- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Фінанси
- •(Частина і)
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни фінанси»
- •Інструментальні компетенції
- •Міжособистісні компетенції
- •Системні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни "фінанси" модуль і. Загальні засади теорії фінансів Змістовний модуль 1. Теоретичні основи фінансів
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •Тема 4. Фінансова система
- •Тема 5. Фінансове право і фінансова політика
- •Модуль іі (індивідуальне науково-дослідне завдання 1) Модуль ііі. Державні фінанси
- •Тема 6. Податки. Податкова система
- •Тема 7. Бюджет і бюджетна система
- •Тема 8. Бюджетний дефіцит
- •Тема 9. Державний кредит
- •Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Змістовий модуль 4. Соціальні позабюджетні фонди
- •Тема 11. Соціальні позабюджетні фонди
- •Модуль іv (індивідуальне науково-дослідне завдання 2) модуль V. Недержавні фінанси
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств
- •Тема 13. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 14. Фінансовий менеджмент
- •Тема 15. Фінансовий ринок
- •Тема 16. Страхування. Страховий ринок
- •Змістовий модуль 7. Міжнародні фінанси. Фінансова безпека держави
- •Тема 17. Міжнародні фінанси
- •Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •Тема 19. Фінанси Європейського Союзу
- •Тема 20. Фінансова безпека держави
- •Модуль vі (індивідуальне науково-дослідне завдання 3)
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль і. Загальні засади теорії фінансів Змістовий модуль 1. Теоретичні основи фінансів
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4. Фінансова система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 5. Фінансове право і фінансова політика
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять Модуль і. Загальні засади теорії фінансів
- •План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Тестові завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список до теми
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Теми теоретичних рефератів та теми науково-дослідних завдань
- •5. Підсумковий контроль Перелік питань до поточного модульного контролю по змістовим модулем 1
- •6. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •Завдання домашньої контрольної роботи
- •1.Розвиток фінансової науки наприкінці хvііі століття.
- •7. Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Додаткова література
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Фінанси (частина і)
Методичні рекомендації до самостійної роботи
В процесі вивчення першого питання необхідно зосередити увагу на тому, що виникнення держави передбачає, крім усього іншого, встановлення певних взаємин по розподілу і перерозподілу створюваних економічних благ між державою в особі верховної влади та іншими суб’єктами відтворювальних стосунків. Власне, ці стосунки і визначалися поняттям «фінанси».
У суспільствах з переважанням натуральних стосунків перерозподільні процеси носили перш за все характер натуральних податків і різного роду особистих повинностей. Розвиток товарно-грошових стосунків привів до зміни форми перерозподільних стосунків, - вони стали носити переважно грошовий характер. Проте суть цих стосунків принципово не міняється.
Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту передбачає розмаїття грошових відносин, зокрема:
- внутрішньогосподарські відносини між окремими підрозділами суб’єктів господарювання;
- міжгосподарські відносини між різними суб'єктами господарювання;
- внутрішньогалузеві відносини між суб'єктами господарювання окремих галузей та галузевими органами управління;
- між суб’єктами господарювання та робітниками і службовцями;
- між суб’єктами господарювання та акціонерами, учасниками, співвласниками та іншими фізичними особами;
- між суб’єктами господарювання і державою;
- між суб’єктами господарювання та фінансово-кредитними установами;
- між суб’єктами господарювання та їхніми об'єднаннями;
- міжгалузеві відносини;
- міжтериторіальні відносини;
- відносини між державою і населенням;
- відносини між державою, галузевими органами управління та органами місцевого самоврядування;
- відносини між державою та іншими державами, міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами.
Сукупність цих грошових відносин становить зміст фінансів як об’єктивної економічної категорії.
Однією з важливих ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин. Учасниками таких відносин у межах національної держави є держава, підприємства, установи, організації, громадяни. Фінансові операції також можуть відбуватися між державами, національною державою та міжнародними фінансовими інституціями, між вітчизняними підприємствами та інофірмами.
У процесах вартісного розподілу валового внутрішнього продукту можуть брати участь різні вартісні інструменти, зокрема фінанси, кредит, ціни і тарифи, заробітна плата, кожен з яких має свої особливості та власну історію. Фінанси як інструмент вартісного розподілу виокремлюється серед інших масштабністю, всеохопним характером та можливостями активного впливу на всі складові суспільного життя.
Студенти мають врахувати, що сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, тобто коли ця вартість розподіляється на зарплату, прибуток тощо і формуються грошові доходи. Виокремлення у складі виручки від реалізації продукції прибутку, відрахувань на соціальне страхування, амортизаційних відрахувань відбувається за допомогою фінансів і відображає процес розподілу вартості відповідно до цільових призначень кожної її частини.
Подальший перерозподіл вартості між суб’єктами господарювання (вилучення частини прибутку на користь держави, сплата податків громадянами тощо) і конкретизація цільового її використання (направлення прибутку на фінансування капітальних вкладень, економічне стимулювання, виплату дивідендів та ін.) теж відбувається на основі фінансів.
З огляду на те, що економіка передбачає існування різноманітних форм власності, а фонди коштів перебувають у власності або розпорядженні суб’єктів господарської діяльності, зазначимо, що фінансові відносини можуть супроводжуватися зміною власника чи розпорядника коштів, зміною форм власності, а можуть і не зазнавати подібних змін.
Розглядаючи специфічні ознаки фінансів, треба акцентувати увагу, на тому, що фінанси віддзеркалюють складну ієрархічну структуру із субординацією, взаємозалежністю категорій і понять, що їх виражають. Обслуговуючи відносини власності, систему економічних зв’язків як способу господарювання з характерними для нього відносинами, методами та формами впливу на виробництво, розподіл, обмін і споживання, фінанси є чинником і результатом економічних процесів як на національному (макро-, мікро-, субмікрорівні), так і на міжнародному рівнях.
Слід зазначити, що в фінансовій науці використовуються різні методи пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи iндукцiї і дедукції.
Індукція (від лат. inductio — наведення, спонукання) — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.
Дедукція (від лат. deductio — виведення) — метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого. При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків.
Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпечує розкриття сутності поняття соціально орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних перетворень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації завдання духовно-морального оздоровлення суспільства - виробленні, реалізації національної ідеї.
При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явиш або другорядних фактів.
Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складе, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими. На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У цьому проявляється зв’язок фінансової науки з правовими. Фінансова наука - основа для відпрацювання принципів фінансової політики.