3.1. Специфіка ризиків у туристичній галуззі

Як і більшість видів підприємницької діяльності, туристич­ний бізнес також супроводжується численними ризиками, од­нак у туризмі вони мають свою специфіку.

Ризик у туристичній галузі – явища, які виникають на території регіональної туристичної дестинації, або на підприємствах, що надають послуги в галуззі туризму і характеризується рівнем можливої небезпеки для суб'єктів і об'єктів в туристичній діяльності, наслідком яких є загроза матеріальних і нематеріальних втрат.

За характером взаємин суб'єктів туристичної діяльності ризики в туризмі можна поділити на два великих класи: ризи­ки туристичного підприємства і ризики туристів. У свою чергу ризики туристів поділяються також на великі групи:

• ризики іноземного (в'їзного) туризму;

• ризики міжнародного (виїзного) туризму;

• ризики внутрішнього туризму.

Загальна класифікація ризиків, що супроводжують турис­тичну діяльність, представлена на рис.1.

Рис. 1. Ризики в туристичній діяльності (в дужках наведені назви згідно з законодавством України)

Тобто, зміст ризиків охоплює можливі погрози щодо суб'єктів і об'єктів туристичної галузі. Об’єктом туризму є сукупність ресурсів, які охарактеризовані як «чотири А»: атракції, доступність, комфорт, посередники, які у свою чергу поділяються на елементи: об'єкти дозвілля й розваг, пам'ятники, місцевий транспорт, транспортні комунікації, засоби розміщення, об'єкти ресторанного господарства, торгівлі, турагенти, туроператори, державні та суспільні інститути, що регулюють розвиток туризму, інфраструктурні, інформаційно-комунікативні, природно-ресурсні об'єкти тощо. Суб’єкт туризму – це безпосередній споживач туристичних послуг – людина з усіма її різноманітними бажаннями, потребами та мотивами поведінки.

На кількісному рівні ризик у туризмі визначається як можлива величина матеріальних і фінансових втрат, які виникають на туристичних підприємствах в процесі їх економічної діяльності.

Небезпеки й втрати можуть виникнути також і для самого туриста (ізольовано від інших суб'єктів туристичного ринку) у процесі або по завершенні туристичної подорожі. З цього боку погрози проявляються як велика група споживчих ризиків, однак всі вони повинні бути прямо або побічно пов'язані з туризмом.

Серед специфічних особливостей ризиків у туристичній галузі варто виділити такі:

• ризики пов'язані зі збитком не тільки для об'єктів туризму, але й для інших підприємств і самих туристів, а також флори і фауни, культурно-історичної спадщини тощо;

• економічний збиток від несприятливих подій може виявитися не тільки в сьогоденні, але й у майбутньому. Його варто враховувати при поточному й стратегічному плануванні діяльності туристичного підприємства, розробки концепцій і програм розвитку туризму на регіональному рівні;

• «регіональність» ризику проявляється в специфічних особливостях місця виникнення ризику й у територіальній роздробленості учасників ринку туризму;

• оскільки в деяких випадках ризик у туризмі містить у собі загрозу життю й здоров'ю туриста, до його рівня на підприємствах туризму повинні пред'являтися особливо тверді вимоги;

• ризик утворюють як фінансово-економічні, так і природні джерела небезпеки, що не залежать від людини й організаторів туризму і можуть бути взаємозалежні;

• дослідження ризиків у туризмі та методи зниження їх рівня повинні базуватися на використанні специфічних областей знань, а також на

• міждисциплінарному підході до управління економікою туризму, і на результатах досліджень суміжних наук (права, екології, охорони здоров'я, інформаційних технологій і ін.).

Діяльність туристичного підприємства належать до сфери послуг. Загальну структуру ризиків такої фірми характеризує рис. 2.

Рис. 2. Класифікація ризиків підприємства сфери послуг

Чисті ризики - ті, що передбачають збиток або одержання нульо­вого результату, спекулятивні ризики - передбачають як одержання збитку, так і при­бутку.