно економіка охоплює всі види діяльності людей, сукупність форм та методів, які створюють умови виживання, функціонування і прогресу людства.
Метод економічної теорії – це система теоретичних підходів, способів, засобів, прийомів і операцій, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні знання та механізми їхньої дії.
У економічній теорії надзвичайно важливе значення має метод наукової абстракції, як метод поглибленого пізнання дійсності, заснований на очищенні інформативного матеріалу від випадкового, неістотного і виділення в ньому стійкого, типового.
Також у економічних дослідженнях широко використовують метод аналізу і синтезу. Аналіз являє собою процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а синтез – поєднання елементів, сторін предмета в одне ціле.
Однією зважливих проблем економічної теорії є поєднання кількісного і якісного аналізу. Його використання дає теоретичне підґрунтя для визначення нового підходу до темпів і пропозицій розвитку господарства, постановки конкретних теоретичних завдань розвитку економіки.
Поєднання кількісного і якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних та статистичних методів.
Принцип єдності кількісного і якісного аналізу передбачає чітке виявлення якісної визначеності процесу і виділення тих сторін, елементів які піддаються кількісному виміру.
Розвиток економічної теорії пов’язаний з сходженням від абстрактного до конкретного. Цей процес є рухом від простіших форм безпосереднього буття до її сутності і діалектичне розгортання сутності в багатоманітність форм її руху і зовнішнього вияву.
Також широко використовують метод логічного та історичного підходу. Логічний метод тісно пов’язаний з історичним методом тим, що він звільняє оцінку історичного розвитку від випадковостей, які не є властивими цьому процесу.
Широко застосовують в економічних дослідженнях і такі загальні методи як індукція та дедукція.
Індукція являє собою рух думки від одиничного до всезагального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого її ступеня.
Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного. Отже, теоретичним ґрунтом для виникнення індукції та дедукції є діалектичний зв’язок одиничного, особливого і всезагального.