- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Фінанси
- •(Частина і)
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни фінанси»
- •Інструментальні компетенції
- •Міжособистісні компетенції
- •Системні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни "фінанси" модуль і. Загальні засади теорії фінансів Змістовний модуль 1. Теоретичні основи фінансів
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •Тема 4. Фінансова система
- •Тема 5. Фінансове право і фінансова політика
- •Модуль іі (індивідуальне науково-дослідне завдання 1) Модуль ііі. Державні фінанси
- •Тема 6. Податки. Податкова система
- •Тема 7. Бюджет і бюджетна система
- •Тема 8. Бюджетний дефіцит
- •Тема 9. Державний кредит
- •Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Змістовий модуль 4. Соціальні позабюджетні фонди
- •Тема 11. Соціальні позабюджетні фонди
- •Модуль іv (індивідуальне науково-дослідне завдання 2) модуль V. Недержавні фінанси
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств
- •Тема 13. Фінанси суб’єктів господарювання
- •Тема 14. Фінансовий менеджмент
- •Тема 15. Фінансовий ринок
- •Тема 16. Страхування. Страховий ринок
- •Змістовий модуль 7. Міжнародні фінанси. Фінансова безпека держави
- •Тема 17. Міжнародні фінанси
- •Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •Тема 19. Фінанси Європейського Союзу
- •Тема 20. Фінансова безпека держави
- •Модуль vі (індивідуальне науково-дослідне завдання 3)
- •2. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль і. Загальні засади теорії фінансів Змістовий модуль 1. Теоретичні основи фінансів
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4. Фінансова система
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 5. Фінансове право і фінансова політика
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять Модуль і. Загальні засади теорії фінансів
- •План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Тестові завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список до теми
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Теми теоретичних рефератів та теми науково-дослідних завдань
- •5. Підсумковий контроль Перелік питань до поточного модульного контролю по змістовим модулем 1
- •6. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •Завдання домашньої контрольної роботи
- •1.Розвиток фінансової науки наприкінці хvііі століття.
- •7. Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Додаткова література
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Фінанси (частина і)
Питання для самоконтролю
1. Які ви знаєте інструменти вартісного розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту?
2. Між ким виникають відносини в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту?
2. Що є об’єктом вартісного розподілу та перерозподілу за допомогою фінансів?
3. Які методи пізнання фінансового життя Ви знаєте?
Бібліографічний список до теми
[2, 7, 9, 10, 24, 25, 26, 27, 29 ]
[2, 4, 11, 13, 16, 21, 28 ]
Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
Мета: |
засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про походження фінансів, їх еволюцію та підвищення ролі в сучасних умовах |
План вивчення теми
1. Фінансові відносини і фінансова діяльність.
2. Особливості оподаткування в постреволюційній Росії
Методичні рекомендації до самостійної роботи
В процесі вивчення першого питання необхідно зосередити увагу на тому, що фінансова діяльність держави – це планова діяльність у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави.
Слід врахувати, що фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.
Особливостями фінансової діяльності держави є:
1. міжгалузевий характер;
2. суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
3. поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.
Фінансова діяльність держави значною мірою врегульована на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються:
- Державний бюджет України і бюджетна система України;
- система оподаткування, податки і збори;
- засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;
- статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
- порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
- порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
Методи фінансової діяльності держави:
· мобілізація коштів – це система заходів, які здійснюються державою для планомірного формування фондів коштів.
· розподіл коштів - це система заходів щодо виділення коштів за призначенням.
Фінансові відносини підприємств відображаються в грошових потоках, які характеризують їх різноманітні й різнобічні взаємозв’язки.
До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:
а) відносини обміну: взаємовідносини між суб’єктами господарювання, у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;
б) відносини розподілу: взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування; взаємовідносини з фондами цільового призначення: внески і надходження; взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування; взаємовідносини з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо; взаємовідносини з інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів; взаємовідносини з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані фонди і надходження з них.
Внутрішні фінансові відносини підприємства мають розподільний характер і включають: розподіл доходу і формування прибутку; розподіл чистого прибутку та його використання; формування та використання амортизаційних відрахувань; утворення та використання фондів підприємств.
В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснення витрат і формування доходів. Витрати забезпечуються за рахунок фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах - прибутках чи збитках. У такий спосіб формується ланцюг, що відображає механізм фінансової діяльності підприємств:
фінансові ресурси -> витрати -> доходи -> фінансові результати -> збільшення (зменшення) фінансових ресурсів.
Вивчення другого питання передбачає вивчення основних аспектів, а саме того, що на початку XX ст. у Росії був запроваджений подохідний податок замість подушного.
Із приходом до влади більшовиків у Росії податкова система розвивалася за такими напрямами: широке застосування одноразових надзвичайних революційних податків (контрибуцій), перебудова системи непрямих податків шляхом підвищення ставок і запровадження нових, організація строгого обліку і контролю за стягненням прямих податків. Податкова політика була спрямована на досягнення централізації грошових коштів, встановлення нових принципів розподілу національного доходу, економічну боротьбу з приватними підприємцями
Податкова реформа 1930—1931 рр. запровадила двоканальну систему платежів у бюджет і дала змогу вдало поєднати прямі та непрямі податки: для державних підприємств - податок з обороту і відрахування від прибутку, для кооперативних організацій - податок з обороту і подохідний податок.
У роки Другої світової війни уряд активно залучав податки з метою поповнення доходів державного бюджету. Так, на початку війни до подохідного і сільськогосподарського податків була встановлена 100-відсоткова надбавка, яку з січня 1942 р. замінили військовим податком, що мав подушний характер. Були введені податок з холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР, податок з видовищ, збільшені ставки інших податків. Крім податків, основними формами залучення коштів населення були добровільні внески і пожертвування у фонди оборони та армії, використання коштів за ненадані відпустки, вклади в ощадкаси, військові позики. Податки з населення виконали своє фіскальне призначення і дали близько 30 % від усіх надходжень у державний бюджет.
Адміністративно-командне управління не давали реальних підстав для економічного зростання і забезпечення добробуту населення. Влада з певною періодичністю проводила економічні реформи, які стосувалися і внесення змін у систему оподаткування. Так, рішеннями господарської реформи 1965 р. були запроваджені нові прямі податки з юридичних осіб у бюджет: плата за фонди (прообраз податку на нерухомість), фіксовані (рентні) платежі, вільний залишок прибутку. У 70-ті роки розпочалися економічні експерименти, які змінили механізм розподілу прибутку і платежі в бюджет.
З проголошенням незалежності України розпочалося реформування її податкової системи. Так, податок з обороту було скасовано, а в умовах розвитку ринкових відносин та вільного ціноутворення запроваджено податок на додану вартість і акцизний збір. З прямих податків найбільше значення мають податок з прибутку підприємств і податок з доходів фізичних осіб.
В Україні сформована податкова система, яка відповідає сучасному етапу суспільного розвитку, а механізм нарахування і сплати окремих податків потребує подальшого удосконалення.